Справа № 22-ц-363/2011
Категорія 52
Головуючий у 1 інстанції Димашок В.П.
Суддя-доповідач Перегінець Л.В.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 березня 2011 року м. Івано-Франківськ
Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:
головуючої Перегінець Л.В.
суддів: Меленко О.Є., Бойчука І.В.
з участю cекретаря Сурмачевської У.С.
представника апелянта Николайчука Р.М.,
представника РДА Скільської В.В.
позивачки ОСОБА_4
адвоката ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі апеляційного суду Івано-Франківської області справу за апеляційною скаргою Відділу освіти Коломийської районної державної адміністрації у справі за позовом ОСОБА_4 до Відділу освіти Коломийської районної державної адміністрації, Коломийської районної державної адміністрації, Мишинської сільської ради про поновлення на роботі та виплату заробітної плати за час вимушеного прогулу, відшкодування моральної шкоди на рішення Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 22 грудня 2010 року,-
в с т а н о в и л а :
ОСОБА_4 звернулася з позовом до відділу освіти Коломийської державної адміністрації, Коломийської державної адміністрації та Мишинської сільської ради про поновлення на роботі вихователя дитячого садочка та стягнення заробітку за час вимушеного прогулу.
Рішенням Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 22 грудня 2010 року частково задоволено позов ОСОБА_4 до Відділу освіти Коломийської районної державної адміністрації про поновлення на роботі та
______________________________________________________________________________
Справа №22-ц-363/2011р Головуючий у І інстанції Димашок В.П.
Категорія 52 Суддя-доповідач Перегінець Л.В.
стягнення заробітку за час вимушеного прогулу. Вирішено поновити ОСОБА_4 на посаді вихователя Мишинського дошкільного закладу «Струмочок» з 22 січня 2010 року. Стягнути з відділу освіти Коломийської Районної державної адміністрації на користь ОСОБА_4 10087 грн. 77 коп. заробітної плати за час вимушеного прогулу, а в користь держави 100 грн. 87 коп. судового збору та 120 грн. витрат на інормаційно-технічне забезпечення розгляду справи. В решті позовних вимог відмовлено.
З таким рішенням не погодився відповідач Відділ освіти Коломийської районної державної адміністрації про що подав апеляційну скаргу, просить рішення в частині задоволення позову скасувати та винести нове рішення про відмову в задоволенні позову. Апеляційну скаргу обгрунтовує тим, що в спірному випадку позивач звільнена за власним бажанням в порядку ст.38 КЗпП згідно її заяви з 22.01.2011р. і не вийшла на роботу на наступний день. Їі заява про відкликання попередньої та заява про поновлення на роботі не могли бути враховані, оскільки наказом від 25.01.2011року на роботу вихователя була прийнята інша людина. Таким чином, відділом не було порушено норми Кодексу законів про працю і звільнення проведено правомірно.
В судовому засіданні апеляційного суду представник апелянта вимоги апеляційної скарги підтримав. Просить врахувати, що пізніше позивачу пропонували іншу роботу, проте вона відмовилася.
Представник Коломийської РДА вважає доводи апеляційної скарги обгрунтованими та просить її задоволити, оскільки позивач була звільнена за власним бажанням, на роботу на наступний день не з”явилася, причини звільнення пояснювала сімейними обставинами, тому у начальника відділу були всі підстави звільнити її з 22.01.2011року.
Позивач доводи апелянта не визнала, рішення суду вважає законним і обґрунтованим, просить залишити його без змін.
Представник Мишинської сільської ради в судове засідання не з”явився.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника апелянта, відповідача ,позивача, дослідивши матеріали справи колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід відхилити, виходячи з наступного.
Встановлено, що 30 листопада 2009 р. відповідно до наказу відділу освіти Коломийської РДА № 917-К позивач була прийнята на посаду вихователя Мишинського дитячого навчального закладу „Струмочок", що в с. Мишин, Коломийського району,Івано-Франківської області.
22.01.2011року на ім”я начальника відділу освіти КРДА ОСОБА_4 було подано заяву про звільнення з роботи з власним бажанням з 22.01.2011 року.
Згідно наказу відділу освіти Коломийської РДА № 51-К від 22.01.2011 року позивач звільнена з посади за власним бажанням (а/с 14, 15, 63).
Наказом № 54-К ОСОБА_7 прийнято на посаду вихователя у Мишинський ДНЗ «Струмочок» з 25.01.2010 року (а/с 20, 21, 24).
26.01.2011 року позивач звернулася із заявою на ім”я начальника відділу освіти КРДА про визнання її заяви про звільнення нечинною.
15.02.2011 року позивачем була подана заява до відділу освіти КРДА про поновлення на роботі.
Згідно ст.38 КЗпП України працівник має право розірвати трудовий договір, укладений на невизначений строк, попередивши про це власника або уповноважений ним орган письмово за два тижні.
У разі, коли заява працівника про звільнення з роботи за власним бажанням зумовлена неможливістю продовжувати роботу (переїзд на нове місце проживання; переведення чоловіка або дружини на роботу в іншу місцевість; вступ до навчального закладу; неможливість проживання у даній місцевості, підтверджена медичним висновком; вагітність; догляд за дитиною до досягнення нею чотирнадцятирічного віку або дитиною-інвалідом; догляд за хворим членом сім'ї відповідно до медичного висновку або інвалідом І групи; вихід на пенсію; прийняття на роботу за конкурсом, а також з інших поважних причин), власник або уповноважений ним орган повинен розірвати трудовий договір у строк, про який просить працівник.
Судом першої інстанції на підставі зібраних доказів було встановлено, що заяву про звільнення позивачем подано без наявності будь-яких передумов визначених наведеною нормою та вчинено під примусом та тиском керівника Мишинського дитячого навчального закладу „Струмочок".
Як вбачається з матеріалів справи, позивач в своїй заяві не вказала обставин, які згідно наведеної норми вказують на неможливість продовжувати роботу та зумовлюють звільнення з дати вказаної працівником. Тому власник не повинен був проводити звільнення саме з 22.01.2011р. - дати вказаної працівником. Тоді як вже 26.01.2011 року ОСОБА_4 звернулася до роботодавця про визнання такої заяви нечинною.
Оскільки відповідно до вимог ч.2 ст.303 ЦПК України, суд апеляційної інстанції не вправі переоцінювати докази, які судом першої інстанції були досліджені у встановленому законом порядку, а апеляційна скарга не містить посилання на нові докази, які б давали підставу для зміни чи скасування судового рішення, дану обставину слід враховувати при перегляді справи.
Таким чином, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про наявність підстав для поновлення позивача на роботі та стягнення заробітку за час вимушеного прогулу.
Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що фактичні обставини справи судом першої інстанції з”ясовано всебічно та повно, дано їм вірну правову оцінку, а рішення суду ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Керуючись ст. ст. 307, 308, 313-315, 317 ЦПК України колегія суддів, -
у х в а л и л а :
Апеляційну скаргу Відділу освіти Коломийської районної державної адміністрації відхилити, рішення Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 22 грудня 2010 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з часу проголошення, однак може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів з часу набрання законної сили.
Головуюча: Перегінець Л.В.
Судді: Меленко О.Є.,
Бойчук І.В.