Справа № 2-118/2011 р.

                                                                             Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

16 березня 2011 року Центрально-Міський районний суд м. Макіївки Донецької області у складі

головуючого          судді      Андрюшиної Л.А.

при секретарі                     Ковальовій Ю.В.,

           розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Макіївки цивільну справу за позовом                                                                         

                                                                 Публічного акціонерного товариства «Акціонерний

                                                                 комерційний промисло - інвестиційний

                                                                 банк»

до  ОСОБА_1

про    звернення стягнення на предмет застави ,-

  в с т а н о в и в:

Позивач ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк»звернулося до суду з позовом до відповідача ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет застави, мотивуючи свої вимоги тим, що 21 червня 2007 року між Акціонерним комерційним промислово-інвестиційним банком (закритим акціонерним товариством) в особі філії «Центральне-Міське відділення Промінвестбанку в м. Макіївка»і відповідачем ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № 09-08/1292, відповідно до умов якого, банк надав відповідачеві кредит у розмірі 163565,00грн. на придбання автомобілю, зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 20% річних, з кінцевим терміном повернення 20 червня 2014 року. Згідно зі ст.1 Статуту Публічне акціонерне товариство «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк»є правонаступником прав та обов»язків Акціонерного комерційного промислово-інвестиційного банку (закрите акціонерне товариство). В забезпечення виконання позичальником ОСОБА_1 зобов’язань за кредитним договором, 21 червня 2007 року між ними та відповідачем був укладений договір застави транспортного засобу № 09-08/1293, згідно до якого, відповідач ОСОБА_1 передав в заставу придбаний ним за кредитні кошти вантажний фургон марки FORD модель TRANSIT, державний реєстраційний номер НОМЕР_1, білого кольору, рік випуску 2007. Згідно з п.2.2 кредитного договору дата повернення кредиту визначається відповідно до графіку, в кінцевий строк не пізніше 20 червня 2014 року, або 30 днів з моменту отримання вимоги про повернення кредиту у зв»язку з настанням одного із випадків вказаних в п.4.3.2 кредитного договору. Відповідно до вказаного пункту кредитного договору вони мають право вимагати від відповідача, незалежно від настання строку погашення кредиту, сплати у повному обсязі заборгованості за кредитом та процентів за користування ним, а також суму штрафних санкцій, передбачених договором, у випадку коли відповідач затримав виконання своїх обов»язків по поверненню частини кредиту згідно графіку та/або сплаті процентів за користування кредитом більш ніж на 1 календарний місяць; відповідачем порушено інші зобов»язання за кредитним договором та/чи договором забезпечення. У зв»язку з тим, що відповідачем не виконуються обов»язки по поверненню кредиту відповідно до графіку погашення кредиту та процентів за користування ними, останній неодноразово був попереджений про необхідність погашення виниклої заборгованості. 12 квітня 2010 року відповідач отримав вимогу про сплату заборгованості за кредитом та процентів достроково в повному обсязі. Факт отримання відповідачем вимоги підтверджується його особистим підписом. Станом на 07 червня 2010 року вимога банку відповідачем не виконана. На підставі п.4.1, 4.2 договору застави, ст.ст. 19,20,24 Закону України «Про заставу», банк набув право задовольнити свої вимоги за основним зобов»язанням в повному обсязі, шляхом звернення стягнення на предмет застави –транспортний засіб вантажний фургон марки FORD модель TRANSIT, державний реєстраційний номер НОМЕР_1, білого кольору, 2007 року випуску. У зв»язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов»язань за кредитним договором банк поніс фінансові витрати щодо реєстрації звернення стягнення на предмет обтяження у розмірі 34,00грн., що підтверджується копіями відповідних витягів. Заборгованість відповідача за кредитом станом на 07.06.2010 року складає 136622,88грн., а сума заборгованості по процентам  складає 11622,08грн.. Крім того, у зв»язку з простроченням виконання зобов»язань за кредитним договором відповідач повинен сплатити позивачу пеню, яка обчислюється від суми простроченого платежу у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє у період прострочення, та нараховується за кожен день прострочення платежу. Сума пені за період прострочення становить: 8298,85грн.- сума пені за кожен день прострочення за позикою, 2451,26грн.-сума пені за кожен день прострочення за процентами, а всього 10750,11грн.. Таким чином, загальна сума заборгованості відповідача складає 159029,07грн., яку просять стягнути з відповідача ОСОБА_1 на їх користь та стягнення зазначеної суми заборгованості здійснити шляхом звернення стягнення на рухоме майно, передане в заставу –транспортний засіб вантажний фургон марки FORD модель TRANSIT, державний реєстраційний номер НОМЕР_1, білого кольору, 2007 року випуску та реалізувати його шляхом продажу на прилюдних торгах за початковою ціною, визначеною у межах процедури виконавчого провадження.

Представник позивача Бурлакова С.Ю., що діє на підставі довіреності, у судовому засіданні позовні вимоги підтримала у повному обсязі та просила їх задовольнити. Пояснення в обґрунтування позовних вимог суду дала аналогічні тим, що викладені в позовній заяві.

  Відповідач ОСОБА_1 в судовому засіданні позовні вимоги визнав та суду пояснив, що він дійсно отримав кредит на придбання автомобілю, але у зв»язку з погіршенням фінансового стану у нього виникла заборгованість.

  Суд, заслухавши пояснення сторін та дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги  підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 526 ЦК України , зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору. Згідно ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов’язання не допускається.        

У відповідності зі ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа /кредитодавець/ зобов’язується надати грошові кошти/кредит/ позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти .

Відповідно до кредитного договору № 09-08/1292 від 21 червня 2007 року встановлено, що між сторонами був укладений договір, відповідно до умов якого сторонами були прийняті на себе взаємні зобов'язання, а саме: кредитор надав позичальнику кредит на купівлю автомобіля у розмірі 163565,00грн., а останній був зобов’язаний повертати наданий кредит і сплачувати проценти за користування кредитом у розмірі 20% річних, з кінцевим терміном повернення не пізніше 20 червня 2014 року. Згідно п. 4.3.2 зазначеного договору банк має право вимагати від позичальника (незалежно від настання строку погашення кредиту) вплати у повному обсязі заборгованості за кредитом та процентів за користування ним, а також суму штрафних санкцій, передбачених цим договором, у випадку, коли позичальник затримав виконання своїх обов»язків по поверненню частини кредиту згідно графіку та/або сплаті процентів за користування кредитом більш ніж на 1 календарний місяць/а.с.19-21/.

21 червня 2007 року між позивачем та відповідачем ОСОБА_1 був укладений договір застави транспортного засобу № 09-08/1293, відповідно до умов якого відповідач у забезпечення виконання своїх зобов»язань за вище вказаним кредитним договором, надав заставодержателю в заставу транспортний засіб вантажний фургон марки FORD модель TRANSIT, державний реєстраційний номер НОМЕР_1, білого кольору, 2007 року випуску, що належить заставодавцю на праві власності, на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2, виданого РЕР 7-го МРВ м. Макіївка УДАІ ГУМВС України в Донецькій області 19 червня 2007 року/а.с.22-25/.

Відповідно до ч.2 ст. 1050 ЦК України, якщо за договором встановлений обов»язок позичальника повернути позику частинами(з простроченням), то в разі прострочення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому.

Згідно наданому позивачем розрахунку заборгованості підтверджений факт наявності заборгованості відповідача ОСОБА_1 за кредитним договором від 21 червня 2007 року і станом на 07 червня 2010 року заборгованість за кредитом складає 136622,88грн., по процентам –11622,08грн., пені  –10750,11грн./а.с.7-12/.

Відповідно до вимог ст. 589 ЦК України та ст. 20 Закону України «Про заставу» у разі невиконання зобов»язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави. Згідно ч.1, 2 ст. 590 ЦК України звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом. Заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави, в разі, коли зобов»язання не буде виконано у встановлений строк/термін/, якщо інше не встановлено договором або законом.

З вимоги від 12.04.2010 року, надісланої на адресу відповідача ОСОБА_1, та отриманої ним особисто, вбачається, що позивач вимагав протягом 30-денного строку з моменту отримання цієї вимоги сплатити в повному обсязі заборгованість за кредитним договором у розмірі 136622,88грн., заборгованість по процентам за період з 30 листопада 2009 року по 30 березня 2010 року у розмірі 10531,46грн. та проценти на дату фактичного погашення кредиту. Разом з тим, відповідач попереджений про те, що у випадку невиконання цієї вимоги в 30-денний строк з моменту її отримання, банк отримує право розпочати звернення стягнення на предмет застави в порядку та згідно з умовами договору застави, Закону України «Про заставу»та Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень»/а.с.31/.

Згідно з вимогами ст. 25 Закону України “Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень” у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет застави в рішенні суду зазначаються і спосіб реалізації предмета застави шляхом проведення публічних торгів або із застосуванням однієї із процедур, передбачених ст.26 вказаного закону.

Таким чином, в судовому засіданні встановлено і підтверджено наданими позивачем письмовими доказами, що відповідач ОСОБА_1 неналежним чином виконував свої зобов’язання за укладеним кредитним договором, в зв’язку з чим у позивача виникло право вимагати задоволення своїх вимог  шляхом звернення стягнення на предмет застави і суд вважає за можливе задовольнити позовні вимоги в цій частині та в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором, що був укладений між позивачем та відповідачем ОСОБА_1 звернути стягнення на заставлене майно –вантажний фургон марки FORD модель TRANSIT, державний реєстраційний номер НОМЕР_1, білого кольору, 2007 року випуску, що належить заставодавцю на праві власності, шляхом проведення публічних торгів. Разом з тим, суд вважає за необхідне відмовити позивачу в частині позовних вимог про стягнення з відповідача ОСОБА_1 на їх користь заборгованості за кредитним договором у загальному розмірі 159029,07грн., оскільки у разі задоволення позовних вимог в частині стягнення заборгованості за кредитним договором та звернення стягнення на предмет застави, відповідач ОСОБА_1 понесе подвійну цивільну відповідальність за порушення ним умов кредитного договору.

У відповідності зі ст.88 ЦПК України, стороні , на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Відповідно до ст.79 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов’язаних з розглядом справи , до яких також належать витрати на інформаційно –технічне забезпечення розгляду справи. Отже, з  відповідача на користь позивача необхідно стягнути витрати на інформаційно - технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 120грн. і суму судового збору у розмірі 1590,29грн. сплачені позивачем при подані позовної заяви до суду .

Керуючись ст.ст.525, 526, 546,572,589,590,1049,1050,1054 ЦК України, ст. 20 Закону України «Про заставу», ст.ст. 23-26 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень»ст. ст. 10,11,60,88, 209, 213-215, 218 ЦПК України, суд  –

в и р і ш и в:

Позовні вимоги відкритого публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк»задовольнити частково.

Звернути стягнення на предмет застави –транспортний засіб вантажний фургон марки FORD модель TRANSIT, реєстраційний номер НОМЕР_1, 2007 року випуску, кузов НОМЕР_3, білого кольору, об»єм двигуна 2198cud cm, який належить на праві власності ОСОБА_1 на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2, виданого РЕВ 7-го МРВ м. Макіївки УДАІ ГУМВС України в Донецькій області і переданий ним в заставу, згідно з договором застави транспортного засобу за договором № 09-08Є1293 від 21 червня 2007 року та реалізувати транспортний засіб шляхом продажу на прилюдних торгах за початковою ціною, визначеною у межах процедури виконавчого провадження, в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № 09-08/1292 від 21 червня 2007 року у загальному розмірі 159029,07грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк»судовий збір у розмірі 1590,29грн. та витрати на інформаційно –технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 120грн., а всього стягнути 1710,29грн..

В задоволенні позовних вимог ПАТ «Акціонерний комерційний промислово –інвестиційний банк»в частині стягнення з ОСОБА_1 суми заборгованості за кредитним договором № 09-08/1292 від 21 червня 2007 року у загальному розмірі 159029,07грн. –відмовити.

            Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Донецької області через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги протягом 10 днів з дня його проголошення.

Рішення надруковано у нарадчій кімнаті у 1-ому примірнику.

Суддя                                        Л.А. Андрюшина