Справа № 2-575/11

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

          15 березня 2011 року .  Тячівський районний суд Закарпатської області  в особі головуючого          судді                                                                                  Гримут В.І.

при секретарі                                                                                               Тиводар В.І.

з участю представника позивача                                                               Ляшко М.Д.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в місті Тячів цивільну справу за позовом ПАТ КБ «Приватбанк»до ОСОБА_1 про звернення стягнення на заставлене майно,

                                                 В С Т А Н О В И В:

ПАТ КБ «Приватбанк», інтереси якого представляє Ляшко М.Д., звернулося в суд з позовом до ОСОБА_1. про звернення стягнення на заставлене майно. В позовній заяві представник позивача зазначив, що 27.06.2008 р. між банком та ОСОБА_1. було укладено кредитний договір № 236074-SOGL, за умовами якого відповідачка отримала кредит у розмірі 6100 доларів США, зі сплатою 19 % річних та з кінцевим терміном повернення до 27.06.2011 р. Однак, ОСОБА_1. взяті на себе обов'язки по вищезазначеному договору грубо порушила, не погашає заборгованості по кредиту та не сплачує відсотків. Станом на 13.11.2009 р. за нею рахується непогашена заборгованість у сумі 4943.95 доларів, яка складається із заборгованості по кредиту у сумі 4478.15 доларів та заборгованості по процентам за його користування у сумі 200.61 доларів. Крім того, їй нараховано штраф, який складається з фіксованої частини у сумі 31.25 доларів та процентної складової у сумі 233.94 доларів. В забезпечення виконання зобов’язань за кредитним договором між банком та ОСОБА_1. були укладені договір застави майна та договір застави товару в обороті від 27.06.2008 р. Згідно цих договорів в заставу банку було передано належне на праві власності ОСОБА_1. майно, опис якого зазначено у вищезазначених договорах.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просить суд їх задовольнити.

Відповідачка в судове засідання не з’явилася і не повідомила  суду причини неявки. Про час та місце розгляду справи повідомлена належним чином.

Розглянувши матеріали справи суд вважає, що позов слід задовольнити частково виходячи з наступного. В судовому засіданні встановлено, що 27.06.2008 року між ПАТ КБ «Приватбанк»та ОСОБА_1. було укладено кредитний договір № 236074-SOGL, на підставі якого відповідачка отримала кредит у розмірі 6100 доларів США, і зобов’язалася сплачувати за користування ним по 19 % річних з кінцевим терміном повернення до 27.06.2008 р. Однак взяті на себе перед банком зобов’язання відповідачка не виконує, кредит не погашає, проценти за користування ним не сплачує. Станом на 13.11.2009 р. за нею рахується непогашена заборгованість у сумі 4943.95 доларів, яка складається із заборгованості по кредиту у сумі 4478.15 доларів, заборгованості по процентам за його користування у сумі 200.61 доларів та штраф у сумі 255.19 доларів.

          В якості забезпечення належного виконання зобов'язань за кредитним договором між сторонами було укладено два договори застави від 27.06.2008 р. гідно яких у заставу банку відповідачка передавала належне їй на праві власності майно. Пунктом 15.8.1. вищезначених договорів передбачено, що заставодержатель має право звернути стягнення на предмет застави, якщо в момент настання термінів виконання позичальником якого-небудь із зобов’язань, передбачених кредитним договором, вони не будуть виконані. Згідно п. 15.8.2. цих же договорів, у разі порушення заставодавцем зобов’язань за цим договором заставодержатель має право вимагати від заставодавця дострокового виконання всіх зобов’язань за кредитним договором, а в разі невиконання –звернути стягнення на предмет застави.

          Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором кредитор зобов'язується надати грошові кошти позичальнику в розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити відсотки.  Згідно ст.ст. 525, 526, 530 ЦК України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином і в термін передбачений договором, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається, боржник не звільняється від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання. Згідно п. 1. ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки встановлені договором.  Відповідно до ст. 16 ЦК України, одним із способів захисту судом цивільних прав та інтересів є примусове виконання зобов’язання в натурі. За ст. 590 ЦК України, звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду.

          За наведених вище обставин, враховуючи, що заставлене відповідачкою майно не обтяжене правами інших осіб, а банк має пріоритет на звернення стягнення на предмет обтяження суд вважає, що вимоги позивача є підставними і йому слід дозволити  звернути стягнення на майно відповідача. Разом з тим суд встановив, що у позовній заяві позивач просив стягнути з відповідачки заставленого майна на суму 39551.58 грв. виходячи з курсу долара США до гривні 8 грв. за 1 долар. Однак суд вважає, що еквівалент долара до гривні слід вираховувати станом на день винесення рішення.  Станом на 15.03.2011 р. 100 доларів США є еквівалентом 793.51 грв. Отже заборгованість ОСОБА_1 перед банком складає (4943.95 * 7.9351 =) 39230.73 грв.

Судові витрати в частині сплати судового збору і витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільної справи у відповідності до ст. 88 ЦПК України слід покласти на відповідачку.

           Тому, керуючись ст.ст. 209, 213-215 ЦПК України, ст.ст. 16, 525, 526, 530, 590, 611, 624. ч. 1 ст. 651, ч. 2 ст. 1050, ст.ст. 1054-1055 ЦК України суд ,

                                                                     Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково. Надати ПАТ КБ «Приватбанк»дозвіл  звернути  стягнення на особисте майно ОСОБА_1, на суму тридцять дев’ять тисяч двісті тридцять гривень 73 коп.,  вказане у договорі застави майна від 27.06.2008 р. та у договорі застави товару в обороті від 27.06.2008 р. укладених у забезпечення кредитного договору № 236074-SOGL від 27.06.2008 р., шляхом вилучення його від ОСОБА_1 та реалізації третім особам.

Стягнути з ОСОБА_1. на користь ПАТ КБ «Приватбанк»судові витрати в сумі  п’ятсот п'ятнадцять грв. 52 коп.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Закарпатської області через Тячівський районний суд протягом 10 днів з дня його проголошення, а особами, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, протягом 10 днів з дня отримання копії рішення.

          Головуючий:                                                                                                     Гримут В.І.