Справа № 2-2135/2007р. Категорія 22

РІШЕННЯ  ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

30 березня 2007р. Ленінський районний суд м. Севастополя у складі: головуючого судді - Лядової Т.Р.

при секретарі - Хіштілової М.М.,

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду у М.Севастополі цивільну справу за позовом ОСОБА_1до ОСОБА_2 про відшкодування матеріального збитку та моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулася з позовом до суду, просить стягнути з відповідача на її користь 4336грн. в - рахунок відшкодування матеріального збитку, заподіяного затокою квартири, 15000грн. - в рахунок відшкодування моральної шкоди, судови витрати у сумі 59грн.50коп., витрати на правову допомогу у сумі 50грн., а також витрати, пов'язани з проведенням товарознавської експертизи у сумі 313грн.92коп. Вимоги позивача мотивовані тим, що з вини відповідача мали місце затоки квартири позивача, в результаті яких пошкоджений технічний стан її квартири, що і складає суму позову. Вимоги в частині спричинення моральної шкоди мотивовані тим, що позивач випробувала глибокі моральні страждання та переживання, пов'язані з порчею її майна, порушенням звичного укладу життя, неможливістю мешкання в належної її квартирі.

В ході розгляду спору по суті, позивач збільшила позовни вимоги та просить стягнути витрати, пов'язани з пошкодженням її здоров'я, яке на її думку, взаємозв'язано з винними діями відповідача у сумі 325грн.53коп.

Представникі відповідача у судовому засіданні позовні вимоги не визнали за тими підставами, що їх довіритель не є винною у затоки квартири, у зв'язку з чим вважають, що вимоги про відшкодування матеріального збитку та моральної шкоди є необгрунтованими.

Суд, вислухав пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, знаходить позов підлягаючим частковому задоволенню за наступними обставинами.

Судом встановлено, що позивач є власником квартири №3 АДРЕСА_1, відповідач є основним наймачем квартири № 7 в цьому ж будинку, що розташована на другому поверсі над квартирою, що належить позивачу.

З матеріалів справи вбачається, що в квартирі позивача мали місце затоки, що підтверджується актами, складеними посадовцями РЕП № 17 від 10.02.2001р., від 12.01.2001р., від 22.08.2003р., від 03.10.2003р., від 11.03.2003р., від 22.03.2003р. (а.с.4-9).

Суд не може погодитися з доводами представників відповідача про відсутність вини відповідача в затопленні квартири позивача, оскільки це об'єктивно спростовується названими актами, з яких вбачається, що поступлення води в квартиру позивача здійснювалося з квартири відповідача.

Крім того, свідчення свідків ОСОБА_3., ОСОБА_4., ОСОБА_5. та ОСОБА_6., допитаних у судовому засіданні як на стороні позивача так і на стороні відповідача також не спростовують висновків суду, так наприклад свідок ОСОБА_3., пояснив суду, що будучи сином відповідача, приблизно у серпні 2003 року, він намагався встановити причину затоки позивача і тільки розкривши обшивку труб у квартирі відповідача, свідок виявив свищ на водостічній трубі, після чого він звернувся з заявкою до посадовців РЕП № 17 і була проведена заміна її частини. Пояснення інших свідків також вказують на

2

наявність затоки у квартирі  позивача,  проте  не можуть  бути настільки конкретними, оскільки вони не проживають у квартирі відповідача.

Свідкі ОСОБА_4., ОСОБА_6. та ОСОБА_3. у судовому засіданні також пояснили, що заявок до РЕП про необхідність проведення ремонту труб у квартирі відповідача до затоки квартири позивача від нього не поступало, що не оспорювалося у судовому засіданні та представниками відповідача.

Вказане свідчить про недотримання відповідачем обов'язків по утриманню свого житла, згідно «Правил користування приміщеннями житловими будинками і прибудинковими територіями», затвердженими Постановою Кабінету Міністрів України від 08.10.1992р. № 572, діючих на той період часу.

Згідно експертного висновку від 24.0б.2004р. вартість відновного ремонту квартири № 3 будинку АДРЕСА_1, потерпілої в результаті затоки, складає 4336грн. (а.с.11-22).

Згідно ст.440 ЦК України, майнова шкода, заподіяна майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується у повному об'ємі, особою, що заподіяла її.

Беручи до уваги, що відповідач у добровільному порядку відмовляється від відшкодування матеріального збитку, заподіяного позивачу, вона підлягає стягненню з неї у судовому порядку.

Вимоги позивача про спричинення їй моральної шкоди, що виразилася у моральних стражданнях та переживаннях, пов'язаних з порчею її майна, порушенням звичного укладу життя, неможливістю мешкання в належної їй квартирі, суд знаходить заснованими на Законі та відповідними вимогам ст.440-1 ЦК України. Разом з тим, на думку, суду, сума моральної шкоди позивачем значно завищена, у зв'язку з чим підлягає стягненню у розмірі 1500грн.

Крім того, суд вважає можливим відмовити позивачу в задоволенні вимог про відшкодування витрат, пов'язаних з пошкодженням її здоров'я, у сумі 325грн.53коп., оскільки порушуючи вимоги ст.60 ЦПК України, позивачем не доведений причинно-наслідковий зв'язок між винними діями відповідача та пошкодженням здоров'я позивача.

Через вимоги ст.ст.84,85,8 6,88 ЦПК України з відповідача також підлягає стягненню держмито у дохід держави у сумі 59грн.50коп., витрати на правову допомогу у сумі 50грн., а також витрати, пов'язані з проведенням товарознавської експертизи у сумі 313грн.92коп.(а.с.З,23,41).

На підставі ст.ст. 440, 440-1 ЦК України (у редакції 1963 року), ст.1166 ЦК України, керуючись ст.ст. 10,11,60,84,85,86,88,179,212,215 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1433 6грн. - в рахунок відшкодування матеріального збитку, 1500грн. -в рахунок відшкодування моральної шкоди, судови витрати у сумі 59грн.50коп., витрати на правову допомогу у сумі 50грн., а також витрати, пов'язани з проведенням товарознавської експертизи у сумі 313грн.92коп. Всього стягнути 6259грн.42коп.

Стягнути з ОСОБА_2. витрати, пов'язани з ІТО в сумі 30грн. - в дохід Ленінського районного суду м.Севастополя.

Рішення суду може бути оскаржено до Апеляційного суду М.Севастополя, шляхом подачі апеляційної скарги в Ленінський районний суд м. Севастополя протягом двадцяти днів з дня подачі заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження може бути подана протягом десяти днів з дня оголошення рішення суду.