Справа  4-19/11

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 березня 2011 року суддя Скадовського районного суду Херсонської області Клімченко М.І.

                    при секретарі                                        Березюк  О.С.

                    за участю прокурора                                Горщарука М.В.

                    адвоката                                         ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Скадовська скаргу  ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 на постанову старшого слідчого Скадовського РВ УМВС України в Херсонській області ОСОБА_3 від 04.01.2010 року про відмову в порушенні кримінальної справи , -

ВСТАНОВИВ:

           До Скадовського районного суду Херсонської області надійшла скарга ОСОБА_1 на постанову старшого слідчого Скадовського РВ УМВС України в Херсонській області ОСОБА_3 від 04.01.2010 року про відмову в порушенні кримінальної справи у відношенні ОСОБА_4, який 23.02.2010 року, близько 21.00 години, будучи сусідом ОСОБА_2 дерев’яною палицею завдав удар по правій руці, передпліччям обхватив його за шию і укусив за ліве вухо. Близько 22.00 години надана медична допомога в Скадовській ЦРЛ, зашита рана. Просить суд скасувати зазначену постанову, а матеріали направити для додаткової перевірки.   

     В судовому засіданні ОСОБА_1 підтвердила свої вимоги щодо скасування постанови старшого слідчого Скадовського РВ УМВС України в Херсонській області ОСОБА_3 від 04.01.2010 року про відмову в порушенні кримінальної справи у відношенні ОСОБА_4 При цьому, після вивчення матеріалів про відмову в порушенні кримінальної справи №153, зазначила наступне. Старший слідчий Скадовського РВ УМВС України в Херсонській області ОСОБА_3  не являючись спеціалістом в області судово-медичної експертизи, дійшла висновку, що вуха не відносяться до обличчя, а є частиною голови, тому їх знівечення не утворює ознаки – непоправне знівечення обличчя. При цьому вона не посилається на жодний документ, яким це передбачено. Крім цього, було порушено норми КПК України, оскільки в мотивувальній частині постанови ст. слідчий ОСОБА_3 вказує, що в діях ОСОБА_4 відсутні ознаки складу злочину, передбаченого ст. 121 КК України, хоча дана стаття має першу і другу частини, та керується п. 1 ч. 1 ст. 6 КПК України, а в резолютивній частині постанови відмовляє в порушенні кримінальної справи за фактом спричинення умисного тяжкого тілесного ушкодження ОСОБА_2 за ч. 1 ст. 121 КК України. Також, постанова про відмову про відмову в порушенні кримінальної справи датована 04.01.2010 року, заява ОСОБА_2 зареєстрована Скадовським РВ УМВС України в Херсонській області 23.02.2010 року та подія злочину сталася 23.02.2010 року.

          Прокурор висловився про необхідність відмовити заявникові в задоволенні скарги на постанову про відмову в порушенні кримінальної справи в зв’язку з тим, що перевірку проведено повно та об’єктивно, а прийняте рішення про відмову в порушенні кримінальної справи відповідає вимогам чинного законодавства.

          Вислухавши думки учасників судового процесу, вивчивши матеріали про відмову в порушенні кримінальної справи, суд доходить наступного висновку.   

          Відповідно до ст.236-1 КПК України, скарга на постанову органу дізнання, слідчого, прокурора про відмову в порушенні кримінальної справи подається особою, інтересів якої вона стосується до районного (міського) суду за місцерозташуванням органу або роботи посадової особи, яка винесла постанову, протягом семи днів з дня отримання копії постанови чи повідомлення прокурора про відмову в скасуванні постанови.   

Відповідно до ч.3 ст.236-2 КПК України, при розгляді скарги на постанову про відмову в порушенні кримінальної справи, суддя перевіряє лише дотримання вимог ст.99 цього Кодексу при відмові в порушення кримінальної справи.   

         Згідно з ч.1 ст.99 КПК України, лише при відсутності підстав до порушення кримінальної справи прокурор, слідчий, орган дізнання або суддя своєю постановою відмовляють у порушенні кримінальної справи, про що повідомляють заінтересованих осіб і підприємства, установи, організації.   

         Відповідно до ст. 236-2 ч.3 КПК України, розглянувши скаргу, суддя приймає одне з таких рішень: скасовує постанову про відмову в порушенні справи і повертає для проведення додаткової перевірки, залишає скаргу без задоволення.

       Суд не приймає до уваги посилання представника потерпілого ОСОБА_1 на доцільність проведення судово-медичної експертизи, оскільки судово-медична експертиза може бути призначена тільки після порушення кримінальної справи. В даному випадку в порушенні кримінальної справи було відмовлено, тому слідчий не мав повноваження для призначення вищевказаної експертизи.

          Між тим проведена перевірка не є повною, оскільки старшим слідчим Скадовського РВ УМВС України в Херсонській області ОСОБА_3 було винесено постанову про відмову в порушенні кримінальної справи 04.01.2010 року, а злочин відбувся 23.02.2010 року. Крім цього, ОСОБА_3 керується п. 1ч. 1 ст. 6, а в резолютивній частині відмовляє в порушенні кримінальної справи за фактом спричинення умисного тяжкого тілесного ушкодження ОСОБА_2 за ч. 1 ст. 121 КК України.

          Враховуючи викладене, суд вважає за доцільне постанову старшого слідчого Скадовського РВ УМВС України в Херсонській області ОСОБА_3  скасувати, матеріали направити для додаткової перевірки у ході проведення якої необхідно з’ясувати коли саме була подія злочину. Крім цього, необхідно звернути увагу на підставу відмови в порушенні кримінальної справи.          Керуючись ст.ст. 236-1, 236-2 КПК України,-     

П О С Т А Н О ВИ В:

 Постанову старшого слідчого Скадовського РВ УМВС України в Херсонській області ОСОБА_3 від 04.01.2010 року  про відмову в порушенні кримінальної справи скасувати, а матеріали повернути до Скадовського РВ УМВС України для проведення додаткової перевірки.               

На постанову протягом 7 діб з дня її винесення може бути подана апеляція до апеляційного суду Херсонської області.

Суддя                                                                                           М.І. Клімченко