АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 11-235/11
Категорія: ч.1ст.368- С.Т.Головуюча у 1-й інстанції Харлан Н.М.
Доповідач: Кисіль А. М.
У Х В А Л А
Іменем України
2011 року березня місяця 17 дня. Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Полтавської області в складі:
головуючого-судді Кисіля А.М.
суддів: Голубенко Н.В. Кожевнікова О.В.
з участю прокурора Антонова С.А.
обвинуваченого ОСОБА_1
адвоката ОСОБА_2
розглянувши, у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві, кримінальну справу за апеляцією помічника прокурора Гадяцького району Полтавської області на постанову Гадяцького районного суду Полтавської області від 25 січня 2011 року ,-
В С Т А Н О В И Л А :
цією постановою кримінальну справу щодо
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Білики Миргородського району Полтавської області, мешканця АДРЕСА_1, українця, громадянина України, освіта вища, приватного підприємця, депутата Римарівської сільської ради, розлученого, має на утриманні неповнолітню дитину, раніше не судимого,-
обвинуваченого за ч.1 ст.386 КК України, повернуто прокурору Гадяцького району Полтавської області для організації проведення додаткового розслідування.
Як вбачається за змістом постанови суду, ОСОБА_1 обвинувачується у тому, що він, будучи депутатом Римарівської сільської ради та головою комісії з питань забезпечення законності та правопорядку, охорони прав, свобод та інтересів громадян, головою комісії з питань передачі об’єктів соціальної сфери колишнього СТОВ «Україна» у спільну власність Римарівської територіальної громади згідно із розпорядженням Римарівського сільського голови від 3 березня 2009 року, з використанням наданих йому владних повноважень депутата місцевої ради та службового становища голови вищезазначеної комісії 29 квітня 2009 року отримав від заступника генерального директора ТОВ «Маррус» ОСОБА_3 частину хабара 30000 грн. за сприяння у вчиненні дій на користь останнього як особисто, так і з іншими службовими особами по здійсненню передачі в оренду та подальший викуп об’єкту нерухомості –приміщення дитячого комбінату с.Римарівка Гадяцького району Полтавської області, що належав територіальній громаді Римарівської сільської ради. В момент отримання хабара ОСОБА_1 затримали працівники міліції.
Вироком Гадяцького районного суду Полтавської області від 24.06.2009 року ОСОБА_1 був засуджений за ч.1 ст.368 КК України на три роки позбавлення волі з позбавленням права обіймати певні посади, пов’язані зі службовою діяльністю, на строк один рік.
На підставі ст.75 КК України його звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на один рік й покладено обов’язки, передбачені ст.76 КК України.
Ухвалою Верховного суду України від 29.07.2010 року цей вирок було скасовано, а справу направлено на новий судовий розгляд з причини незаконного застосування ст.75 КК України.
При розгляді справи, в судовому засіданні захисник ОСОБА_2 заявив клопотання про повернення кримінальної справи на додаткове розслідування, оскільки кримінальна справа розслідувана неповно.
Суд прийшов до такого ж висновку і зазначив, що ці недоліки не можуть бути усунуті в судовому засіданні.
В апеляції прокурор ставить питання про скасування постанови суду і направлення справи на новий судовий розгляд до того ж суду, з тих підстав, що висновки суду не відповідають даним по справі. Посилання про невиконання судового доручення є не обґрунтованим, а зазначені недоліки досудового слідства можливо усунути під час судового розгляду справи.
Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, виступ прокурора про підтримання апеляції, заперечення ОСОБА_1 та його адвоката, які просили залишити постанову суду без зміни, перевіривши матеріали справи, обговоривши мотиви апеляції, колегія суддів вважає, що вона підлягає до задоволення з таких мотивів.
Підставою до направлення справи на додаткове досудове слідство місцевий суд вказав є те, що суду не надано оригінал звукозапису даних проведеного ОСОБА_3 про давання хабара для проведення у майбутньому відповідної експертизи, яку ніхто не призначав і не ставив питання про її проведення. Не був встановлений та допитаний у якості свідка ОСОБА_4 про обставини відомі йому по справі, і не виконаний привід ОСОБА_3 у судове засідання.
Рішення місцевого суду про повернення справи на додаткове розслідування з мотивів неповноти досудового слідства та неможливістю на думку суду усунути вказані недоліки у судовому засіданні слід визнати необґрунтованим, оскільки під час досудового слідства виконані всі можливі слідчі дії направлені на встановлення істини по справі
Так, до справи було приєднано технічну запис проведену свідком і суд в змозі був дати цьому оцінку. Вимоги суду про надання оригіналу такого запису від органів міліції є безпідставною, тому що вказаному свідку вони не надавали можливості це робити у встановленому законом порядку, тому вимога суду про надання такого технічного запису є неможлива.
Суду слід було б спершу допитати свідка ОСОБА_3 у судовому засіданні і від його результатів визначитися у необхідності дослідження такого звукового запису, який він проводив. (Т.3 а.с. 136-294)
У ході виконання доручення суду працівники міліції не змогли встановити свідка ОСОБА_4, на якого посилається ОСОБА_1 у своїх доводах на спростування вини, а тому при уточненні даних підсудним про цю особу, на думку колегії суддів, суд в змозі викликати таку людину у суд для проведення допиту.
Вживалися заходи і щодо встановлення свідка ОСОБА_5, директора ТОВ «Маррус», який змінив своє постійне місце проживання та виїхав до м.Києва, яке не встановлено, про що повідомлено суд. Посилання суду на неможливість допиту свідка ОСОБА_3 є також безпідставними, тому що він після одужання може бути допитаний у суді.
А тому мотиви приведені в обґрунтування повернення справи на додаткове досудове слідство через неналежне виконання судового доручення, є необґрунтовані. Суд не навів даних за яких він вважає, що досудове слідство проведено неправильно та неповно з порушенням вимог чинного кримінально-процесуального законодавства.
Відповідно до п. 9 ПОСТАНОВА ПЛЕНУМ ВЕРХОВНОГО СУДУ УКРАЇНИ від 11 лютого 2005 року N 2 «Про практику застосування судами України законодавства, що регулює повернення кримінальних справ на додаткове розслідування»і ч. 1 ст. 281 КПК України повернення справи на додаткове розслідування зі стадії судового розгляду допускається лише тоді, коли неповнота або неправильність досудового слідства не може бути усунута в судовому засіданні.
Якщо суд має змогу усунути виявлені недоліки досудового слідства під час судового розгляду справи шляхом більш ретельного допиту підсудного, потерпілого, свідків, виклику й допиту нових свідків, проведення додаткових чи повторних експертиз, витребування документів, давання судових доручень у порядку, передбаченому в ст. 3151 КПК, вчинення інших процесуальних дій, а також шляхом поновлення порушених під час розслідування справи процесуальних прав учасників процесу, направлення справи на додаткове розслідування є неприпустимим. За необхідності суд може відкласти її розгляд для витребування додаткових доказів.
За таких мотивів апеляція прокурора підлягає повному задоволенню, постанова суду скасуванню з направленням справи на новий судовий розгляд для вирішення питання про притягнення особи до відповідальності у порядку ст. 323,324 КПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст. 365,366 КПК України , колегія суддів,-
У Х В А Л И Л А :
апеляцію помічника прокурора Гадяцького району Полтавської області задовольнити.
Постанову Гадяцького районного суду Полтавської області від 25 січня 2011 року про повернення кримінальної справи щодо ОСОБА_1 за ч.1 ст.368 КК України, - скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд у той же суд.
С У Д Д І :
Кисіль А.М. Голубенко Н.В. Кожевніков О.В.