АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД    ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 11- 202  2011 року

Категорія ст. 286 ч. 2 КК України ТЗГоловуючий у 1-й інстанції Халявка В.І.

Доповідач: Кожевніков О.В.

У  Х  В  А  Л  А  

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

Колегія суддів Судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Полтавської області у складі:

Головуючого Кожевнікова О.В.                                                         

Суддів Хрипченко Л.І., Лісіченко Л.Г.

за участю прокурора  Снісаренка Г.О.

захисника ОСОБА_1

засудженого ОСОБА_2

потерпілого ОСОБА_3

представника потерпілого ОСОБА_4

2011 року  березня місяця 3 дня, розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Полтава кримінальну справу за апеляціями помічника прокурора Семенівського району та  потерпілих ОСОБА_3 та ОСОБА_5 на вирок  Семенівського районного суду від  24 грудня 2010 року.

Цим вироком

ОСОБА_2

ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець та мешканець с. Паніванівка Семенівського району,   Полтавської області, українець, громадянин України, з неповною середньою освітою, непрацюючий, проживає в фактично шлюбних відносинах, маючий на утриманні неповнолітню дитину, раніше не судимий,

засуджений за ст. 286 ч. 2 КК України на 4 роки позбавлення волі без позбавлення права керування транспортними засобами.

           На підставі ст. 75 КК України  із звільненням від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 2 роки, з покладенням обов’язків повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання, роботи чи навчання.

Стягнуто з ОСОБА_2  на користь НДЕКЦ при ГУМВС України в Полтавській області судові витрати в розмір - 405 грн. 65 коп. за проведення автотехнічної експертизи.

Вирішена доля речових доказів.

За вироком суду ОСОБА_2 визнаний винуватим у  тому, що 28 липня 2010 року близько 17 год. керуючи автомобілем ВАЗ –21011 державний номер НОМЕР_1, рухався по вул. Леніна в смт. Семенівна. В умовах обмеженої видимості із за дощу, в порушення вимог п. 12.1 Правил дорожнього руху при обгоні автобусу втратив керованість автомобілем внаслідок чого його занесло та сталося зіткнення з велосипедистом ОСОБА_3, який рухався в попутному напрямку та перевозив на багажнику малолітнього сина ОСОБА_6.

В наслідок зіткнення потерпілому ОСОБА_6 були спричинені тяжкі тілесні ушкодження в виді закритої черепно-мозкової травми, забою головного мозку тяжкого ступеню, закритого перелому обох кісток лівої гомілки, перелому нижньої щелепи, закритого перелому 9-го грудного хребця.

В апеляції помічник прокурора Семенівського району просить вирок скасувати, постановити новий, яким посилити покарання, призначивши додаткове покарання в виді позбавлення права керування транспортним засобами на 3 роки посилаючись на не врахування тяжкості наслідків від злочину.

В апеляції потерпілі ОСОБА_4., ОСОБА_5 просять вирок скасувати, постановити новий, яким посилити покарання обравши його без застосування ст.. 75 КК України з посиланням на не врахування судом тяжкості наслідків від злочину, а також , даних про особу засудженого який не в повному обсязі відшкодував шкоду.

Вислухавши доповідача, прокурора, потерпілого та його представника, які підтримали апеляції, заперечення засудженого та його захисника проти їх задоволення, перевіривши матеріали справи та доводи апеляцій, колегія суддів вважає, що вони не підлягають задоволенню з таких підстав.

Винуватість засудженого ОСОБА_2 у вчиненні злочину за наведених у вироку обставин матеріалами справи доведена і не спростовується в апеляціях, його дії за ч. 2 ст. 286 КК України кваліфіковані правильно.

Призначаючи ОСОБА_2 покарання суд відповідно до вимог  ст. 65 КК України врахував ступінь  тяжкості  вчиненого  злочину,  дані про особу винного, який характеризується позитивно, обставини, що пом'якшують покарання, визнання ним вини та щире каяття, часткове відшкодування завданої шкоди, наявність на утриманні неповнолітньої дитини.

З урахуванням викладеного застосування судом звільнення від відбування покарання з випробуванням слід визнати  обґрунтованим.

При цьому судом взята до уваги і думка потерпілих, які не наполягали на суворому покаранні засудженого.

Твердження в апеляції про неповне відшкодування засудженим завданої шкоди не є підставною до посилення покарання, оскільки як видно з матеріалів справи і після постановлення вироку засуджений продовжував надавати матеріальну допомогу потерпілому.

Враховуючи,  дні про особу  ОСОБА_2, характер допущенного ним порушення правил дорожнього руху судом правомірно не застосовне додаткове покарання в виді позбавлення права керувати транспортним засобом.

Керуючись ст. ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів, -

                                     У  Х  В  А  Л  И  Л  А :

апеляції помічника прокурора Семенівського району та потерпілих ОСОБА_3 та ОСОБА_5 залишити без задоволення, а вирок  Семенівського районного суду від  24 грудня 2010 року щодо ОСОБА_2  без змін.

Судді:

Кожевніков О.В.                           Хрипченко Л.Г.                   Лісіченко Л.М.