Справа № 2-374 2007 р.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 квітня 2007 року Авдіївський міський суд Донецької області в складі головуючого судці Мєлєшак О.В., при секретарі Русенької А.О., за участю представника позивача -Юриної І.Є., представника відповідача ОСОБА_1., захистника ОСОБА_2, відповідачкиОСОБА_3, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Авдіївка цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Банк "Фінанси та Кредит" в особі Донецького регіонального управління банку "Фінанси та Кредит" до ОСОБА_4 та ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором, суд, -
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся до суду з позовом в якому просив стягнути з відповідачів у солідарному порядку заборгованість за кредитом у сумі 5500 гривень, заборгованість по відсоткам за користування кредитом у сумі 3700,31 грн., пеню у сумі 17689,47 грн, штраф у сумі 10 грн, та відшкодувати судові витрати. Мотивував вимоги тим, що 18 червня 2004 року між Банком та відповідачем ОСОБА_4 був укладений кредитний договір відповідно до умов якого відповідачу був наданий кредит у суммі 5500 гривень строком до 18 червня 2006 року з виплатою процентів у розмірі 26% річних. В якості забезпечення забов"язання з відповідачкою ОСОБА_3був укладений договір поруки від 18.06.2004 року за яким ОСОБА_3забов"язалася у повному обсязі відповідати перед банком по забов"язанню ОСОБА_4за кредитним договором. Банк у повному обсязі виконав усі умови договору та видав ОСОБА_4у кредит у суммі 5500 гривень. Однак відповідач ОСОБА_4 забов"язання за договором виконав неналежним чином, один раз сплатив відсотки за кредитом у сумі 50,79 гривень, а в наступному щомісячно не сплачував проценти за користування кредитом та не повернув кредит. Внаслідок чого виникла заборгованість на загальну суму 26899,78 гривень, яку позивач просив стягнути з відповідачів у солідарному порядку.
У судовому засіданні представник позивача, яка діє на підставі довіреності вимоги позовної заяви підтримала у повному обсязі. Пояснила, що з ОСОБА_4 було укладено кредитний договір з умовами якого він погодився та особисто підписав. Після чого на ім"я відповідача був відкритий рахунок на який були зараховані гроші у сумі 5500 гривень. За умовами договору гроші з рахунка ОСОБА_4були перераховані на рахунокОСОБА_3 для придбання товару - комп"ютерної техніки. Однак відповідачи незважаючи на неодноразові звернення до них банку вимоги договору у добровільному порядку не виконали, не сплатили боргу, відсотків, пені та штрафу. З 23.06.2004 року по 25.01.2007 року за користування кредитом були нараховані відсотки у розмірі 3751,10 гривень. Частково відсотки були погашені у сумі 50,79 гривень. Тому просила стягнути з відповідачів у солідарному порядку заборгованість по відсоткам у сумі 3700,31 гривня. Також пояснила що за прострочення повернення кредитних коштів та сплати процентів була нарахована пеня у сумі 17689,47 грн за період з 01.02.2006 року по 31.01.2007 рік, яку також просила стягнути з відповідачів у солідарному порядку.
Відповідач ОСОБА_4 не з"явився до судового засідання з поважних причин, просив слухати справу за його відсутності. Надіслав пояснення з якого вбачається, що позовні вимоги він не визнає з тих підстав, що хоча і підписував усі документи, однак із їх змістом не
2
ознайомлений. Також пояснив, що ОСОБА_3скористалася його матеріальним становищем, ввела у оману та фактично отримала кредит. Тому за забов"язанням він не повинен відповідати.
Представник відповідача ОСОБА_5 позовні вимоги не визнала, посилаючись на те, що позивач не перевірив достовірність документів наданих ОСОБА_4 та без належних на те підстав надав останньому кредит гроші за яким фактично отримала Верецька. Тому вона і має відповідати за позовом та повертати банку кредит, проценти та пеню. Також при розгляді справи просила врахувати становище її сина ОСОБА_4який засуждений до позбавлення волі, не має постійного доходу, тому не зможе в повному обсязі розрахуватися за позовом. Наполягала на тому, що саме з вини банку який не приймав ніяких дій для стягнення кредиту пеня зрозла до неймовірних розмірів.
Відповідачка ОСОБА_3позовні вимоги визнала в повному обсязі. Пояснила, що вона є суб"єктом підприємницької діяльності, а ОСОБА_4 працював у неї водієм. Офіційно трудових відносин з ним вона не оформляла, однак щоденно сплачувала йому заробітну платню у розмірі 10-20 гривень. В процесі роботи він звернувся до неї з проханням допомогти придбати у кредит комп"ютерну техніку. Вона погодилася та пообіцяла продати йому комп"ютер. Для оформлення кредиту на придбання техніки надала до банку необхідні довідки, вказавши у довідці приблизний розмір заробітної плати ОСОБА_4. Потім разом з ним ходили до банку, де ОСОБА_4 підписав усі документи, а вона погодилася виступити його поручителем та підписала договор поруки. Згодом на її рахунок надійшли гроші у сумі 5500 гривень, а вона передала комп"ютер ОСОБА_4у, на підтвердження отримання якого він склав розписку.
Вислухавши представника позивача, відповідачку, представника відповідача, дослідивши докази які є в матеріалах справи, суд встановив наступні обставини та правовідносини.
Позивач та відповідач ОСОБА_4 перебували у договірних відносинах, оскільки 18 червня 2004 року уклали кредитний договір № 1/вер (а.с.7) та додаток № 1 до договору (а.с.8). Згідно до п.1.1 якого позивач надає відповідачеві кредит у розмірі 5500 гривень, а відповідач забов"язується повернути отримані кошти 18 червня 2006 року і сплатити за користування кредитом проценти у розмірі 26 процентів річних.
Для обліку виданого кредиту банк відкрив позичальнику позичковий рахунок № 22058213930980, що відповідає умовам кредитного договору та підтверджується виписками по особовому рахунку (а.с. 15-24) з яких вбачається, що саме на рахунок ОСОБА_4 О.О.були зараховані гроші у сумі 5500,00 гривень.
Позивач належним чином виконав умови договору та відповідно до поданої заяви перерахував на позичковий рахунок відповідача обумовлену договором суму кредиту 5500 гривень, що стверджується банківськими виписками з особового рахунку відкритого на ім»я відповідача та його особистою заявою.
Однак відповідач ОСОБА_4 умови договору не виконав, своєчасно не повернув кредит та щомісячно не сплачував відсотки за його користування у строки встановлені у графіку погашення кредиту зазначеного у додатку № 1 до кредитного договору. Ця обставина встановлена судом на підставі виписок з особового рахунку відповідача, додатку № 1 до кредитного договору, розрахунком заборгованості та не спростована відповідачами.
Згідно до ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) забов"язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник забов"язується повернути кредит та сплатити проценти. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором.
Згідно до розрахунку (а.с. 11) заборгованість по відсоткам за користування кредитом за період з 23.06.2004 по 25.01.2007 року склала 3700,31 грн.
Таким чином, вимоги вимоги позивача стосовно стягнення заборгованості за кредитом у сумі 5500 гривень та відсотків за користування кредитом у сумі 3700,31 грн є обгрунтованими та підлягають задоволенню і стягненню з відповідачів у солідарному
3
порядку.
Як передбачено умовами кредитного договору п.7.1 за прострочення повернення кредитних коштів та/ або сплати відсотків Позичальник сплачує банку пеню з розрахунком 1% у день від простроченої суми. Зазначена пеня сплачується за кожен день прострочення у випадку порушення Позичальником термінів платежів, передбачених п.2.2, 3.2, 3.4, 3.5, 4.5 цього договору, а також будь-яких інших термінів платежів перед даним договором. Сплата пені не звільняє Позичальника від забов"язання сплатити проценти за весь час фактичного користування кредитом.
Відповідно до розрахунку (а.с.13) пеня за період з 01.02.2006 року по 31.01.2007 року складає 17689,47 гривень.
Відповідно до п.3 ст.551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
З огляду на те, що сума неустойки значно перевищує суму кредиту, суд вважає за доцільне з урахуванням цієї обставини зменшити суму пені та стягнути з відповідачів у солідарному порядку 5500 гривень, а в іншій частині позовних вимог стосовно стягнення пені позивачеві належить відмовити.
Пунктом 7.4. цього ж договору передбачене стягнення штрафу у сумі 10 грн за порушення термінів сплати щомісячних платежів.
Оскільки судом встановлено, що відповідачі порушували умови договору, своєчасно не сплачували кредит та проценти за його користування, тому позовні вимоги в частині стягнення штрафу є законними обгрунтованими та підлягають задоволенню.
Вирішуючи питання стосовно стягнення з відповідачів боргу за кредитом, процентів, пені та штрафу у солідарному порядку суд виходив з наступного.
Як вбачається з договору поруки від 18.06.2004 року ОСОБА_3виступила поручителем та забов"язалася відповідати перед кредитором в повному обсязі за своєчасне і повне виконання забов"язань ОСОБА_4 (а.с.9). Відповідач ОСОБА_3неодноразово 22.07.2004 року 28.01.2005 року (а.с.29,31) попереджалася про необхідність погасити кредит та сплатити заборгованість по процентам за користування кредитом, однак у добровільному порядку забов"язання не виконала.
Відповідно до ст.554 ЦК України у разі порушення боржником забов"язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.
Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.
З огляду на вищезазначене суд стягнув заборгованість за кредитним договором з відповідачів у солідарному порядку.
Доводи відповідача ОСОБА_4про те, що він не отримував кредит та комп"ютерну техніку, а усі документи підписав під впливомОСОБА_3 яка ввела його в оману є голомовними, спростовується кредитним договором, заявою відповідача та розпискою, які власноруч підписані ОСОБА_4, що він підтвердив, вказавши про це у письмовому поясненні.
Оскільки позовні вимоги задоволені частково, згідно до ст.81,88 ЦПК України з відповідачів на користь позивача належить стягнути у солідарному порядку 147,10 гривень держмита та 30 гривень витрат з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи.
На підставі ст.526,543,551,553,554,1051 ЦК України, керуючись ст.10,11,57-60, 62,64,81,88,158,212-215 ЦПК України, суд,-
ВИРІШИВ:
Позов товариства з обмеженою відповідальністю банку "Фінанси та кредит" в особі
4
філії Донецького регіонального управління Банку "Фінанси та Кредит" до ОСОБА_4 та ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитом задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_4 та ОСОБА_3 у солідарному порядку на користь товариства з обмеженою відповідальністю банку "Фінанси та кредит" в особі філії Донецького регіонального управління Банку "Фінанси та Кредит" заборгованість за кредитом у сумі 5500 гривень, відсотки за користування кредитом у сумі 3700,31 гривня, пеня у сумі 5500 гривень, штраф у сумі- 10 гривень, держмито у сумі 147,10 гривень, та витрати з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи у сумі 30 гривень, а всього стягнути з них у солідарному порядку 14887 (чторирнадцять тисяч вісімсот вісімдесят сімь) гривень 41 копійка.
В іншій частині позову товариству з обмеженою відповідальністю банку "Фінанси та кредит" в особі філії Донецького регіонального управління Банку "Фінанси та Кредит" до ОСОБА_4 та ОСОБА_3 про стягнення пені - відмовити.
Рішення може бути оскаржене шляхом подання заяви про апеляційне оскарження та апеляційної скарги до апеляційного суду Донецької області через Авдіївський міський суд.
Заява про апеляційне оскарження подається протягом 10 днів з дня проголошення
рішення суду апеляційна скарга протягом 20 днів з дня подання заяви про апеляційне
оскарження.