Справа 22-10634-2006                         Головуючий в 1 інстанції Валуєва В.Г.

Категорія 21(4)                                    Доповідач Митрофанова Л.В.

РІШЕННЯ

Іменем       України

05 липня 2006 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду

Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Неклеси В.І.

суддів:              Митрофанової Л.В., Соколан Н.О.

при секретарі: Кобзєвій К.І.

за участю: позивача ОСОБА_1, представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2, представника Відділення виконавчої дирекції Фонду   соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі - Федорової Ганни Миколаївни розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі цивільну справу за апеляційною скаргою Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі на рішення Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу від ЗО листопада 2005 року за позовом ОСОБА_1 до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі про відшкодування моральної шкоди, -

ВСТАНОВИЛА:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі \далі Фонд соціального страхуваннях про відшкодування моральної шкоди та просив суд стягнути з відповідача на його користь 66 400 грн. відшкодування моральної шкоди.

Рішенням Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу від 30 листопада 2005 року позов задоволений частково, з Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі на користь ОСОБА_1 стягнуто у відшкодування моральної шкоди 36520 грн. В решті позову - відмовлено.

В апеляційній скарзі Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі ставить питання про зміну рішення та просить стягнути на користь позивача 3000 грн. моральної шкоди, оскільки постановляючи рішення суд першої інстанції застосував норму матеріального права, яка не поширюється на дані правовідносини, не повністю встановлені обставини, які мають значення для справи. Суд не прийняв до уваги, що позивачем не наданий висновок МСЕК про наявність факту спричинення йому моральної шкоди.

Перевіривши законність і обгрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду- зміні, з наступних підстав.

Судом встановлено, що з позивачем згідно акту НОМЕР_1 стався нещасний випадок на виробництві та він був травмований.

Відповідно до висновку МСЕК від 11.12. 2003 року позивачу вперше встановлено 55 % втрати професійної працездатності у зв'язку з трудовим каліцтвом і 3 група інвалідності безстроково.

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції обгрунтовано керувався   ст.   28   Закону   України   «Про   загальнообов'язкове   державне   соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві і профзахворювань, що призвели втрату працездатності», яка передбачає відшкодування Фондом соціального страхування моральної шкоди за наявності факту його спричинення.

Факт спричинення моральної шкоди позивачу у зв'язку з втратою професійної працездатності, встановлений в судовому засіданні. Позивач неодноразово проходить курс лікування стаціонарно, переносить фізичні страждання, що вимагає додаткових зусиль для організації свого життя.

Доводи відповідача про незаконність стягнення моральної шкоди на користь позивача є безпідставними. Посилання відповідача в скарзі стосовно відхилення судом клопотання про проведення МСЕК та відсутності висновку медично-соціальної експертної комісії про наявність факту спричинення моральної шкоди позивачу- не обгрунтовані, оскільки вищезгаданий закон передбачає обов"язковий висновок МСЕК лише для потерпілих, яким не встановлена стійка втрата професійної прцездатності.

Однак, колегія суддів вважає, що розмір моральної шкоди визначений судом без урахуванням роз'яснень п.9 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995р., з подальшими змінами, " Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди", відповідно до якого, розмір відшкодування моральної ( немайнової) шкоди суд визначає в межах заявлених вимог залежно від характеру та обсягу заподіяних позивачеві моральних і фізичних страждань, з урахуванням в кожному конкретному випадку ступеня вини відповідача та інших обставин. Зокрема, враховується характер і тривалість страждань, стан здоров"я потерпілого, тяжкість завданої травми, істотність вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, конкретних обставин по справі, характер моральних страждань і наслідків, що наступили. Суд при ухваленні рішення не врахував, що позивач після отриманої травми в 1971 році останній раз лікувався в 1975 році, після чого до лікувального закладу не звертався до 2003 року, а також, пов"язаних з втратою професійної працездатності фізичних і моральних страждань позивача, їх тривалість і тяжкість, істотність вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, конкретних обставин по справі, і наслідків, що наступили.

За таких обставин, враховуючи, що Законом України "Про загальнообов"язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві і професійного захворювання, що призвели до втрати працездатності"^ надалі - Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування..."), не встановлений конкретний розмір моральної шкоди в разі стійкої втрати професійної працездатності, колегія суддів, з огляду на розмір моральної шкоди, встановлений ст. 34 вказаного Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування..." для випадків тимчасової втрати працездатності, беручи до уваги, що позивачу встановлена стійка втрата професійної працездатності, конкретні обставини по справі, характер професійного захворювання, і пов"язані з ними фізичні і моральні страждання позивача, інтенсивність і довготривалість фізичних і психічних страждань позивача, істотність вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, і наслідків, що наступили, вважає необхідним змінити рішення суду, зменшити розмір стягнутої моральної шкоди з відповідача на користь позивача з 36520 грн. до 18260 грн.

Керуючись ст. ст. 303, 307, 309, 313- 314, 316 ЦПК України, колегія суддів, -

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі - задовольнити частково.

Рішення Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу від 30 листопада 2005 року - змінити, зменшити суму моральної шкоди до 18260 грн.