Справа № 11-128/11 Головуючий у І інстанції Воронцова С.В.
Категорія - ст. 185 ч.2 КК України Доповідач Трейтяк О. П.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
03 березня 2011 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Чернігівської області в складі:
Головуючого-суддіТрейтяк О. П.
суддів ОСЕДАЧА М.М., КАРНАУХА А.С.
з участю прокурора НАДТОЧІЙ О.О.
засудженого ОСОБА_3,
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_3 на вирок Деснянського районного суду м. Чернігова від 09 грудня 2010 року.
Цим вироком ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 року
народження, уродженець м. Чернігова, українець,
громадянин України, проживаючий в АДРЕСА_1, раніше судимий: 1) 09.04.2009 року за ст.185 ч.1 КК України до штрафу в розмірі 850 гривень; 2) 12.04.2010 року за ст.185 ч.3 КК України до 3 років позбавлення волі, відповідно до ст.75 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 2 роки,
засуджений за ст.185 ч.2 КК України до покарання у вигляді 2 років позбавлення волі.
На підставі ст. 71 КК України приєднано 1 рік 2 місяці позбавлення волі за вироком Деснянського районного суду м. Чернігова від 12.04.2010 року і остаточно визначено покарання ОСОБА_3 за сукупністю вироків у вигляді 3 років 2 місяців позбавлення волі.
Відповідно до вимог ст. 72 п. 3 КК України основне покарання в вигляді штрафу в сумі 850 грн. за вироком Деснянського районного суду м. Чернігова від 09.04.2009 року виконується самостійно.
Доля речових доказів вирішена відповідно до вимог ст.81 КПК України.
Вироком ОСОБА_3 визнаний винним та засуджений за те, що він 04 вересня 2010 року, вранці, знаходячись в квартирі АДРЕСА_2, таємно викрав гроші в сумі 160 грн., мобільний телефон марки «Соні Еріксон К -750і», вартістю 250 грн., з карткою пам’яті 256 Мб, вартістю 100 грн., сім картою оператора мобільного зв’язку « Лайф», вартістю 15 грн., з грошима на рахунку в сумі 10 грн., куртку –пуховик, вартістю 300 грн., пачку цигарок «Вінстон» з цигарками в кількості 9 шт., які матеріальної цінності для потерпілого не представляють, а всього майна, що належить ОСОБА_5, на загальну суму 835 грн.
В апеляції засуджений ОСОБА_3 просить вирок суду переглянути в зв’язку з тим, що він частково не згоден з прийнятим судом рішенням. Посилається на те, що суд першої інстанції не задовольнив його клопотання про виклик у судове засідання потерпілого, що мало для нього велике значення.
Заслухавши доповідача, пояснення засудженого ОСОБА_3, який підтримав свою апеляцію і просив доставити в судове засідання потерпілого для перегляду кримінальної справи, міркування прокурора про залишення вироку без зміни, перевіривши матеріали справи, колегія суддів підстав для задоволення апеляції не знаходить.
Висновок суду про доведеність вини ОСОБА_3 у вчиненні зазначеного у вироку діяння за обставин, встановлених судом ґрунтується на допустимих і достатніх, ретельно досліджених у судовому засіданні доказах, детально викладених у вироку, які узгоджуються між собою та яким суд дав належну юридичну оцінку.
Не дивлячись на часткове визнання вини засудженим ОСОБА_3, його винність підтверджується показаннями потерпілого ОСОБА_6 та свідків ОСОБА_7, ОСОБА_8
Потерпілий ОСОБА_6 в ході досудового слідства показував, що в ніч з 03.09.2010 року ОСОБА_3 знаходився у нього вдома. Він під час спілкування з ОСОБА_3 заснув, а прокинувшись, виявив відсутність ОСОБА_3, а також свого майна: мобільного телефону марки « Соні Еріксон», грошей в сумі 13 грн., пачки цигарок « Вінстон» в кількості 9 шт., гроші в сумі 147 грн. та куртки –пуховика.
Свідок ОСОБА_7 в ході досудового слідства та в судовому засіданні показав, що він з ОСОБА_3 обмінявся мобільними телефонами, після чого телефон марки « Соні Еріксон К-750і», який передав йому ОСОБА_3, був вилучений співробітниками міліції.
Свідок ОСОБА_8 в ході досудового слідства показував, що працював помічником оперуповноваженого ОПВ УКР УМВС України в Чернігівській області, при проведенні оперативно - розшукових заходів в складі оперативної групи 07.09.2010 року ними був затриманий ОСОБА_7, у якого був вилучений мобільний телефон марки « Соні Еріксон К-750і», і який показав, що вказаний мобільний телефон він обміняв на свій власний мобільний телефон марки « Соні Еріксон G100» у ОСОБА_3
В своїй апеляції засуджений посилався на те, що з метою повного та всебічного розгляду справи суд повинен був викликати та допитати в якості потерпілого ОСОБА_5 у зв’язку з чим на його думку було порушено судом вимоги чинного законодавства, проте на думку судової колегії це не є порушенням закону, оскільки згідно зі ст.ст. 49, 267 КПК України участь потерпілого обов’язковою судом не визнавалась. Більш того, як вбачається з матеріалів кримінальної справи, під час досудового слідства ОСОБА_3 слідчим було запропоновано провести очну ставку з потерпілим ОСОБА_9, але ОСОБА_3 від проведення очної ставки відмовився.
Крім того, як слідує з матеріалів справи суд вжив всіх передбачених законом заходів щодо виклику в судове засідання потерпілого, однак потерпілий в суд не з’явився, а тому суд розглянув справу за відсутності останнього, що не є істотним порушенням вимог кримінально-процесуального законодавства.
Вина засудженого ОСОБА_3 також підтверджується протоколом добровільної видачі від 07.09.2010 року ОСОБА_7 мобільного телефону марки « Соні Еріксон К -750і» (а. с. 5) та речовим доказом по справі: мобільним телефоном марки « Соні Еріксон К -750і», який належить потерпілому ОСОБА_5 (а. с. 18) та заявою потерпілого по факту викрадення його речей - мобільного телефону марки « Соні Еріксон К-750і», грошей в сумі 160 грн. та куртки-пуховика( а. с. 2,3)
Суд першої інстанції критично віднісся до показів засудженого, який не погоджуючись зі свідченнями потерпілого та об’ємом викраденого майна, заперечуючи свою причетність до викрадення грошей та куртки потерпілого, при цьому повністю відшкодував потерпілому заподіяні збитки.
Злочинні дії ОСОБА_3 судом правильно кваліфіковані за ст.185 ч.2 КК України як таємне викрадення майна , вчинене повторно.
Що стосується міри покарання, призначеної ОСОБА_3, то вона призначена з дотриманням вимог ст.65 КК України, з урахуванням характеру і ступеня тяжкості вчиненого злочину, даних про особу засудженого, який раніше притягувався до кримінальної відповідальності за вчинення аналогічних злочинів та знову вчинив злочин в період іспитового строку, притягувався до адміністративної відповідальності, позитивно характеризується, суд також врахував його вік, сімейні та матеріальні обставини, що він має матір пенсійного віку, його стан здоров’я. Також судом враховано обставину, яка пом’якшує покарання, добровільне відшкодування заподіяної шкоди та відсутність обставин, що обтяжують покарання.
Остаточна міра покарання судом правильно призначена у відповідності з вимогами ст. 71 КК України, шляхом часткового приєднання невідбутої частини покарання за попереднім вироком.
У відповідності до вимог ст. 72 п.3 КК України основне покарання у вигляді штрафу в сумі 850 грн. за вироком Деснянського районного суду м. Чернігова від 09.04.2009 року належить виконувати самостійно, про що суд правильно зазначив у вироку.
У даному випадку покарання є необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження нових злочинів.
Порушень чинного законодавства, які б істотно вплинули на правильність прийняття рішення, перевіркою кримінальної справи не виявлено.
Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів, –
У Х В А Л И Л А:
Апеляцію засудженого ОСОБА_3 залишити без задоволення, а вирок Деснянського районного суду м. Чернігова від 09 грудня 2010 року щодо ОСОБА_3 - без зміни.
СУДДІ:
КАРНАУХ А.С. ТРЕЙТЯК О.П. ОСЕДАЧ М.М.