Справа № 11-214/11 Головуючий у І інстанції Савченко О.А.
Категорія - ст. 358 ч.3 ККУ Доповідач Григор’єва В. Ф.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
24 березня 2011 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Чернігівської області в складі:
Головуючого-суддіГригор’євої В. Ф.
суддів - Антипець В.М., Салая Г.А.
з участю прокурора - Кузьмича М.П.
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_2 на вирок Менського районного суду Чернігівської області від 02 лютого 2011 року, -
ВСТАНОВИЛА:
Цим вироком :
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець с. Гвоздиківка Щорського району Чернігівської області, українець, громадянин України, одружений, з вищою освітою, призваний на військову службу Щорським РВК в серпні 1981 року, пенсіонер, житель АДРЕСА_1, раніше не судимий,
засуджений:
за ч.3 ст. 358 КК України до покарання у виді штрафу в розмірі 850 грн.
На підставі п. 2 ч. 1 ст. 49 КК України звільнено ОСОБА_2 від відбування покарання у зв’язку із закінченням строків давності.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь держави - 649 грн. 03 коп. судових витрат за проведення судово-почеркознавчої експертизи.
Питання речових доказів вирішено відповідно до вимог ст. 81 КПК України.
Вироком суду ОСОБА_2 визнаний винним та засуджений за таких обставин.
З 3 вересня 1988 року по 08 травня 2007 року ОСОБА_2 проходив військову службу в Щорському РВК, з 30 липня 1999 року перебував на посаді Щорського районного військового комісара.
В січні 1996 року ОСОБА_2 в порушення вимог ст. 68 Конституції України, ст.ст. 11,16 Статуту Внутрішньої служби ЗС України, ст. 4 Дисциплінарного статуту ЗС України та своїх функціональних обов'язків, знаючи, що довідка № 57 від 30 січня 1996 року, містить неправдиві відомості, а саме дані про отримання ним 16 січня 1996 року ЗЧМТ (струсу головного мозку) під час виконання службових обов'язків, надаючи законний вигляд останній, надав її на підпис Щорському районному військовому комісару підполковнику ОСОБА_4 та в подальшому, умисно, з метою отримати певні права та соціальні пільги, використав завідомо підроблений документ - довідку № 57 від 30 січня 1996 року, надавши її в квітні 2007 року на розгляд військово-лікарської комісії військової частини A3120, що дало підстави отримати статус та посвідчення інваліда війни.
Крім цього, в квітні 2007 року ОСОБА_2 під час проходження військово-лікарської комісії військової частини A3120 та в листопаді 2007 року Чернігівської медико-соціальної експертної комісії, пред'явив на розгляд вказаних комісій завідомо підроблені документи - виписку із медичної карти амбулаторного, стаціонарного хворого, згідно якої він перебував на стаціонарному лікуванні в Щорській ЦРЛ з 16 по 26 січня 1996 року з діагнозом - закрита черепно-мозкова травма, забій лівого гомілковоступневого суглобу; виписку із медичної карти амбулаторного, стаціонарного хворого, згідно якої він перебував на стаціонарному лікуванні в Щорській ЦРЛ з 04 по 14 березня 1997 року з діагнозом - наслідки струсу головного мозку у вигляді помірного вегетативного і неврологічного симптомів; виписний епікриз, згідно якого він перебував на стаціонарному лікуванні в неврологічному відділенні Щорської ЦРЛ з 27 серпня по 09 вересня 2002 року з діагнозом - наслідки струсу головного мозку з помірними вегетативними симптомами, що не відповідало дійсності, оскільки ОСОБА_2 у вказані в наданих підроблених документах періоди стаціонарне або амбулаторне лікування в Щорській ЦРЛ не проходив та з приводу зазначених в них захворювань за медичною допомогою до Щорської ЦРЛ не звертався.
На підставі пред’явлених ОСОБА_2 медичних документів, він, за висновками військово-лікарської комісії військової частини А 3120 та Чернігівської медико-соціальної експертної комісії, отримав 3 групу інвалідності та в подальшому - статус та посвідчення інваліда війни.
Не погоджуючись з вироком суду, засуджений ОСОБА_2 у апеляції просить вирок суду скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд. Вважає, що вирок суду не відповідає нормам КПК України, так як судове слідство проведено однобічно та неповно. Зазначає, що суд безпідставно відмовив в задоволенні клопотання стосовно допиту свідка ОСОБА_5, який відмовився від наданих на досудовому слідстві показань та заявив про здійснення на нього психологічного тиску з боку слідчих та може підтвердити факт його травмування. Також зазначає, що судом безпідставно відхилено його клопотання про допит судово-медичного експерта та проведення повторної судово-медичної експертизи, так як висновок судово-медичної експертизи не відповідає фактичним обставинам справи, а саме з тих причин, що він з 1996 року по теперішній час десятки разів знаходився на обстеженнях та лікуванні у різних лікувальних закладах з приводу наслідків ЗЧМТ ( струсу головного мозку), а цей діагноз виносився лікарями не за довідкою Щорського РВК, а на підставі об’єктивних досліджень.
В запереченнях на апеляцію військовий прокурор Чернігівського гарнізону просить відмовити в задоволенні апеляції ОСОБА_2 про скасування вироку та повернення справи на новий судовий розгляд. Посилається на те, що під час досудового слідства ОСОБА_5 був допитаний в якості свідка і повідомив, що йому нічого не відомо про травмування ОСОБА_6 Також зазначає, що будь-яких доказів, які б свідчили про надання ОСОБА_5 неправдивих показань під час досудового слідства, здобуто не було. Вказує на те, що в ході досудового та судового слідства не встановлено будь-яких обставин, які б викликали сумніви у висновках експертизи.
Заслухавши доповідача по справі, думку прокурора, який просив апеляцію засудженого ОСОБА_2 залишити без задоволення, а вирок суду – без зміни, оскільки він законний та обґрунтований, перевіривши матеріали справи та обговоривши викладені в апеляції доводи, колегія суддів вважає, що апеляція засудженого не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Висновок суду про доведеність вини ОСОБА_2 у вчиненні зазначеного у вироку діяння за обставин, встановлених судом, ґрунтується на допустимих і достатніх, ретельно досліджених у судовому засіданні доказах, детально викладених у вироку, які узгоджуються між собою та яким суд дав належну юридичну оцінку.
Посилання засудженого ОСОБА_2 у апеляції про невідповідність висновків суду, викладених у вироку, фактичним обставинам справи - безпідставні.
Як вбачається з матеріалів справи, судом досліджені всі обставини справи, з’ясування яких могло мати істотне значення для правильного вирішення справи.
Із показань засудженого ОСОБА_2 у суді вбачається, що він свою вину у вчиненні даного злочину не визнав та зазначив, що в січні 1996 році він при слідуванні з роботи в обідню перерву – 0 13 годині 30 хвилин підсковзнувся і впав біля магазину, отримавши травму лівої ноги – у вигляді забою лівого гомілковоступневого суглобу, ЗЧМТ, струс головного мозку. На підставі відповідного наказу у Щорському РВК було проведено службове розслідування з приводу отриманих травм. За результатами зазначеного розслідування він отримав довідку № 57 від 30 січня 1996 року, в якій зазначено, що дані травми ним отримані у зв’язку з виконанням службових обов’язків. Також він отримав у встановленому порядку від лікаря Дмитрієва Д.В. у Щорській ЦРЛ документи: довідки про перебування на стаціонарному лікуванні у Щорській ЦРЛ в період часу з 16 січня по 26 січня 1996 року та з 04 по 14 березня 1997 року, епікриз про перебування на стаціонарному лікуванні в неврологічному відділенні Щорської ЦРЛ з 27 серпня по 09 вересня 2002 року. При цьому засуджений підтвердив той факт, що в періоди вказані в довідках та епікризі він на стаціонарному лікуванні у Щорській ЦРЛ фактично не перебував.
Проте, винуватість ОСОБА_2 у вчиненні інкримінованого йому злочині підтверджується доказами у справі: показаннями свідків, довідкою № 57 від 30 січня 1996 року, що містить неправдиві відомості, а саме дані про отримання ним 16 січня 1996 року ЗЧМТ (струсу головного мозку) під час виконання службових обов'язків, наданими підробленими документами - випискою із медичної карти амбулаторного, стаціонарного хворого, згідно якої він перебував на стаціонарному лікуванні в Щорській ЦРЛ з 16 по 26 січня 1996 року з діагнозом - закрита черепно-мозкова травма, забій лівого гомілковоступневого суглобу; виписку із медичної карти амбулаторного, стаціонарного хворого, згідно якої він перебував на стаціонарному лікуванні в Щорській ЦРЛ з 04 по 14 березня 1997 року з діагнозом - наслідки струсу головного мозку у вигляді помірного вегетативного і неврологічного симптомів; виписний епікриз, згідно якого він перебував на стаціонарному лікуванні в неврологічному відділенні Щорської ЦРЛ з 27 серпня по 09 вересня 2002 року з діагнозом - наслідки струсу головного мозку з помірними вегетативними симптомами, що не відповідало дійсності, оскільки ОСОБА_2. у вказані в наданих підроблених документах періоди стаціонарне або амбулаторне лікування в Щорській ЦРЛ не проходив та з приводу зазначених в них захворювань за медичною допомогою до Щорської ЦРЛ не звертався, висновками експертиз.
Показаннями свідка ОСОБА_4 у суді підтверджується, що в січні 1996 року він на прохання на той час свого помічника ОСОБА_2 підписав довідку № 57 від 30 січня 1996 року. ОСОБА_2 отримав незначну травму ноги і довідку він підписав з метою отримання останнім страховки у страховій компанії „Оранта”. Дані, які зазначені у довідці, не відповідають дійсності, так як ОСОБА_2 мав лише незначне пошкодження лівої гомілки, і він особисто дозволив останньому приходити на службу не у форменому одязі та паралельно відвідувати медичні процедури. Наказ про службове розслідування по факту ЗЧМТ, струс головного мозку не видавав.
Показаннями свідка ОСОБА_8 підтверджується, що вона на прохання ОСОБА_2 зробила запис про реєстрацію 30 січня 1996 року довідки про травмування останнього. Цей запис зроблено у старій книзі вже після того, як була заведена нова книга реєстрації вхідних документів Щорського РВК, та після реєстрації в новій книзі за №57 довідки про зняття з обліку ОСОБА_9 в результаті цих дій під одним номером виявилися зареєстровані різні документи, але вірним слід вважати запис про реєстрацію довідки про зняття з обліку ОСОБА_9
Показаннями свідка ОСОБА_10 підтверджується, що вона працює медичною сестрою Щорської ЦРЛ і на прохання лікаря Дмитрієва Д.В. виписала документи: виписки про перебування ОСОБА_2 на стаціонарному лікуванні в періоди 16 по 26 січня 1996 року, з 04 по 14 березня 1997 року та епікриз, відповідно до якого він перебував на стаціонарному лікуванні в неврологічному відділенні Щорської ЦРЛ з 27 серпня по 09 вересня 2002 року. Про те, чи дійсно він перебував на лікуванні, вона не перевіряла.
Показаннями свідка ОСОБА_11 підтверджується, що він працює лікарем - невропатологом Щорської ЦРЛ. ОСОБА_2 до нього не звертався з приводу лікування закритої черепно-мозкової травми, струсу головного мозку. Підписи в епікризі та виписках з медичної картки хворого про перебування ОСОБА_2 на стаціонарному лікування поставлені не ним, а невідомою йому особою.
Показаннями свідка ОСОБА_12 підтверджується, що у 2007 році до нього звернувся ОСОБА_2 з приводу надання медичної характеристики для проходження ВЛК. Він склав характеристику на підставі медичної книжки ОСОБА_2, якщо в характеристиці немає запису про стаціонарне лікування останнього з приводу лікування ЗЧМТ, то даного запису не було в медичній книжці.
Перевіреними показаннями свідка ОСОБА_13, даними ним в ході досудового слідства, підтверджується, що в березні 2007 року при звільненні з військової служби ОСОБА_2 під час проходження ВЛК надав довідку № 57 від 30 січня 1996 року про отримання ним травми у вигляді ЗЧМТ, струсу головного мозку, яку він отримав при виконанні службових обов’язків. На підставі цієї довідки ним був здійснений відповідний запис в свідоцтві про хворобу. Записи в анамнезі він зробив на підставі епікризу про перебування на стаціонарному лікуванні в Щорській ЦРЛ з 27 серпня по 09 вересня 2002 року та виписки з медичної картки хворого, з яких вбачалося, що ОСОБА_2 стаціонарно лікувався у Щорській ЦРЛ з 16 січня по 26 січня 1996 року та з 04 березня по 14 березня 1997 року з приводу отриманої травми.
Перевіреними показаннями свідка ОСОБА_14, даними ним в ході досудового слідства, підтверджується, що він працює лікарем-невропатологом Щорської ЦРЛ і в період з січня 1996 року по вересень 2002 року ОСОБА_2 до нього не звертався за медичною допомогою з приводу ЗЧМТ, струсу головного мозку.
Перевіреними показаннями свідків ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, даними ними в ході досудового слідства, підтверджується, що їм нічого не відомо щодо отримання ОСОБА_2 у 1996 році травми у вигляді ЗЧМТ, струсу головного мозку.
Також вина ОСОБА_2 у вчиненні вказаного злочину підтверджується наступними доказами.
Протоколом огляду історії хвороби № 2430/233, яка була оформлена при звільненні ОСОБА_2 з військової служби та проходженні ВЛК у військовій частині А 3120, в якій мається оригінал довідки № 57 від 30 січня 1996 року, з якої вбачається, що 16 січня 1996 року ОСОБА_2 під час виконання службових обов’язків при слідуванні з місця служби на обід отримав травму у вигляді ЗЧМТ, струсу головного мозку, забій лівого гомілковоступневого суглобу. Вказана довідка видана на підставі матеріалів службового розслідування, проведеного відповідно до наказу військового комісара Щорського РВК № 12 від 26.01.1996 року ( т. 1 а. с. 52-53, 55).
Протоколом огляду книги обліку наказів і директив по Щорському РВК Чернігівської області за 1993-2000 роки підтверджується, що в 1996 році та в інших роках наказ про проведення службового розслідування по факту отримання травми ОСОБА_2 не видавався, за №12 в 1996 році зареєстрований наказ Щорського РВК від 12 квітня 1996 року „Про призов громадян на строкову військову службу”. Також даним протоколом огляду книг реєстрації вхідних документів Щорського РВК за 1995-1996 роки підтверджується, що за № 57 двічі зареєстровані різні документи: 30 січня 1996 року - довідка про отримання травми капітаном ОСОБА_2; 02 лютого 1996 року - довідка про зняття з особового обліку сержанта ОСОБА_9 ( т. 2 а. с. 248-260).
Протоколом огляду документів – книги наказів Щорського РВК за 1995-1996 роки, з якого вбачається, що в даній книзі не містяться записи про те, що в період з 16 по 26 січня 1996 року ОСОБА_2 звільнявся від виконання службових обов’язків в зв’язку з лікуванням в Щорській ЦРЛ. Крім цього, в попередніх наказах до 16 січня 1996 року та в подальших наказах, тобто після 26 січня 1996 року, не зазначено його убуття на лікування в Щорську ЦРЛ та відповідно і вихід на службу ( т. 1 а. с. 96-104).
Протоколом огляду документів – книги наказів Щорського РВК за 1996-1997 роки, з якого вбачається, що в даній книзі не містяться записи про те, що в період з 4 по 14 березня 1997 року ОСОБА_2 звільнявся від виконання службових обов’язків в зв’язку з лікуванням в Щорській ЦРЛ. Крім цього, в попередніх наказах до 4 березня 1997 року та в подальших наказах, тобто після 14 березня 1997 року, не зазначено його убуття на лікування в Щорську ЦРЛ та відповідно і вихід на службу ( т. 1 а. с.105-113).
Актом огляду МСЕК № 2263 ОСОБА_2 підтверджується, що ОСОБА_2 на розгляд МСЕК надав також і інші медичні документи: виписку із медичної карти хворого про його перебування на стаціонарному лікуванні в Щорській ЦРЛ з 16 січня по 26 січня 1996 року з діагнозом: ЗЧМТ, струс головного мозку, забій лівого гомілковоступневого суглобу, лікуючий лікар - ОСОБА_11; виписку із медичної карти хворого про його перебування на стаціонарному лікуванні в Щорській ЦРЛ з 04 березня по 14 березня 1997 року з діагнозом: наслідки струсу головного мозку, лікуючий лікар - ОСОБА_11; виписний епікриз про перебування ОСОБА_2 на стаціонарному лікуванні в Щорській ЦРЛ з 27 серпня по 09 вересня 2002 року з діагнозом: наслідки струсу головного мозку, лікуючий лікар - ОСОБА_11
Висновком судово-почеркознавчої експертизи № 333 від 25.07.2008 року, з якого вбачається, що підписи від імені ОСОБА_11 у виписці Щорської ЦРЛ від 27 січня 1996 року, у виписці від 14 березня 1997 року та в епікризі від 09 вересня 2002 року на ім’я ОСОБА_2, навпроти прізвища ОСОБА_11 в графі „Лечащий врач” ( лікуючий лікар) виконані не ОСОБА_11, а іншою особою з наслідуванням справжнім підписам останнього ( т. 1 а. с. 209-214).
Висновком комісійної судово-медичної експертизи № 77 від 25.09.2009 року, з якого вбачається, що у виписці Щорської ЦРЛ від 27.01.1996 року діагноз: „Закрита черепно - мозкова травма. Струс головного мозку” не підтверджено об’єктивними медичними даними( т. 3 а. с. 154-162).
Твердження ОСОБА_2 про дачу свідком ОСОБА_5 показань в ході досудового слідства під впливом незаконних методів - психологічного тиску з боку слідчих є безпідставними і спростовуються наступним.
Як вбачається із протоколу допиту свідка ОСОБА_5 від 14.10.2008 року, останній давав показання без будь-якого тиску з боку слідчих. Цей факт свідок власноручно підтвердив своїм підписом (т.2 а.с.75-83).
Крім того, вказавши на факт психологічного тиску з боку слідчих в апеляції, засуджений конкретно не вказав, хто і за яких обставин здійснював щодо ОСОБА_5 такі недозволені методи при провадженні дізнання та досудового слідства.
Посилання ОСОБА_2 на те, що суд не допитав свідка ОСОБА_5, колегія суддів вважає, що при неможливості забезпечити участь свідка у судовому засіданні, суд прийняв до уваги його показання отримані під час досудового слідства, які підтверджені іншими доказами у справі, як показаннями вказаних свідків, речовими доказами у справі, так і висновками проведених по справі експертиз.
Посилання ОСОБА_2 на те, що суд безпідставно залишив без задоволення клопотання про допит судово-медичного експерта та в проведенні повторної судово-медичної експертизи, так як висновок комісійної судово-медичної експертизи не відповідає фактичним обставинам справи не заслуговують на увагу, оскільки експертом були надані обґрунтовані відповіді на всі поставлені питання, а будь-яких обставин, які б викликали сумніви у висновках експерта встановлено не було.
Проаналізувавши докази у справі, колегія суддів вважає, що суд дійшов обґрунтованого висновку, що документального підтвердження факту отримання засудженим ОСОБА_2 16 січня 1996 року ЗЧМТ, струсу головного мозку, та в періоди з 16 по 26 січня 1996 року, з 4 по 14 березня 1997 року та з 27 серпня по 9 вересня 2002 року він в неврологічному відділенні Щорської ЦРЛ з приводу отримання та лікування ЗЧМТ не перебував і всі вказані виписки та епікриз за вказані періоди не відповідають дійсності та не підтверджені первинною медичною документацією. Отже, вина засудженого у вчиненні зазначеного злочину доведена у повному обсязі.
Таким чином, увесь комплекс наявних в справі доказів беззаперечно свідчить про участь засудженого ОСОБА_2 у використанні завідомо підроблених документів.
Злочинні дії ОСОБА_2, які виразилися у використанні завідомо підроблених документів, правильно кваліфіковані за ч.3 ст.358 КК України.
Колегія суддів вважає, що суд обрав міру покарання засудженому ОСОБА_2 у відповідності з вимогами ст. 65 КК України, з урахуванням ступеню тяжкості вчиненого злочину, який відноситься до злочину невеликої тяжкості, особи винного, який вперше притягується до кримінальної відповідальності, за місцем служби характеризується позитивно, відсутність обставин, що пом’якшують та обтяжують покарання.
Суд першої інстанції правильно врахував те, що ОСОБА_2 вчинив злочин невеликої тяжкості, за який передбачено покарання менш суворе, ніж позбавлення волі та звільнив його від покарання на підставі п. 2 ч. 1 ст. 49 КК України, у зв’язку із закінченням строків давності, оскільки з дня вчинення злочину минуло більше трьох років.
Істотних порушень вимог кримінально-процесуального закону, які потягли б безумовне скасування вироку, перевіркою матеріалів справи не встановлено.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 365, 366, 379 КПК України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А:
Апеляцію засудженого ОСОБА_2 залишити без задоволення, а вирок Менського районного суду Чернігівської області від 02 лютого 2011 року щодо ОСОБА_2 – без зміни.
СУДДІ:
Антипець В.М. Григор’єва В.Ф. Салай Г.А.