Справа №  1-70/11

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.03.2011 р.м.. Київ

Суддя  Голосіївського районного суду м. Києва Дмитрук Н. Ю.,        

при секретарі                                     Мельниченко Т.С.,

       за участю прокурора                         Куц О.О.,

       адвоката                                              ОСОБА_1,

       захисника                                            ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві справу по обвинуваченню

ОСОБА_3, уродженця с. Рудня, Броварського району Київської області, українця, громадянина України, з освітою  середньо-спеціальною,  не одруженого, працюючого вантажником ДПФ «електротехніка», зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, раніше судимого:

18.04.2005 року Голосіївським районним судом м. Києва за ст. 309 ч.1 КК України на 1 рік позбавлення волі з відстрочкою виконання вироку на 1 рік;

26.07.2005 року Голосіївським районним судом м. Києва за ст. 185 ч.2 КК України  на 1 рік 6 місяців позбавлення волі, 18.02.2006 року звільнений умовно достроково з не відбутим терміном 8 місяців 17 днів;

10.06.2008 року Печерським районним судом м. Києва за ст. 309 ч.2 КК України на 3 роки позбавлення волі з відстрочкою виконання вироку на 2 року,

      у вчиненні злочину передбаченого ст.  309 ч. 2 КК України, -

                                                        ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_3, обвинувачується в тому, що у невстановленому слідством місці, у невстановлений слідством час, у невстановленої слідством особи, повторно, незаконно, без мети збуту, придбав наркотичний засіб - канабіс, який знаходився в паперовому згортку, і який положив в задню кишеню своїх штанів, де став його незаконно зберігати без мети збуту.

03.06.2010 року, приблизно о 22:00 годині, ОСОБА_3 проходячи біля АДРЕСА_1, маючи при собі раніше незаконно придбаний наркотичний засіб - канабіс, помітивши працівників міліції, з метою уникнення кримінальної відповідальності почав втікати, при цьому вийнявши з кишені своїх штанів паперовий згорток з наркотичним засобом - канабіс викинув його на асфальт, який в подальшому був підібраний працівником міліції ОСОБА_4.. Після чого ОСОБА_3 був затриманий працівниками міліції.

03.06.2010 року, приблизно о 22.20 годині, в службовому кабінеті дільничного пункту міліції, що знаходиться по проспекту Голосіївський 46-А в м.Києві, у ОСОБА_4 було вилучено паперовий згорток з сухою, подрібненою речовиною рослинного походження, яку останній підібрав на асфальті під час затримання ОСОБА_3, і яку останній повторно, незаконно зберігав при собі без мети збуту.

Згідно висновку експерта № 540 19.07.2010 року НДЕКЦ при УМВС України, надана на дослідження "суха подріблена речовина рослинного походження має ботанічні ознаки рослини коноплі, містить тетрагідроканабінол і є канабісом - особливо небезпечним наркотичним засобом, обіг якого заборонено Маса канабісу в перерахунку на суху речовину, становить 13,56 гр., який ОСОБА_3 повторно незаконно зберігав при собі без мети збуту.

Органами досудового слідства дії ОСОБА_3 кваліфіковані за ч. 2 ст. 309 КК України, оскільки він вчинив своїми умисними діями зберігання наркотичного засобу мети збуту, вчиненого повторно.

Після дослідження матеріалів кримінальної справи, адвокат підсудного заявив клопотання про повернення кримінальної справи на додаткове розслідування. З мотивів неповноти досудового слідства, які не можуть бути усунуті в судовому слідстві.

Прокурор заперечував, щодо направлення справи на додаткове розслідування.

Підсудний та його захисник підтримали позицію адвоката та просили  направити справу на додаткове розслідування.

Дослідивши матеріали кримінальної справи, заслухавши думку учасників, суд приходить до висновку про те, що клопотання підлягає задоволенню, а кримінальна справа поверненню для проведення додаткового  розслідування.

Згідно ст. 281 КПК України кримінальна справа підлягає направленню на додаткове розслідування у разі неповноти чи неправильності досудового слідства, якщо вони не можуть бути усунені в судовому засіданні.

Згідно п. 8 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 11.02.2005 року №2 “Про практику застосування судами України законодавства, що регулює повернення кримінальних справ на додаткове розслідування, досудове слідство визнається неповним, якщо під час його провадження, всупереч вимогам ст. ст. 22, 64 КПК України, не були досліджені або були поверхнево чи однобічно досліджені обставини, які мають істотне значення для правильного вирішення справи (не були встановлені певні особи, не досліджені інші докази для підтвердження чи спростування відповідних обставин, тощо).

Згідно статті 368 КПК України, однобічним або неповним визнається дізнання, досудове чи судове слідство в суді першої інстанції, коли залишилися недослідженими такі обставини, з’ясування яких може мати істотне значення для правильного вирішення справи.

Так, в ході досудового слідства по даній справі залишились питання, з’ясування яких має істотне значення для правильного вирішення справи, а саме:

В судовому засіданні підсудний ОСОБА_3 свою вину в інкримінованому йому злочині не визнав та дав покази про те, що наркотичних засобів він не купував та не зберігав при собі, в той день вийшов на двір щоб перегнати автомобіль «Деу», проїхавши 10 метрів, виявилось що пальне закінчилось, тоді він пішов до будинку № 35 по вул. Деміївській до знайомого щоб той позичив пальне. Підійшовши  до під’їзду, двері були зачинені, тоді подзвонив у домофон  проте йому не відчинили, та коли він вийняв з кишені телефон до нього підійшли працівники міліції та його було затримано, під час його затриманні біля будинку на лавочці сиділи мешканці даного будинку, після затримання його відвезли до дільничного пункту міліції, де через пів години приїхав інспектор, дістав зі столу згорток і поклав його поруч з його речами, які було в нього вилучено і покладено на стіл, після чого в кімнату зайшло двоє понятих. Крім того зазначив, що до даного згортку навіть не доторкався. Фізичного тиску з боку працівників міліції не було, проте був моральний тиск.

Згідно показів свідка ОСОБА_5, даних на досудовому слідстві та досліджених в судовому засіданні, показав, що перебував на лавочці неподалік АДРЕСА_1 та дійсно був свідком того, як ОСОБА_3 з кимось розмовляв по телефону біля будинку № 35, та направився до АДРЕСА_1 після чого йому було не цікаво та він відвів погляд від нього. Через 1-2 хвилини почув крики, подивившись в ту сторону побачив, як ОСОБА_3 затримали двоє чоловіків, посадили в автомобіль та повезли в невідомому напрямку. Про що вони розмовляли не знає. Дані покази, в судовому засіданні, свідок заперечував, посилаючись на те що був без окулярів, протокол допиту не читав, довірився слідчому на слово.  Крім того, показав, що того вечора було людно, він казав слідчому, що підсудного вдарили, скрутили та посадили в машину. ОСОБА_3 нічого не кидав, люди, що його забирали нічого не піднімали.

В ході досудового та судового слідства були допитані підсудний ОСОБА_6 та свідки ОСОБА_4, ОСОБА_7 та ОСОБА_5, які даючи покази, а саме з приводу фактичних обставин затримання ОСОБА_6 і вилучення паперового згортку з наркотичною речовиною, то в свідченнях даних осіб містяться суттєві протиріччя, які так і не були усунуті в ході проведення кількох очних ставок між ними і які унеможливлюють прийняття об'єктивного рішення.

З огляду на викладене, враховуючи вищевказані суперечності, суд не може дати належну оцінку доказам по справі, а саме: даними на досудовому слідстві показам свідка ОСОБА_5, даними протоколу очної ставки між ОСОБА_3 та ОСОБА_4, між ОСОБА_3 та ОСОБА_7, а також показам ОСОБА_3 в якості підсудного.

Так, на погляд суду, в ході проведення додаткового розслідування слід, з метою повного і об'єктивного дослідження обставин справи, перевірки та уточнення результату показів даних осіб та усунення розбіжностей між ними, необхідно проведення детального відтворення обстановки та обставин подій за участю вказаних осіб.

Крім того, оперативним шляхом встановити та допитати осіб, які були свідками або очевидцями затримання ОСОБА_3 

Як вбачається з матеріалів справи, які були досліджені та пере провірені в ході судового слідства, підсудний ОСОБА_3 був затриманий працівниками міліції біля будинку, що розташований за адресою АДРЕСА_1. Де, зі слів працівників міліції, він з кишені своїх штанів дістав паперовий згорток з наркотичною речовиною та кинув його на землю, який вони в подальшому підняли з землі та разом з ОСОБА_3 доставили до службового приміщення, яке розташоване по пр-ту 40 річчя Жовтня, 46-А в м. Києві, де через деякий час і складався протокол огляду місця події слідчім. Отже, безпосереднім місцем скоєння злочину є місцевість, яка розташована біля АДРЕСА_1. Проте, в супереч вимогам ст.64 КПК України при проваджені досудового слідства та дізнання не було складено протоколу огляду безпосереднього місця скоєння злочину чим було грубо порушено вимоги ст.ст.22, 64 КПП України, що призвело до неповноти досудового слідства, яке не може бути усунуто в ході судового слідства.

Крім того, як вбачається з матеріалів кримінальної справи, а саме з показів свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_7 які показали, що підсудний ОСОБА_6 був затриманий в жилій зоні розташування багатоквартирних будинків, а саме у дворі АДРЕСА_1, при цьому зі слів працівників міліції та ОСОБА_3 в цей час було людно. Отже, в супереч вимогам ст.22 КПК України, ні слідчим, ні органом дізнання, які були зобов'язання вжити всіх заходів для повного та всебічного розслідування   справи   не   було   вжито   жодних   слідчих   та   оперативно- розшукових заходів направлених на встановлення очевидців даних подій для подальшого їх допиту в якості свідків, з приводу фактичних обставин затримання ОСОБА_3 та вилучення паперового згортку з наркотичною речовиною.

У даному випадку затримання ОСОБА_3 та вилучення паперового згортку з землі дільничним інспектором міліції поняті не запрошувались та відповідний протокол не складався. Поняті з'являються лише згодом, в кімнаті дільничних інспекторів міліції, що розташована по пр-ту 40 річчя Жовтня в м. Києві, де і складається слідчим протокол огляду місця події, що також є порушенням вимоги ст. 22 КПК України, що призвело до неповноти досудового слідства, яке не може бути усунена в ході судового слідства.

В цілому, органу досудового слідства під час додаткового розслідування необхідно відповідно до вимог ст. 22 КПК України повно, всебічно і об’єктивно дослідити усі обставини справи і на підставі аналізу і оцінки зібраних доказів, прийняти обґрунтоване рішення.     

Оскільки зазначена вище  неповнота досудового слідства не може бути усунута судом у судовому засіданні, справа підлягає направленню на додаткове розслідування   

Міру запобіжного заходу щодо ОСОБА_3 необхідно залишити без змін –утримання під вартою в Київському СІЗО №13.

Керуючись ст.ст. 281, 368 КПК України, Постановою Пленуму Верховного суду України від 11 лютого 2005 року № 2 «Про практику застосування судами України законодавства, що регулює повернення справ на додаткове розслідування», -   

                                                     П О С Т А Н О В И В :

  Кримінальну справу по обвинуваченню ОСОБА_3 за ч. 2 ст. 309 КК У країни повернути  прокурору Голосіївського району м. Києва для проведення додаткового розслідування.

   Запобіжний захід ОСОБА_3 залишити без змін, у виді тримання під вартою в Київському СІЗО №13.

   Постанова може бути оскаржена до Апеляційного суду м. Києва протягом семи днів.

Суддя   Н. Ю. Дмитрук