Справа №2а-265/07 Категорія З

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ     УКРАЇНИ

13 квітня 200 7року колегія суддів Ленінського районного суду м. Севастополя у складі: головуючого судді - Дудкіної Т.М., суддів: Пузіної В.І., Бурчуладзе І.В. при секретарі - Дусь Н.О.,  

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Севастополі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3до Президента України про визнання протиправною бездіяльності Президента України, спонукання до виконання дій,

ВСТАНОВИВ:

Позивачі звернулися до суду з зазначеним позовом, просять визнати протиправною бездіяльність Президента України, яка виразилася в не розгляді їх скарг та ненаданні відповіді у встановлений законом строк та зобов'язати відповідача особисто розглянути скарги, надавши відповідь у відповідності з законом.

Свої вимоги позивачі обґрунтовують тим, що 28.03.06 р. та 22.04.06 р. вони звернулися в порядку ЗУ «Про звернення громадян» до Президента України як Верховного Головнокомандувача Збройних Сил України зі скаргою на дії Міністра оборони України, в якій просили скасувати пункт 2 Наказу Міністра оборони України №149, як такий, що не відповідає Указу Президента України №389 від та пункт 2.4 Інструкції «Про порядок та умови виплати щомісячної надбавки за безперервну службу у Збройних Силах України», визнавши ці пункти незаконними. Вказують, що в установлений законом строк, відповіді на свої скарги від Президента особисто та за його підписом вони не отримали, вважають, що Президент України порушив їх права, передбачені Конституцією України стосовно звернень громадян та одержання відповіді в установлений законом строк. Зазначають, що в порушення ч.4 ст. 7 ЗУ «Про звернення громадян», їх скарга від 28.03.06 р. була неправомірно направлена співробітниками Служби Секретаріату Президента України для розгляду у Міністерство оборони України та що після отримання відповіді з міністерства оборони України, вони оскаржили дії керівника Служби Секретаріату та виконавця скарги від 28.03.06 р. на яку також не отримали вичерпні відповіді особисто від Президента України, чим порушені їх конституційні права. Вважають, що надані відповіді є не чим іншим як відписками.

У судовому засіданні позивачі свої вимоги підтримали, наполягають на задоволенні.

Представник Президента України у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи сповіщався належним чином, причин неявки не повідомив. В силу ч.4 ст.128 КАС України, суд вирішує справу на підставі наявних в ній доказів.

Вислухавши пояснення позивачів, вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до п.17 ст. 106 Конституції України, Президент України є Верховним Головнокомандувачем Збройних Сил України; призначає на посади та звільняє з посад вище командування Збройних Сил України, інших військових формувань; здійснює керівництво у сферах національної безпеки та оборони держави.

Відповідно до п. 28 цієї ж статті, Президент України створює у межах коштів, передбачених у державному бюджеті України, для здійснення своїх повноважень консультативні, дорадчі та інші допоміжні органи і служби.

Судом встановлено, що 28 березня 2006 р. позивачами на ім'я Президента України була направлена скарга, в якій скаржники просили відмінити п.2 наказу Міністра оборони України №149 від 26.05.03 р. та п.2.4 Інструкції „Про порядок та умови виплати щомісячної надбавки за безперервну службу у Збройних Силах України", введену в дію вищезазначеним наказом, визнавши їх незаконними. Зазначена скарга була отримана уповноваженою особою 31 березня 2006 р.

4 квітня 2006 р. за вих. №22/051732-27 позивачам на їх скаргу була надана відповідь із Секретаріату Президента України.

2

22 квітня 2006 p. позивачами знову була направлена на ім'я Президента України скарга, в якій вони просили особисто розглянути їх скаргу від 28.03.06 р. та призначити службове розслідування по факту порушення їх прав керівником служби Секретаріату та виконавцем скарги. З травня 2006 р. позивачам була направлена відповідь за вихідним № 22/062375/27.

Відповідно до ч.1 ст.5 ЗУ «Про звернення громадян», звернення адресуються органам державної влади і місцевого самоврядування, підприємствам, установам, організаціям незалежно від форм власності, об'єднанням громадян або посадовим особам, до повноважень яких належить вирішення порушених у зверненнях питань.

Як видно із тексту скарги позивачів від 28.03.06 р. за своїм змістом вона не є скаргою на рішення вищого державного органу в контексті ЗУ «Про звернення громадян», оскільки, відповідно до ч.3 ст.16 ЗУ «Про звернення громадян», скарги на рішення вищих державних органів вирішуються в судовому порядку.

Згідно з ч.3 ст.7 ЗУ «Про звернення громадян», якщо питання, порушені в одержаному органом державної влади, місцевого самоврядування, підприємствами,                    установами, організаціями незалежно від форм власності, об'єднаннями громадян або посадовими особами зверненні, не входять до їх повноважень, воно в термін не більше п'яти днів пересилається ними за належністю відповідному органу чи посадовій особі, про що повідомляється громадянину, який подав звернення.

Як видно з матеріалів справи, скарга позивачів була надіслана до Департаменту фінансів МО України для дачі відповіді, за результатами розгляду скарги, позивачі отримали відповідь за вих.№ 273 від 18 квітня 2006р., а тому суд вважає правомірним перенаправления скарги на розгляд до Міністерства оборони України.

На повторну скаргу позивачів від 22.04.06 року позивачам також надана відповіль повноважним органом за вих...№22/062375-27 від 03.05.06 року. Отримання відповідей позивачами не оспорюється.

Посилання позивачів на те, що Президент України повинен був собисто розглянути та надати відповідь на скаргу безпідставні, оскільки не грунтуються на нормах ст.106 Конституції України та Указу Президента України   «Питання Секретаріату Президента України» №532/205 від 24 березня 2005 року.

Доводи позивача ОСОБА_3. стосовно недостовірності інформації, викладеної у реєстрі пошти №0061 П від 05.04.06 p.; змісті відповіді Головного правового управління Секретаріату Президента України від 28.04.06 та змісті листа із Секретаріату Президента України на адресу заступника Міністра юстиції України від 04.10.06 р. не спростовують отримання позивачами відповіді на свої звернення.

Таким чином вимоги позивачів стосовно неотримання ними відповідей на свої скарги не знайшли свого підтвердження у судовому засіданні, спростовуються поясненнями останніх та матеріалами справи, в зв'язку з чим суд приходить до висновку, що позов є необгрунтованим та не підлягаючим задоволенню, оскільки порушення прав позивачів бездіяльністю Президента України судом не встановлено.

На підставі  ст.40, 106 Конституції України, ст.5, 7, 15,16, 19,20 ЗУ «Про звернення громадян», керуючись ст. ст. 17,158,163 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні позову ОСОБА_1, ОСОБА_2 , ОСОБА_3до Президента України про визнання бездіяльності протиправною, спонукання до виконання дій,- відмовити.

Постанова може бути оскаржена до апеляційного суду м. Севастополя шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня її проголошення і апеляційної скарги протягом 20 днів після подачі заяви про апеляційне оскарження.