КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

-------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

08 грудня 2010 року                                                             Справа № 2а-3617/10/1170

Кіровоградський окружний адміністративний суд

у складі: головуючого –судді Кармазиної Т.М.

            за участю секретаря –Сириці І.О.,

за участю представників:

позивача –Іванова С.І.,

відповідача –Івашкіна О.В., Тертичного О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Кіровограді справу за адміністративним позовом закритого акціонерного товариства „Креатив” до Кіровоградської об’єднаної державної податкової інспекції про визнання протиправними податкових повідомлень–рішень, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому, з                    урахуванням уточнень до позовної заяви, просить визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення–рішення Державної податкової інспекції у м.Кіровограді №0000392200/0 від 23 квітня 2010 року, а також податкові повідомлення–рішення  Кіровоградської об’єднаної державної податкової інспекції №0000392200/1 від 29 червня 2010 року та №0000392200/2 від 09 вересня 2010 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що оскаржувані податкові повідомлення–рішення є незаконними, необґрунтованими та безпідставними, не відповідають фактичним обставинам справи. Оскільки, відповідно до ст.4 Угоди між Урядом України та Урядом Російської Федерації про уникнення подвійного оподаткування доходів і майна та попередження ухилень від сплати податків від 08.02.1995р., яка набрала чинності для України 03.08.1999р. (далі за текстом –Угода від 08.02.1995р.), при застосуванні цієї Угоди вираз „резидент однієї Договірної Держави” означає особу, яка за законодавством цієї Договірної Держави підлягає оподаткуванню в ній на підставі постійного місця проживання, постійного місця перебування, місця реєстрації або іншої аналогічної ознаки. Цей вираз разом з тим не включає особу, яка підлягає оподаткуванню в цій Державі, лише якщо ця особа одержує доходи із джерел в цій Державі або у відношенні майна, що міститься в ній.

Зазначена стаття Угоди від 08.02.1995р., на думку позивача, не встановлює обов’язку Міністерства фінансів Російської Федерації щодо підтвердження резиденції.

Крім того, позивач посилався на те, що у випадку сумніву перевіряючих, що           ЗАТ „Креатив” не надані всі належні документи, то відповідно до абзаців 8, 9 пункту 4 Порядку звільнення (зменшення) від оподаткування доходів із джерелом їх походження з України згідно з міжнародними договорами України про уникнення подвійного оподаткування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.05.2001р. №470 (далі за текстом –Порядок №470) податковий орган мав би самостійно звернутися до нерезидента, або до компетентного органу Російської Федерації, з якою укладений міжнародний договір, щодо підтвердження вказаної у довідці інформації.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі із зазначених підстав.

Представники відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнали, посилаючись на правомірність прийняття оскаржуваних податкових повідомлень–рішень, якими ЗАТ „Креатив” визначено суму податкового зобов’язання (з урахуванням штрафних санкцій) за платежем податок на прибуток іноземних юридичних осіб у розмірі 1951743 грн.. Оскільки, посадовими особами ЗАТ „Креатив” не надано на перевірку довідку, яка підтверджує, що нерезидент є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір, що передбачено пунктом 4 Порядку №470.

При цьому, ЗАТ „Креатив” при виплаті відкритому акціонерному товариству Комерційний банк „Петрокоммерц” відсотків за користування кредитами не утримано та не сплачено до бюджету податок з доходів нерезидента.

Таким чином, позивачем порушено вимоги пункту 13.2 статті 13 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств” від 28 грудня 1994 року №334/94-ВР  в частині несплати до бюджету податку з доходів нерезидента із джерелом походження із України в загальній сумі 650581 грн..

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до акту Державної податкової адміністрації у Кіровоградській області №24/23-70/31146251 від 13.04.2010р. про результати планової виїзної перевірки ЗАТ „Креатив” з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2008р. по 31.12.2009р., перевіркою встановлено порушення позивачем вимог ст.13 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств” від 28 грудня 1994 року №334/94-ВР  (далі за текстом –Закон №334/94-ВР), що полягало у неутриманні та несплаті до бюджету податку з доходів нерезидента при виплаті ВАТ Комерційний банк „Петрокоммерц” відсотків за користування кредитами (а.с.13-38).

На підставі даного акту перевірки Державною податковою інспекцією у м.Кіровограді згідно абз. „б” пп.4.2.2 п.4.2 ст.4 Закону України „Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” від 21.12.2000р. №2181-ІІІ (далі за текстом –Закон №2181-ІІІ) прийнято податкове повідомлення - рішення №0000392200/0 від 23 квітня 2010 року, яким позивачу визначено суму податкового зобов’язання з податку на прибуток іноземних юридичних осіб у розмірі 1951743 грн., в тому числі, 650581 грн. –за основним платежем та 1301162 грн. –за штрафними (фінансовими) санкціями (а.с.10).

Позивач, не погодившись з даним  податковим повідомленням - рішенням, подав до податкового органу скарги.

За результатами процедури адміністративного оскарження скарги позивача залишені без задоволення, податкове повідомлення–рішення №0000392200/0  від 23 квітня 2010 року залишено без змін, та разом з тим, відповідачем були прийняті податкові повідомлення-рішення №0000392200/1 від 29 червня 2010 року та №0000392200/2 від 09 вересня 2010 року (а.с.11-12).

Судом встановлено, та не заперечувалось представниками сторін, що між ЗАТ „Креатив” та ВАТ Комерційний банк ”Петрокоммерц” (м.Москва, вул. Петровка, будинок 24, будівля 1, укладено наступні кредитні договори:

- Договір №20.2-06/20082 від 17.07.2006р. про надання кредитної лінії з встановленим лімітом в сумі 1700000,00 дол. США. Строк повернення - до 16.01.2009р. За користування кредитними коштами, наданими в рамках цього договору, банку сплачуються проценти у розмірі 10 % річних від суми отриманих кредитних коштів. Кредит погашено 16.01.2009р. в сумі 1700000,00 дол. США (платіжне доручення №2 від 16.01.2009р.);

- Договір №20.2-06/20119 від 15.08.2006р. про надання кредитної лінії з встановленим лімітом в сумі 7450000,00 дол. США. Строк повернення - до 14.08.2009р. За користування кредитними коштами банку сплачуються проценти в розмірі - 10 % річних від суми отриманих кредитних коштів. Кредит погашено 26.06.2009р. в сумі 7450000,00 дол. США (платіжне доручення №2 від 26.06.2009р.).

Умовами даних кредитних договорів передбачено щомісячне нарахування та виплату нерезидентам  відсотків за користування кредитами.

Відповідно до акту Державної податкової адміністрації у Кіровоградській області №24/23-70/31146251 від 13.04.2010р. за даними перевірки за перевіряємий період позивачем нараховано та сплачено ВАТ Комерційний банк „Петрокоммерц” відсотки за користування кредитами в сумі 598726,03 дол. США або 4337205,84 грн..

В судовому засіданні представники відповідача посилались на неутримання та несплату позивачем податку з доходів нерезидента при виплаті ВАТ Комерційний банк „Петрокоммерц” відсотків за користування кредитами згідно вищенаведених договорів, та ненадання ЗАТ „Креатив” на перевірку довідку, що передбачено пунктом 4 Порядку №470.

Відповідно до п.13.1 ст.13 Закону №334/94-ВР будь-які доходи, отримані нерезидентом із джерелом їх походження з України, від провадження господарської діяльності (у тому числі на рахунки нерезидента, що ведуться в гривнях) оподатковуються у порядку і за ставками, визначеними цією статтею.

Підпунктом "а" даної статті встановлено, що одним із видів доходів, отриманих нерезидентом із джерелом їх походження з України є проценти, що сплачуються на користь нерезидента, у тому числі проценти за борговими зобов'язаннями, випущеними (виданими) резидентом.

Згідно п.13.2 ст.13 Закону №334/94-ВР резидент або постійне представництво нерезидента, що здійснюють на користь нерезидента або уповноваженої ним особи будь-яку виплату з доходу з джерелом його походження з України, отриманого таким нерезидентом від провадження господарської діяльності (у тому числі на рахунки нерезидента, що ведуться в гривнях), крім доходів, зазначених у пунктах 13.3 - 13.6, зобов'язані утримувати податок з таких доходів, зазначених у пункті 13.1 цієї статті, за ставкою у розмірі 15 відсотків від їх суми та за їх рахунок, який сплачується до бюджету під час такої виплати, якщо інше не передбачене нормами міжнародних угод, які набрали чинності.

Положення п.18.1 ст.18 Закону №334/94-ВР встановлюють, якщо міжнародним договором, ратифікованим Верховною Радою України, встановлені інші правила, ніж ті, що передбачені цим Законом, застосовуються норми міжнародного договору.

Відповідно до п.1 ст.7 Угоди від 08.02.1995р. прибуток підприємства Договірної Держави оподатковується лише в цій Договірній Державі, якщо тільки це підприємство не здійснює підприємницьку діяльність у другій Договірній Державі через розташоване в ній постійне представництво. Якщо підприємство здійснює підприємницьку діяльність як вказано вище, прибуток підприємства оподатковується в другій Державі, але тільки в тій частині, яка стосується постійного представництва.

Порядок застосування Угоди від 08.02.1995р. регламентується положеннями Постанови Кабінету Міністрів України від 06.05.2001р. №470 „Про затвердження Порядку звільнення (зменшення) від оподаткування доходів джерелом їх походження з України згідно з міжнародними договорами України про уникнення подвійного оподаткування”.

Відповідно до п. 1 Порядку №470 звільнення (зменшення) від оподаткування доходів джерелом їх походження з України згідно з міжнародними договорами України про уникнення подвійного оподаткування цей порядок визначає процедуру звільнення (зменшення) від оподаткування доходів із джерелом їх походження з України згідно з міжнародними договорами України про уникнення подвійного оподаткування, які набрали чинності в установленому порядку, та відшкодування (повернення) сум податку, надміру сплачених на території України.

За змістом п.2 Порядку №470 його дія поширюється на резидентів інших ніж Україна країн, з якими укладено міжнародні договори, що набрали чинності в установленому законом порядку (нерезиденти), та осіб, які виплачують доходи нерезидентам із джерелом їх походження з України.

У відповідності до п.4 цього Порядку №470 підставою для звільнення (зменшення) від оподаткування доходів із джерелом їх походження з України є подання нерезидентом з урахуванням особливостей, передбачених, п. 5 і п. 6 цього Порядку, особі, яка виплачує йому доходи, довідки (або її нотаріально засвідченої копії), яка підтверджує, що нерезидент є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір, а також інших документів, якщо це передбачено міжнародним договором.

Статтею 6 Порядку №470 визначено, що особа, яка виплачує доходи нерезидентові у звітному (податковому) році, у разі подання нерезидентом довідки з інформацією за попередній податковий період (рік) може застосовувати положення міжнародного договору, зокрема звільнення (зменшення) від оподаткування у звітному (податковому) році з отриманням довідки після закінчення звітного (податкового) року.

Резидентство ВАТ Комерційний банк „Петрокоммерц” підтверджено довідками Федеральної податкової служби Росії від 05.02.2008р. та Міжрегіональної інспекції федеральної податкової служби по централізованій обробці даних №51-09-11/03549                   від 17.03.2009р. (а.с.59-60).

Суд не приймає до уваги посилання представників відповідача на те, що посадовими особами ЗАТ „Креатив” не надано на перевірку довідку, яка підтверджує, що нерезидент є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір, з наступних підстав.

Відповідно до пп.2.3.2 п.2.3 ст.2 Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації від 10.08.2005р. №327 у разі відсутності первинних документів або ненадання для перевірки первинних та інших документів, що підтверджують факт порушення, в описовій частині акту необхідно зазначити перелік цих документів. При цьому до акта перевірки додаються пояснення посадових осіб або інших працівників суб'єкта господарювання (у межах їх компетенції), що перевіряється, щодо відсутності первинних та інших документів.

В судовому засіданні представник позивача зазначив, що представниками податкового органу при проведенні даної перевірки вищезазначена довідка не вимагалась та пояснення від  працівників суб'єкта господарювання не відбирались.

Зазначені фактичні обставини справи не спростовані податковим органом в судовому засіданні, що означає недоведеність даного факту податковим органом.

Крім того, згідно ст.1 Угоди про порядок вирішення спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, підписаної Урядами держав - учасниць СНД, в тому числі Урядом Російської Федерації та Урядом України, 20 березня 1992 року, ратифікованої Верховною Радою України 19 грудня 1992 року, ця Угода регулює питання вирішення справ, що випливають із договірних та інших цивільно-правових відносин між господарюючими суб'єктами, з їх відносин з державними органами, а також виконання рішень щодо них.

Статтею 6 даної Угоди встановлено, що документи, видані або засвідчені установою чи спеціально уповноваженою особою в межах їх компетенції за встановленою формою і скріплені офіційною печаткою на території однієї з держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав, приймаються на території інших держав - учасниць Співдружності без будь-якого спеціального посвідчення. Документи, які на території однієї з держав - учасниць Співдружності розглядаються як офіційні документи, мають на території інших держав - учасниць Співдружності доказову силу офіційних документів.

Таким чином, суд не вбачає підстав для відмови в прийнятті на території України довідок, виданих уповноваженими органами Російської Федерації, а саме, довідок   Федеральної податкової служби Росії від 05.02.2008р. та Міжрегіональної інспекції федеральної податкової служби по централізованій обробці даних №51-09-11/03549                   від 17.03.2009р..

Відповідно до ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.72 цього Кодексу.

Згідно ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем по справі, як суб'єктом владних повноважень, не                                    виконано покладеного на нього обов'язку щодо доказування правомірності прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

Наведене вище свідчить про обґрунтованість позовних вимог та                        неправомірність прийняття Державною податковою інспекцією у м.Кіровограді податкового     повідомлення –рішення №0000392200/0 від 23 квітня 2010 року, а також Кіровоградською об’єднаною державною податковою інспекцією податкових повідомлень–рішень  №0000392200/1 від 29 червня 2010 року та №0000392200/2 від 09 вересня 2010 року.

Відповідно до ч.1 ст.94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Таким чином, судові витрати в розмірі 03 грн. 40 коп., здійснені позивачем, підлягають стягненню з Державного бюджету України на користь ЗАТ „Креатив”.

Керуючись ст.ст. 86,  94, 159-163, 167 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м.Кіровограді №0000392200/0 від 23 квітня 2010 року, та Кіровоградської об’єднаної державної податкової інспекції №0000392200/1 від 29 червня 2010 року та №0000392200/2 від 09 вересня 2010 року.

Присудити закритому акціонерному товариству „Креатив” з Державного бюджету України судові витрати в сумі 3,40 грн..

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі апеляційного оскарження –з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Кіровоградський окружний адміністративний суд шляхом подання в  10-денний  строк з дня її  проголошення, а у разі застосування судом частини третьої статті160 КАС України –протягом десяти днів з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги, копія якої одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Повний текст постанови виготовлено 13.12.2010р..          

Суддя Кіровоградського окружного

адміністративного суду                                                                      Т.М. Кармазина