ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа № 2-а-1526/10/0206
Головуючий у 1-й інстанції: Прокопчук А.В.
Суддя-доповідач: Голота Л. О.
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 лютого 2011 року
м. Вінниця
Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого-судді: Голоти Л.О.
суддів: Курка О.П., Совгири Д.І.
при секретарі: Афанасьєвій Зінаїді Володимирівні
за участю представників сторін:
позивача: ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Замостянському районі м. Вінниці на постанову Замостянського районного суду від 15 грудня 2010 року, яка була розглянута у відкритому судовому засіданні, у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду Украєни в Замостянському районі м. Вінниці про поновлення пропущеного строку звернення до суду за захистом свого права, визнання дій незаконним, зобов'язання нарахувати і виплатити надбавку до пенсії, як дитині війни, здійснення іі виплати в подальшому , -
В С Т А Н О В И В :
15.12.2010 року Замостянським районним судом м. Вінниці у відкритому судовому засіданні розглянута справа за позовом ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України в Замостянському районі м.Вінниці про поновлення пропущеного строку звернення до суду за захистом свого права, визнання дій незаконним, зобов'язання нарахувати і виплатити надбавку до пенсії, як дитині війни, здійснення іі виплати в подальшому.
Постановою Замостянського районного суду м.Вінниці від 15 грудня 2010 року частково задоволено позовні вимоги ОСОБА_2. У прийнятій постанові суддя постановив визнати дії Управління Пенсійного фонду України в Замостянському районі м. Вінниці щодо не проведення нарахування і виплати ОСОБА_2 державної соціальної допомоги, як дитині війни, в розміри 30% мінімальної пенсії за віком неправомірними. Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в Замостянському районі м. Вінниці нарахувати та виплатити ОСОБА_2, як дитині війни, недоплачену щомісячну державну соціальну допомогу у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, що передбачена ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», починаючи з 07.06.2010 року по день розгляду справи. В решті позовних вимог відмовити.
З даною постановою суду Управління Пенсійного фонду України в Замостянському районі м. Вінниці не погодилось, посилаючись на законодавчу неврегульованість порядку виплати допомоги особам, які мають статус “дитина війни”, прийняття оскаржуваної постанови з порушенням норм бюджетного законодавства України та приписів ст.28 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, що призвело до неправильного вирішення справи.
Позивач доводи апеляційної скарги підтримав в повному обсязі, просив її задовольнити.
В засідання представник відповідача не з’явився, будучи належним чином повідомлений.
Судова колегія, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Судом апеляційної інстанції встановлені наступні обставини.
Позивач має статус дитини війни та відповідно до ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” має право на отримання державної соціальної підтримки, а саме підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.(а.с. 4)
ОСОБА_2, відповідно до ст.1,6 Закону України № 2195-IV від 18.11.2004 року "Про соціальний захист дітей війни" звернулась до відповідача про перерахунок пенсії підвищивши її на 30% надбавку від мінімальної пенсії за віком починаючи з 01.01 2006 року, як дитині війни. Відповідачем було відмовлено ОСОБА_2 в перерахунку пенсії, посилаючись на невизначеність розрахункової величини (мінімальної пенсії за віком) для розрахунку підвищень до пенсії категорії громадян, які мають статус дітей війниа.(а.с. 7-8)
Своїми діями відповідач допустив звуження змісту та обсягу прав та свобод позивача, передбачених ст. 22 Конституції України, в якій зазначено, що права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Адже, відповідно до ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”, дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Згідно ст. 7 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”, фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цим Законом, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.
Виходячи з приписів ч.2 ст.152 Конституції України та дати ухвалення рішень Конституційним Судом України, колегія суддів погоджується з висновками суду, щодо наявності у відповідача обов’язку нараховувати та сплачувати позивачу доплату до пенсії, передбачену ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни”, з 07.06.2010 року по 15.12.2010 року, оскільки з моменту ухвалення Конституційним Судом України рішення щодо неконституційності п.п.41 розділу 2 Закону України „Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України”, ця норма втратила чинність, а тому не підлягала застосуванню.
Щодо доводів апеляційної скарги про необґрунтоване застосування до спірних правовідносин ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», колегія суддів зазначає наступне.
За чинним законодавством розмір мінімальної пенсії за віком визначається лише за правилами, передбаченими ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», іншого нормативно-правового акта, який би визначав цей розмір або встановлював інший розмір, немає.
Згідно ст. 201 КАС України підставами для зміни постанови або ухвали суду першої інстанції є: правильне по суті вирішення справи чи питання, але із помилковим застосуванням норм матеріального чи процесуального права; вирішення не всіх позовних вимог або питань.
Судова колегія, вважає, що судом першої інстанції був помилково застосований загальний порядок розгляду справи, а не скорочений, як того передбачають вимоги ст. 183-2 КАС України, а також не враховані вимоги п.3 ст. 94 КАС України, відповідно до якого, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.
Дані обставини судова колегія вважає помилковим застосування норм процесуального права і підставою для зміни постанови суду.
В іншій частині постанови суду першої інстанції залишити без змін.
Керуючись ст.ст. 94,160, 167, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд, -
П О С Т А Н О В И В:
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Замостянському районі м. Вінниці задовольнити частково .
Постанову Замостянського районного суду від 15 грудня 2010 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду Украєни в Замостянському районі м. Вінниці про поновлення пропущеного строку звернення до суду за захистом свого права, визнання дій незаконним, зобов'язання нарахувати і виплатити надбавку до пенсії, як дитині війни, здійснення іі виплати в подальшому, - змінити .
Змінити пункт п'ятий резолютивної частини та присудити з Державного бюджету України на користь ОСОБА_2 судовий збір в розмірі 1,70 грн.
В іншій частині постанови суду першої інстанції залишити без змін.
Постанова суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно ст 212 КАС України.
Постанова суду складена в повному обсязі 23.02.11 .
Головуючий Голота Л.О.
Судді Курко О.П.
Совгира Д.І.