ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа № 2-а-8465/10/2270
Головуючий у 1-й інстанції:Блонський В.К.
Суддя-доповідач: Голота Л.О.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"23" лютого 2011 р. м. Вінниця
Колегія суддів Вінницького апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого-судді: Голоти Л.О.
суддів: Курка О.П.. Совгири Д.І.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 на постанову Хмельницького окружного адміністратиного суду від 09.12.10 у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до управління Пенсійного фонду України у Славутському районі та місті Славута Хмельницької області в особі Коваль Раїси Володимирівни про визнання протиправною дії та зобов'язання вчинити дії , -
В С Т А Н О В И Л А :
У листопаді 2010 року фізична особа-підприємець ОСОБА_3 звернувся до суду з адміністративним позовом до управління Пенсійного фонду України у Славутському районі та місті Славута Хмельницької області про визнання протиправною дії та зобов'язання вчинити дії.
Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 09.12.2010 року у задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, позивач по справі –фізична особа-підприємець ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу, у якій просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нову постанову щодо зупинення провадження у справі на підставі вимог п.4 ч.2 ст.156 КАС України для застосування вимог ч.5 ст.9 КАС України з метою звернення до Верховного суду України стосовно внесення подання до Конституційного суду України для з’ясування щодо конституційності Закону України № 2461 від 08.07.2010 року та порядку його введення в дію з 01.07.2010 року. Апелянт вказує на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, що на його думку, є підставою для скасування оскаржуваної постанови. Зокрема, апелянт вважає, що відмова у задоволенні його клопотання, свідчить про упереджений та однобокий розгляд справи в інтересах органу державної влади, що є порушенням ст. 7 КАС України.
В засідання учасники процесу не з’явилися, будучи належним чином повідомленими, що не перешкоджає слуханню спірного питання відповідно до вимог частини 4 статті 196 КАС України.
Апелянт направив на адресу суду повторне клопотання про відкладення розгляду справи зазначивши, що повістка ним отримана за п'ять днів, а не за сім днів, як того вимагає ст.35 КАС України.
Судова колегія, розглянувши повторне клопотання приходить до висновку про відмову у його задоволенні з огляду на неповажність причини неявки апелянта в судове засідання, вважаючи, що ОСОБА_3 був наданий достатній строк для прибуття до суду, двічі.
Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не обов’язкова, колегія суддів у відповідності до п. 2 ч. 1 ст. 197
КАС України визнала можливим проводити розгляд справи в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Колегія суддів, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Згідно зі ч.1 п.1 ст. 198, ст.200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду –без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасовано правильне по суті рішення суду з одних лише формальних міркувань.
Розглядаючи спір, судова колегія вважає, що окружний суд повно і всебічно дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.
Судом встановлено і підтверджено матеріалами справи, що ОСОБА_3 –фізична особа –суб’єкт підприємницької діяльності перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду України у Славутському районі та місті Славута Хмельницької області, як особа, що обрала особливий спосіб оподаткування.
Відповідно до п.3 ч.1 ст.11, п.1 ст.14,17 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування ” від 09.07.2003р. №1058-IV позивач зобов’язаний сплатити нараховані у порядку, визначеному пп.4 п.8 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України № 1058-IV страхові внески за липень –вересень 2010 року до 20.10.2010 року.
Як підтверджує вимога про сплату боргу від 03.11.2010 року (а.с. 6), що не оспорюється сторонами позивачем не сплачено страхові внески в сумі 758,46 грн., за III квартал 2010 року.
Відповідно до ч.2,3 ст.106 ЗУ “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені ст. 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених ч. 3 ст.20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.
Таким чином, наявні у справі докази свідчать, що при направленні управлінням Пенсійного фонду України у Славутському районі та місті Славута Хмельницької області вимоги позивачу про сплату боргу в сумі 758 грн. 46 коп. за III квартал 2010 року, було дотримано вимог чинного законодавства та підстави для визнання їх дій неправомірними немає.
Щодо твердження апелянта стосовно того, що відмова у задоволенні клопотання про зупинення провадження, в якому просив направити звернення до Верховного суду України для вирішення питання стосовно внесення до Конституційного суду України подання щодо конституційності Закону України № 2461 від 08.07.2010 року "Про внесення змін до Законів України "Про державний бюджет України на 2010 рік" та "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", свідчить про упереджений та однобокий розгляд справи в інтересах органу державної влади, що є порушенням ст. 7 КАС України, то суд вважає їх безпідставними з огляду на наступне.
Частина 2 ст.156 КАС України встановлює перелік факультативних підстав зупинення провадження, тобто підстав, за яких суд не зобов’язаний, а лише має право зупинити провадження.
За вимогами п. 5 ст. 9 КАС України суд лише у разі виникнення у нього сумнівів під час розгляду справи щодо відповідності таких актів Конституції України, може звернутись до Верховного суду України з пропозицією щодо вирішення питання стосовно внесення до Конституційного суду України подання щодо конституційності.
Враховуючи, що у суду не виникло даних сумнівів, клопотання про зупинення провадження у суді 1-ї інстанції заявлялось з інших підстав (ухвала Хмельницького окружного адміністративного суду від 09.12.2010 року), колегія суддів не вбачає підстав для задоволення вимоги апелянта про скасування постанови суду з підстав не зупинення провадження у справі.
На підставі наведеного судова колегія вважає, що суд 1-ї інстанції прийшов до правильного висновку, щодо відмови у задоволенні заявлених позовних вимог.
Таким чином, судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом 1-ї інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи, тобто постанова відповідає матеріалам справи та вимогам закону і підстав для його скасування немає.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А :
Апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 –залишити без задоволення, а постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 09.12.2010 року у справі за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 до управління Пенсійного фонду України у Славутському районі та місті Славута Хмельницької області про визнання протиправною дії та зобов'язання вчинити дії –без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.
Ухвала суду складена в повному обсязі 23.02.11 .
Головуючий Голота Л.О.
Судді Курко О.П.
Совгира Д.І.