Справа № 11-763 2006 року                                    Головуючий в 1-й інстанції: Латюк П.Я.

Категорія: постанова                                                Доповідач. Шершун В.В.

УХВАЛА

 ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

«12» грудня 2006 року колегія суддів судової палати з кримінальних справ апеляційного суду Хмельницької області в складі:

головуючого-судді: ШершунаВ.В.,

суддів: Дуфнік Л.М., Майданюк К.І., за участю прокурора: Леськіва В.О.,

захисника: ОСОБА_1., та представників цивільного позивача: ОСОБА_2ОСОБА_3

розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Хмельницькому апеляцію прокурора на постанову Хмельницького міськрайонного суду від "09" листопада 2006 року, якою задоволено скаргу представника цивільного позивача ВАТ «Камянець-Подільський комбінат хлібопродуктів» ОСОБА_2. в частині скасування постанови прокурора від 10.10.2006 року про закриття кримінальної справи в частині пред'явленого обвинувачення за ст.ст. 191 ч.5, 209 ч.І КК України

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с Кирилівка, Городоцького р-ну, Хмельницької обл., зареєстрованого в АДРЕСА_1, українця, громадянина України, з вищою освітою, одруженого, на утриманні неповнолітня дитина, раніше не судимого, Зазначену постанову скасовано, а справу направлено прокурору Хмельницької області для відновлення слідства в цій частині.

Як убачається з матеріалів справи 10.10.2006 року прокурором відділу прокуратури Хмельницької області було винесено постанову про закриття кримінальної справи відносно ОСОБА_4. в частині пред'явленого йому обвинувачення у вчиненні злочинів, передбачених ст.ст. 191 ч.5, 209 ч.1 КК України за недоведеністю його причетності до вчинення вказаних злочинів.

Не погоджуючись із зазначеною постановою прокуратури представник цивільного позивача ВАТ «Камянець-Подільський комбінат хлібопродуктів» подав на неї скаргу, яку суд частково задоволив.

При цьому, задовольняючи скаргу представника цивільного позивача ВАТ «Камянець-Подільський комбінат хлібопродуктів» ОСОБА_2., суд послався на те, що висновки прокурора, викладені в його постанові від 10.10.2006 року про закриття кримінальної справи в частині пред'явленого ОСОБА_4. обвинувачення за ст.ст. 191 ч.5, 209 ч.І КК України суперечать наявним в матеріалах справи доказам, складеним цим же прокурором після винесення оскаржуваної постанови іншим процесуальним документам, та зроблені на неперевірених обставинах, перевірити які вимагала колегія суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Хмельницької області в ухвалі від 21.02.2006 року, скасовуючи вирок Хмельницького міськрайсуду по цій справі та направляючи її на додаткове розслідування.

2

В своїй апеляції прокурор ставить питання про скасування постанови Хмельницького міськрайсуду суду від 9 листопада 2006 року про скасування постанови прокурора від 10.10.2006 року про закриття кримінальної справи в частині пред'явленого ОСОБА_4. обвинувачення за ст.ст. 191 ч.5, 209 ч.1 КК України, з направленням справи на новий судовий розгляд.

При цьому апелянт посилається на незаконність зазначеної постанови у зв'язку з істотним порушенням судом кримінального-процесуального законодавства при її винесенні.

Зокрема, на думку прокурора Хмельницький міськрайонний суд, в порушення вимог ст. 22 КПК України не об'єднав матеріали кримінальної справи про обвинувачення ОСОБА_4. за ст.ст. 27 ч.3, 366 ч.2, 27 ч.3, 358 ч.2, 358 ч.3 КК України та кримінальної справи про обвинувачення ОСОБА_4. за ст.ст. 191 ч.5, 209 ч.1 КК України, чим допустив неповний, не всебічний та необ'єктивний розгляд справи.

Крім того, як вважає апелянт, суд порушив п. 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 1 від 11.02.2005 року «Про деякі питання, що виникають під час розгляду судами України скарг на постанови органів дізнання, слідчого, прокурора про порушення кримінальної справи», оскільки розглянув та заздалегідь вирішив питання, які вирішуються судом при розгляді кримінальної справи по суті, зокрема, дав вибірковий аналіз наявних доказів по справі.

Також прокурор зазначає, що своєю постановою, суд унеможливив розгляд подання прокуратури Хмельницької області про звільнення ОСОБА_4. від кримінальної відповідальності у зв'язку з актом амністії.

В доповненнях до апеляції прокурор вказує, що суд істотно порушив кримінально-процесуальний закон, оскільки справа була розглянута незаконним складом суду. Так як, на думку прокурора, головуючий по справі суддя Латюк П.Я. 17.06.2005 року виносив постанову про обрання ОСОБА_4запобіжного заходу у вигляді взяття під варту, а тому, на підставі ст. 54 КПК України не міг брати участь в розгляді кримінальної справи.

В запереченнях на апеляцію представники цивільного позивача ОСОБА_2. та ОСОБА_3. просять постанову Хмельницького міськрайсуду від 09.11.2006 року по справі ОСОБА_4. залишити в силі, а апеляцію прокурора - відхилити.

Як вважають представники цивільного позивача, доводи апеляції є надуманими, оскільки суд в повному обсязі дослідив усі матеріали справи та не даючи оцінки доказів стосовно доведеності винності чи невинності ОСОБА_4. в скоєнні злочинів, - виніс законну та обґрунтовану постанову.

Заслухавши суддю-доповідача, доводи прокурора на підтримку апеляції, думку представників цивільного позивача ВАТ «Камянець-Подільський комбінат хлібопродуктів» ОСОБА_2. та ОСОБА_3., які вважали постанову суду законною і обґрунтованою, захисника ОСОБА_4. ОСОБА_1. на підтримку апеляції прокурора, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляція задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Висновок суду першої інстанції про передчасність винесення оспорюваної постанови на підставі неналежним чином добутих і перевірених доказів підтверджується матеріалами справи, перевіреними судової колегією.

Так, судом першої інстанції було правильно встановлено, що ухвалою колегії суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Хмельницької області від 21 лютого 2006 року попередній вирок по справі скасовано, а справу - направлено на додаткове розслідування.

При цьому колегія суддів зобов'язала органи слідства притягти до належної відповідальності всіх причетних до злочину осіб, відновити втрачені бухгалтерські документи, провести ревізію в повному обсязі, а при необхідності призначити бухгалтерську

3

експертизу, визначити дійсні стосунки між особами, причетними до справи, а також їх повноваження стосовно майна ВАТ «Камянець-Подільський комбінат хлібопродуктів», встановити обставини переходу права власності на комбінат від ОСОБА_4. до інших осіб і межі цього права власності, причину внесення ОСОБА_4. коштів в касу підприємства і мету цих дій, виконати всі інші необхідні слідчі дії, необхідність у яких може виникнути.

Данні вказівки згідно ч.7 ст. 374 КПК України є обов'язковими для органів дізнання і слідства при додатковому розслідуванні, а також є обов'язковими для суду першої інстанції при повторному розгляді справи.

Не дивлячись на цю обставину, як правильно звернув увагу суд першої інстанції, органи досудового слідства поверхнево підійшли до виконання покладених на них судом обов'язків.

Так, питання про притягнення до" відповідальності всіх осіб, причетних до злочинів, в ході додаткового розслідування не вирішувалось і навіть не ставилось.

Не вирішено питання про відновлення втрачених бухгалтерських документів, в тому числі і через розкриття у встановленому законом порядку банківської таємниці.

Бухгалтерська експертиза була призначена формально, без попереднього відновлення бухгалтерських документів, без чого проведення такої експертизи втрачає будь-який сенс, що і підтвердили експерти в своїх висновках.

Не проведено належного слідства і по факту неповернення ТОВ «ОСОБА_5  Інтернешенел Україна» майна на суму 868 413 грн. постанови про відмову в порушенні кримінальної справи за даним фактом винесені формально і передчасно, без з'ясування всіх необхідних обставин за цим епізодом.

Не визначені і причини внесення ОСОБА_4. в касу підприємства 414 965 грн. вже після відчуження підприємства.

Суд першої інстанції також дійшов правильного висновку, що процесуальні документи по справі суперечать один одному.

Так, як видно з постанови про порушення кримінальної справи щодо ОСОБА_4. за ст.ст. 27 ч.3, 366 ч.2; 27 ч.3, 358 ч.2 КК України, працівники бухгалтерії за вказівкою ОСОБА_4з метою списання безпідставно отриманих ним грошових коштів оформили фіктивні касові документи (Т.9 а.с. 1-4).

Аналогічно викладається об'єктивна сторона злочину і в постанові про притягнення ОСОБА_4 як обвинуваченого від 10.10.2006 року (Т.9 а.с. 228-232). В цьому документі вказано, що з метою приховування незаконних витрат коштів в сумі 818 000 грн. Дзюрман організував та вчинив службове підроблення офіційних документів. Його дії кваліфіковані за ст. 366 ч.2 КК України за ознакою спричинення тяжких наслідків.

Разом з тим, в аналогічній постанові від 12.10.2006 року ці обставини, як кваліфікуючі ознаки (тяжкі наслідки) вже відсутні, хоча кваліфікація за ст. 366 ч.2 КК України залишена, що само по собі є незаконним.

Подання про звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності у зв'язку актом амністії (Т.9 а.с. 259-273) віддзеркалює постанову від 12.10.2006 року - і в існуючому вигляді не може бути розглянуто судом з винесенням остаточного рішення через процесуальні недоліки.

В зв'язку з цим, колегія суддів не приймає до уваги твердження апелянта про незаконність роз'єднання цих справ судом, оскільки органи прокуратури, після повернення справи можуть і повинні їх об'єднати і провести по справі належним чином організоване слідство та прийняти належне, процесуальне мотивоване рішення.

Колегія суддів не може погодитися з думкою апелянта про те, що даючи певну оцінку доказам по справі, суд першої вийшов за межі своєї компетенції і порушив вимоги п. 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 1 від 11.02.2005 року «Про деякі питання, що виникають під час розгляду судами України скарг на постанови органів дізнання, слідчого, прокуратури при порушенні кримінальної справи».

По-перше, в даному випадку суд розглянув справу в порядку ст. 236-6 КПК України, а

4

не в порядку ст. 236-2 КПК України, а тому названа   постанова   на   даний   випадок   не розповсюджується.

По-друге, закриваючи справу і виносячи оспорювану постанову від 10.10.2006 року орган досудового слідства дав оцінку зібраним по справі доказам, а тому розглядаючи скаргу на цю постанову, суд не міг не оцінювати докази, які були зібрані по справі.

Не може бути підставою для скасування постанови і той факт, що раніше головуючий по справі вирішував питання про обрання ОСОБА_4. запобіжного заходу. Оскільки, як видно зі змісту ст. 54 КПК України, ця обстаивниа унеможливлює участь судді в розгляді кримінальної справи - тобто розгляді кримінальної справи в суді першої інстанції з проведенням судового слідства. Разом з тим, оскільки в п.2-1 ст. 54 КПК України разом з названою підставою передбачено і розгляд скарги про відмову в порушенні кримінальної спарви або закриття справи, колегія суддів вважає, що участь судді в розгляді кількох питань, зазначених в цій частині закону є правомірною і такою, що не виключає його участі в розгляді інших питань, передбачених цим пунктом закону. Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що названий факт не є істотним порушенням кримінально-процесуального закону і не може бути підставою для скасування постанови.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів

ухвалила:

Залишити постанову Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 09 листопада 2006 року про скасування постанови прокурора відділу прокуратури Хмельницької області Янюка А.І. від 10.10.2006 року про закриття кримінальної справи в частині пред'явленого ОСОБА_4. обвинувачення за ст. 191 ч.5, ст. 209 ч.1 КК України без зміни, а апеляцію прокурора - без задоволення.