Категорія №8
ПОСТАНОВА
Іменем України
03 лютого 2011 року Справа № 2а-614/11/1270
Луганський окружний адміністративний суд у складі:
Судді: Цицюри О.О.,
при секретарі: Лейбенко О.Д.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративний позов Державного підприємства «Свердловантрацит» до Державної податкової інспекції в м. Свердловську Луганської області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,-
ВСТАНОВИВ:
14 січня 2011 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Державного підприємства «Свердловантрацит» до Державної податкової інспекції в м. Свердловську Луганської області про визнання протиправними дій щодо розподілу та спрямування сум, сплачених за платіжними дорученнями №8587 від 29.10.2010 та №9787 від 30.11.2010 на погашення податкового боргу та пені, зобовящання зарахувати сплачені підприємством за платіжними дорученнями №8587 від 29.10.2010 та №9787 від 30.11.2010 суми відповідно з призначенням платежу та внести зміни до картки особового рахунку платника податків. На обґрунтування поданого позову позивач зазначив таке. На виконання ухвали Луганського окружного адміністративного суду по справі №2а-22643/09/1270 ДП «Свердловантрацит» платіжним дорученням №8587 від 29.10.2010 вносить платіж у розмірі 209 543,54 грн. за жовтень 2010 року та платіжним дорученням №9787 від 30.11.2010 вносить платіж у розмірі 209 543,54 грн. за листопад 2010 року. В графі призначення платежу ДП «Свердловантрацит» зазначає: податок на прибуток згідно рішення Луганського окружного адміністративного суду по справі №2а-22643/09/1270 та вказує місяць за який здійснюється платіж. 01.11.2010 ДП «Свердловантрацит» отримало від ДПІ у м. Свердловську повідомлення №112130026499599 від 29.10.2010 про розподіл суми сплаченої ДП «Свердловантрацит»: у рахунок погашення податкового боргу – 203 806,95 грн. та погашення пені 5 736,59 грн. 07.12.2010 ДП «Свердловантрацит» отримало від ДПІ у м. Свердловську повідомлення № 112131026530142 від 07.12.2010 про розподіл суми сплаченої ДП «Свердловантрацит»: у рахунок погашення податкового боргу – 204 501,95 грн. та погашення пені 5 041,59 грн. Посилаючись на положення постанови Національного банку України від 21.01.2004 №22, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 29.03.2004 за №377/8976 "Про затвердження Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті" позивач зазначає, що платник самостійно в платіжному дорученні визначає призначення платежу, крім того змінювати відомості в графі призначення платежу може виключно платник.
Таким чином, відповідач, Державна податкова інспекція в м. Свердловську Луганської області, не мав права самостійно змінювати призначення платежу зазначеного у платіжних дорученнях ДП «Свердловантрацит».
У судовому засіданні представник позивача заявлений позов підтримав повністю, надав пояснення аналогічні викладеним у позовній заяві та просив суд задовольнити позов у повному обсязі.
Відповідач надав письмові заперечення проти адміністративного позову, в яких зокрема зазначив, що відповідно до пункту 7.7 статті 7 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" №2181-III від 21.12.2000 податковий борг погашається попередньо погашенню податкових зобов'язань, які не є податковим боргом, у порядку календарної черговості його виникнення, а в разі одночасного його виникнення за різними податками, зборами (обов'язковими платежами) - у рівних пропорціях.
Відповідно до Інструкції про порядок ведення органами державної податкової служби оперативного обліку платежів до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється органами державної податкової служби України, затвердженої наказом ДПА України від 18.07.05 №276 облік, контроль і складання звітності щодо платежів, що надходять до бюджету, здійснюється органами державної податкової служби з використанням автоматизованої інформаційної системи, проведення операцій в особових рахунках платників здійснюється в хронологічному порядку.
Тобто в картках особових рахунків податковий борг відповідно до пункту 7.7 статті 7 Закону №2181-ІІІ погашається, попередньо погашенню податкових зобов'язань, які не є податковим боргом, у порядку календарної черговості його виникнення. Зазначений механізм діє в автоматичному режимі і стосується усіх видів перерахувань. Тому в разі, коли у картці особового рахунку платника податків обліковується- податковий борг, всі наступні податкові платежі, незважаючи на бажання платника податків спрямувати кошти на сплату поточних надходжень, зараховуються в погашення податкового боргу. Визначений порядок сплати та зарахування податків є єдиним для всіх платників податків та органів державної податкової служби України.
Порядок нарахування пені платникам податків регулюється статтею 16 Закону №2181-ІІІ та Інструкцією про порядок нарахування та погашення пені за платежами, що контролюються органами державної податкової служби, затвердженою наказом ДПА України від 11.06.2003 №290, зареєстрованої в Міністерстві юстиції 27.06.2003 за №522/7843.
Згідно зі статтею 16 Закону №2181-ІІІ та пунктом 3 Інструкції №290, після закінчення встановлених строків погашення узгодженого податкового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня.
Нарахування пені здійснюється на день фактичного погашення податкового боргу (частини податкового боргу) за кожний календарний день прострочення платежу, включаючи день такого погашення.
Згідно з підпунктом 16.3.3 статті 16 Закону №2181-ІІІ та підпункту 3.7 Інструкції, у разі якщо платник податків не сплачує пеню разом зі сплатою податкового боргу (його частини) або не визначає її окремо у платіжному документі (чи визначає з порушенням, зазначеної пропорції), то податковий орган самостійно здійснює розподіл такої сплаченої сума на суму, що спрямовується на погашення податкового боргу (його частини), та суму, що спрямовується на погашення пені, нарахованої на суму такого погашеного податкового боргу (його частини).
Сума, яка спрямовується на погашення наявної у платника податків пені, розподіляється в автоматичному режимі за допомогою алгоритму, що визначає питому вагу такої пені у загальній сумі податкового боргу.
Враховуючи викладене відповідач вважає, що його дії стосовно розподілу коштів, сплачених ДП «Свердловантрацит» на погашення податкового боргу та погашення пені, нарахованої на суму такого погашеного податкового боргу, відповідають вимогам чинного законодавства.
Представник відповідача у судовому засіданні проти заявленого позову заперечував з підстав аналогічних, викладеним у запереченнях №102/10 від 02.02.2011
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст.69-72 КАС України, суд дійшов до наступного.
Законом України "Про державну податкову службу в Україні" № 509-XII від 04.12.1990 визначено, що до системи органів державної податкової служби належать: Державна податкова адміністрація України, державні податкові адміністрації в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, державні податкові інспекції в районах, містах (крім міст Києва та Севастополя), районах у містах.
Державна податкова адміністрація України є центральним органом виконавчої влади.
Державні податкові інспекції у районах, містах (крім міст Києва та Севастополя), районах у містах, міжрайонні та об'єднані державні податкові інспекції підпорядковуються відповідним державним податковим адміністраціям в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі.
Відповідно до статті 10 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" Державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об`єднані державні податкові інспекції виконують в тому числі такі функції:
- здійснюють контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків та зборів (обов'язкових платежів);
- забезпечують облік платників податків, інших платежів, правильність обчислення і своєчасність надходження цих податків, платежів, а також здійснюють реєстрацію фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів;
- контролюють своєчасність подання платниками податків бухгалтерських звітів і балансів, податкових декларацій, розрахунків та інших документів, пов'язаних з обчисленням податків, інших платежів, а також перевіряють достовірність цих документів щодо правильності визначення об'єктів оподаткування і обчислення податків, інших платежів;
- забезпечують застосування та своєчасне стягнення сум фінансових санкцій, передбачених цим Законом та іншими законодавчими актами України за порушення податкового законодавства, а також стягнення адміністративних штрафів за порушення податкового законодавства, допущені посадовими особами підприємств, установ, організацій та громадянами.
Статтею 17 КАС України визначено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на правовідносини, що виникають у зв'язку з здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій, а також у зв'язку з публічним формуванням суб'єкта владних повноважень шляхом виборів або референдуму.
Юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема, спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
За таких обставин дана справа належить до юрисдикції адміністративних судів.
Відповідно до статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Сторонам роз'яснено приписи статей 69-72 Кодексу адміністративного судочинства України, зокрема, те, що обставини, які визнаються сторонами, можуть не доказуватися перед судом, якщо проти цього не заперечують сторони і в суду не виникає сумніву щодо достовірності цих обставин та добровільності їх визнання.
Матеріалами справи підтверджується та визнається сторонами, що позивачем здійснювалися наступні платежі:
- податок на прибуток згідно рішення Луганського окружного адміністративного суду по справі №2а-22643/09/1270 за жовтень 2010 року:
платіжне доручення №8587 від 29.10.2010 "призначення платежу" – податок на прибуток згідно рішення Луганського окружного адміністративного суду по справі №2а-22643/09/1270 за жовтень 2010 року в сумі 209543,54 грн. (а.с. 20);
платіжне доручення №9787 від 30.11.2010 "призначення платежу" – податок на прибуток згідно рішення Луганського окружного адміністративного суду по справі №2а-22643/09/1270 за листопад 2010 року в сумі 209543,54 грн. (а.с. 21);
Зазначені суми розподілені відповідачем наступним чином: 209543,95 грн. - на погашення податкового боргу - 203806,95 грн. і погашення пені 5736,59 грн. відповідно до повідомлення № 112130026499599 від 29.10.2010 (а.с. 22), і 209543,95 грн. на погашення податкового боргу - 204501,95 грн. і на погашення пені 5041,59 грн., відповідно до повідомлення №112131026530142 від 07.12.2010 (а.с. 23).
Вирішуючи даний спір суд виходить з такого.
Як визначено підпунктом 7.7.1 пункту 7.7 статті 7 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" №2181-III від 21.12.2000 (в редакції чинній на момент виникнення правовідносин), джерелами самостійної сплати податкових зобов’язань або податкового боргу платника податку є будь-які власні кошти такого платника податку. Отже, грошовий платіж є єдиною формою сплати податкових зобов’язань і погашення податкового боргу.
Згідно з пунктом 6 статті 7 Закону України від 20.05.99 № 679-ХІV “Про Національний банк України” Національний банк України визначає систему, порядок і форми платежів.
Пунктом 1.7 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21.01.2004 № 22, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 29.03.2004 за № 377/89/76, кошти з рахунків клієнтів банки списують лише за дорученнями власників цих рахунків (включаючи договірне списання коштів згідно з главою 6 цієї Інструкції) або на підставі платіжних вимог стягувачів у разі примусового списання коштів згідно з главою 5 цієї Інструкції. При цьому згідно з пунктом 3.8 зазначеної Інструкції реквізит “Призначення платежу” платіжного доручення заповнюється платником так, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів отримувачу. Повноту інформації визначає платник з урахуванням вимог законодавства України. Платник відповідає за дані, що зазначені в реквізиті платіжного доручення “Призначення платежу”. Банк перевіряє заповнення цього реквізиту на відповідність установленим вимогам лише за зовнішніми ознаками.
Із наведеного випливає, що право визначати призначення платежу відповідно до чинного законодавства України належить виключно платнику.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Законом України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, який є спеціальним законом з питань оподаткування і установлює порядок погашення зобов’язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов’язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків, визначено вичерпний перелік заходів, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу. Серед таких заходів немає зміни призначення платежу, самостійно визначеного платником податків.
Таким чином, у разі недотримання платником податків порядку погашення податкового боргу та виконання податкових зобов’язань, передбаченого пунктом 7.7 статті 7 Закону №2181-ІІІ, податковий орган не наділений правом чи обов’язком змінювати призначення платежу, визначене платником податків.
За таких обставин самостійне зарахування податковим органом сплачених платником податку сум у рахунок податкового боргу або тих податкових зобов’язань, які не вказані в призначенні платежу під час перерахування платником податків коштів до бюджету, є неправомірним.
Враховуючи викладене суд дійшов висновку про протиправність дій відповідача, Державної податкової інспекції в м. Свердловську Луганської області стосовно зарахування грошових коштів, сплачених позивачем за платіжними дорученнями не у відповідності з призначенням платежу та обґрунтованість заявлених позовних вимог.
Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).
Керуючись ст. ст. 17, 18, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов Державного підприємства «Свердловантрацит» до Державної податкової інспекції в м. Свердловську Луганської області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, задовольнити.
Визнати протиправними дії Державної податкової інспекції в м. Свердловську Луганської області стосовно зарахування грошових коштів, сплачених позивачем за платіжними дорученнями №8587 від 29.10.2010 та №9787 від 30.11.2010 не у відповідності з призначенням платежу.
Зобов'язати Державну податкову інспекцію в м. Свердловську Луганської області зарахувати перераховані грошові кошти у відповідності з призначенням платежу, зазначеному у платіжних дорученнях №8587 від 29.10.2010 та №9787 від 30.11.2010.
Зобов’язати Державну податкову інспекцію в м. Свердловську Луганської області внести відповідні зміни до картки особового рахунку Державного підприємства «Свердловантрацит».
Стягнути з Державного бюджету України на користь Державного підприємства «Свердловантрацит» (94800, Луганська область, місто Свердловськ, вулиця Енгельса, будинок 1, код 32355669) судові витрати зі сплати судового збору в сумі 3 грн. 40 коп. (три гривні 40 коп.).
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.
Постанова суду може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
На підставі частини 3 статті 160 КАС України у судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Складення постанови у повному обсязі відкладено, про що згідно вимог частини 2 статті 167 КАС України повідомлено після проголошення вступної та резолютивної частин постанови у судовому засіданні.
Постанову у повному обсязі складено та підписано 08.02.2011
СуддяО.О. Цицюра