Харківський окружний адміністративний суд
61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
Харків
"17" лютого 2011 р. Справа № 2а-11637/10/2070
Харківський окружний адміністративний суд у складі
головуючого судді - Мельникова Р.В.
за участю: секретаря судового засідання - Ульященко Л.М. ,
представника позивача - Воробйова Д.А.,
представників відповідача - Стрельник І.Є., Третьякової Є.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом комунального підприємства теплових мереж Харківського району Харківської районної державної адміністрації до Головного Харківського обласного управління у справах захисту прав споживачів Державного Комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики про скасування постанови в частині, зобов'язання вчинити певні дії, -
В С Т А Н О В И В:
Позивач, комунальне підприємство теплових мереж Харківського району Харківської районної державної адміністрації, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного Харківського обласного управління у справах захисту прав споживачів Державного Комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики, в якому, з урахуванням уточнення позову, просить суд:
- виключити з п.1 резолютивної частини постанови від 06.09.2010р №23-624 такий вид порушення, як “виготовлення або реалізацію продукції, що не відповідає вимогам нормативних документів”;
- зобов’язати Головне Харківське обласне управління у справах захисту прав споживачів Державного Комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики провести перерахунок штрафних санкцій з урахуванням виключення з Постанови від 06.09.2010р №23-624 такого виду порушення як “виготовлення або реалізацію продукції, що не відповідає вимогам нормативних документів”;
- затвердити проект договору про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води з додатками в редакції позивача.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 02.12.2010 закрито провадження у справі в частині позовних вимог про затвердження проекту договору про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води з додатками в редакції позивача.
В обґрунтування позовних вимог комунальне підприємство теплових мереж Харківського району Харківської районної державної адміністрації зазначає наступне.
06.09.2010р. Головним Харківським обласним управлінням у справах захисту прав споживачів була винесена постанова №23-624 про накладення на Комунальне підприємство теплових мереж Харківського району Харківської районної державної адміністрації штрафних санкцій, передбачених ст.23 Закону України «Про захист прав споживачів» у розмірі 1105,00грн.
З даною постановою комунальне підприємство теплових мереж Харківського району Харківської районної державної адміністрації частково не згодне, та просить її частково скасувати, а саме: вказане відповідачем порушення «виготовлення або реалізацію продукції, що не відповідає вимогам нормативних документів» вважає помилковим та таким, що не відповідає фактичним обставинам справи.
Відповідачем були надані до суду заперечення проти позову (а.с.102-106). Відповідач зазначає, що оскаржувана постанова від 06.09.2010р №23-624 прийнята Головним Харківським обласним управлінням у справах захисту прав споживачів Державного Комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики правомірно у зв’язку з виявленими перевіркою порушеннями законодавства України.
У судовому засіданні представник позивача підтримав уточнені позовні вимоги, просив їх задовольнити. Представники відповідача проти позову заперечували, просили у задоволенні позовних вимог відмовити.
Суд, заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази у їх сукупності, встановив наступне.
Фахівцями Головного Харківського обласного управління у справах захисту прав споживачів Державного Комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики проведено перевірки дотримання законодавства про захист прав споживачів комунальним підприємством теплових мереж Харківського району Харківської районної державної адміністрації.
Відповідно до акта №00939 від 22.07.2010 та таблиці 2 до акта (а.с.63-66) перевіркою встановлені порушення ст.4, 15, 17, 21 Закону України «Про захист прав споживачів» та п.п.8, 20, 32, 38 Правил надання послуг з централізованого опалення, холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України №630 від 21.07.2005, зокрема, «виготовлення або реалізація продукції, що не відповідає вимогам нормативних документів».
Відповідно до акта №01050 від 25.08.2010 та таблиці 2 до акта (а.с.77-79) перевіркою встановлені порушення ст.4, 15, 21 Закону України «Про захист прав споживачів» та п.п.8, 32, 35 Правил надання послуг з централізованого опалення, холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України №630 від 21.07.2005, зокрема, «виготовлення або реалізація продукції, що не відповідає вимогам нормативних документів».
На підставі актів від 22.07.2010 №00939 та від 25.08.2010 №01050 Головним Харківським обласним управлінням у справах захисту прав споживачів Державного Комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики прийнято постанову №23-624 від 06.09.2010 (а.с.80-82) про накладення на комунальне підприємство теплових мереж Харківського району Харківської районної державної адміністрації санкцій, передбачених ст.23 Закону України «Про захист прав споживачів», зокрема, за «виготовлення або реалізацію продукції, що не відповідає вимогам нормативних документів».
При вирішенні даного спору суд бере до уваги наступне.
Відповідно до ч.1 ст.26 Закону України «Про захист прав споживачів», спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів та його територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі здійснюють державний контроль за додержанням законодавства про захист прав споживачів, забезпечують реалізацію державної політики щодо захисту прав споживачів і мають право, зокрема, давати суб'єктам господарювання обов'язкові для виконання приписи про припинення порушень прав споживачів; перевіряти у суб'єктів господарювання сфери торгівлі і послуг, у тому числі ресторанного господарства, якість продукції, додержання обов'язкових вимог щодо безпеки продукції, а також додержання правил торгівлі та надання послуг; накладати на суб'єктів господарювання сфери торгівлі і послуг, у тому числі ресторанного господарства, стягнення, передбачені статтею 23 цього Закону, в порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України.
Результати перевірок суб'єктів господарювання службовими особами спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів та його територіальних органів оформлюються відповідними актами. (Частина 2 ст.26 Закону України «Про захист прав споживачів».)
Відповідно до п.2 ч.1 ст.4 Закону України «Про захист прав споживачів», споживачі під час придбання, замовлення або використання продукції, яка реалізується на території України, для задоволення своїх особистих потреб мають право на належну якість продукції та обслуговування.
Частиною 1 ст.6 Закону України «Про захист прав споживачів» передбачено обов’язок продавця (виробника, виконавця) передати споживачеві продукцію належної якості, а також надати інформацію про цю продукцію.
Відповідно до ч.4 ст.17 Закону України «Про захист прав споживачів», споживач має право на перевірку якості, безпеки, комплектності, міри, ваги та ціни продукції, що придбавається (замовляється), демонстрацію безпечного та правильного її використання. На вимогу споживача продавець (виконавець) зобов'язаний надати йому контрольно-вимірювальні прилади, документи про якість, безпеку, ціну продукції.
Згідно з п.6 ч.1 ст.21 Закону України «Про захист прав споживачів», крім інших випадків порушень прав споживачів, які можуть бути встановлені та доведені виходячи з відповідних положень законодавства у сфері захисту прав споживачів, вважається, що для цілей застосування цього Закону та пов'язаного з ним законодавства про захист прав споживачів права споживача вважаються в будь-якому разі порушеними, якщо споживачу реалізовано продукцію, яка є небезпечною, неналежної якості, фальсифікованою.
Пунктом 2 ч.1 ст.23 Закону України «Про захист прав споживачів» передбачено, що у разі порушення законодавства про захист прав споживачів суб'єкти господарювання сфери торговельного та інших видів обслуговування, у тому числі ресторанного господарства, несуть відповідальність за виготовлення або реалізацію продукції, що не відповідає вимогам нормативних документів, - у розмірі п'ятдесяти відсотків вартості виготовленої або одержаної для реалізації партії товару, виконаної роботи, наданої послуги, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а у разі, коли відповідно до закону суб'єкт господарської діяльності не веде обов'язковий облік доходів і витрат, - у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до ст.1 Закону України «Про захист прав споживачів», належна якість товару, роботи або послуги - властивість продукції, яка відповідає вимогам, встановленим для цієї категорії продукції у нормативно-правових актах і нормативних документах, та умовам договору із споживачем; нормативний документ - цей термін застосовується у значенні, визначеному Законом України "Про стандартизацію"; продукція - будь-які виріб (товар), робота чи послуга, що виготовляються, виконуються чи надаються для задоволення суспільних потреб.
Статтею 1 Закону України «Про стандартизацію» визначено, що нормативний документ - документ, який установлює правила, загальні принципи чи характеристики різних видів діяльності або їх результатів.
Правила надання послуг з централізованого опалення, холодної та гарячої води і водовідведення (далі - Правила) затверджено Постановою Кабінету Міністрів України №630 від 21.07.2005.
Постановою Кабінету Міністрів України №630 від 21.07.2005 затверджено Типовий договір про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення (далі – Типовий договір).
У судовому засіданні представник позивача стверджував, що при укладенні договору зі споживачами послуг, які надає підприємство позивача, комунальне підприємство теплових мереж Харківського району Харківської районної державної адміністрації не зобов’язане дотримуватись умов Типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, положення Типового договору носять рекомендаційний характер.
Суд критично ставиться до зазначеного твердження представника позивача, виходячи з наступного.
Відповідно до п.3 ч.2 ст.21 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», виконавець (суб'єкт господарювання, предметом діяльності якого є надання житлово-комунальної послуги споживачу відповідно до умов договору, – ст.1 цього Закону) зобов'язаний підготувати та укласти із споживачем договір на надання житлово-комунальних послуг з визначенням відповідальності за дотримання умов його виконання згідно з типовим договором.
Пунктом 1 ч.3 ст.21 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» визначено, що споживач зобов'язаний укласти договір на надання житлово-комунальних послуг, підготовлений виконавцем на основі типового договору.
Згідно з п.8 Правил, послуги надаються споживачеві згідно з договором, що оформляється на основі типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення.
Частиною 4 ст.179 Господарського кодексу України, при укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі примірного договору, рекомендованого органом управління суб'єктам господарювання для використання при укладенні ними договорів, коли сторони мають право за взаємною згодою змінювати окремі умови, передбачені примірним договором, або доповнювати його зміст; типового договору, затвердженого Кабінетом Міністрів України, чи у випадках, передбачених законом, іншим органом державної влади, коли сторони не можуть відступати від змісту типового договору, але мають право конкретизувати його умови.
Проаналізувавши наведені приписи нормативно-правових актів, суд вважає, що при укладенні договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води позивач повинен був керуватися умовами Типового договору, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №630 від 21.07.2005; умови договору, який пропонується для укладення споживачам послуг, не повинні суперечити умовам типового договору.
Відповідно до п.6 Правил, послуги з централізованого постачання холодної та гарячої води повинні відповідати вимогам щодо якості і тиску води, температури гарячої води, а також розрахунковим нормам витрати води у точці розбору.
Пунктом 22 Типового договору передбачено, що точками розподілу, в яких здійснюється передача послуг від виконавця споживачеві, є: у багатоквартирному будинку послуги з постачання холодної та гарячої води - після першої водозапірної арматури на відгалуженні від стояка у квартирі споживача.
Згідно з п.6.1 копії договору, який пропонувався позивачем для укладення споживачам послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води, (а.с.15-18, 67-71) точками розподілу, в яких здійснюється передача послуг з постачання гарячої води від виконавця споживачеві, є індивідуальний тепловий пункт житлового будинку.
Тобто, умови договору, який пропонувався позивачем для укладення споживачам послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води, щодо точок розподілу, в яких здійснюється передача послуг від виконавця споживачеві, не відповідає умовам Типового договору.
Твердження позивача на те, що точка розподілу, визначена ним всупереч встановленому Типовим договором, не обмежує права споживачів, не відповідає дійсним обставинам, доказом чого є колективне звернення за підписами 30 мешканців будинку №16 по вул.Квартальній смт.Пісочина від 21.12.2009р. (а.с.75), в якому вони просять здійснити подачу гарячої води оскільки послуги не надаються протягом 3-х років, при цьому більшість мешканців послуги оплачують в повному обсязі. У відповіді №3/15 від 04.01.2010р. за підписом директора КПТМ Левченкова О.В. на вказане звернення (а.с.76) зазначено, що гаряча вода на будинок постачається, проте відсутня циркуляція; призначенням циркуляційного трубопроводу, який знаходиться на балансі балансоутримувача будинку, є підтримання температури води у стояках не нижче 40С у часи водорозбору.
Таке обмеження стосовно точки розподілу, в якій здійснюється передача послуг від виконавця споживачеві, призводить до того, що споживачі в повному обсязі сплачують за послуги, які не отримують, та свідчить про те, що позивачем всупереч Правилам не забезпечується договірне зобов'язання, а саме, задоволення потреб споживача у гарячій воді, яка надається виконавцем з використанням внутрішньобудинкових систем гарячого водопостачання, адже споживачі такі послуги не отримують.
Незважаючи на наявність колективного звернення споживачів щодо неналежного надання послуг (споживач повідомив про це виконавця в письмовій формі, як це передбачено п.33 Правил) виконавець не узгодив зі споживачем точний час та дату встановлення факту ненадання послуг та перевірки кількісних та/або якісних показників послуг, що згідно п.35 «Правил» позивач зобов'язаний був зробити. У разі необхідності проведення такої перевірки у приміщенні споживача представник виконавця повинен з'явитися до споживача не пізніше визначеного у договорі строку. За результатами перевірки складається акт-претензія, форма якого передбачена Правилами.
Крім того, з додатку до акту-претензії (а.с.72-зворотна сторона), наданого в ході перевірки позивачем, зазначено, що температура гарячої води у точці водорозбору побутового абонента визначається через 5 хвилин, що не відповідає вимогам Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку проведення перерахунків розміру плати за надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення в разі ненадання їх або надання не в повному обсязі, зниження якості» від 17 лютого 2010р. N151, що також підтверджує такий вид порушення як виготовлення або реалізація послуг, що не відповідає вимогам нормативних документів.
Згідно з п.7 ч.2 ст.21 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», виконавець (суб'єкт господарювання, предметом діяльності якого є надання житлово-комунальної послуги споживачу відповідно до умов договору, – ст.1 цього Закону) зобов'язаний утримувати в належному технічному стані, здійснювати технічне обслуговування та ремонт внутрішньобудинкових мереж, вживати заходів щодо ліквідації аварійних ситуацій, усунення порушень якості послуг у терміни, встановлені договором та/або законодавством.
У Правилах відсутні посилання на те, що точки розподілу, в яких здійснюється передача послуг від виконавця споживачеві, визначаються в залежності від того, чи є виконавець послуг одночасно власником або балансоутримавачем будинків та виконавцем по їх технічному обслуговуванню.
Рішеннями районних рад (а.с.33-46) позивача визначено виконавцем послуг з централізованого опалення та гарячого водопостачання у селищах Харківського району.
Посилання Позивача на те, що з 01.10.2010р. надання послуг з гарячого водопостачання у с.Циркуни забезпечує КП «Харківські теплові мережі» жодним чином не стосується порушень, встановлених перевірками від 22.07.2010р. та 25.08.2010р., та за результатами яких на підприємство штрафні санкції були накладені 06.09.2010р.
Суд зазначає, що повідомлені позивачем обставини не спростовують висновки позивача, викладені в актах від 22.07.2010 №00939 та від 25.08.2010 №01050 про виготовлення або реалізацію продукції, що не відповідає вимогам нормативних документів.
Таким чином, суд прийшов до висновку, що постанова Головного Харківського обласного управління у справах захисту прав споживачів Державного Комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 06.09.2010р №23-624 в частині застосування до комунального підприємства теплових мереж Харківського району Харківської районної державної адміністрації штрафу за виготовлення або реалізацію продукції, що не відповідає вимогам нормативних документів, прийнята відповідачем відповідно до чинного законодавства України з дотриманням вимог ч.3 ст2 КАС України.
Тому позовні вимоги про виключення з п.1 резолютивної частини постанови від 06.09.2010р №23-624 такого виду порушення, як “виготовлення або реалізацію продукції, що не відповідає вимогам нормативних документів,” є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.
З урахуванням наведеного, не підлягають задоволенню також і позовні вимоги про зобов’язання Головного Харківського обласного управління у справах захисту прав споживачів Державного Комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики провести перерахунок штрафних санкцій з урахуванням виключення з Постанови від 06.09.2010р №23-624 такого виду порушення як “виготовлення або реалізацію продукції, що не відповідає вимогам нормативних документів”.
Керуючись ст.ст.2, 11, 71, 86, 159-163, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
П О С Т А Н О В И В:
У задоволенні адміністративного позову комунального підприємства теплових мереж Харківського району Харківської районної державної адміністрації до Головного Харківського обласного управління у справах захисту прав споживачів Державного Комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики про скасування постанови в частині, зобов'язання вчинити певні дії - відмовити у повному обсязі.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня її проголошення та з дня отримання копії постанови, у разі проголошення постанови суду, яка містить вступну та резолютивну частини, а також прийняття постанови у письмовому провадженні. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Постанова набирає законної сили після закінчення строків для подачі апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
У повному обсязі постанову складено 22 лютого 2011 року.
Суддя Р.В. Мельников