Категорія №8.2.3

ПОСТАНОВА

Іменем України

15 березня 2011 року Справа № 2а-1274/11/1270

           Луганський окружний адміністративний суд у складі:

          судді                                         Качуріної Л.С.

          при секретарі                               Єретикової К.В.,

в присутності сторін:

від позивача:                                    Трубіцин Р.М., довіреність №15496 від 30.12.10;

від 1-го відповідача:                        Самохін Ю.В., довіреність №19013 від 18.10.10;

від 2-го відповідача:                        не прибув.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Відкритого акціонерного товариства «Стахановський вагонобудівний завод» до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Луганську, Головного управління Державного казначейства України в Луганській області про визнання дій протиправними щодо ненадання висновку про відшкодування ПДВ та стягнення суми ПДВ, -  

В С Т А Н О В И В:

          07 лютого 2011 року до Луганського окружного адміністративного суду звернулось Відкрите акціонерне товариство «Стахановський вагонобудівний завод»  з адміністративним позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Луганську, Головного управління Державного казначейства України в Луганській області про визнання дій протиправними щодо ненадання висновку про відшкодування ПДВ та стягнення суми ПДВ.

У позовній заяві позивач просив суд: 1) визнати протиправною бездіяльність СДПІ по роботі з ВПП у м. Луганську, яка виразилася у ненаданні до органу державного казначейства висновку про відшкодування Відкритому акціонерному товариству «Стахановський вагонобудівний завод» податку на додану вартість за жовтень 2010 року; 2) Стягнути з Державного бюджету України на користь Відкритого акціонерного товариства «Стахановський вагонобудівний завод» суму податку на додану вартість, що підлягає відшкодуванню за декларацією з ПДВ за жовтень 2010 року в сумі 31 244 632, 00 грн.

В обґрунтування заявленого позову представник позивача зазначив, що на 18.11.2010 року підприємством до СДПІ по роботі з ВПП у м. Луганську була подана податкова декларація з ПДВ за жовтень 2010 року (вх.№5983 від 18.11.2010р.), якою визначено суму податку на додану вартість, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку, в розмірі 31244632,00 грн., разом з заявою про повернення суми бюджетного відшкодування в розмірі 31244632,00 грн. (вх.№5986 від 18.11.2010р.). За результатами перевірки декларації і заяви, оформленої довідкою №1584/08-3/00210890 від 29.12.2010 року, податковим органом не встановлено взаємовідносини позивача з платниками, установчі документи, свідоцтво про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця, первинні та інші документи яких у судовому порядку визнані недійсними, або укладання недійсних правочинів. В довідці встановлені обставини сплати позивачем платіжними дорученнями сум ПДВ у складі вартості товарів (послуг) на користь постачальників у попередніх податкових періодах в сумі 31244632,00 грн. та фактично підтверджено заявлену суму бюджетного відшкодування по ПДВ за жовтень 2001 року в розмірі 31244632,00 грн.

Але, у п.1 розділу 4  довідки №1584/08-3/00210890 від 29.12.2010 року підтверджено відшкодування ПДВ тільки в сумі 2102478,00 грн., та зазначається про неможливість підтвердження відшкодування ПДВ у сумі 29142154,00 грн. у зв’язку з неотриманням результатів зустрічних перевірок по основним постачальникам від органів ДПС за місцем їх реєстрації. Такий висновок є необґрунтованим та таким, що не заснований на нормах чинного законодавства України, а отже є неправомірним.

Представник 1-го відповідача у судовому засіданні проти адміністративного позову заперечував та просив суд відмовити позивачеві в задоволенні позовних вимог у повному обсязі обґрунтовуючи тим, що не погоджується з позивачем, що підставою для отримання відшкодування є виключно дані податкової декларації за звітний період. Необхідне підтвердження зустрічними перевірками фактичної сплати податку на додану вартість по ланцюгу постачання по основним постачальникам від органів ДПС за місцем їх реєстрації. При проведенні перевірки СДПІ по роботі з ВПП у м. Луганську встановлена відсутність надмірної сплати ПДВ до Державного бюджету, у зв’язку з цим посилання позивача на те, що відшкодування ПДВ не може ставитись в залежність від проведення або не проведення зустрічних перевірок, та що позивач не може нести відповідальності за дії інших осіб по несплаті цього податку до бюджету, не може прийматись до уваги, оскільки відшкодування ПДВ є тільки наслідком надмірної його сплати.

Представник 2-го відповідача у судовому засіданні проти адміністративного позову заперечував та просив суд відмовити позивачеві в задоволенні позовних вимог у повному обсязі обґрунтовуючи тим, що згідно п.4.1 «Порядку відшкодування податку на додану вартість», встановленого спільним наказом ДПА України та Держказначейством України №200/86 від 21.05.2001 року, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 08.06.2001 року за номером №489/5680 відшкодування податку на додану вартість здійснюється за висновками податкових органів або за рішенням суду. Але, до теперішнього часу до ГУДКУ в Луганській області не надходило відповідних документів, на підставі яких можливо здійснити таке відшкодування.

Представник 2-го відповідача просив справу розглянути без участі представника ГУДКУ в Луганській області.

Заслухавши пояснення сторін, вивчивши матеріали справи, дослідивши надані сторонами докази, суд вважає, що позов  підлягає задоволенню з наступних підстав.

В судовому засіданні встановлено, що позивач – суб’єкт господарювання юридична особа Відкрите акціонерне товариство «Стахановський вагонобудівний завод» (далі – ВАТ «Стахановський вагонобудівний завод»), зареєстроване виконавчим комітетом Стахановської міської ради Луганської області 02.10.1996 року, ідентифікаційний код за ЄДРПОУ 00210890, адреса місцезнаходження: 94018, проспект Леніна, буд.67, м. Стаханов Луганської області, узято на податковий облік до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Луганську (далі – СДПІ по роботі з ВПП у м. Луганську), зареєстровано платником ПДВ 17.07.1997 року, має свідоцтво №100159971 про реєстрацію платником податку на додану вартість, видане СДПІ по роботі з ВПП у м. Луганську від 26.01.2009 року.

ВАТ «Стахановський вагонобудівний завод» діє на підставі нової редакції Статуту, затвердженого загальними зборами акціонерів згідно Протоколу №13 від 06.12.2010 року.

Суд установив, що 18.11.2010 року ВАТ «Стахановський вагонобудівний завод» подало до СДПІ по роботі з ВПП у м. Луганську податкову декларацію з ПДВ за жовтень 2010 року з додатками (вх.№5983 від 18.11.2010р., т.№1 а.с. 39-42), якою у рядках 25, 25.1 «Сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню (рядок 4 розрахунку суми бюджетного відшкодування) (рядок 25.1 або 25.2) на рахунок платника у банку» визначило суму податку на додану вартість, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку в розмірі 31 244 632,00 грн., а також заяву про повернення суми бюджетного відшкодування в розмірі 31 244 632,00 грн. (вх.№5986 від 18.11.2010р., т.№1 а.с. 43).

В період з 29.11.2010 року по 17.12.2010 року на підставі направлень від 26.11.2010 року №236, від 17.12.2010 року №248, виданих СДПІ по роботі з ВПП у м. Луганську своїм спеціалістам, згідно ч.6 п.9 ст.11-1 Закону України від 04.12.1990 року №509-ХІІ «Про державну податкову службу в Україні», підпункту 7.7.5 пункту 7.7 ст.7 Закону України від 03.04.1997 року №168/97-ВР «Про податок на додану вартість», проведено позапланову виїзну документальну перевірку ВАТ «Стахановський вагонобудівний завод» з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за жовтень 2010 року у сумі 31 244 632,00 грн., яка виникла за рахунок від’ємного значення з ПДВ, що декларувалось в період з 01.09.2010 року по 30.09.2010 року, та складено довідку №1584/08-3/00210890 від 29.12.2010 року (т.№1 а.с. 45-78).

Згідно п.1 розділу 4 «Висновок», довідки №1584/08-3/00210890 від 29.12.2010 року, зазначено, що перевіркою підтверджено заявлену ВАТ «Стахановський вагонобудівний завод» суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість по декларації за жовтень 2010 року у сумі 2 102 478,00 грн.

Згідно п.2 розділу 4 «Висновок», довідки №1584/08-3/00210890 від 29.12.2010 року, зазначено, що за результатами перевірки не можливо підтвердити заявлену суму бюджетного відшкодування за жовтень 2010 року на суму 29 142 154,00 грн., що пов’язано з неотриманням зустрічних перевірок по основним постачальникам ВАТ «Стахановський вагонобудівний завод» від органів Державної податкової служби за місцем їх реєстрації з сумою ПДВ 5 і більше відсотків від суми дозволеного податкового кредиту у серпні та вересні 2010 року та за результатами аналізу даних комп’ютерних автоматизованих інформаційних систем.

Разом з цим суд установив, що у пункті 4.2.1 довідки №1584/08-3/00210890 від 29.12.2010 року стосовно перевірки правильності визначення податкових зобов’язань за жовтень 2010 року зазначено, що сума податкових зобов’язань з ПДВ за жовтень 2010 року відповідає сумі ПДВ в реєстрі виданих податкових накладних за період, що перевірявся.

При перевірці використані первинні документи бухгалтерського і податкового обліку: контракти, договори, головна книга, журнали ордери та відомості по бухгалтерських рахунках №311 «Поточні рахунки в національній валюті», №3611 «Розрахунки з вітчизняними покупцями за готову продукцію», №6313 «Розрахунки з вітчизняними покупцями за іншу продукцію», обігово-сальдова відомість по рахунку №6811 «Розрахунки по виданим авансам», №377 «Розрахунки з іншими дебіторами», №641 «Розрахунки по податкам», податкові накладні, видаткові накладні, акти виконаних робіт (послуг), реєстри виданих податкових накладних та інші первинні документи.

У пункті 4.2.2 довідки №1584/08-3/00210890 від 29.12.2010 року стосовно перевірки правильності визначення податкового кредиту за жовтень 2010 року зазначено, що перевіркою показників, відображених у розділі ІІ «Податковий кредит», сума податкового кредиту відповідає сумі ПДВ в реєстрі отриманих податкових накладних за жовтень 2010 року. При цьому, при перевірці були використані: податкові накладні, реєстри отриманих податкових накладних, прибуткові накладні, головна книга, договори, журнал-ордер та відомість по рахунку 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками», 311 «Поточні рахунки в національній валюті», журнал ордер по рахунку 6852 «Розрахунки з іншими кредиторами», оборотна відомість по рахунку 371 «Розрахунки по авансах сплачених», залізничні квитанції, акти виконаних робіт (послуг) та інші первинні документи.

У пункті 4.3 довідки №1584/08-3/00210890 від 29.12.2010 року щодо перевірки достовірності нарахування суми ПДВ, що підлягає бюджетному відшкодуванню за жовтень 2010 року зазначено, що перевіркою показників Довідки щодо залишків відє’много значення попередніх податкових періодів, що залишаються непогашеним після бюджетного відшкодування, отриманого у звітному податковому періоді, та підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (додатку 2 до податкової декларації за жовтень 2010 року від 18.11.2010 року №5985) – порушень не встановлено (т.№1 а.с.41).

Згідно з даними податкової декларації з ПДВ за жовтень 2010 року від 18.11.2010 року 35984 та додатку 3 до декларації «Розрахунок суми бюджетного відшкодування» (від 18.11.2010 року б/н) ВАТ «Стахановський вагонобудівний завод» відображені такі показники:

-          залишок від’ємного значення попереднього податкового періоду, за вирахуванням суми податку, яка підлягає сплаті до бюджету за підсумками поточного звітного періоду (рядок 24 податкової декларації звітного податкового періоду) за даними платника – 31244632 грн., за даними перевірки – 31244632 грн., відхилення – 0;

-          частина залишку від’ємного значення, фактично сплачена отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг) за даними платника – 31244632 грн., за даними перевірки – 31244632 грн., відхилення – 0;

-          сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню: (сума вказана в рядку 1, у межах суми указаної в рядку 3) (значення цього рядка переноситься до рядка 25 податкової декларації за поточний звітний період) за даними платника – 31244632 грн., за даними перевірки – 31244632 грн., відхилення – 0.

Перевіркою даних, зазначених у додатку №3 по податковій декларації з ПДВ за жовтень 2010 року «Розрахунок бюджетного відшкодування» (т.№1 а.с.42) встановлено, що сума податкового кредиту, фактично сплачена ВАТ «Стахановський вагонобудівний завод» у вересні 2010 року постачальникам таких товарів (послуг) склала 31244632 грн. Підприємством при перевірці надані платіжні доручення, які підтверджують сплату постачальникам товарів (т.№1 а.с.211-262).

Сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню, заявлена підприємством у розмірі 31244632 грн., за результатами перевірки складає 31244 632 грн. (рядок 3 розрахунку), вказана в межах суми, фактично сплаченої ВАТ «Стахановський вагонобудівний завод» постачальникам товарів.

Тобто, довідка №1584/08-3/00210890 від 29.12.2010 року свідчить про відсутність порушень порядку визначення позивачем суми бюджетного відшкодування ПДВ.

Незважаючи на це відповідач вважає, що у даному випадку відшкодування з бюджету податку на додану вартість без пересвідчення в дійсній надмірній сплаті такого податку до Державного бюджету України по ланцюгу від постачальника до виробника є правомірним.

Але, з огляду на результати проведеної вищезазначеної перевірки суд вважає, що відповідач установив обов’язкову підставу отримання бюджетного відшкодування ВАТ «Стахановський вагонобудівний завод», тобто наявність частини такого від’ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам  таких  товарів  (послуг), що в свою чергу обґрунтовує позовні вимоги позивача.

Втім, суд сприяв сторонам, які брали участь у справі, у доказуванні шляхом витребування та надання доказів, уточнення з урахуванням гіпотези норми матеріального права, яка підлягає застосуванню, кола фактів, які необхідно доказати.

Отже, вирішуючи дану справу суд виходить з того, що безпосередньо порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків, визначені пунктом 7.7. ст.7 Закону України №168/97-ВР від 03.03.1997 року «Про податок на додану вартість».

Пунктом 1.8. ст. 1 Закону №168/97-ВР визначено, що бюджетне відшкодування – це сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

Пунктом 4.1. статті 4 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 року № 168/97-ВР обумовлено, що база оподаткування операцій з продажу товарів (робіт, послуг) визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, визначеної за вільними або регульованими цінами (тарифами) з урахуванням акцизного збору, ввізного мита, інших загальнодержавних податків та зборів (обов'язкових платежів), за винятком податку на додану вартість, що включаються в ціну товарів (робіт, послуг) згідно із законами України з питань оподаткування. Вказане кореспондується з нормою пункту 7.1. статті 7 вказаного Закону.

Відповідно до підпункту 7.4.1. пункту 7.4. статі 7 Закону України «Про податок на додану вартість» визначено, що податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

-          придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

-          придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до пункту 7.2.6. пункту 7.2. статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» визначено, що податкова накладна, яка видана Продавцем - Покупцю є підставою для нарахування сум податкового кредиту.

Суд установив наявність у Позивача податкових накладних, за якими було визначено суми податкового кредиту за жовтень 2010 року, які в собі містять відомості про обставини і факти, що мають значення для вирішення даної справи (т.1№ а.с.125-210).

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 п.7.7 Закону №168/97-ВР , така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності — зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Підпунктом 7.7.1. пункту 7.7. статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» визначено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов’язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду. При від’ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності — зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Згідно підпункту 7.7.2 пункту 7.7. ст. 7 цього закону, якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг);

Відповідно до підпункту 7.7.4. пункту 7.7. статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

Підпунктом 7.7.5. пункту 7.7. статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» встановлено, що протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить документальну невиїзну перевірку (камеральну) заявлених у ній даних.

За таких підстав, обов’язком СДПІ по роботі з ВПП у м. Луганську, Головного управління Державного казначейства у Луганській області є – вчиняти дії, направлені на здійснення відшкодування податку на додану вартість, що передбачено нормами ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», серед яких: протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації – податковому органу проводити документальну невиїзну перевірку (камеральну) заявлених у ній даних. При наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого же строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування.

Як свідчать матеріали справи, визначена перевірка була проведена Відповідачем, що підтверджується Довідкою від 29.12.2010 року №1584/08-3/00210890, в дослідницькій частині якої на сторінці 33 (Т.№1 а.с.77) зазначено, що сума, яка підлягає бюджетному відшкодуванню заявлена підприємством – 31244632 грн., за результатами перевірки складає 31244632 грн. (рядок 3 розрахунку), та вказана в межах суми, фактично сплаченої ВАТ «Стахановський вагонобудівний завод» постачальникам товарів.

Таким чином, суд установив, що з урахуванням наданих позивачем письмових доказів та документів, а також результатів перевірки, викладеної у Довідці від 29.12.2010 року №1584/08-3/00210890, об'єктивно та в повній мірі із посиланням на первинні та інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку ВАТ «Стахановський вагонобудівний завод», підтверджено наявність сум податку на додану вартість, які належать відшкодуванню на рахунок платника у банку по декларації за жовтень 2010 року в сумі 31244632грн.

Цей висновок суду ґрунтується й на оформленні результатів позапланової виїзної перевірки, проведеної СДПІ по роботі з ВПП у м. Луганську в період з 29.11.2010 року по 24.12.2010 року, результати якої оформлені саме довідкою від 29.12.2010 року №1584/08-3/00210890, що об’єктивно відповідає вимогам п.1.3 Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом ДПА України від 10.08.2005 року №327 (із змінами, внесеними згідно з Наказом Державної                                  податкової адміністрації №354 від 13.06.2007), зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 25.08.2005 року за №925/11205 (далі – Порядок №327), яким передбачено, що за результатами проведення невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок фінансово-господарської діяльності суб'єктів господарювання в разі відсутності порушень податкового, валютного та іншого законодавства, оформляється довідка.

Довідка – це службовий документ, який стверджує факт проведення невиїзної документальної або виїзної планової чи позапланової перевірки фінансово-господарської діяльності суб'єкта господарювання і є носієм доказової інформації про невстановлення фактів порушень вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб'єктами господарювання.

Суд установив, що саме у зв’язку з відсутністю фактів порушень вимог податкового, валютного та іншого законодавства у бухгалтерському та податковому обліку ВАТ «Стахановський вагонобудівний завод», податковим органом результати проведеної вищезазначеної перевірки оформлені довідкою.

Підпунктом 7.7.6. п. 7.7. ст. 7 Закону №168/97-ВР передбачено, що на підставі отриманого висновку відповідного податкового органу орган державного казначейства надає платнику податку зазначену у ній суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунку на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п'яти операційних днів після отримання висновку податкового органу.

Крім того, Закон України «Про податок на додану вартість» у підпункті 7.7.10. пункту 7.7. ст.7 визначає, що джерелом сплати бюджетного відшкодування (у тому числі бюджетного боргу) є загальні доходи Державного бюджету України та встановлює, що забороняється обумовлювати або обмежувати виплату бюджетного відшкодування наявністю або відсутністю доходів, отриманих від цього податку в окремих регіонах України.

Тому, враховуючи саме вимоги підпунктів 7.7.2, 7.7.5, 7.7.6, 7.7.10 пункту 7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», п. 4 Порядку відшкодування податку на додану вартість, затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації та Державного казначейства України від 02.07.1997р. № 209/72 (у редакції наказу Державної податкової адміністрації та Державного казначейства України від 21.05.2001р. № 200/86) і зареєстрованому в Міністерстві Юстиції України від 08.06.2001р. № 489/5680, статтями 2, 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та іншим цільовими фондами» № 2181-ІІІ від 20.12.2000 року, податковий орган повинен був надати до Держказначейства висновки щодо відшкодування на розрахунковий рахунок Позивача сум бюджетного відшкодування по податку на додану вартість за жовтень 2010 року в сумі 31244632 грн.

Посилання відповідача на неотримання відповідей по постачальниках на час розгляду справи для суду є неприйнятним, оскільки у довідці від 29.12.2010 року №1584/08-3/00210890 податковим органом за результатами цієї перевірки не було встановлено взаємовідносин ВАТ «Стахановський вагонобудівний завод» з платниками, установчі документи, свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця, первинні документи та інші документи яких у судовому порядку визнані недійсними.

Посилання відповідача у п.2 розділу 4 довідки від 29.12.2010 року №1584/08-3/00210890 на неотримання зустрічних перевірок по основним постачальникам ВАТ «Стахановський вагонобудівний завод» від органів Державної податкової служби за місцем їх реєстрації з сумою ПДВ 5 і більше відсотків від суми дозволеного податкового кредиту у серпні та вересні 2010 року та за результатами аналізу даних комп’ютерних автоматизованих інформаційних систем - не є підставами, передбаченими чинним законодавством з питань оподаткування, які тягнуть за собою як наслідок не надання бюджетного відшкодування надміру сплаченого податку на додану вартість. Крім того, право господарюючого суб’єкта – платника ПДВ на отримання бюджетного відшкодування по ПДВ не є залежним від проведення або не проведення зустрічних перевірок по всьому ланцюгу до кінцевого виробника, оскільки Закон України «Про податок на додану вартість» не передбачає отримання результатів зустрічних перевірок контрагентів суб’єкта господарювання у якості обов’язкової умови відшкодування ПДВ, що надає суду підставу задовольнити вимогу позивача щодо визнання протиправною бездіяльність СДПІ по роботі з ВПП у м. Луганську, яка виразилася у ненадання до органу державного казначейства висновку про відшкодування податку на додану вартість за жовтень 2010 року

Таким чином, суд вважає, що позивач законно і обґрунтовано набув право на бюджетне відшкодування, так як проведеною перевіркою встановлено, що частина від’ємного значення дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді, який окремо зазначений у платіжних дорученнях (т.№1 а.с.211-262).

Згідно інформаційному листу Вищого адміністративного суду України від 20.07.2010 року №1112/11/13-10 «Проблемні питання застосування законодавства у справах за участю органів державної податкової служби» зазначено, що коли податковий орган в установлений законом строк не надає відповідного висновку органу державного казначейства, платник податку має право скористатися своїм правом на судове оскарження бездіяльності шляхом звернення з позовом про стягнення відповідної суми коштів з державного бюджету. Такий же спосіб захисту слід застосовувати в разі безпідставної відмови платнику податку у бюджетному відшкодуванні.

Відповідачами у справах такої категорії виступають податковий орган та орган державного казначейства. При цьому позивач не зобов’язаний зазначати зміст позовних вимог окремо щодо кожного з них, оскільки податковий орган та орган державного казначейства діють як органи державної влади, як представники одного відповідача – держави, через які держава набуває і здійснює свої права та обов’язки.

Згідно п.4.1 «Порядку відшкодування податку на додану вартість», встановленого спільним наказом ДПА України та Держказначейством України №200/86 від 21.05.2001 року, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 08.06.2001 року за номером №489/5680 відшкодування податку на додану вартість здійснюється за висновками податкових органів або за рішенням суду.

Згідно статті 43 Бюджетного Кодексу України в редакції від 08.07.2010 року №2456-VІ в Україні застосовується казначейська форма обслуговування Державного бюджету України, яка передбачає здійснення Державним казначейством України розрахунково-касове обслуговування розпорядників і одержувачів бюджетних коштів, а також інших клієнтів відповідно до законодавства; контроль за здійсненням бюджетних повноважень при зарахуванні надходжень бюджету, взятті бюджетних зобов’язань розпорядниками бюджетних коштів та здійсненні платежів за цими зобов’язаннями; ведення бухгалтерського обліку і складання звітності про виконання бюджетів з дотриманням національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку; здійснення інших операцій з бюджетними коштами.

Відповідно до вимог пунктів 1, 4 Положення про Державне казначейство України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.12.2005 року №1232, Типового положення про Головне управління Державного казначейство України в Автономній республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого наказом Міністерства Фінансів України від 04.04.2006 року №332 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 19.04.2006 року за номером №454/12328, територіальні органи Державного казначейства України, яке є урядовим органом державного управління, повертають кошти, помилково або надмірно зараховані до бюджету, за поданням органів стягнення, яким згідно із законодавством надано право стягнення до бюджетів податків, зборів (обов’язкових платежів) та інших надходжень.

На підставі ст.13 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», чинній на момент виникнення спірних правовідносин, та відповідно до п.п.21.1.1 п.21.1 ст.21 Податкового кодексу України, що набрав чинності з 01.01.2011 року, посадові особи контролюючого органу зобов’язані дотримуватися Конституції України та діяти виключено у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами.

Таким чином, проаналізувавши надані сторонами докази та норми чинного законодавства суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача щодо визнання протиправною бездіяльність СДПІ по роботі з ВПП у м. Луганську, яка виразилася у ненадання до органу державного казначейства висновку про відшкодування Відкритому акціонерному товариству «Стахановський вагонобудівний завод» податку на додану вартість за жовтень 2010 року та стягнення з Державного бюджету України на його користь суми податку на додану вартість за декларацією з ПДВ за жовтень 2010 року в сумі 31 244 632, 00 грн., відповідають чинному законодавству України, документально обґрунтовані,  підтверджені матеріалами справи та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Згідно із наявним у справі платіжним дорученням №745 від 03.02.2011 року ВАТ «Стахановський вагонобудівний завод» сплатило державне мито за надання адміністративного позову до СДПІ по роботі з ВПП у м. Луганську в сумі 3,40 грн. Судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень.

Відповідно до ч.1 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Згідно ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України у судовому засіданні, у якому закінчився розгляд справи, оголошено вступну та резолютивну частини постанови та повідомлено представників сторін про те, що постанову у повному обсязі буде виготовлено протягом 5-денного строку.

          На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 17, 87, 94, 98, 158, - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Відкритого акціонерного товариства «Стахановський вагонобудівний завод» до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Луганську, Головного управління Державного казначейства України в Луганській області про визнання дій протиправними щодо ненадання висновку про відшкодування ПДВ та стягнення суми ПДВ, задовольнити у повному обсязі.

            Визнати протиправною бездіяльність Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Луганську, яка виразилася у ненадання до органу державного казначейства висновку про відшкодування Відкритому акціонерному товариству «Стахановський вагонобудівний завод» податку на додану вартість за жовтень 2010 року.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Відкритого акціонерного товариства «Стахановський вагонобудівний завод» суму податку на додану вартість, що підлягає відшкодуванню за декларацією з ПДВ за жовтень 2010 року в сумі 31 244 632, 00 грн.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Відкритого акціонерного товариства «Стахановський вагонобудівний завод» державне мито у сумі 1700 грн.

            Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10днів з дня проголошення постанови, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

          Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження.

          Постанову складено у повному обсязі та підписано 21 березня 2011 року.

           СуддяЛ.С. Качуріна