Категорія №10.1
ПОСТАНОВА
Іменем України
21 березня 2011 року Справа № 2а-1676/11/1270
Луганський окружний адміністративний суд у складі
головуючого судді Чернявської Т.І.,
за участю
секретаря судового засідання Ігнатович О.А.
та
представників сторін:
від позивача – провідний спеціаліст-юрисконсульт юридичного відділу
Скрилова І.І. (довіреність від 07.09.2010 № 8560/09)
від відповідача – Рябоконь О.В. (довіреність від 04.01.2011 б/н)
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Луганську
справу за адміністративним позовом
Прокурора м. Луганська в інтересах держави в особі
управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Луганська
до відкритого акціонерного товариства «Трест «Луганськвуглеавтоматика»
про стягнення заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених за Списком № 1, у розмірі 1770765,78 грн.,
ВСТАНОВИВ:
24 лютого 2011 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Прокурора м. Луганська в інтересах держави в особі управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Луганська до відкритого акціонерного товариства «Трест «Луганськвуглеавтоматика» про стягнення заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених за Списком № 1, за період з 01.01.2007 по 01.10.2008 у розмірі 1770765,78 грн.
Прокурор у судове засідання не прибув, про розгляд справи повідомлений належним чином (арк. справи 242).
У судовому засіданні представник позивача позов підтримав, надав пояснення, аналогічні викладеним у позові.
Відповідач позов не визнав, про що подав суду письмові заперечення на адміністративний позов від 21 березня 2011 року б/н (арк. справи 243). У запереченнях на адміністративний позов відповідач просить відмовити у задоволенні позовних вимог повністю за необґрунтованістю. Зокрема, вказує на те, що, по-перше, у відповідності до пункту 2 розділу ХV Перехідних положень Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.
До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди:
1) особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України "Про пенсійне забезпечення".
У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.
При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Відповідач зазначив, що згідно з пунктом 1 розділу ХV Перехідних положень Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» цей закон набирає чинності з 01 січня 2004 року. Проте, у наданих до відшкодування розрахунках у графі «дата, з якої призначено пенсію» зазначені дати до 01 січня 2004 року. Тому, на думку відповідача, пред’явлення до відшкодування витрат на виплату і доставку пенсій пенсіонерам, яким призначена пенсія до набрання чинності Законом України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», є незаконним.
По-друге, відповідач вважає, що позивачем не надані докази фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій. Відсутні докази отримання зазначеними в розрахунках пенсіонерами вказаних пенсій.
По-третє, відповідач зазначив, що є незрозумілим механізм нарахування пільгових пенсій та відсутні докази необхідності призначення виплати пенсії у розмірах, вказаних у наданих позивачем розрахунках.
У судовому засіданні представник відповідача позов не визнав, навів заперечення, аналогічні викладеним у запереченнях. Крім того, представник відповідача наголосив, що позивачем пропущено шестимісячний строк звернення до адміністративного суду, встановлений статтею 99 Кодексу адміністративного судочинства України.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню повністю з огляду на таке.
Відкрите акціонерне товариство «Трест «Луганськвуглеавтоматика» зареєстрований платником страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування і перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Луганська, що підтверджується довідкою про реєстрацію від 27 грудня 2010 року № 12236/09 (арк. справи 4).
На підприємстві відповідача працювали та працюють громадяни, які були зайняті на роботах, що дають їм право на призначення пенсій на пільгових умовах, відповідно до пункту «а» статті 13 Закону України від 05 листопада 1991 року № 1788-XII «Про пенсійне забезпечення», тобто за Списком № 1. Відповідно до вказаного Закону їм було призначено та виплачено пенсію.
Відповідно до частини 2 Розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» (в редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин) пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.
До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди:
1) особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України від 05 листопада 1991 року № 1788-XII «Про пенсійне забезпечення».
У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.
При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, крім тих, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, починаючи з дня набрання чинності цим Законом, у розмірі 20 відсотків з наступним збільшенням її щороку на 10 відсотків до 100-відсоткового розміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону.
Таким чином, необхідність відшкодування відповідачем позивачу фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за Списком № 1, передбачена діючим законодавством.
Порядок відшкодування підприємствами витрат Пенсійного фонду України на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, врегульовано розділом 6 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 року № 21-1 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16 січня 2004 року за № 64/8663.
Інструкція про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України є нормативно-правовим актом у розумінні статті 117 Конституції України та підлягає застосуванню відповідно до пункту 2 частини 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України.
Згідно із пунктом 6.1 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій в таких розмірах:
- для платників, зазначених у підпункті 2.1.1 пункту 2.1 цієї Інструкції, - фактичні витрати на виплату і доставку пенсій працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, крім працівників, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, у таких розмірах:
- 50 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених у 2007 році;
- 60 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених у 2008 році.
Відповідно до пункту 6.4 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами надходження доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» (в редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин), які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій. Розрахунки складаються на підставі відомостей відділів з призначення пенсій органів Пенсійного фонду України, які подаються згідно з додатком 8 до 1 січня поточного року та протягом 10 днів з дня прийняття рішення про призначення нової пенсії (пункт 6.5 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування) до Пенсійного фонду України.
Підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах. Суми фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з дати призначення пенсії до дати складання розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» (в редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин), сплачуються одночасно із оплатою фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за перший поточний місяць (пункт 6.8 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України).
Отримавши розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» в частині пенсій, призначених відповідно до пункту «а» статті 13 Закону України від 05 листопада 1991 року № 1788-XII «Про пенсійне забезпечення», не надавши на них заперечень та не оскарживши розрахунки в суді, відповідач фактично узгодив такі розрахунки.
Сума заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за Списком № 1, підтверджується розрахунками фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до пункту «а» статті 13 Закону України від 05 листопада 1991 року № 1788-XII «Про пенсійне забезпечення» за період з 01 січня 2007 року по 01 жовтня 2008 року включно та складає 1770765,78 грн. (том 1, арк. справи 15, 17, 19, 21, 23-25, 27, 29-30, 32, 34, 36, 38, 40, 42, 44-45, 47, 49, 51-52, 54-55, 58, 60, 62, 64-65, 67, 69, 71, 73, 75, 77, 79, 81, 83, 85, 87, 89, 90 на звороті, 92-93, 95, 98-101, 103, 105, 107, 109, 111, 113, 115, 116 на звороті, 118, 120, 122, 124, 126, 128, 130, 132, 134, 136, 137, 139, 141, 143, 145-146, 148, 150, 152, 154, 156-157, 159, 161, 163, 165, 167, 169, 172, 173, 175-178, 180-187, 189-190, 192, 194, 196, 198, 200, 202, 204-205, 207, 210, 213, 215, 217-219, 222, 224-226, 228, 230), що також підтверджується карткою особового рахунку відкритого акціонерного товариства «Трест «Луганськвуглеавтоматика» (арк. справи 238-240).
Оскільки в порушення вимог пункту 6.8 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України відкрите акціонерне товариство «Трест «Луганськвуглеавтоматика» до 25-го числа кожного місяця з 01 січня 2007 року по 01 жовтня 2008 року не внесло до управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Луганська зазначену в розрахунках місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за Списком № 1, та не сплатило існуючу заборгованість за час судового розгляду справи, у суду є підстави стягнути з відповідача заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до пункту «а» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», за період з 01 січня 2007 року по 01 жовтня 2008 року у розмірі 1770765,78 грн.
Посилання відповідача в обґрунтування заперечень проти позову на те, що позивачем пропущено шестимісячний строк звернення до адміністративного суду з даним позовом, встановлений статтею 99 Кодексу адміністративного судочинства України, суд не приймає до уваги з огляду на таке.
Строк звернення до адміністративного суду визначений статтею 99 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до частини 1 статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (частина 2 статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України).
Частиною 3 статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України, серед іншого, встановлено, що для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Тобто, наведеною нормою встановлено, як загальний строк звернення до суду – шестимісячний строк, так і спеціальні строки, які можуть бути встановлені іншими законами.
Згідно з частиною 2 статті 106 Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» (в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин) суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені цим Законом, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (далі - недоїмка) і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.
Частиною 15 статті 106 Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» встановлено, що строк давності щодо стягнення недоїмки, пені та штрафів не застосовується.
Відповідно до частини 1 статті 106 Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» страхові внески це - кошти відрахувань на соціальне страхування та збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, сплачені згідно із законодавством, що діяло раніше; - кошти, сплачені на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування відповідно до цього Закону.
Пунктом 2 Прикінцевих положень Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» встановлено, що пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.
До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Згідно з абзацом 4 пункту 1 статті 2 Закону України від 26 червня 1997 року № 400/97-ВР «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 цього Закону, крім тих, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку, об'єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів «б» - «з» статті 13 Закону України від 05 листопада 1991 року № 1788-XII «Про пенсійне забезпечення» до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
Пунктом 6.9 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, встановлено, що не сплачені та/або несвоєчасно сплачені суми фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, зазначених в абзаці другому пункту 6.1 цієї Інструкції, стягуються з нарахуванням пені та штрафних санкцій відповідно до норм Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».
За приписами пунктів 12.1 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України контроль за правильним нарахуванням, своєчасним і повним перерахуванням та надходженням страхових внесків, інших платежів здійснюється органами Пенсійного фонду України відповідно до Законів України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" та постанови Кабінету Міністрів України від 03 вересня 2008 року № 775 "Про затвердження критерію, за яким оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності та визначається періодичність проведення планових заходів, пов'язаних з державним наглядом (контролем) у сфері загальнообов'язкового державного пенсійного страхування.
Враховуючи, що покриття витрат на виплату та доставку пенсій, призначених за Списком № 1, передбачено Законом України від 09 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», суд вважає, що на ці правовідносини розповсюджуються також і положення частини 15 статті 106 цього Закону щодо строків давності.
Враховуючи вимоги частини 4 статті 94 КАС України, а також те, що прокурор та позивач відповідно до пунктів 30 та 34 частини 1 статті 4 Декрету Кабінету Міністрів України від 21 січня 1993 року № 7-93 «Про державне мито» від сплати державного мита (судового збору) звільнені, судові витрати у цій справі не підлягають стягненню з відповідача, оскільки у справах, в яких позивачем є суб’єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.
На підставі частини 3 статті 160 КАС України у судовому засіданні 21 березня 2011 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Складення постанови у повному обсязі відкладено до 28 березня 2011 року, про що згідно вимог частини 2 статті 167 КАС України повідомлено після проголошення вступної та резолютивної частин постанови у судовому засіданні.
Керуючись статтями 2, 9, 10, 11, 17, 18, 23, 69-72, 87, 94, 99, 105, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Стягнути з відкритого акціонерного товариства «Трест «Луганськвуглеавтоматика» (ідентифікаційний код 00181970, місцезнаходження: 91000, м. Луганськ, вул. Совєтська, буд. 40) на користь управління пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Луганська (ідентифікаційний код 21792330, місцезнаходження: 91055, м. Луганськ, вул. Совєтська, буд. 42) заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до пункту «а» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», за період з 01 січня 2007 року по 01 жовтня 2008 року у розмірі 1770765,78 грн. (один мільйон сімсот сімдесят тисяч сімсот шістдесят п’ять гривень сімдесят вісім копійок).
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.
Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.
Відповідно до частини 3 статті 160 КАС України постанова складена у повному обсязі 28 березня 2011 року.
СуддяТ.І. Чернявська