ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"21" грудня 2010 р. Справа № 2a-4151/10/0970
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:
Судді Панікара І.В.
при секретарі Богусевич А.С.
за участю сторін:
прокурора - не з"явився,
представника позивача - Яновський М.І.,
представника відповідача - Карабин Н.Б.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу
за позовом: прокурора Богородчанського району в інтересах Держави в особі Державної податкової інспекції в Богородчанському районі
до відповідача: ТзОВ "Станіславська торгова компанія"
про стягнення заборгованості зі сплати земельного податку в сумі 566,55 грн.,-
ВСТАНОВИВ:
24 листопада 2010 року прокурор Богородчанського району в інтересах Держави в особі Державної податкової інспекції в Богородчанському районі (надалі - позивач) звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Станіславська торгова компанія" (надалі - відповідач) про стягнення заборгованості зі сплати земельного податку в сумі 2351,97 гривень.
Позовні вимоги мотивовані тим, що станом на момент подання позовної заяви до суду відповідач не сплатив податковий борг по орендній платі з юридичних осіб за землю в сумі 2351,97 гривень. З урахуванням чого, просив стягнути вищезазначену заборгованість за рахунок активів боржника в судовому порядку.
Прокурор в судове засідання не з"явився, хоча про час, місце та дату судового засідання повідомлявся належним чином.
Представник позивача в судовому засіданні подав заяву про уточнення позовних вимог, в якій зазначив, що відповідачем фактично використовувалась земельна ділянка площею 0,55403 га, а не 2,3 га, у зв"язку з чим просив зменшити позовні вимоги з 2351,97 гривень до 566,55 гривень. Просив позов задовольнити повністю з підстав викладених в позовній заяві.
Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги визнав повністю.
Розглянувши матеріали справи, вислухавши представника позивача та представника відповідача, оцінивши подані докази, суд приходить до переконання про обгрунтованість позовних вимог та задоволення позову виходячі з наступних мотивів.
Згідно зі статтею 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Згідно п. 2 ст. 16 Закону України «Про оренду землі» № 161-ХІI від 06 жовтня 1998 року зі змінами та доповненнями, укладання договору оренди земельної ділянки із земель державної або комунальної власності здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування - орендодавця, прийнятого у порядку, передбаченому Земельним Кодексом України або за результатами аукціону.
Відповідно до ст. 2 Закону України «Про плату за землю» № 2535-ХІІ від 03.07.1992 р. використання землі в Україні є платним. Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки земель. Власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі, крім орендарів та інвесторів - учасників угоди про розподіл продукції, сплачують земельний податок.
Згідно з ст. 5 вказаного Закону об'єктом плати за землю є земельна ділянка, а також земельна частка (пай), яка перебуває у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди. Суб'єктом плати за землю (платником) є власник земельної ділянки, земельної частки (паю) і землекористувач, у тому числі орендар.
Відповідно до статті 15 Закону України «Про плату за землю» власники землі та землекористувачі сплачують земельний податок, а також оренду плату за земельні ділянки державної та комунальної власності з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.
Статтею 18 Закону визначено, що платники, яких своєчасно не було залучено до сплати земельного податку, сплачують податок не більше як за два попередні роки. Перегляд неправильно нарахованого податку, стягнення або повернення його платнику допускаються не більш як за два попередні роки.
Згідно пункту 2 статті 1 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", податкове зобов"язання - це зобов"язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами.
Згідно пункту 3 частини 1 статті 9 Закону України «Про систему оподаткування» платники податків і зборів (обов'язкових платежів) зобов'язані сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законами терміни.
З матеріалів справи слідує, що прокуратурою Богородчанського району в ході проведення перевірки встановлено, що між ТзОВ "Станіславська торгова компанія" та ТзОВ "Прикарпатська фінансова компанія" 28.02.2005 року укладено договір купівлі-продажу майна (будівлі) санаторію-профілакторію, що знаходиться в урочищі "Мочари". Для обслуговування викуплених будівель відповідачем, з дня укладення договору купівлі-продажу використовується земельна ділянка площею 2,3 га, яка знаходиться за межами населеного пункту смт. Богородчани в урочищі "Мочари". Документи, які засвідчують право власності чи право користування вказаною земельною ділянкою відсутні. Плата за фактичне використання зазначеної ділянки ТзОВ "Станіславська торгова компанія" протягом 2005-2010 року не здійснювалась, внаслідок чого утворилась заборгованість в сумі 2351,97 гривень.
Однак, як встановлено в судовому засіданні відповідачем фактично використовувалась земельна ділянка площею 0,55403 га, що підтверджується договором купівлі-продажу від 28.02.2005 року.
За наведених обставин, несплачена заборгованість в сумі 566,55 гривень виникла за несплату земельного податку за користування земельною ділянкою площею 0,55403 за два попередні роки, а тому підлягає до стягнення в судовому порядку.
На підставі ст. 124 Конституції України, керуючись ст. ст. 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ,-
ПОСТАНОВИВ:
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з ТзОВ "Станіславська торгова компанія", вул. В. Івасюка, 62, м. Івано-Франківськ, код ЄДРПОУ 32873692, в дохід Державного бюджету України заборгованість в сумі 566,55 гривень (п"ятсот шістдесят шість гривень п"ятдесят п"ять копійок).
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб’єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбаченому частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п’ятиденного строку з моменту отримання суб’єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.
Постанова набирає законної сили в порядку та строки встановлені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя: /підпис/ Панікар І.В.
Постанова складена в повному обсязі 27.12.2010 року.