ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа № 2а-5221/10/0270
Головуючий у 1-й інстанції: Воробйова І.А.
Суддя-доповідач: Голота Л. О.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 березня 2011 року
м. Вінниця
Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого-судді: Голоти Л.О.
суддів: Мельник - Томенко Ж.М., Совгири Д.І.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 23 грудня 2010 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Городищенської виправної колонії Управління Державного Департаменту України з питань виконання покарань в Рівненській області №96 про визнання дій неправомірними, стягнення моральної шкоди , -
В С Т А Н О В И В :
20 грудня 2010 року до Вінницького окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_2 до Городищенської виправної колонії №96 управління Державного департаменту України з питань виконання покарань у Рівненській області про визнання протиправним дій та стягнення моральної шкоди.
Ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 23.12.2010 року адміністративний позов залишено без розгляду.
Зазначена ухвала мотивована невідповідністю адміністративному позову положенням частин 1,2 ст.99 КАС України, зокрема пропущення строку звернення до адміністративного суду.
Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, позивачем подано апеляційну скаргу, в якій апелянт просить скасувати ухвалу Вінницького окружного адміністративного суду від 23.12.2010 року, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.Одночасно, позивачем було заявлено клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження.
Ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 16.02.2011 року клопотання ОСОБА_2 про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали Вінницького окружного адміністративного суду від 23.12.2010 року було задоволено.
В аргументування своєї позиції скаржник зазначає, що оскаржувана ухвала не відповідає вимогам процесуального права, оскільки судом першої інстанції не було враховано той суттєвий факт, що у апелянта не було можливості подати адміністративний позов проти адміністрації вищезазначеної колонії, адже вся кореспонденція адміністрацією переглядалась, а відтак, будь-які позовні заяви не мали шансу потрапити в суд.
Враховуючи вищевикладене апелянт вважає, що у суду першої інстанції відсутні правові підстави для залишення позовної заяви без розгляду.
Сторони в судове засідання не явились, що не є перешкодою для апеляційного розгляду на підставі положень ст.197 КАС України.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і доводи апеляційних скарг, колегія суддів вбачає підстави для їх задоволення.
Колегія суддів бере до уваги доводи ОСОБА_2 щодо поважності причин несвоєчасного звернення до суду, зазначених в оскаржуваній ухвалі від 23.12.2010 року.
До такого висновку колегія суддів дійшла з огляду на наступне.
Завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень (ч. 1 ст. 2 КАС України).
Відповідно до ст. 104 КАС України, до адміністративного суду має право звернутися з адміністративним позовом особа, яка вважає, що порушено її права, свободи чи інтереси у сфері публічно-правових відносин, а за ч. 3 ст. 6 КАС України - іноземці, особи без громадянства та іноземні юридичні особи користуються в Україні таким самим правом на судовий захист, що і громадяни та юридичні особи України.
Як вбачається з матеріалів позивач є особою, що засуджена до довічного ув'язнення та відбуває покарання в місцях позбавлення волі (а.с.24,25).
ОСОБА_2 звернувся до суду першої інстанції через адміністрацію установи в якій він відбуває покарання з адміністративним позовом до Городищенської виправної колонії №96 управління Державного департаменту України з питань виконання покарань у Рівненській області про визнання дій неправомірними та стягнення моральної шкоди.
Ухвалою від 23.12.2010 року суд першої інстанції залишив подану позовну заяву без розгляду в зв'язку з тим, що вона не відповідає вимогам ч. 1, 2 ст.106 КАС України, оскільки позовна заява подана з пропущенням строку звернення до адміністративного суду.
Відповідно до Правил внутрішнього розпорядку установ виконання покарань затвердженого Наказом Державного департаменту України з питань виконання покарань № 275 від 25.12.2003, а саме п. 43 - вiдправлення засудженими листiв і звернень проводиться тiльки через адмiнiстрацiю установ виконання покарань.
Як вбачається із повідомлення від 30.07.2010р. №4/6655 (а.с. 18) ОСОБА_2 прибув 29.07.2010р. до Вінницької установи виконання покарань №1 для відбування подальшого строку покарання. Із повідомлення слідує, що позивач мав право протягом року на відправлення та отримання листів (кореспонденція) без обмежень, яка здійснюється адміністрацію установи виконання покарань або відповідальною посадовою особою слідчого ізолятора.
Таким чином, досолідивши наявні матеріали справи, суд дійшов висновку, що позивач не міг самостійно та вчасно звернутись до суду за захистом свої прав, свобод та інтересів.
Оцінюючи обставини, що перешкоджали здійсненню процесуального права на звернення до суду, колегія суддів доходить висновку, що за вищевказаних обставин апелянт не мав реальної можливості своєчасно реалізувати право на оскарження, тому строк подачі скарги відповідач пропустив з поважних причин.
Згідно з ч. 2 ст. 2 КАС України, до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.
При винесенні оскаржуваної ухвали, на думку колегії суддів, суд першої інстанції зобов'язаний був врахувати норми процесуального права та надати апелянту реальну можливість скористатись його правами на справедливий судовий захист.
Враховуючи вищенаведене, колегія суддів вважає, що ухвала про залишення позовної заяви без розгляду від 23.12.2010 року підлягає скасуванню з направленням справи на продовження розгляду до суду першої інстанції зі стадії прийняття позовної заяви.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 199, 204, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів, -
У Х В А Л И В :
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити повністю.
Ухвалу Вінницький окружний адміністративний суд Вінницького окружного адміністративного суду від 23 грудня 2010 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Городищенської виправної колонії Управління Державного Департаменту України з питань виконання покарань в Рівненській області №96 про визнання дій неправомірними, стягнення моральної шкоди, - скасувати.
Заяву направити до Вінницький окружний адміністративний суд для вирішення питання про відкриття провадження .
Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно ст 212 КАС України.
Ухвала суду складена в повному обсязі 02 березня 2011 року .
Головуючий /підпис/ Голота Л.О.
Судді /підпис/ Мельник-Томенко Ж.М.
/підпис/ Совгира Д.І.
з оригіналом згідно:
секретар: