Україна
ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
03 березня 2011 р. справа № 2а/0570/2315/2011
Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17
час прийняття постанови:
Донецький окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Зінченка О.В.
при секретарі Важинській Т.В.
з участю представників:
позивача – Мірзояна Л.К.,
відповідача – не з’явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ТС Обжора» до Відділу державної виконавчої служби Куйбишевського районного управління юстиції у м.Донецьку про скасування постанови про відкриття виконавчого провадження № 23374048 від 06.12.2010 року, -
в с т а н о в и в :
Товариство з обмеженою відповідальністю «ТС Обжора» (далі - позивач) звернулось до Донецького окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Відділу державної виконавчої служби Куйбишевського районного управління юстиції у м.Донецьку (далі – відповідач) про відкриття виконавчого провадження № 23374048 від 06.12.2010 року.
Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що 06.12.2010 року в порушення вимог Закону України «Про виконавче провадження» головним державним виконавцем Відділу державної виконавчої служби Куйбишевського районного управління юстиції у м. Донецьку Безверхим С.В. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 23374048 про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «ТС «Обжора» штрафу в розмірі 2010,10 грн. на користь держави, оскільки вказана постанови винесена з виконання постанови Головного Донецького обласного управління у справах захисту прав споживачів від 15.12.2008 року про накладення на позивача штрафу, строк виконання якої з огляду на вищевказані положення нормативно-правових актів становив один рік, а на момент винесення оскаржуваної постанови вказаний строк сплинув. Зважаючи на зазначене, просив суд скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження № 23374048 від 06.12.2010 року.
Представник позивача в судовому засіданні підтримав заявлені позовні вимоги, надав пояснення, аналогічні викладеним в позові, просить позовні вимоги задовольнити.
Представник відповідача в судове засідання не з’явився, про дату, час і місце судового розгляду справи повідомлявся належним чином, заяв про відкладення розгляду справи або про розгляд справи за його відсутності суду не надав. За таких обставин суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представника відповідача на підставі наявних у справі доказів.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та заперечення, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
Товариство з обмеженою відповідальністю «ТС «Обжора» (ідентифікаційний код 33967456, 83008, м.Донецьк, вул. Югославська, 30), 13.01.2006 р. зареєстроване Виконавчим комітетом Донецької міської ради, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи (а.с.9).
06.12.2010 року на адресу відповідача для примусового виконання надійшла постанова Головного Донецького обласного управління у справах захисту прав споживачів від 15.12.2008 року про накладення на позивача штрафу у розмірі 2010 грн. 10 коп.
В цей же день, тобто 06.12.2010 року, головним державним виконавцем Відділу державної виконавчої служби Куйбишевського районного управління юстиції у м. Донецьку Безверхим С.В. за наслідками розгляду виконавчого документа - постанови Головного Донецького обласного управління у справах захисту прав споживачів № 4217 від 15.12.2008року винесено постанову про відкриття виконавчого провадження з примусового стягнення з позивача на користь держави штраф в розмірі 2010,10 грн. (а.с.7).
Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку визначаються Законом України «Про виконавче провадження».
Згідно ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження», виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) – це сукупність дій органів і посадових осіб, зазначених у цьому законі, спрямованих на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які здійснюються на підставах, у спосіб та в межах повноважень, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, виданими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Статтею 17 Закону України «Про виконавче провадження» (у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що примусове виконання рішень державною виконавчою службою здійснюється на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом.
Відповідно до цього Закону державною виконавчою службою підлягають виконанню такі виконавчі документи:
1) виконавчі листи, що видаються судами, та накази господарських судів, у тому числі на підставі рішень третейського суду, Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України та Морської арбітражної комісії при Торгово-промисловій палаті України;
2) ухвали, постанови судів у цивільних, господарських, адміністративних та кримінальних справах у випадках, передбачених законом;
3) судові накази;
4) виконавчі написи нотаріусів;
5) посвідчення комісій по трудових спорах, що видаються на підставі відповідних рішень цих комісій;
6) постанови органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених законом;
7) рішення органів державної влади, прийняті з питань володіння і користування культовими будівлями та майном;
8) постанови державного виконавця про стягнення виконавчого збору, витрат на проведення виконавчих дій та накладення штрафу;
9) рішення інших органів державної влади у випадках, якщо за законом їх виконання покладено на державну виконавчу службу;
10) рішення Європейського суду з прав людини з урахуванням особливостей, передбачених Законом України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини".
Відповідно до вимог ст. 24 Закону України «Про виконавче провадження», державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення виконавчого документа до виконання і цей документ відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, та пред'явлений до виконання до органу державної виконавчої служби за належним місцем виконання рішення.
Статтею 21 цього ж Закону визначені строки пред'явлення виконавчих документів до виконання.
Так, виконавчі документи можуть бути пред'явлені до виконання в такі строки:
1) виконавчі листи та інші судові документи - протягом трьох років;
3) посвідчення комісій по трудових спорах - протягом трьох місяців;
4) постанови органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення, - протягом трьох місяців;
5) інші виконавчі документи - протягом року, якщо інше не встановлено законом.
Також, Кабінетом Міністрів України на виконання статей 5 і 23 Закону України "Про захист прав споживачів" постановою від 17.08.2002 р. № 1177 затверджено «Положення про порядок накладення та стягнення штрафів за порушення законодавства про захист прав споживачів».
Це Положення визначає порядок накладення та стягнення штрафів уповноваженими особами Держстандарту та його органів у справах захисту прав споживачів в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі (далі - територіальні органи) з суб'єктів господарської діяльності - підприємств, установ, організацій (їх філій, представництв, відділень) незалежно від форми власності, іноземних юридичних осіб (їх філій, представництв, відділень) і фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, що провадять господарську діяльність на території України, за порушення законодавства про захист прав споживачів.
Підпунктом 3 пункту 7 «Положення про порядок накладення та стягнення штрафів за порушення законодавства про захист прав споживачів» визначено, що не підлягає виконанню постанова про накладення штрафу, якщо її не було звернуто до виконання протягом одного року з дня прийняття.
Як вбачається з матеріалів справи, виконавче провадження з виконання постанови Головного Донецького обласного управління у справах захисту прав споживачів № 4217 від 15.12.2008 року, про стягнення з ТОВ «ТС «Обжора» на користь держави 2010,10 грн., відкрито відповідачем лише 06.12.2010р., тобто з пропущенням річного строку для виконання вказаної постанови, визначеного п. 5 ч. 1 ст. 21 Закону України «Про виконавче провадження» та п.п. 3 пункту 7 «Положення про порядок накладення та стягнення штрафів за порушення законодавства про захист прав споживачів», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.08.2002 р. за № 1177.
Таким чином, строки, передбачені п. 5 ч. 1 ст. 21 Закону України «Про виконавче провадження» та п.п. 3 пункту 7 «Положення про порядок накладення та стягнення штрафів за порушення законодавства про захист прав споживачів», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.08.2002 р. за № 1177, щодо пред’явлення виконавчого документу до виконання на час прийняття відповідачем оскаржуваної постанови, сплинули.
Згідно із ч. 1, 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Натомість відповідач не надав суду доказів на підтвердження правомірності своїх дій при винесенні оскаржуваної постанови про відкриття виконавчого провадження.
Згідно п. 1 ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 зазначеного Кодексу суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
У відповідності до вимог ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що відповідач при прийнятті оскаржуваної постанови діяв не у спосіб, що передбачений Конституцією України та Законом України «Про виконавче провадження».
Таким чином, постанова головного державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Куйбишевського районного управління юстиції у м. Донецьку Безверхого С.В. про відкриття виконавчого провадження від 06.12.2010 р. винесена з порушенням вимог Закону України «Про виконавче провадження», у зв’язку з чим підлягає скасуванню.
З огляду на вищезазначене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ТС Обжора» до Відділу державної виконавчої служби Куйбишевського районного управління юстиції у м.Донецьку про скасування постанови про відкриття виконавчого провадження від 06.12.2010 року № 23374048 підлягають задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до ст. 94 КАС України, судові витрати, понесені позивачем, підлягають стягненню з Державного бюджету України на його користь.
Враховуючи вищевикладене та керуючись статтями 2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110, 121-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 181, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ТС Обжора» до Відділу державної виконавчої служби Куйбишевського районного управління юстиції у м.Донецьку про скасування постанови про відкриття виконавчого провадження № 23374048 від 06.12.2010 року, - задовольнити повністю.
Скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження № 23374048 від 06.12.2010 року.
Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ТС «Обжора» понесені судові витрати у вигляді державного мита в розмірі 3 (три) грн. 40 коп.
Постанова постановлена у нарадчій кімнаті та проголошено її вступну та резолютивну частину 03 березня 2011 року.
Повний текст постанови виготовлений 04 березня 2011 року.
Постанова набирає законної сили після закінчення строків подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Суддя Зінченко О.В.