Україна
ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
04 березня 2011 р. справа № 2а/0570/2045/2011
Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17
час прийняття постанови:
Донецький окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Зінченка О.В.
при секретарі Важинській Т.В.
з участю представників:
позивача Михайлішиної С.В., за довіреністю від 10.01.2011 р.,
відповідача Барабаш І.П., за довіреністю від 04.01.2011 р.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом управління Пенсійного фонду України в м. Дружківці Донецької області до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Дружківці Донецької області про стягнення не прийняті до заліку витрати на виплату пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку або професійного захворювання та пенсії у зв’язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку або професійного захворювання, з 01.11.2009 по 31.03.2010 року в сумі 12832,60 грн., витрати з виплати державної адресної допомоги за період з 01.11.2009 по 01.04.2010 року в сумі 146 470, 66 грн., а також витрати з виплати цільової грошової допомоги до пенсій за період із 01.11.2009 по 31.03.2010 року в сумі 5859, 37 грн.,-
в с т а н о в и в :
У квітні 2010 року управління Пенсійного фонду України в м. Дружківці Донецької області (далі - позивач) звернулось до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Дружківці Донецької області (далі - відповідач) про стягнення не прийняті до заліку витрати на виплату пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку або професійного захворювання та пенсії у зв’язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку або професійного захворювання, з 01.11.2009 по 31.03.2010 року в сумі 12832,60 грн., витрати з виплати державної адресної допомоги за період з 01.11.2009 по 01.04.2010 року в сумі 146 470, 66 грн., а також витрати з виплати цільової грошової допомоги до пенсій за період із 01.11.2009 по 31.03.2010 року в сумі 5859, 37 грн.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 22.06.2010 року провадження в адміністративній справі закрито, оскільки спір повинен вирішуватися в порядку господарського судочинства.
Зазначене процесуальне рішення ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 27.01.2011 року скасовано, а адміністративну справу направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду справи.
В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначив, що відповідно до п. п. „г”, „д” п. 1 ст. 21 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» на органи Фонду соціального страхування покладено обов’язки по своєчасному та повному відшкодуванню шкоди, заподіяної застрахованій особі внаслідок ушкодження його здоров’я або в разі його смерті, виплачуючи йому або особам, які перебували на його утриманні, пенсію по інвалідності (у зв’язку із втратою годувальника) внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання. Разом з цим, відповідач відмовився прийняти до заліку відшкодування витрат з виплати та доставки пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання у відношенні ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 за період з 01.11.2009 року по 31.03.2010 року, оскільки пенсіонери отримали каліцтво у країнах СНД, в сумі 12832,60 грн.
Крім того, позивач зазначає, що відповідачем не приймається до заліку сума щомісячної державної адресної допомоги по пенсіонерах, що отримали каліцтво за межами України, за період з 01.11.2009 по 01.04.2010 року в сумі 146470,66 грн., виплата якої передбачена постановою Кабінету Міністрів України «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян» від 11 березня 2009 року №198 та суми виплати цільової грошової допомоги до пенсій за період з 01.11.2009 по 31.03.2010 року в сумі 5859, 37 грн., які відповідач повинен відшкодовувати, оскільки державна адресна допомога та наведена доплата до пенсії є складовою розміру пенсії та повинна відшкодовуватися Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві. Також позивач в обґрунтування своїх позовних вимог зазначив, що зазначена державна адресна допомога, відповідно п. 3 постанови та підвищення до пенсії, відповідно здійснюється за рахунок коштів з яких виплачується пенсія.
У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги, просив їх задовольнити.
Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечував, надав письмові заперечення, в яких зазначив, що нормами Порядку відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання від 04.03.2003 р. № 5-4/4 визначено механізм розрахунків на централізованому рівні, а саме між Пенсійним фондом України та Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України.
Відповідач також стверджує, що дотації на виплату пенсії, виплата надбавок, підвищень до пенсій, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.
Крім того, відповідач зазначає, що згідно чинного законодавства України та міжнародних угод, підстави для відшкодування Пенсійному фонду України Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань виплат пенсій по інвалідності, щомісячної державної адресної допомоги доплат надбавок, підвищення пенсій, відсутні, на підставі чого представник відповідача просив відмовити у задоволенні указаного позову в повному обсязі.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін та з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
Судом встановлено, що управлінням Пенсійного фонду України в м. Дружківці Донецької області виплачено з 01.11.2009 року по 01.04.2010 року державну адресну допомогу пенсіонерам у розмірі 146 470,66 грн., цільову грошову допомогу до пенсій з 01.11.2009 року по 31.03.2010 року у розмірі 5859, 37 грн. (а.с. 16-19).
Вказана сума була включена позивачем до відповідних актів щомісячної звірки витрат по особових справах потерпілих, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв’язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання. Як вбачається з листів направлених відповідачем на адресу позивача, зазначені суми відповідачем до заліку не прийняті (а.с. 21-26).
Крім цього, позивачем виплачені пенсії ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 за період з 01.11.2009 року по 31.03.2010 року, в сумі 12832,60 грн., яка складалась з пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання у розмірі 3 750, 00 грн., державної адресної допомоги – 8350,00 грн., цільової грошової допомоги на прожиття – 710,00 грн., витрати на виплату та доставку пенсії у розмірі 22,60 грн., які відповідач відмовився прийняти до заліку відшкодування витрат з виплати та доставки пенсій, оскільки пенсіонери отримали каліцтво у країнах СНД.
ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 отримують пенсію по інвалідності, внаслідок отримання каліцтва на виробництві у колишніх республіках СРСР, що підтверджується актами про нещасні випадки на виробництві складені відносно вказаних осіб ( а.с. 7-15).
Пенсійне забезпечення громадян України відповідно до статті 10 Закону України “Про пенсійне забезпечення” здійснюється органами Пенсійного фонду України, при цьому стаття 81 вказаного Закону передбачає, що призначення та виплата пенсій, в тому числі пенсій по інвалідності внаслідок трудового каліцтва або професійного захворювання, здійснюється органами Пенсійного фонду України.
З набранням чинності Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності” (надалі –Закон №1105), обов’язок щодо відшкодування шкоди, заподіяної працівникові внаслідок ушкодження його здоров’я або в разі його смерті при настанні страхового випадку, зокрема, виплати йому або особам, які перебувають на його утриманні пенсій по інвалідності у зв’язку із втратою годувальника, покладено на Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань (п. п. „г”, „д” п. 1 ст. 21 Закону).
Відповідно до пункту 5 статті 24 Закону №1105, якщо після призначення застрахованій особі матеріальної допомоги чи надання соціальних послуг між Фондом соціального страхування від нещасних випадків і страховиками з інших видів соціального страхування виникають спори щодо понесених витрат, виплата здійснюється страховиком, до якого звернувся застрахований. При цьому страховик, до якого звернувся застрахований, має право звернутися до відповідного страховика з інших видів соціального страхування щодо відшкодування понесених ним витрат.
Згідно з частиною 2 статті 7 Закону України «Про страхові тарифи на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» від 22 лютого 2001 року № 2272-III, Фонд соціального страхування від нещасних випадків сплачує страхові виплати та надає соціальні послуги працівникам (членам їх сімей), які потерпіли на виробництві до 1 квітня 2001 р., з того часу, коли відповідні підприємства передали в установленому порядку Фонду документи, що підтверджують право цих працівників (членів їх сімей) на такі страхові виплати та соціальні послуги, або коли таке право встановлено в судовому порядку. Потерпілі, документи яких не передані до Фонду, продовжують отримувати належні виплати та соціальні послуги від свого роботодавця, Пенсійного фонду України та Фонду соціального страхування України. При цьому, кошти, виплачені потерпілому страхувальником, зараховуються Фондом у рахунок його страхових внесків на загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, а між страховиками з інших видів страхування і Фондом в подальшому відбуваються відповідні розрахунки.
На виконання Закону №1105 правлінням Пенсійного фонду України та правлінням Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України прийнята спільна постанова від 4 березня 2003 року № 5-4/4, якою затверджений Порядок відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання (надалі –Порядок).
Пунктом 5 Порядку визначено, що органи Пенсійного фонду щомісяця, до 10 числа місяця, наступного за звітним, на підставі списку осіб, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання (додаток 1), та списку померлих осіб і осіб, знятих з обліку з інших причин, які отримували пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання (додаток 2), проводять з відділеннями виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в районах та містах обласного значення звірку витрат за особовими справами потерпілих, складають акт щомісячної звірки витрат за особовими справами потерпілих, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання (додаток 3), у якому визначають загальну суму витрат, що підлягає відшкодуванню, та до 15 числа місяця, наступного за звітним, подають його відповідно головним управлінням Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі і управлінням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі.
Відповідно до ст. 21 Закону України “Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності” та Порядку № 5-4/4 від 04.03.2003 року відповідач зобов'язаний у встановленому законом порядку своєчасно та в повному обсязі відшкодовувати шкоду заподіяну працівникові внаслідок ушкодження здоров'я, а саме: суму основного розміру пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві, суми витрат Пенсійного фонду з виплати і доставки вказаних пенсій.
Наведений перелік відшкодування шкоди при ушкодженні здоров’я є вичерпним та розширеному тлумаченню не підлягає.
Постановами Кабінету Міністрів України від 26 березня 2008 року № 265 «Про деякі питання пенсійного забезпечення» та від 11 березня 2009 р. № 198 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян» запроваджені виплати державної адресної допомога та підвищення до пенсії.
З наведених положень ст. 21 Закону № 1105-ХІV вбачається, що законом не передбачено обов’язку Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України відшкодувати Пенсійному фонду витрати, пов’язані з державною адресною допомогою та з підвищенням до пенсії.
Крім того, відповідно до пункту 4 Порядку відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду витрат, пов’язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв’язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України та правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 04.03.2003 року № 5-4/4 встановлено перелік виплат, які відшкодовуються Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду, серед яких відсутні витрати, пов’язані з виплатою державної адресної допомоги та підвищення до пенсії.
Що стосується відшкодування витрат з виплати та доставки пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання у відношенні ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 за період з 01.11.2009 року по 31.03.2010 року, які отримали каліцтво у колишніх республіках СРСР, суд виходить із наступного.
Відповідно до пункту 3 розділу XI (Прикінцеві положення) Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності” відшкодування шкоди, медична, професійна та соціальна реабілітація провадяться Фондом соціального страхування від нещасних випадків також зазначеним у статті 8 цього Закону особам, які потерпіли до набрання ним чинності та мали право на зазначені страхові виплати і соціальні послуги.
Сфера дії цього Закону поширюється на категорію осіб, щодо відшкодування витрат на виплату пенсій якої виник спір.
За змістом частини 2 статті 2 зазначеного Закону особи, право яких на отримання відшкодування шкоди раніше було встановлено згідно із законодавством СРСР або законодавством України про відшкодування шкоди, заподіяної працівникам внаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання, пов'язаних з виконанням ними трудових обов'язків, мають право на забезпечення по страхуванню від нещасного випадку відповідно до цього Закону.
При цьому, право на таке забезпечення, яке встановлено в Україні, не залежить від того, у якій з колишніх республік СРСР стався нещасний випадок на виробництві з застрахованою особою або виникло професійне захворювання, пов'язане з виконанням нею трудових обов'язків.
Підпунктом “а” статті 27 Закону України “Про пенсійне забезпечення” встановлено, що громадянам України - переселенцям з інших держав, які не працювали в Україні, пенсії по інвалідності внаслідок трудового каліцтва або професійного захворювання призначаються незалежно від стажу роботи.
Абзацом третім пункту 3 розділу XI Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності” встановлено, що вся заборгованість потерпілим на виробництві та членам їх сімей, яким до набрання чинності цим Законом підприємства, установи та організації не відшкодували матеріальної і моральної (немайнової) шкоди, заподіяної ушкодженням здоров'я, виплачується цими підприємствами, установами і організаціями, а в разі їх ліквідації без правонаступника - Фондом соціального страхування від нещасних випадків.
Отже, за змістом наведеної норми обов'язок Фонду соціального страхування від нещасних випадків відшкодувати потерпілим на виробництві та членам їх сімей матеріальну і моральну (немайнову) шкоду, заподіяну ушкодженням здоров'я, не залежить від того, чи сплачували Фонду страхові платежі підприємства, що ліквідувалися та на яких було ушкоджено здоров`я потерпілого.
Як вбачається з абзацу 7 наведеного вище пункту, Фонд соціального страхування від нещасних випадків є правонаступником державного, галузевих та регіональних фондів охорони праці, передбачених статтею 21 Закону України "Про охорону праці", які ліквідуються.
Статтею 2 Угоди про взаємне визнання прав на відшкодування шкоди, завданої працівникам каліцтвом, професійним захворюванням або іншим ушкодженням здоров'я, пов'язані з виконанням ними трудових обов'язків, підписаної 09 вересня 1994 року між частиною держав колишнього СРСР передбачено, що відшкодування шкоди, завданої працівнику внаслідок трудового каліцтва, іншого ушкодження здоров'я (у тому числі при настанні втрати працездатності в результаті нещасного випадку на виробництві, пов'язаного з виконанням працівниками трудових обов'язків, після переїзду потерпілого на територію іншої Сторони), смерті здійснюється роботодавцем Сторони, законодавство якої поширювалось на працівника в момент одержання каліцтва, іншого ушкодження здоров'я, смерті.
Роботодавець, відповідальний за завдання шкоди, здійснює її відшкодування відповідно до свого національного законодавства.
Зі змісту зазначеної норми вбачається, що вона регулює інші відносини, а не ті, які є предметом спору у цій справі та пов'язані з відшкодуванням витрат ПФУ, понесених у зв'язку з виплатою пенсій особам, які стали інвалідами внаслідок нещасного випадку на виробництві на території інших республік СРСР до проголошення Україною незалежності.
Відповідно до статті 1 Угоди про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав у сфері пенсійного забезпечення від 13 березня 1992 року, пенсійне забезпечення громадян держав-учасниць даної Угоди та членів їх сімей здійснюється за законодавством держави, на території якої вони проживають.
Статтею 3 цієї Угоди встановлено, що всі витрати, пов'язані зі здійсненням пенсійного забезпечення за даною Угодою, несе держава, яка надає забезпечення.
За змістом цієї норми взаємні розрахунки між державами можуть проводитися лише на підставі двосторонніх договорів.
Таким чином, суд приходить до висновку, що страховиком, який має виплачувати пенсію по інвалідності особі, яка стала інвалідом від нещасного випадку на виробництві на території колишніх республік СРСР, а в разі виплати такої органами Пенсійного фонду України - відшкодувати останньому витрати повинен Фонд соціального страхування від нещасних випадків.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги управління Пенсійного фонду України в м. Дружківці Донецької області до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Дружківці Донецької області про стягнення відшкодування витрат з виплати та доставки пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання у відношенні ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 за період з 01.11.2009 року по 31.03.2010 року, які отримали каліцтво у колишніх республіках СРСР, підлягають частковому задоволенню, а саме пенсію по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання у розмірі 3 750, 00 грн. та витрати на виплату та доставку пенсії у розмірі 22,60 грн., що у загальному розмірі становить 3772, 60 грн. В іншій частині, позовні вимоги не підлягають задоволенню через їх безпідставність.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 17-20, 69-72, 86, 94, 158-164, 167, 254, 257 КАС України, суд, –
п о с т а н о в и в :
Адміністративний позов управління Пенсійного фонду України в м. Дружківці Донецької області до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Дружківці Донецької області про стягнення не прийняті до заліку витрати на виплату пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку або професійного захворювання та пенсії у зв’язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку або професійного захворювання, з 01.11.2009 по 31.03.2010 року в сумі 12832,60 грн., витрати з виплати державної адресної допомоги за період з 01.11.2009 по 01.04.2010 року в сумі 146 470, 66 грн., а також витрати з виплати цільової грошової допомоги до пенсій за період із 01.11.2009 по 31.03.2010 року в сумі 5859, 37 грн., - задовольнити частково.
Стягнути з Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійного захворювання України в м.Дружківка Донецької області (84205, Донецька область, м. Дружківка, вул. Тверська, 6) на користь управління Пенсійного фонду України в м. Дружківка Донецької області витрати з виплати та доставки пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання у відношенні ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 за період з 01.11.2009 року по 31.03.2010 року у розмірі 3772 (три тисячі сімсот п’ятдесят) грн. 60 коп.
В іншій частині позову відмовити.
Постанова постановлена у нарадчій кімнаті та проголошено її вступну та резолютивну частину 04 березня 2011 року в присутності представників сторін.
Повний текст постанови виготовлений 09 березня 2011 року.
Постанова набирає законної сили після закінчення строків подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Суддя Зінченко О.В.