Україна
ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
15 березня 2011 р. справа № 2а/0570/1623/2011
Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17
час прийняття постанови:
Донецький окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Зінченка О.В.
при секретарі Важинській Т.В.
з участю представників:
позивача – Лакніконіс В.П.,
відповідача – Біланової Н.В., Трубчанінова О.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Державного підприємства «Науково-дослідний інститут високих напруг» до управління Пенсійного фонду України в м.Слов’янську Донецької області про визнання протиправним та скасування рішення про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхових внесків №1696 від 30.12.2010 року, -
в с т а н о в и в :
Державне підприємство «Науково-дослідний інститут високих напруг» (далі – позивач) звернулось до суду з позовом до управління Пенсійного фонду України в м. Слов’янську Донецької області (далі – відповідач) про визнання протиправним та скасування рішень про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхових внесків №1696 від 30.12.2010 року.
В обґрунтування вимог позивач посилається на те, що відповідачем в порушення вимог Конституції України, Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» від 9 липня 2003 року №1058-IV (далі – Закон №1058-IV), Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженою постановою правління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 року №21-1 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 16 січня 2004 року за №64/8663), неправомірно прийнято рішення про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхових внесків №1696 від 30.12.2010 року, оскільки відповідач відповідно до вимог п. 9.3.2 вказаної Інструкції рішення повинен був складати окремо за кожний базовий звітний період, тобто за кожний календарний місяць, а саме: за липень 2010 року, за серпень 2010 року, за вересень 2010 року, за жовтень 2010 року, за листопад 2010 року та за грудень 2010 року. Таким чином, відповідач не мав правових підстав приймати оскаржуване рішення відносно позивача за період з 20.07.2010 р. до 15.12.2010 р. про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхових внесків.
Зважаючи на вказані обставини, позивач просив суд визнати протиправними та скасувати рішення № 1696 від 30.12.2010 року прийняте відповідачем.
Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримала і просила їх задовольнити.
Представники відповідача у судовому засіданні позов не визнали та надали заперечення, відповідно до яких нараховані за рішенням № 1696 від 30.12.2010 р. фінансові санкції та пеня були застосовані управлінням ПФУ в м. Слов’янську Донецької області, у зв’язку із несвоєчасною сплатою сум нарахованих страхових внесків за базовий період червень 2010 року. Оскаржуване рішення приймалось на підставі даних картки особового рахунку і винесено саме після факту повного погашення недоїмки позивачем, що мав місце 15.12.2010 року.
Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд приходить до висновку про те, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Позивач, Державне підприємство «Науково-дослідний інститут високих напруг», є юридичною особою, як платник страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування зареєстрований в управлінні Пенсійного фонду України в м. Слов’янську Донецької області.
Відповідач, управління Пенсійного фонду України в м.Слов’янську Донецької області, є органом виконавчої влади, який в цих правовідносинах здійснює повноваження, покладені на нього ст. 12 Прикінцевих положень Закону №1058-IV, Положенням про Пенсійний фонд України, затвердженого Указом Президента України від 1 березня 2001 року № 121/2001 з наступними змінами та доповненнями.
30.12.2010 року управлінням Пенсійного фонду в м. Слов’янську Донецької області прийнято рішення №1696 про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків за період з 20.07.2010 року по 15.12.2010 року, у тому числі донарахованих страхувальниками або органом Пенсійного фонду, згідно яких до позивача застосовані штрафні санкції у сумі 14580,90 грн. та нарахована пеня у розмірі 15404,60 грн. (а.с. 6).
Правовідносини, що склалися між сторонами, регулюються Законом України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” із змінами і доповненнями, внесеними Законами України.
На момент розгляду справи судом окремі норми згаданого Закону втратили чинність, у зв’язку із набранням чинності Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування».
Приймаючи до уваги, що спірні правовідносини в частині несплати (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) позивачем страхових внесків виникли у 2010 році, тобто до набранням чинності Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування», при розгляді справи судом застосовуються також норми законів, що діяли на момент виникнення цих відносин.
Відповідно до ч. 5 ст. 20 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» страхові внески сплачуються страхувальниками шляхом перерахування безготівкових сум з їх банківських рахунків.
Згідно з ч. 6 ст. 20 цього Закону страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду.
Відповідно до п. 6 ч. 2 ст.17 Закону № 1058 страхувальник зобов'язаний нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.
Роботодавці - підприємства, установи і організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, об'єднання громадян, профспілки, політичні партії (у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, профспілок, політичних партій, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами) є страхувальниками відповідно до п.1 ст.14 Закону № 1058. Згідно абзацу 3 ч. 6 ст. 20 зазначеного Закону страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду, який для зазначених страхувальників складає календарний місяць.
Частиною 2 ст. 106 Закону № 1058, встановлено, що суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (далі - недоїмка) і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.
У відповідності до ч. 5 ст. 106 зазначеного Закону, за рахунок сум, що надходять від страхувальника або від державної виконавчої служби в рахунок сплати недоїмки, погашаються суми недоїмки, пені та фінансових санкцій у порядку календарної черговості їх виникнення. У разі, коли страхувальник має несплачену недоїмку, пеню та фінансові санкції і здійснює сплату поточних сум страхових внесків, ці суми зараховуються в рахунок сплати недоїмки, пені та фінансових санкцій.
Частиною 8 ст. 106 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», встановлено, що на недоїмку нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення платежу.
Відповідно до п. 2 ч. 9 ст. 106 цього ж Закону виконавчі органи Пенсійного фонду застосовують до страхувальників фінансові санкції - штраф у розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених сум за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або територіальними органами Пенсійного фонду. Одночасно на суми своєчасно не сплачених (не перерахованих) страхових внесків і фінансових санкцій нараховується пеня в розмірі 0,1 відсотка зазначених сум коштів, розрахована за кожний день прострочення платежу.
У відповідності до ч. 12 ст. 106 зазначеного Закону, нарахування пені, передбаченої частинами дев'ятою і десятою ст. 106, починається з першого календарного дня, що настає за днем настання строку відповідного платежу, до дня його фактичної сплати страхувальником, або з першого календарного дня, що настає за днем закінчення строку перерахування (зарахування) відповідних сум, до дня їх фактичного перерахування (зарахування) банками та організаціями, які здійснюють виплату і доставку пенсій.
На виконання положень вказаного Закону, постановою правління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 року за №21-1 затверджено Інструкцію про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, яку зареєстровано в Міністерстві юстиції України 16 січня 2004 року за №64/8663, (далі – Інструкція).
Вказана Інструкція визначає процедуру обчислення і сплати страхових внесків та інших платежів до бюджету ПФУ підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, виду діяльності і господарювання.
Відповідно п. 5.1.4. Інструкції нараховані за відповідний базовий період страхові внески сплачуються платниками (крім гірничих підприємств) шляхом перерахування безготівкових сум з їх банківських рахунків не пізніше ніж через 20 календарних днів з дня закінчення цього періоду незалежно від виплати заробітної плати (доходу), на суми яких нараховуються страхові внески. Базовим звітним періодом є календарний місяць.
Пункт 9.3.2 Інструкції 21-1 встановлює, що за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або територіальними органами Пенсійного фонду України накладається штраф у розмірі 10% від своєчасно несплачених сум. При цьому, складається рішення, за формою згідно дод. 14 до Інструкції. Розрахунок цієї фінансової санкції здійснюється на підставі даних картки особового рахунку платника.
При застосуванні штрафів, зазначених у цьому підпункті, приймається одне рішення після сплати (погашення) у повному обсязі недоїмки окремо за кожний базовий звітний період незалежно від кількості випадків сплати за вказаний період.
Як встановлено судом із матеріалів справи, нараховані за рішенням № 1696 від 30.12.2010 р. фінансові санкції та пеня застосовані відповідачем, у зв’язку із несвоєчасною сплатою сум нарахованих страхових внесків за базовий звітний період - червень 2010 року, які необхідно було сплатити до 20.07.2010 року, що підтверджується даними картки особового рахунку позивача, які надані у судовому засіданні представником відповідача (а.с. 42,43).
Приймаючи до уваги, що недоїмка, за вказаний базовий період, позивачем у повному обсязі погашена 15.12.2010 року, суд приходить до висновку, що оскаржуване рішення №1696 від 30.12.2010 року відповідачем винесено у відповідності до вимог Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» та Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженою постановою правління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 року №21-1, а саме після факту погашення недоїмки позивачем.
Зважаючи на встановлені судом обставини справи, суд вважає, що заявлені позовні вимоги позивача до відповідача про визнання протиправним та скасування рішення про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхових внесків №1696 від 30.12.2010 року, не підлягають задоволенню.
Згідно із вимогами статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України витрати, що понесла сторона, не на користь якої ухвалено судове рішення, їй не компенсуються.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 8, 9, 10, 11, 40, 94, 158, 159, 160, 161, 162, 163, 183-2 КАС України, суд, -
п о с т а н о в и в :
У задоволенні адміністративного позову державного підприємства «Науково-дослідний інститут високих напруг» до управління Пенсійного фонду України в м. Слов’янську Донецької області про визнання протиправним та скасування рішення про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхових внесків № 1696 від 24.01.2010 року, - відмовити повністю.
Вступну та резолютивну частини постанови виготовлено у нарадчій кімнаті і проголошено 15 березня 2011 року.
Постанова у повному обсязі складена 18 березня 2011 року.
Постанова набирає законної сили після закінчення строків подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Суддя Зінченко О.В.