ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа № 2-а-5152/10/0270
Головуючий у 1-й інстанції: Воробйова І.А.
Суддя-доповідач: Голота Л. О.
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 березня 2011 року
м. Вінниця
Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого-судді: Голоти Л.О.
суддів: Мельник - Томенко Ж.М., Совгири Д.І.
при секретарі: Афанасьєвій З.В.
за участю представників сторін:
позивач: Желіховський В.М.
відповідач: Юр'євський В.Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Вінниці на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 17 січня 2011 року у справі за адміністративним позовом кредитної спілки "Злагода" до Державної податкової інспекції у м.Вінниці про визнання протипрвним та скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0001052200 та податкового повідомлення-рішення №0001032200/0 від 03.12.2010 року , -
В С Т А Н О В И В :
Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 17.01.2011р. позовні вимоги кредитної спілки «Злагода»до Державної податкової інспекції у м. Вінниці про визнання протиправним та скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0001052200 та податкового повідомлення-рішення №0001032200/0 від 03.12.2010р. задоволені в повному обсязі: визнано протиправним та скасовано рішення Державної податкової інспекції у м. Вінниці про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0001052200.
Відповідач –Державна податкова інспекція у м. Вінниці не погодилась з даною постановою суду першої інстанції та подала апеляційну скаргу, в якій просила постанову суду скасувати, прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Колегія суддів заслухавши доповідача, пояснення сторін, перевіривши матеріалами справи за доводами апеляційних скарг, вважає, що апеляційна скарга відповідача підлягає задоволенню, а постанова суду першої інстанції має бути скасована.
До такого висновку колегія прийшла з огляду на наступне:
Судом першої інстанції встановлено, що у період з 22.10.2010 року по 18.11.2010 року Державною податковою інспекцією у м. Вінниці була проведена виїзна планова перевірка кредитної спілки «Злагода»з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2009 року по 30.06.2010 року, за результатами якої податковим органом було складено акт від 25.11.2010 року № 3954/2201/26423413.
Відповідно до зазначеного акту податковим органом встановлено, що позивачем занижено податок на прибуток на суму 6250 грн., внаслідок не оприбуткування сум доходу отриманого від продажу автомобіля Mersedes-Benz 312 D.
На підставі акту перевірки Державною податковою інспекцією у м. Вінниці 03.12.2010 року було прийнято податкове повідомлення-рішення № 0001032200/0 про визнання податкового зобов’язання з податку на прибуток та рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій –125000 грн.
Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги кредитної спілки «Злагода»посилався на те, що позивач при продажі автомобіля Mersedes-Benz 312 D не є діяльністю у сфері товарного обігу, оскільки є реалізацією основного засобу кредитної спілки, що в свою чергу не підпадає під будь-яку форму господарсько-торгівельної діяльності.
Колегія суддів не може погодитися з таким висновком суду з наступних підстав.
Згідно зі ст.1 Закону України № 265/95-ВР від 06.07.1995р. «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»реєстратори розрахункових операцій застосовуються фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності або юридичними особами (їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами), які здійснюють операції з розрахунків у готівковій та/або в безготівковій формі при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг.
Згідно ст.3 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», об'єктом оподаткування податком на прибуток є прибуток, який визначається шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду на суму валових витрат платника податку та суму амортизаційних відрахувань.
Згідно з п.5.1. ст.5 Закону України №283/97-ВР, до валових витрат виробництва та обігу підприємства відноситься сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.
Відповідно до п.1.6 ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»(далі - Закон) товари це - матеріальні та нематеріальні активи, а також
цінні папери та деривативи, що використовуються у будь-яких операціях, крім операцій з їх випуску (емісії) та погашення.
Згідно пункту 1.31 ст.1 Закону продаж товарів це - будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за плату або компенсацію, незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатного надання товарів. Не вважаються продажем операції з надання товарів у межах договорів комісії, схову (відповідального зберігання), доручення, інших цивільно-правових договорів, які не передбачають передачу прав власності на такі товари.
Судом встановлено, що 02.11.2009р. КС «Злагода»оприбуткувала на баланс заставне майно (автомобіль Mersedes-Benz 312 D) яке примусово стягнуто за рішенням суду та передано у власність кредитної спілки (а.с.75-76).
Судом з’ясовано, що відповідно до біржової угоди купівлі –продажу транспортного засобу за №959510 від 05.11.2009р. укладеної між КС «Злагода та ОСОБА_4 Mersedes-Benz 312 D 1999 року випуску, вартість продажу якого становить 25000 грн. Дані кошти надійшли в касу позивача згідно прибуткового касового ордеру №6222 від 05.11.2009р.
Згідно зі ст. 1 Закону України «Про товарну біржу»товарна біржа є організацією, що об'єднує юридичних і фізичних осіб, які здійснюють виробничу і комерційну діяльність, і має за мету надання послуг в укладенні біржових угод, виявлення товарних цін, попиту і пропозицій на товари, вивчення, упорядкування і полегшення товарообігу і пов'язаних з ним торговельних операцій.
Правовий статус товарної біржі свідчить, що вона здійснює організацію торгового процесу, забезпечує дотримання учасниками біржових торгів досягнутих домовленостей щодо купівлі-продажу товарів, які продаються на цих торгах, засвідчує факт укладення біржових угод та гарантує їх виконання. Така діяльність біржі не є здійсненням юридичних дій в інтересах іншої особи, а тому не є посередництвом.
Відповідно до ст. 15 Закону України «Про товарну біржу» біржовою операцією визнається угода, що відповідає сукупності зазначених нижче умов: якщо вона являє собою купівлю-продаж, поставку та обмін товарів, допущених до обігу на товарній біржі; якщо її учасниками є члени біржі; в) якщо вона подана до реєстрації та зареєстрована на біржі не пізніше наступного за здійсненням угоди дня.
В порушення п.7.11.9 п. 7.11 ст. 7 Закону позивачем занижено отриманий дохід від продажу транспортного засобу, що підлягає оподаткуванню податком на прибуток за ставкою 25%. Таким чином судом встановлено заниження доходів з інших джерел на загальну суму 25000 грн., в тому числі: IV квартал 2009р. –25000 грн., що в результаті призвело до заниження податку на прибуток в сумі 6250 грн.
Відповідно до п.п. 7.11.4 п. 7.11. ст. 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від оподаткування звільняються доходи неприбуткових організацій, визначених у абзаці "в" підпункту 7.11.1, отримані у вигляді: коштів, які надходять до кредитних спілок та пенсійних фондів у вигляді внесків на недержавне пенсійне забезпечення або внесків на інші потреби, передбачені законодавством; доходів від здійснення операцій з активами (у тому числі пасивних доходів) недержавних пенсійних фондів та кредитних спілок, за пенсійними вкладами (внесками), рахунками учасників фондів банківського управління відповідно до закону з цих питань; дотацій або субсидій, отриманих з державного або місцевого бюджетів, державних цільових фондів або у межах благодійної, у тому числі гуманітарної допомоги чи технічної допомоги, що надаються таким неприбутковим організаціям відповідно до умов міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, крім дотацій на регулювання цін на платні послуги, які надаються таким неприбутковим організаціям або через них їх отримувачам згідно із законодавством, з метою зниження рівня таких цін.
Згідно п.п. 7.11.9 п. 7.11 ст. 7 Закону незалежно від положень абзацу першого цього підпункту, у разі коли неприбуткова організація отримує доход з джерел, інших ніж визначені відповідними підпунктами 7.11.2 - 7.11.7 цього пункту, така неприбуткова організація зобов'язана сплатити податок на прибуток, який визначається як сума доходів, отриманих з таких інших джерел, зменшена на суму витрат, пов'язаних із отриманням таких доходів, але не вище суми таких доходів.
Тому, відповідно до п. 7.20 ст. 7 Закону до складу валових витрат платників податків, зазначених у п. 7.11 цієї статті, не включаються витрати, понесені у зв'язку із одержанням таких звільнених доходів.
Судом встановлено, що суд першої інстанції при винесенні рішення не взяв до уваги виявлене порушення кредитної спілки «Злагода»при продажу автомобіля за готівкові кошти ОСОБА_4, а тому, позивач зобов’язаний був провести розрахункову операцію на повну суму покупки через РРО з друкуванням відповідних розрахункових документів.
Статтею 8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»(у редакції Закону України № 283/97-ВР від 22.05.1997р.) визначено, що основні фонди - це матеріальні цінності, що використовуються у господарській діяльності платника податку протягом періоду, який перевищує 365 календарних днів з дати введення в експлуатацію таких матеріальних цінностей, та вартість яких поступово зменшується у зв'язку з фізичним або моральним зносом.
Із матеріалів справи слідує (а.с. 53, а.с. 74), що КС "Злагода" 02.11.2009р. оприбутковано на баланс заставне майно - автомобіль Mersedes-Benz 312 D 1999 року випуску та 05.11.2009р. кредитна спілка отримала кошти згідно договору купівлі-продажу від ОСОБА_4 в сумі 25000 грн. Дане заставне майно знаходилось на балансі позивача лише 3 дні.
Ст.3 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»встановлені обов'язки для суб'єктів підприємницької діяльності, що здійснюють розрахункові операції при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг. Закон не обмежив виконання цих обов'язків лише продажем товарів (наданням послуг), а й встановив, що продаж повинен мати місце у сфері торгівлі, громадського харчування чи послуг.
Таким чином, судом першої інстанції помилково встановлено, що позивачем при продажі автомобіля марки Mersedes-Benz 312 D за готівкові кошти останній не зобов’язаний був проводити розрахункову операцію через РРО, як наслідок до позивача податковою інспекцією у м. Вінниці правомірно застосовано порушення п. п. 7.11.9 п. 7.11 ст. 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».
Підсумовуючи вищевикладене колегія суддів вважає за необхідне зазначити що доходи отримані кредитною спілкою «Злагода»згідно біржової угоди при продажі транспортного засобу Mersedes-Benz 312 D є доходами із джерел інших, ніж внески та пасивні доходи, а тому оподаткування здійснюється на загальних підставах за ставкою 25 відсотків.
Тому, колегія суддів дійшла до висновку, що перевірка кредитної спілки «Злагода»проведена з урахуванням вимог чинного законодавства.
Отже, суд першої інстанції дійшов до помилкового висновку про задоволення позовних вимог та скасування податкового повідомлення-рішення.
За таких обставин, судова колегія вважає, що суд першої інстанції не дав належної оцінки вказаним обставинам та зібраним по справі доказам, не правильно застосував норми матеріального права, у зв'язку із чим, ухвалив рішення, яке підлягає скасуванню.
Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 198, статті 202 КАС України, підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є:
1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи;
2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими;
3) невідповідність висновків суду обставинам справи;
4) порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.
У зв’язку з викладеним, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції прийняв оскаржувану постанову з порушенням норм матеріального права, що відповідно до вимог статті 202 Кодексу адміністративного судочинства України обумовлює скасування постанови суду першої інстанції, а у позові необхідно відмовити.
Керуючись статтями 24, 160, 167, 184, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
П О С Т А Н О В И В:
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Вінниці задовольнити повністю .
Постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 17 січня 2011 року у справі за адміністративним позовом кредитної спілки "Злагода" до Державної податкової інспекції у м.Вінниці про визнання протипрвним та скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0001052200 та податкового повідомлення-рішення №0001032200/0 від 03.12.2010 року, - скасувати.
Прийняти нову постанову:
Відмовити кредитній спілці "Злагода" у задоволенні позовних вимог до Державної податкової інспекції у м. Вінниці про визнання протиправним та скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0001052200 та податкового повідомлення-рішення від 03.12.2010р. №0001032200/0.
Постанова суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно ст 212 КАС України.
Постанова суду складена в повному обсязі "09" березня 2011 р. .
Головуючий /підпис/ Голота Л.О.
Судді /підпис/ Мельник - Томенко Ж.М.
/підпис/ Совгира Д.І.
з оригіналом згідно:
секретар: