ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
_____________________________________________________________________________________________
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"23" березня 2011 р.Справа № 32/78-10-2331
Колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду у складі:
головуючого судді Пироговського В.Т.,
суддів Картере В.І., Жекова В.І.,
секретар судового засідання Чеголя Є.О.
за участю представників сторін:
від ТОВ „Істок” Трофименко Л.В.
від ПАТ “Інтеграл-банк” не з’явилися
від ПАТ “Акціонерний банк “Експрес-Банк” не з’явилися
від ТОВ “Інтеррибфлот-Україна” не з’явилися
від ТОВ “Море Плюс” не з’явилися
від ТОВ “Перша Севастопольська компанія з управління активами” не з’явилися
від ТОВ “Агроресурс-Сервис-МП” не з’явилися
від ТОВ “ІРФ-Дистрибуція” не з’явилися
від ТОВ “Нордік і К” не з’явилися
від ПАТ “Західінкомбанк” не з’явилися
від ПАТ “Західно-Український консорціум” Волтарніст М.О.
від УПФУ в м. Білгород-Дністровському не з’явилися
від Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Білгород-Дністровському районі Одеської області не з’явилися
від Кормільцева М.А. Кормільцев М.А.
розглянула апеляційну скаргу
Приватного акціонерного товариства “Західно-Український консорціум”
на ухвалу господарського суду Одеської області (відмова у задоволенні клопотання)
від 28.01.2011р.
у справі № 32/78-10-2331
за заявою боржника Товариства з обмеженою відповідальністю „Істок”
кредитори:
1.Публічне акціонерне товариство “Інтеграл-банк”
2.Публічне акціонерне товариство “Акціонерний банк “Експрес-Банк”
3.Товариство з обмеженою відповідальністю “Інтеррибфлот-Україна”
4.Товариство з обмеженою відповідальністю “Море Плюс”
5.Товариство з обмеженою відповідальністю “Перша Севастопольська компанія з управління активами”
6.Товариство з обмеженою відповідальністю “Агроресурс-Сервис-МП”
7.Товариство з обмеженою відповідальністю “ІРФ-Дистрибуція”
8.Товариство з обмеженою відповідальністю “Нордік і К”
9.Публічне акціонерне товариство “Західінкомбанк”
10.Приватне акціонерне товариство “Західно-Український консорціум”
11.Управління Пенсійного фонду України в м. Білгород-Дністровському
12.Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Білгород-Дністровському районі Одеської області
про визнання банкрутом
розпорядник майна Кормільцев Максим Анатолійович
Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 09.03.2011р. прийнята до провадження та призначена до розгляду на 23.03.2011р. апеляційна скарга Приватного акціонерного товариства “Західно-Український консорціум” (далі ПАТ “Західно-Український консорціум”) на ухвалу господарського суду Одеської області від 28.01.2011р. у справі № 32/78-10-2331 (відмова у задоволенні клопотання).
Учасники судового процесу повідомлені належним чином про час і місце розгляду апеляційних скарг, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення та реєстрами відправки заказної кореспонденції.
Апеляційна скарга розглянута за правилами ст. 102 ГПК України.
В судовому засіданні 23.03.2011р. згідно із приписами ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 09.06.2010р. порушено провадження у справі № 32/78-10-2331 про визнання банкрутом Товариства з обмеженою відповідальністю „Істок”, введено процедуру розпорядження майном боржника, призначено розпорядника майном боржника арбітражного керуючого Кормільцева М.А., введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, заборонено боржнику та іншим особам вчиняти дії по відчуженню майна боржника, здійснювати дії по реорганізації боржника, внесення майна та інших активів як внеску у підприємства, організації, що засновуються без згоди розпорядника майном боржника.
Кредитор ПАТ „АБ „Експрес-Банк” звернувся до суду із клопотанням (т. 10 а.с.95-98) про відсторонення керівника боржника ТОВ „Істок” генерального директора ОСОБА_5 від посади та покладення виконання його обов’язків на розпорядника майна Кормільцева Максима Анатолійовича у порядку встановленому ч.2 ст. 12 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, посилаючись на те, що дії керівника боржника перешкоджають діям розпорядника майном, порушують права та законні інтереси боржника та кредиторів через штучне збільшення кредиторської та дебіторської заборгованості з наступних підстав. Після порушення господарським судом Одеської області справи про банкрутство ТОВ „Істок” за заявою боржника №1/24-10-510 1.02.2010р., у період березень-квітень 2010р. 10.03.2010р. ТОВ „Істок” в особі Генерального директора ОСОБА_5 були укладені договори поставки між ТОВ „ІРФ-Дистрибуція” та ТОВ „Істок”, про поставку останньому товару на суму 7 037 190 грн.; 22.03.2010р. договір купівлі-продажу з ТОВ „Інтеррибфлот-Україна” з ТОВ „Істок”, за яким останній купив товар на суму 5 013 000 грн.; 25.03.2010р. договір поставки з ТОВ „Море Плюс”, за умовами якого ТОВ „Істок” купив товар на суму 2 949 810 грн.; 29.04.2010р. між ТОВ „Перша Севастопольська компанія з управління активами” та ТОВ „Істок” укладено договір купівлі-продажу векселів, за умовами якого ТОВ „Істок” придбав векселі загальною вартістю 14 900 000 грн., які в подальшому боржником продані. Як вказує кредитор, в порушення ч.13 ст. 13 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” погодження на розпорядження векселями розпорядник майна боржника не давав. Крім того, кредитор стверджує, що керівник боржника не виконує вимоги розпорядника майном боржника про надання інформації та копії документів для здійснення своїх функцій, тому останній позбавлений можливості виконувати свої обов’язки щодо захисту майна, оскільки керівник боржника без повідомлення та погодження укладає угоди щодо його розпорядження.
Аналогічне клопотання подане кредиторами ПАТ “Західно-Український консорціум” (т. 9 а.с. 124-125) ТОВ „Нордік і К” та ПАТ „Інтеграл-банк” (т.10 а.с.122-123), в якому кредитори вказують на те, що дії керівника боржника ТОВ „Істок” Генерального директора ОСОБА_5 є протиправними, спрямованими на уникнення відповідальності перед кредиторами, створення штучної заборгованості і перешкоджанню подальшому провадженню у справі.
В процесі розгляду даної справи ухвалою господарського суду Одеської області від 28.01.2011р. зі справи № № 32/78-10-2331 (суддя Грабован Л.І.) у задоволенні клопотань Публічного акціонерного товариства “Акціонерний банк “Експрес-Банк”, Товариства з обмеженою відповідальністю “Нордік і К” та Публічного акціонерного товариства “Інтеграл-банк” про відсторонення керівника боржника ТОВ „Істок” генерального директора ОСОБА_5 від посади та покладення виконання його обов’язків на розпорядника майна Кормільцева Максима Анатолійовича відмовлено.
Ухвала суду вмотивована наступним:
-керівником боржника в установленому законом порядку вжиті заходи щодо отримання дозволу на укладення вказаних угод, однак у зв’язку з тим, що фактично ці угоди не передбачали відчуження майна боржника, а є договорами укладеними підприємством в процесі оперативно-господарської діяльності, направленими на отримання прибутку, надання згоди на їх укладення Закон не вимагає, про що повідомлено товариство розпорядником майна;
-зі звіту розпорядника майном боржника ТОВ „Істок” Кормільцева М.А. (т.11 а.с.37) та доданої до нього постанови про відмову в порушенні кримінальної справи 15.12.2010р. помічника Білгород-Дністровського міжрайонного прокурора Клименко С.Ю. (т.11 а.с.39-40), вбачається, що в результаті проведеної за заявою арбітражного керуючого перевірки (т.11 а.с.38) встановлено, що укладення договорів поставки ТОВ „Істок” з ТОВ „Інтеррибфлот-Україна”, ТОВ „Море плюс”, ТОВ „ІРФ Дистрибуція” дозволило отримати підприємству дохід в розмірі 400 000 грн., який відображено в бухгалтерському та податковому обліку підприємства;
-враховуючи відсутність в діях посадових осіб ТОВ ”Істок” ознак злочину, передбаченого ст..ст.221,364 КК України у порушенні кримінальної справи за фактом зловживання службовим становищем та порушенням законодавства про банкрутство відмовлено. Вказана постанова переглянута Білгород-Дністровським районним судом та постановою від 29.12.2010р. по справі № 4-410 відмовлено у задоволені скарги арбітражного керуючого.
-розпорядник майном боржника Кормільцев М.А. заяву про відсторонення керівника боржника від виконання обов’язків не підтримав, викладені у заяві доводи про перешкоджання його роботі не підтвердив, повідомив, що його вимоги про надання документів виконуються;
-посилання кредитора на, те що боржник свідомо ввів суд в оману стосовно одного з кредиторів, створивши при цьому фіктивний документ (лист №48 від 3.03.2008р.) судом до уваги не прийняті, оскільки боржник пояснив, що вказана заборгованість по договору виникла внаслідок технічної помилки, при цьому заборгованість перед цим кредитором дійсно існує, що підтверджено заявою самого кредитора та включенням його вимог до реєстру вимог кредиторів. На думку суду першої інстанції вказівка у заяві про порушення справи про банкрутство вимог кредитора, який у встановлений Законом строк не звернувся до суду із заявою не впливає на подальше провадження у справі, оскільки у заяві боржником вказано інші борги, наявність яких підтверджена бухгалтерськими документами та пред’явлена кредиторами до суду;
-заборони боржнику займатись підприємницькою діяльністю та укладати договори під час дії мораторію Закон не встановлює.
Не погоджуючись з ухвалою суду ПАТ “Західно-Український консорціум” звернулось до Одеського апеляційного господарського суду апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу суду першої інстанції від 28.01.2011р. зі справи № 32/78-10-2331 скасувати та прийняти нову ухвалу, якою відсторонити керівника боржника від посади та покласти виконання його обов’язків на розпорядника майна, посилаючись на неповне з’ясування судом всіх обставин справи, без належного і всебічного дослідження доказів у справі та порушення норм матеріального і процесуального права.
Зокрема, особа, яка подала апеляційну скаргу зазначає:
-судом першої інстанції, не прийнято до уваги клопотання (а.с. 124-125, т. 9), не досліджено всіх доказів у їх сукупності на які посилався апелянт, обґрунтовуючи своє клопотання наявністю в діях керівника боржника перешкоджання діям розпорядника майном, порушення права та законних інтересів боржника та кредиторів через штучне збільшення кредиторської та дебіторської заборгованості;
-судом першої інстанції не прийнято до уваги, що після порушення господарським судом Одеської області справи про банкрутство ТОВ „Істок” за заявою боржника від 01.02.2010р. № 1/24-10-510, у період березень-квітень 2010р. генеральний директор ТОВ „Істок” розпорядився майном боржника, вартість якого за кожною угодою перевищує 1% балансової вартості всіх активів боржника, тобто у розумінні ст. 1 Закону № 2343-Х11 всі ці угоди є значними і потребують погодження розпорядником майна;
-генеральний директор ТОВ „Істок” своїми діями значно погіршив фінансовий стан (показників платоспроможності та ліквідності) боржника;
-розпорядник майна, розглянув звернення керівника боржника в порушення вимог п. 13 ст. 13 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, а суд першої інстанції не надав цьому належної правової оцінки;
-суд не прийняв до уваги наявність у боржника зустрічних однорідних вимог з вексельного боргу до ТОВ „ІРФ-Дистрибуція”, ТОВ „Інтеррибфлот-України”, ТОВ „Море Плюс”;
-суд першої інстанції не надав належної оцінки договору доручення від 30.04.2010р. № Б-15, укладеному боржником з ТОВ „Інвест-Капітал”, згідно із яким останній зобов’язався за винагороду продати векселі за 14 980 000грн. Судом, також не оцінено акт приймання-передачі векселів по договору доручення від 30.04.2010р. № Б-15, згідно із яким векселі вибули із володіння боржника в порушення умов вказаного договору доручення, оскільки відповідно до п. 1.3. договору доручення приймання-передача векселів здійснюється виключно між продавцем (боржником) та покупцем;
-у відзиві на клопотання інших кредиторів про відсторонення керівника боржника, боржник зазначає, що 06.07.2010р. повіреним укладено договір купівлі-продажу векселів № Б-15/1 з ТОВ „Інтерброк”, строк оплати по якому не настав. В матеріалах справи зазначений договір відсутній. Крім того, в матеріалах справи відсутній і дозвіл розпорядника майном на відчуження векселів.
В поясненнях на апеляційну скаргу Розпорядник майна Кормільцев М.А. зазначив, що підстави, викладені ПАТ “Західно-Український консорціум” в клопотанні про відсторонення керівника боржника та в апеляційній скарзі є необгрунтованими та такими, що не відповідають дійсності, а вимоги –безпідставними.
У відзиві ТОВ „Істок” просить у задоволенні апеляційної скарги відмовити, оскаржену ухвалу залишити без змін.
Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представників учасників процесу оцінивши наявні докази, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм процесуального права, повноту та об'єктивність дослідження обставин справи, колегія суддів прийшла до висновку про відсутність правових підстав для скасування оскарженої ухвали, виходячи з наступного:
До господарського суду Одеської області в межах справи про банкрутсво ТОВ „Істок”, звернулися кредитори останнього із клопотаннями про відсторонення від посади керівника боржника –генерального деректора ОСОБА_5. та покладення його обов’язків на розпорядника майна –Кормільцева М.А., посилаючись на приписи ч. 2 ст. 12, ст. 13 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, а саме:
-клопотання ПАТ “Акціонерний банк “Експрес-Банк” вхідний № 34588 від 22.12.2010р. (т. 10 а.с. 95-98);
-клопотання ТОВ „Нордік і К” та ПАТ „Інтеграл-банк” вхідний № 34836 від 23.12.2010р.
Крім того в матеріалах справи наявне клопотання ПАТ „Інтеграл-банк”, ТОВ „Нордік і К” та ПАТ “Західно-Український консорціум” вхідний № 31622 від 25.11.2010р. (т. 9 а.с. 124-125)
Дослідивши вказані клопотання, колегія суддів зазначає, всі вказані вище клопотання грунтуються на одних і тих-же обставинах справи, наявних доказах та правовому обгрунтуванню вимог, щодо відсторонення керівника ТОВ „Істок” та покладення його обов’язків на розпорядника майна, які викладені в описовій частині даної постанови і розглянуті господарським судом у засіданні суду 28.01.2011р. при винесенні оскаржуваної ухвали.
ПАТ “Західно-Український консорціум” в апеляційній скарзі посилається на те, що судом не розглянуто клопотання вхідний № 31622 від 25.11.2010р. Між тим, із матеріалів справи вбачається, що ухвалою суду від 24.11.2010р. (т. 10, а.с. 32) у осіб, які підписали вказане клопотання витребувані докази його надсилання гр. ОСОБА_5 Листом, вхідний № 34501 від 21.12.2010р., ПАТ “Західно-Український консорціум” повідомив суд про надання таких доказів (т.10, а.с. 85-90). Проте, згідно із поштовою квитанцією 01.12.2010р. поштова кореспонденція направлена на адресу ТОВ „Істок”, при цьому, докази відправки копії клопотання фізичній особі гр. ОСОБА_5. не надані. Поштовий чек, опис цінного листа, (т. 10, а.с. 87) не можуть бути такими доказами, оскільки згідно із поштовим штемпелем відправка здійснена 01.11.2010р., поштовий чек на оплату відправки рекомендованої кореспонденції від 01.12.2010р., клопотання підписане кредиторами 24.11.2010р. і зареєстроване в господарському суді 25.11.2010р.
При цьому, колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду зазначає, вимоги ТОВ „Перша Севастопольська компанія з управління активами” в сумі 14 900 000 грн., підтверджуються договором №б-30/04-10/1 купівлі-продажу векселів від 29.04.2010р., актом приймання-передачі векселів від 29.04.2010р.; вимоги ТОВ „Інтеррибфлот-Україна” в сумі 5 013 000 грн. договором від 22.03.2010р. про поставку товару, видатковою та податковою накладними; ТОВ „ІРФ-Дистрибуція” в сумі 7 037 190,01 грн. - договором від 10.03.2010р., видатковою та податковою накладними; вимоги ТОВ „Море Плюс” в сумі 2 949 810 грн., договором від 25.03.2010р., видатковою та податковою накладними.
Не грунтуються на фактичних обставинах справи доводи особи, що подала апеляційну скаргу стосовно того, що вимоги вказаних кредиторів ґрунтуються на договорах, укладених під час дїї мораторію на задоволення вимог кредиторів, а на момент укладення договорів правоздатність керівника боржника щодо розпорядження майном ТОВ „Істок” обмежена, оскільки у матеріалах справи наявні листи ТОВ „Істок” отримані розпорядником майна арбітражним керуючим №145 від 17.03.2010р., №142 від 15.03.2010р., №94 від 1.03.2010р., №214 від 21.04.2010р. щодо надання дозволів на укладення договорів поставки з ТОВ „Море плюс” на придбання продукції вартістю 2 949 810 грн. для отримання доходу у розмірі біля 50 000 грн.; з ТОВ „Інтеррибфлот-Україна” на придбання продукції на суму 5 013 000 грн., для отримання прибутку 200 000 грн.; з ТОВ „ІРФ-Дистрибуція” на придбання продукції на суму 7 037 190,01 грн. для отримання прибутку не менш 100 000 грн. та договору купівлі-продажу векселів з ТОВ „Перша Севастопольська компанія з управління активами” вартістю 14 900 000 грн. з метою реалізації третій особі, для отримання доходу 100 000 грн.
Розпорядником майна ТОВ „Істок” Колмиковою Т.О. листами від 26.04.2010р., 19.03.2010р., 28.04.2010р. з посиланням на п.13 ст. 13 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” повідомлено, що серед переліку цивільно-правових угод на укладення яких потрібне погодження розпорядника майном боржника відсутні договори поставки продукції, які укладаються підприємством в процесі оперативно-господарської діяльності, при цьому, зазначено, що розпорядник майна, згідно із п.14 ст. 13 цього Закону не має права втручатись в оперативну-господарську діяльність боржника. Враховуючи викладене, спростовуються доводи скаржника про відсутність повноважень керівника ТОВ „Істок” на укладення договорів з вказаними суб’єктами господарської діяльності. При цьому колегія суддів зауважує, що договори кредиторами фактично виконані, про що свідчать бухгалтерські документи (накладні та податкові накладні), акт приймання-передачі векселів та факт наявності заборгованості ТОВ „Істок” перед кредиторами підтверджений належними доказами.
Господарським судом в оскарженій ухвалі обгрунтовано зазначено про врахування наявної у справі постанови про відмову в порушенні кримінальної справи від 15.12.2010р. помічника Білгород-Дністровського міжрайонного прокурора Клименко С.Ю., з якої вбачається, що в результаті проведеної за заявою арбітражного керуючого перевірки встановлено, що укладення договорів поставки ТОВ „Істок” з ТОВ „Інтеррибфлот-Україна”, ТОВ „Море плюс”, ТОВ „ІРФ Дистрибуція” дозволило отримати підприємству доход в розмірі 400 000 грн., який відображено в бухгалтерському та податковому обліку підприємства, договори укладено згідно норм Господарського та Цивільного кодексів України, відповідні операції відображені в бухгалтерському та податковому обліку підприємства. Також перевіркою встановлено, що договір купівлі-продажу векселів від 29.04.2010р., укладений ТОВ „Істок” з ТОВ „Перша Севастопольська компанія з управління активами” укладений відповідно до норм Закону „Про обіг векселів в Україні”, Закону України „Про приєднання України до Женевської конвенції 1930 р., якою. Запроваджено Уніфікований закон про переказні векселі та прості векселі” Закону України „Про приєднання України до Женевської конвенції 1930р. про врегулювання деяких колізій законів про переказні та прості векселі”. Враховуючи відсутність в діях посадових осіб ТОВ ”Істок” ознак злочину, передбаченого ст.ст.221,364 КК України у порушенні кримінальної справи за фактом зловживання службовим становищем та порушенням законодавства про банкрутство відмовлено. Зазначене підтверджується постановою Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 29.12.2010р., яке вступило в законну силу 5.01.2011р., у справі №4-410, згідно із якою скаргу арбітражного керуючого Кормільцева М.А. на постанову про відмову у порушенні кримінальної справи від 15.12.2010р. Білгород-Дністровською міжрайонною прокуратурою, залишено без задоволення.
Щодо доводів скаржника про зарахування зустрічних однорідних вимог тміж ТОВ „Істок”, ТОВ “ІРФ-Дистрибуція”, ТОВ “Інтеррибфлот-Україна”, ТОВ „Море-Плюс” колегія суддів зазначає, що припинення зобов’язання зарахуванням передбачене ст. 601 ЦК України, згідно із якою зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги. Зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін.
Отже чинним законодавством України встановлено порядок зарахування зустрічних однорідних вимог, який передбачає заяву однієї із сторін. Проте в матеріалах справи такі заяви відсутні, у зв'язку з чим вказані доводи апеляційної скарги не можуть бути прийняті до уваги.
Додатково колегія суддів відзначає, що не зазначення судом в мотивувальній чи резолютивній частині ухвали від 28.01.2011р. опису клопотання ПАТ “Західно-Український консорціум” та наслідків його розгляду, не може бути підставою для скасування ухвали, оскільки ч. 2 ст. 104 ГПК України встановлено, що порушення або неправильне застосування норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення лише за умови, якщо це порушення призвело до прийняття неправильного рішення.
Крім цього, слід зазначити, що посилання особи, яка подала апеляційну скаргу на певні порушення пов’язанні із укладенням та виконанням договору доручення від 30.04.2010р. № Б-15, колегією суддів до уваги не приймаються, оскільки зазначені в апеляційній скарзі припущення не обгрунтовані нормами чинного українського законодавства.
Враховуючи викладене, судова колегія дійшла висновку, що ухвала господарського суду від 28.01.2011р. з даної справи про відмову у задоволенні клопотання про відсторонення керівника боржника ТОВ „Істок” генерального директора ОСОБА_5 від посади та покладення виконання його обов’язків на розпорядника майна відповідає чинному законодавству, у зв’язку з чим оскаржувану ухвалу слід залишити без змін, апеляційну скаргу без задоволення.
Керуючись ст.ст. 85,99,101-106 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів -
ПОСТАНОВИЛА:
Ухвалу господарського суду Одеської області від 28.01.2011р. зі справи № 32/78-10-2331 залишити без змін, апеляційну скаргу без задоволення.
Постанова в порядку ст.105 ГПК України набирає законної сили з дня ії прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.
Головуючий суддя В.Т. Пироговський
Судді В.І. Картере
В.І. Жеков
Повний текст постанови підписано 29.03.2011р.