КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: №   2-а-1801/10                            Головуючий у 1-й інстанції:   Міланіч А.М.       

Суддя-доповідач:  Грибан І.О.

У Х В А Л А

Іменем України

"12" березня 2011 р.                                                                                                        м. Київ

   Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

 Головуючий-суддя               Грибан І.О.

           судді                                      Губська О.А., Борисюк Л.П.

          розглянув в порядку письмового провадження в м. Києві апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України у Бородянському районі Київської області на постанову Бородянського районного суду Київської області від 22 грудня 2010 року у справі за позовом ОСОБА_2  до Управління Пенсійного фонду України у Бородянському районі Київської області про визнання дій неправомірними, зобов’язання провести перерахунок та виплату  пенсії –

В С Т А Н О В И В :

           Позивач  звернувся до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України у Бородянському районі Київської області, в якому просить суд визнати дії відповідача неправомірними  та зобов’язати його зробити перерахунок і виплату щомісячної доплати до пенсії та додаткової пенсії, передбачених ст.39, 45, 51Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», як особі, яка проживає в зоні посиленого радіоекологічного контролю та є потерпілою від аварії на ЧАЕС 4 категорії з 01.06.2010 року по 01.12.2010 р.

           Постановою Бородянського районного суду Київської області від 22 грудня 2010 року позов задоволено: визнано неправомірними дії відповідача, зобов’язано Управління Пенсійного фонду України у Бородянському районі Київської області провести перерахунок та виплату з урахуванням виплачених коштів пенсії позивачу  з 6 червня 2010 року відповідно до ст.ст.39,51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», нарахувавши щомісячну додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров’ю - у розмірі 15 процентів мінімальної пенсії за віком, виходячи зі встановленого розміру мінімальної пенсії за віком, який відповідає розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, щомісячну грошову доплату до пенсії за проживання у зоні посиленого радіоекологічного контролю –в розмірі однієї мінімальної заробітної плати.     

           Не погоджуючись із постановою суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу з підстав порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та постановити нову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог.

           Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а  постанова суду першої інстанції –без змін, виходячи з наступного.

           Відповідно до ч. 2 ст. 39 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»пенсії непрацюючим пенсіонерам, які проживають на територіях радіоактивного забруднення, підвищуються у розмірах, встановлених частиною першою цієї статті, а згідно ч.1 даної статті громадянам, які працюють на територіях радіоактивного забруднення, провадиться доплата в таких розмірах: - у зоні безумовного (обов'язкового) відселення - три мінімальні заробітні плати; - у зоні гарантованого добровільного відселення - дві мінімальні заробітні плати; - у зоні посиленого радіоекологічного контролю - одна мінімальна заробітна плата.      

           Згідно ст. 51 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»особам, віднесеним до постраждалих четвертої категорії призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, в розмірі 15 % мінімальної пенсії за віком.       

           Всупереч ст.ст. 39, 51 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»позивачу вказані доплати виплачувалися частково, у фіксованому розмірі, визначеному ПКМУ № 836 від 26.07.1996 року по ст. 39 вказаного Закону та по ст. 51, відповідно до ПКМУ № 1 від 03.01.2002 року, а не в кратному відношенні до мінімальної заробітної плати та мінімальної пенсії за віком, як того вимагає вказаний Закон.

           З огляду на те, що ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» має вищу юридичну силу в порівняні з ПКМУ № 836 від 26.07.1996 року та ПКМУ № 1 від 03.01.2002 р. відповідач не правомірно виплачував додаткову пенсію в меншому розмірі ніж це передбачено ст.ст. 39, 51 зазначеного Закону.

           Виходячи із загальних засад пріоритету законів над підзаконними актами при вирішенні цього спору, колегія суддів доходить висновку, що при розрахунку державної та додаткової пенсій, передбачених статтями, наведеними вище, застосуванню підлягає розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, встановлений  державним бюджетом на відповідний рік, із якого визначається мінімальний розмір пенсії за віком, а також визначений в державному бюджеті на відповідний рік розмір мінімальної заробітної плати.

           При цьому колегія суддів апеляційної інстанції зазначає, що за основу нарахування щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, береться мінімальна пенсія за віком, розмір якої згідно чинного законодавства визначається лише за правилами, передбаченими ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».      

           Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції  залишає апеляційну скаргу  без задоволення, а постанову або ухвалу суду –без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив  обставини  справи та ухвалив  судове рішення з додержанням  норм матеріального і процесуального права.

           На підставі викладеного колегія суддів вважає, що постанова Бородянського районного суду Київської області від 22 грудня 2010 року ґрунтується на всебічному, повному та об‘єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, викладених у зазначеній постанові, у зв‘язку з чим підстав для її скасування не вбачається.

           Керуючись ч.1 ст.41, ст.ст. 160, 195, 196, 197, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд –

УХВАЛИВ:

           Апеляційну  скаргу Управління Пенсійного фонду України у Бородянському районі Київської області –залишити без задоволення, а постанову Бородянського районного суду Київської області від 22 грудня 2010 року  –  без змін.

 Ухвала є остаточною та оскарженню не підлягає. Ухвала  набирає законної сили через 5 днів після направлення її копій особам, що беруть участь у справі.

Головуючий-суддя І.О.Грибан

Суддя                                                                                                  О.А.Губська

Суддя                                                                                                  Л.П.Борисюк