КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа: № 2-а-6277/10/2570 Головуючий у 1-й інстанції: Бородавкіна С.В.
Суддя-доповідач: Шелест С.Б.
У Х В А Л А
Іменем України
"23" лютого 2011 р. м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуюча суддя : Шелест С.Б.
Судді: Пилипенко О.Є., Твердохліб В.А.
при секретарі судового засідання Шолковій Т.Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з додатковою відповідальністю «Продовольчий комплекс «Ясен»на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 28.12.10р. у справі №2а-6277/10/2570 за позовом ТДВ «ПК «Ясен»до ДПІ у м. Чернігові про скасування податкового повідомлення –рішення
В С Т А Н О В И В:
Товариство з додатковою відповідальністю «Продовольчтий комплекс «Ясен»звернулось до Чернігівського окружного адміністративного суду з позовом про скасування податкового повідомлення –рішення №0006952320/0 від 03.12.10р.
Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 28.12.10р. відмовлено у задоволенні адміністративного позову.
Не погоджуючись з вказаною постановою, позивач подав апеляційну скаргу, у якій просить суд скасувати постанову з мотивів порушення судом норм матеріального права та ухвалити нове рішення про задоволення позову.
Свої вимоги апелянт мотивує тим, що судом не враховано, що при складанні ліквідаційного балансу станом на 11.11.10р. позивачем було допущено помилку в бухгалтерському обліку, у зв’язку з чим 23.12.10р. позивач подав до податкового органу проміжний ліквідаційний баланс з виправленими показниками, де спірна операція відображена належним чином. За таких обставин вважає, що висновок податкового органу про заниження податку на прибуток внаслідок невключення до складу валового доходу заборгованості за векселем, яка списана, є неправомірним.
В судовому засіданні апелянт підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі.
Представник відповідача проти задоволення апеляційної скарги заперечував.
Заслухавши суддю-доповідача, представників апелянта та відповідача, розглянувши матеріали справи та апеляційну скаргу позивача, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, підставою для визначення позивачу податкового зобов’язання з податку на прибуток в сумі 41 752 грн. згідно оспорюваного податкового повідомлення –рішення слугував висновок податкового органу про порушення позивачем п.п. 4.1.6. п. 4.1 ст.4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».
Перевіркою встановлено та відображено у акті перевірки № 869/23/36570883 від 22.11.10р., що у жовтні 2010 року позивач відобразив в бухгалтерському обліку списання заборгованості за векселем серії АА №1569204, емітованим ТДВ «ПК «Ясен», яка рахується на рахунку 511 за рахунок збільшення доходів на загальну суму 170 073, 49 грн. У бухгалтерському обліку цю операцію відображає проводка Дт 511 Кт 74 –170 073,49 грн.
Факт списання підтверджується ліквідаційним балансом ТДВ «ПК «Ясен»від 11.11.10р. (а.с. 31), з якого вбачається, що у позивача станом на дату складання балансу відсутні довгострокові зобов’язання. При цьому операція зі списання заборгованості перед ТОВ «Ньювел»не була відображена в податковому обліку підприємства та не призвела до збільшення валових доходів ТДВ «ПК «Ясен».
Відповідно до п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» 28 грудня 1994 року N 334/94-ВР (в редакції, чинній на момент спірних правовідносин), валовий доход - загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі, виключній (морській) економічній зоні, так і за їх межами.
До складу валового доходу включаються, зокрема, доходи з інших джерел, у тому числі, але не виключно, у вигляді: сум безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному періоді, вартості товарів (робіт, послуг), безоплатно наданих платнику податку у звітному періоді, крім їх надання неприбутковим організаціям згідно з пунктом 7.11 статті 7 цього Закону та у межах таких операцій між платником податку та його відокремленими підрозділами, які не мають статусу юридичної особи, крім випадків, визначених у частині четвертій статті 3 Закону України "Про списання вартості несплачених обсягів природного газу"; (п.п. 4.1.6 п. 4.1. ст. 4 вказаного Закону).
Відповідно до п.п. 1.22.1 п.1.22 ст. 1 цього ж Закону, безповоротна фінансова допомога це:
сума коштів, передана платнику податку згідно з договорами дарування, іншими подібними договорами, які не передбачають відповідної компенсації чи повернення таких коштів (за винятком бюджетних дотацій і субсидій), або без укладання таких угод;
сума безнадійної заборгованості, відшкодована кредитору позичальником після її списання, якщо така безнадійна заборгованість була попередньо включена до складу валових витрат кредитора;
сума заборгованості платника податку перед іншою юридичною чи фізичною особою, що залишилася нестягнутою після закінчення строку позовної давності;
основна сума кредиту або депозиту, наданих платнику податку без встановлення строків повернення такої основної суми, за винятком кредитів, наданих під безстрокові облігації, та депозитів до запитання у банківських установах, а також сума процентів, нарахованих на таку основну суму, але не сплачених (списаних);
сума процентів, умовно нарахованих на суму поворотної фінансової допомоги, що залишається неповерненою на кінець звітного періоду, у розмірі облікової ставки Національного банку України, розрахованої за кожний день фактичного використання такої поворотної фінансової допомоги. За таких обставин, висновок податкового органу про заниження валових доходів за 2010р. внаслідок не включення до їх складу заборгованості позивача в сумі 170 073,49 грн., що залишилася нестягнутою після закінчення строку позовної давності –обґрунтований, а оспорюване податкове повідомлення-рішення –правомірне.
Відповідно до п.1.23. ст.1 Закону, безоплатно надані товари (роботи, послуги) - це:
товари, що надаються платником податку згідно з договорами дарування, іншими договорами, які не передбачають грошової або іншої компенсації вартості таких матеріальних цінностей і нематеріальних активів чи їх повернення, або без укладення таких угод;
роботи та послуги, які надаються платником податку без вимоги про компенсацію їх вартості;
товари, передані юридичній чи фізичній особі на відповідальне зберігання і використані нею в її виробничому або господарському обороті.
За наведених правових норм та приймаючи до уваги те, що за даними державної статистичної звітності –«Фінансового звіту ліквідаційного суб’єкта малого підприємництва», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 25.02.2000 N 39, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15.03.2000 за N 161/438 «Про затвердження Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 25 "Фінансовий звіт суб'єкта малого підприємництва", у позивача станом на 11.11.2010р. відсутні довгострокові зобов’язання; списання заборгованості за емітованим ним векселем у жовтні 2010 року позивач відобразив в бухгалтерському обліку, суд першої інстанції дійшов до вірного висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову.
За таких обставин, посилання апелянта на те, що останнім отримано вимогу від ТОВ «Колект»щодо погашення зобов’язання по векселю, а також на те, що позивачем допущено помилку в бухгалтерському обліку, в зв’язку з чим 23.12.10р. подано проміжний ліквідаційний баланс з виправленими показниками, - не заслуговують на увагу, оскільки не спростовують встановленого податковим органом порушення. Крім того, такий проміжний баланс було складено позивачем після проведення перевірки та винесення податкового повідомлення –рішення.
Відповідно до ст.200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
На підставі викладеного, приймаючи до уваги те, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, висновки суду доводами апелянта не спростовані, колегія суддів дійшла висновку про відсутність правових підстав для задоволення апеляційної скарги.
Керуючись ст.ст.195, 196, 200, 205, 206 КАС України, Київський апеляційний адміністративний суд
У Х В А Л И В:
апеляційну скаргу Товариства з додатковою відповідальністю «Продовольчий комплекс «Ясен»на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 28.12.10р. у справі №2а-6277/10/2570 залишити без задоволення, а постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 28.12.10р. у справі №2а-6277/10/2570 - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня її складення в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуюча суддя Шелест С.Б.
Судді : Пилипенко О.Є.
Твердохліб В.А.
Ухвала складена в повному обсязі: 24.02.2011р.