КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: №   2а-11345/09/2670                            Головуючий у 1-й інстанції:     

Суддя-доповідач:  Петрик І.Й.

У Х В А Л А

Іменем України

"10" березня 2011 р.                                                                                                        м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді:                                                      Петрика І.Й.,

                  Суддів:                                                      Земляній Г.В.,

                                                                              Парінова А.Б.,

        при секретарі

судового засідання:                                                      Проказіні О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_4 на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 24 березня 2009 року у справі за позовом ОСОБА_5 до Виконавчого комітету Київради –Київської міської державної адміністрації про визнання протиправними та скасування розпоряджень, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач (ОСОБА_5) звернулася до суду з адміністративним позовом до Виконавчого комітету Київради –Київської міської державної адміністрації про визнання протиправними та скасування розпоряджень.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 24 березня 2009 року в задоволенні позовних вимог про визнання протиправними та скасування розпоряджень виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 31.08.09 р. № 978 «Про встановлення та погодження тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій», № 980 «Про встановлення та погодження тарифів на комунальні послуги з централізованого постачання холодної води і водовідведення холодної та гарячої води для населення», № 979 «Про погодження тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових  територій», № 981 «Про затвердження тарифів на теплову енергію, встановлення та погодження тарифів на комунальні послуги з централізованого опалення і постачання гарячої води для населення»- відмовлено.  

Не погоджуючись з вищезазначеним судовим рішенням, особа, яка не брала участь у справі –ОСОБА_4, скориставшись правом, передбаченим ч. 1 ст. 185 КАС України подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Заслухавши суддю-доповідача та осіб, що з’явилися в судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду –без змін з таких підстав.

Згідно із п. 1 ч. 1 ст. 198, 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду –без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб’єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень  (ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України).   

Відповідно до ч. 1 ст. 9  Кодексу адміністративного судочинства   України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Судом апеляційної інстанції встановлено наступні обставини.

Київською міською радою 08 лютого 2007 року прийнято рішення № 58/719 «Про тарифи на житлово-комунальні послуги», яким доручено виконавчому органу Київської міської ради (Київській міській державній адміністрації) здійснити заходи щодо встановлення та погодження тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, встановлення та погодження тарифів на комунальні послуги з централізованого опалення і постачання холодної води і водовідведення холодної та гарячої води для населення, затвердження тарифів на теплову енергію, погодження тарифів на комунальні послуги з централізованого постачання холодної води і водовідведення холодної та гарячої води.

Згідно з ч. 3 ст. 24 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» органи місцевого самоврядування та їх посадові особи діють лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією і законами України, та керуються у своїй діяльності Конституцією і законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, а в Автономній Республіці Крим - також нормативно-правовими актами Верховної Ради і Ради міністрів Автономної Республіки Крим, прийнятими у межах їхньої компетенції.

Статтею 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»встановлено повноваження органів місцевого самоврядування у сфері житлово-комунальних послуг.

Пунктом 2 ч. 1 ст. 7 вказаного Закону, до повноважень органів місцевого самоврядування у сфері житлово-комунальних послуг віднесено, зокрема, встановлення цін/тарифів на житлово-комунальні послуги відповідно до закону.

Пунктом 2 ч. 1 статті 28 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»(в редакції на час прийняття оскаржуваного рішення) встановлено, що до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать  встановлення в порядку і межах, визначених законодавством, тарифів щодо оплати побутових, комунальних, транспортних та інших послуг, які надаються підприємствами та організаціями комунальної власності відповідної територіальної громади; погодження в установленому порядку цих питань з підприємствами, установами та організаціями, які не належать до комунальної власності.

На виконання рішення Київської міської ради від 08 лютого 2007 року № 58/719 «Про тарифи на житлово-комунальні послуги», відповідачем прийнято розпорядження:

1. Розпорядження виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) від 31 серпня 2009 року № 978 «Про встановлення тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій»;

2. Розпорядження виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) від 31 серпня 2009 року № 979 «Про погодження тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій»;

3. Розпорядження виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) від 31 серпня 2009 року № 980 «Про встановлення та погодження тарифів на комунальні послуги з централізованого постачання холодної води і водовідведення холодної та гарячої води для населення»;

4. Розпорядження виконавчого органу Київради  (Київської міської державної адміністрації) від 31 серпня 2009 року № 981 «Про затвердження тарифів на теплову енергію, встановлення та погодження тарифів на комунальні послуги з централізованого опалення і постачання гарячої води для населення».

Щодо оспорюваних розпоряджень КМДА, колегія суддів зазначає наступне. Зі змісту оспорюваних розпоряджень КМДА вбачається, що останні стосуються встановлення, зміни та погодження тарифів на житлово-комунальні послуги для фізичних осіб, що проживають в м. Києві.

Розпорядження виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) від 29 квітня 2009 року № 517 «Про встановлення та погодження тарифів на комунальні послуги з централізованого постачання холодної води і водовідведення холодної та гарячої води для бюджетних установ та інших споживачів»та від 29 квітня 2009 року № 519 «Про погодження тарифів на теплову енергію, встановлення та погодження тарифів на комунальні послуги з централізованого опалення і постачання гарячої води для бюджетних установ та інших споживачів»стосуються встановлення, зміни та погодження тарифів на житлово-комунальні послуги для бюджетних установ та інших споживачів в м. Києві.

В силу п. 2 ч. 1 статті 28 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»(в редакції на час прийняття оскаржуваного рішення) до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать  встановлення в порядку і межах, визначених законодавством, тарифів щодо оплати побутових, комунальних, транспортних та інших послуг, які надаються підприємствами та організаціями комунальної власності відповідної територіальної громади; погодження в установленому порядку цих питань з підприємствами, установами та організаціями, які не належать до комунальної власності.

Виходячи з наведеного, колегія суддів зауважує, що однією з обставин, що підлягає з’ясуванню  для встановлення відповідності вимогам законодавства оскаржуваних розпоряджень, є встановлення правового статусу суб’єкта, який видав ці акти.

Частиною 2 ст. 140 Конституції України та 2  ст. 24 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» передбачено, що особливості здійснення місцевого самоврядування в містах Києві та Севастополі визначаються окремими законами про міста Київ і Севастополь.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про місцеве самоврядування в  Україні»виконавчі органи рад - органи, які відповідно до Конституції України та цього Закону створюються сільськими, селищними, міськими, районними в містах (у разі їх створення) радами для здійснення виконавчих функцій і повноважень місцевого самоврядування у межах, визначених цим та іншими законами.

Відповідно ст. 10 Закону України «Про столицю України –місто герой Київ»Київська міська та районні в місті ради мають власні виконавчі органи, які утворюються відповідно Київською міською радою, районними в місті радами, підзвітні та підконтрольні відповідним радам.

Згідно з п. 2 Перехідних положень Закону України «Про столицю України –місто герой Київ»міська та районні в місті Києві ради протягом місяця після набрання чинності цим Законом вирішують питання щодо формування власних виконавчих органів на базі відповідних державних адміністрацій, які паралельно виконують функції державної виконавчої влади, що є особливістю здійснення виконавчої влади в місті Києві.

Отже, виходячи із змісту ст. 1  Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»,  виконавчий орган створюється Київською міською радою.

Рішенням Київської міської ради  від 20 червня 2002 року 28/28 «Про утворення виконавчого органу Київської міської ради та затвердження його структури і загальної численності»було утворено виконавчий орган Київради, який відповідно до пункту 2 розділу VII  Прикінцевих положень Закону України «Про столицю України –місто герой Київ»паралельно виконує  функції органу державної виконавчої влади, що є особливістю здійснення виконавчої влади та місцевого самоврядування в місті Києві, із збереженням  існуючої назви «Київська міська державна адміністрація».

Специфікою виконавчого органу у місті Києві є те, що Київська міська державна адміністрація та виконавчий орган Київради є фактично одним органом, хоча мають різні повноваження, порядок діяльності.

Розглядаючи конституційність цього положення Конституційний суд України своїм  рішенням від 25.12.2003 № 21-рп/2003 (справа про особливості здійснення виконавчої влади та місцевого самоврядування у місті Києві) надав тлумачення ст. 10 Закону України «Про столицю України –місто герой Київ»де зазначив: Київська міська державна адміністрація є єдиним в організаційному відношенні органом, який виконує функції виконавчого органу Київської міської ради та паралельно функції місцевого органу виконавчої влади. З питань, віднесених до відання місцевого самоврядування, цей орган підзвітний і підконтрольний Київській міській раді, а з питань здійснення повноважень у сфері виконавчої влади –Кабінету Міністрів України.

Таким чином, Київська міська державна адміністрація є єдиним в організаційному відношенні органом, який виконує функції виконавчого органу Київської міської ради та паралельно функції місцевого органу виконавчої влади.

Виходячи з викладеного, колегія суддів зазначає, що Київська міська державна адміністрація, як виконавчий орган Київської міської ради, наділена повноваженнями органу місцевого самоврядування і як орган виконавчої влади -  повноваженнями органу державної влади.

Стосовно компетенції виконавчого органу Київради встановлювати тарифи на житлово-комунальні послуги, колегія суддів виходить з такого.

Відповідно до п. 2 ч. «а»ст. 28 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», до відання виконавчого органу сільської, селищної, міської ради (в даному випадку –Київської міської ради) віднесено встановлення в порядку і межах, визначених законодавством, тарифів щодо оплати побутових, комунальних, транспортних та інших послуг, які надаються підприємствами та організаціями комунальної власності відповідної територіальної громади; погодження в установленому порядку цих питань з підприємствами, установами та організаціями, які не належать до комунальної власності.

Закон України «Про теплопостачання»визначає основні правові, економічні та організаційні засади діяльності на об'єктах сфери теплопостачання та регулює відносини, пов’язані з виробництвом, транспортуванням, постачанням та використанням теплової енергії з метою забезпечення енергетичної безпеки України, підвищення енергоефективності функціонування систем теплопостачання, створення і удосконалення ринку теплової енергії та захисту прав споживачів та працівників сфери теплопостачання.

Частиною 3 ст. 20 вказаного закону встановлено, що тарифи на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії затверджуються органами місцевого самоврядування, крім теплової енергії, що виробляється суб’єктами господарювання, що здійснюють комбіноване виробництво теплової і електричної енергії та/або використовують нетрадиційні та поновлювані джерела енергії, на підставі розрахунків, виконаних теплогенеруючими, теплотранспортуючими та теплопостачальними організаціями за методиками, розробленими центральним органом виконавчої влади у сфері теплопостачання.

        Тобто, до повноважень Київської міської державної адміністрації як виконавчого органу Київської міської ради згідно ч. 2 п. 1 ст. 7  Закону України «Про житлово-комунальні послуги», ст. 20 Закону України «Про теплопостачання», п. 2 ч. «а»ст. 28 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»віднесено повноваження встановлювати ціни/тарифи на житлово-комунальні послуги, тарифи на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії.

Колегія суддів звертає увагу, що в преамбулі оскаржуваних актів відображено, що ці акти прийняті виконавчим органом Київської міської ради.

Проаналізувавши вказані норми законодавства та матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що виконавчим органом Київради (Київською міською державною адміністрацією) було винесено оскаржувані розпорядження в межах повноважень органу місцевого самоврядування, а не органу державної виконавчої влади на підставі та у спосіб, що встановлені законами України.

Крім того, колегія суддів зазначає наступне,  відповідно до преамбули та п. 1 Указу про державну реєстрацію і п. 1 Положення про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств, інших органів виконавчої влади, органів господарського управління та контролю, що зачіпають права, свободи й інтереси громадян або мають міжвідомчий характер, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.92 № 731 до предмета регулювання названих актів не віднесено акти органів місцевого самоврядування та їх виконавчих органів.

На підставі викладеного колегія суддів приходить до висновку, що нормативно-правові акти Київської міської державної адміністрації (виконавчого органу Київради) щодо встановлення цін (тарифів) на житлово-комунальні послуги, прийняті в межах повноважень виконавчого органу Київської міської ради, державній реєстрації не підлягають, а тому відсутність реєстрації оскаржуваних нормативно-правових актів в органах Міністерства юстиції України не може бути підставою для визнання оскаржуваних розпоряджень нечинними.

Щодо дотримання відповідачем порядку оформлення оскаржуваних розпоряджень Київської міської державної адміністрації колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ст. 6 Закону України «Про місцеві державні адміністрації»на виконання Конституції України, законів України, актів Президента України, Кабінету Міністрів України, міністерств та інших центральних органів виконавчої влади, власних і делегованих повноважень голова місцевої державної адміністрації в межах своїх повноважень видає розпорядження, а керівники управлінь, відділів та інших структурних підрозділів –накази.

З огляду на зазначене, в місті Києві існує єдина посада –Київський міський голова, який відповідно до ст.12 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»є головною посадовою особою територіальної громади м. Києва і очолює виконавчий орган Київради –Київську міську державну адміністрацію.

Таким чином, формою рішень виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) є розпорядження, що підписуються Головою Київської міської ради, який одночасно очолює Київську міську державну адміністрацію.

З огляду на наведене, рішення Київської міської державної адміністрації мають оформлюватися саме розпорядженнями за підписом Київського міського голови.

Відповідно до п. 48 Регламенту виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), затвердженого розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 29.10.2002 р. № 1970,  розпорядження виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) видаються у межах повноважень, визначених законодавством України. У разі відсутності міського голови його повноваження щодо видання розпоряджень виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) виконує перший заступник голови Київської міської державної адміністрації.

Таким чином, виходячи з наведеного, а також керуючись розпорядженням Київського міського голови від 29.12.2006 року № 538/725 «Про перелік обов’язків та повноважень першого заступника голови Київської міської державної адміністрації Голубченка А.К.», розпорядження Київського міського голови від 03.04.2009 року № 200 «Про відпустку Київського міського голови», колегія суддів приходить до висновку, що при підписанні оскаржуваних розпоряджень відповідача перший заступник голови Київської міської державної адміністрації Голубченко А.К. діяв межах повноважень, наданих йому нормами наведених актів.

Відповідно до ч. 8 статті 171 КАС України, якою встановлено особливості провадження у справах щодо оскарження нормативно-правових актів органів місцевого самоврядування, суд може визнати нормативно-правовий акт незаконним чи таким, що не відповідає правовому акту вищої юридичної сили, повністю або в окремій його частині.

Підставами для визнання акта недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Обов’язковою умовою визнання акта недійсним є також порушення у зв’язку з прийняття відповідного акта та охоронюваних законом інтересів позивача у справі.

Таким чином, керуючись вищевикладеним, колегія суддів приходить до висновку, що Київська міська державна адміністрація як виконавчий орган Київради при прийнятті оскаржуваних розпоряджень щодо затвердження та погодження тарифів на житлово-комунальні послуги діяла як орган місцевого самоврядування відповідно до власних (самоврядних) повноважень, передбачених Законами України «Про місцеве самоврядування в Україні», та «Про житлово-комунальні послуги», а тому в суду відсутні правові підстави для визнання їх невідповідними законодавству.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 160, 196, 198, 200, 205, 206, 254  КАС України, суд,-

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_4 залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 24 березня 2009 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України в порядку ст. 212 КАС України.

Головуючий суддя:                                                                                            І.Й. Петрик

                      Судді:                                                                                             Г.В. Земляна

                                                                                                                        А.Б. Парінов