КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа: № 2а-2738/09/2670 Головуючий у 1-й інстанції:
Суддя-доповідач: Петрик І.Й.
У Х В А Л А
Іменем України
"02" березня 2011 р. м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді: Петрика І.Й.,
Суддів: Земляній Г.В.,
Парінова А.Б.,
при секретарі
судового засідання: Проказіні О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Міністерства вугільної промисловості України на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 14 грудня 2010 року у справі за позовом Добропільської об’єднаної державної податкової інспекції до Міністерства вугільної промисловості України, третя особа Державне підприємство «Добропіллявугілля», про зобов’язання вчинити певні дії, -
ВСТАНОВИВ:
Позивач (Добропільська об’єднана державна податкова інспекція) звернулася до суду з адміністративним позовом до Міністерства вугільної промисловості України про визнання недійсним наказу Міністерства вугільної промисловості № 277 від 03.07.2009 р. «Про затвердження переліків майна ДП «Добропіллявугілля»; зобов’язання Міністерство вугільної промисловості України переглянути переліки майна та включаючи активи ДП «Управління соціальної сфери», що були описані актами опису податкового органу №5/10/24-014-3 від 13.09.2006 р., та №19/24-014-3 від 08.11.2006 р. та передані в результаті реорганізації до ДП «Добропіллявугілля»по переліку майна (перелік №2), яке не задіяне або не використовується в виробничій діяльності і може бути відчужене у рахунок погашення податкового боргу.
Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 14 грудня 2010 року позовні вимоги задоволено частково. Визнано недійсним п.1,2 наказу Міністерства вугільної промисловості № 277 від 03.07.2009р. «Про затвердження переліків майна ДП «Добропіллявугілля»; зобов’язано Міністерство вугільної промисловості України переглянути переліки майна та включити активи ДП «Управління соціальної сфери», що були описані актами опису податкового органу №5/10/24-014-3 від 13.09.2006 р. та №19/24-014-3 від 08.11.2006 р. та передані в результаті реорганізації до ДП «Добропіллявугілля»до переліку майна (перелік №2), яке не задіяне або не використовується в виробничій діяльності і може бути відчужене у рахунок погашення податкового боргу; в решті позовних вимог –відмовлено.
Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права та прийняти нову, якою відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.
Заслухавши суддю-доповідача та осіб, що з’явилися в судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду –без змін з таких підстав.
Згідно із п. 1 ч. 1 ст. 198, 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду –без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб’єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень (ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України).
Відповідно до ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Як слідує із матеріалів справи та правомірно встановлено судом першої інстанції, наказом Міністерства вугільної промисловості України від 11.10.2007 р. №433 «Про припинення діяльності державного підприємства «Управління соціальної сфери»ДП «УСС»було приєднано до ДП «Добропіллявугілля»шляхом реорганізації.
Наказом ДП «УСС»від 17.10.2007 р. №65 «Про припинення діяльності ДП «Управляння соціальної сфери»ДП «УСС»приєднано до ДП «Добропіллявугілля».
За результатами господарської діяльності ДП «УСС»у вересні 2006 року мало податковий борг. Добропільською ОДПІ для забезпечення погашення податкового боргу було здійснено опис активів ДП «УСС», які можуть бути джерелом сплати податкового боргу, виділених самостійно підприємством у порядку п. 3 «Положення про порядок віднесення майна до такого, що включаються до складу цілісних майнових комплексів державних підприємств, які підлягають приватизації», затвердженого Наказом фонду держмайна України від 05.05.2006 р. №787 (перелік №2).
Відповідно до п.п.3.3, 3.4 п. 3 зазначеного Положення на підставі матеріалів інвентаризації підприємство в 5-денний термін після затвердження результатів інвентаризації складає пооб’єктні переліки майна, що включається до складу цілісного майнового комплексу державного (казенного) підприємства, яке не підлягає приватизації, та майна, яке може бути джерелом сплати податкового боргу, за відповідними формами, наведеними у додатках 1 та 2 до цього Положення. При формуванні переліків слід керуватись вимогами розділу 2 цього Положення та пункту 2 статті 5 Закону України «Про приватизацію державного майна». Зазначені переліки майна підприємство подає на затвердження до відповідного органу, уповноваженого управляти державним майном. Орган, уповноважений управляти державним майном, затверджує окремі переліки майна, що включається та не включається до складу цілісного майнового комплексу державного (казенного) підприємства, яке не підлягає приватизації, у термін до п’яти календарних днів з дня надходження переліків.
Актом опису №19/24-014-3 від 08.11.2006 р. та № 5/10/24-014-3 від 13.09.2006 було здійснено опис 124 одиниць активів на загальну суму 4 035 756,34 грн., які можуть бути джерелом сплати податкового боргу.
Вказані активи були самостійно виділені ДП «УСС»та їх перелік затверджено наказом Міністерства вугільної промисловості України від 07.09.2006 р. № 458 «Про затвердження переліку майна, що не включається до складу цілісного майнового комплексу Державного підприємства «Управління соціальної сфери».
Вказане у даному переліку майно було внесено Добропільською ОДПІ до Державного реєстру рухомого майна (витяг № 9112717 від 14.09.2006 р.), що перебувало у податковій заставі.
Згідно п. 6 Наказу Міністерства вугільної промисловості України від 11.10.11 №433 «Про припинення діяльності Державного підприємства «Управління соціальної сфери»«Добропіллявугілля» є правонаступником майнових прав та обов’язків ДП «УСС»згідно з передавальним балансом, а згідно п. 4 цього ж наказу ДП «Добропіллявугілля»прийняло майно, майнові права та зобов’язання ДП «УСС»за актом приймання-передачі відповідно до затвердженого передавального балансу.
Відповідно до п.п 13.1.1. п.3.1 ст. 13 «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»у разі коли власник платника податків або уповноважений ним орган приймає рішення про реорганізацію такого платника податків, його податкова заборгованість або податковий борг підлягає врегулюванню в такому порядку, зокрема, якщо реорганізація здійснюється шляхом об’єднання двох або більшої кількості платників податків в одного платника податків з ліквідацією платників податків, що об’єдналися, такий об’єднаний платник податків набуває усіх прав і обов’язків щодо погашення податкових зобов’язань або податкового боргу всіх платників податків, що об’єдналися;
З огляду на зазначене, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, що ДП «Добропіллявугілля»прийняло на баланс майнові права на активи в тому правовому статусі, які вони належали ДП «УСС», а також кредиторську заборгованість у т.ч. і податкову заборгованість.
Як вбачається із матеріалів справи, наказом Міністерства промисловості України «Про затвердження переліків майна»від 23.06.2008 р. №266 «Про затвердження переліків майна ДП «Добропіллявугілля»затверджено перелік надлишкового майна, яке не задіяне або не використовується у виробничій діяльності і може бути відчужене у рахунок погашення податкового боргу ДП «Добропіллявугілля»залишковою вартістю 2 846 295 грн. 64 коп. станом на 01.04.2008 р. згідно з додатком 2 та може бути відчужено органами державної податкової служби України в рахунок погашення податкового боргу за попередньою згодою Мінвуглепрому.
Відповідно до додатку №2, що затверджений наказом Мінвуглепрому від 23.06.2008 р. №266, перелік надлишкового майна, яке не задіяне або не використовується у виробничій діяльності і може бути відчужене у рахунок погашення податкового боргу Державного підприємства «Добропіллявугілля»становить на суму 2 846 295 грн. 64 коп.
Пунктом 5 Наказу Міністерства вугільної промисловості України «Про затвердження переліків майна ДП «Добропіллявугілля»від 03.07.2009 р. №277 Наказ Мінвуглепрому від 23.06.2008 р. №266 «Про затвердження переліків майна ДП «Добропіллявугілля»визнано таким що втратив чинність та затверджено перелік надлишкового майна, яке не задіяне або не використовується у виробничій діяльності і може бути відчужене у рахунок погашення податкового боргу ДП «Добропіллявугілля»залишковою вартістю 4 405 426 грн. 43 коп. станом на 01.04.2009 р. згідно з додатком 2 та може бути відчужено органами державної податкової служби України в рахунок погашення податкового боргу за попередньою згодою Мінвуглепрому.
Відповідно до додатку №2, що затверджений наказом Мінвуглепрому від 03.07.2009 р. №277, перелік надлишкового майна, яке не задіяне або не використовується у виробничій діяльності і може бути відчужене у рахунок погашення податкового боргу Державного підприємства «Добропіллявугілля»становить на суму 4 405 426 грн. 43 коп.
Проте, відповідач не включив до переліку №2 саме ті активи ДП «Добропіллявугілля», які належали ДП «Управління соціальної сфери»та які були описані податковим органом за поданням останнього на загальну суму 950 837грн. 64 коп. в кількості 83 одиниці та перебували у податковій заставі.
Зокрема, актами опису активів № 22 від 10.09.08 р., № 23 від 10.09.08 р., № 24 від 10.09.08 р. №25 від 10.09.08 р. активи ДП «Добропіллявугілля», до реорганізації належали ДП «Управління соціальної сфери»були описані з метою реалізації активів.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив із того, що відповідно до п.10.1.1 ст. 10 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»у разі коли інші, передбачені цим Законом, заходи з погашення податкового боргу не дали позитивного результату, податковий орган здійснює за платника податків та на користь держави заходи щодо залучення додаткових джерел погашення суми податкового боргу шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а за їх недостатності –шляхом продажу інших активів такого платника податків.
З огляду на зазначене, суд першої інстанції прийшов до висновку про визнання недійсним п.1,2 наказу Міністерства вугільної промисловості № 277 від 03.07.2009р. «Про затвердження переліків майна ДП «Добропіллявугілля»та зобов’язання Міністерство вугільної промисловості України переглянути переліки майна та включити активи ДП «Управління соціальної сфери», що були описані актами опису податкового органу №5/10/24-014-3 від 13.09.2006р. та №19/24-014-3 від 08.11.2006р. та передані в результаті реорганізації до ДП «Добропіллявугілля»до переліку майна (перелік №2), яке не задіяне або не використовується в виробничій діяльності і може бути відчужене у рахунок погашення податкового боргу.
З такою позицією суду першої інстанції колегія суддів може погодитись із огляду на наступне.
Згідно п. 11 ст. 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право, зокрема застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми недоїмки, пені у випадках, порядку та розмірі, встановлених законодавством, а також стягувати до державного бюджету суми заборгованості суб’єктів господарювання за кредитами, залученими державою або під державні гарантії, бюджетними позичками та фінансовою допомогою, наданою на поворотній основі, та нарахованої на неї пені у порядку, передбаченому Законом України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».
Відповідно до п.1.17 ст. 1 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»податкова застава –спосіб забезпечення податкового зобов’язання платника податків, не погашеного у строк. Податкова застава виникає в силу закону. У силу податкової застави орган стягнення має право в разі невиконання забезпеченого податковою заставою податкового зобов’язання одержати задоволення з вартості заставленого майна переважно перед іншими кредиторами у порядку, встановленому законом. Пріоритет заставодержателя на задоволення вимог із заставленого майна встановлюється відповідно до закону.
Зважаючи на те, що ДП «Управління соціальної сфери» до реорганізації самостійно визначило відповідні активи для опису та реалізації податковим органом в рахунок погашення податкового боргу в результаті чого їх було включено в перелік №2, який був затверджений наказом Міністерства № 458 від 07.09.06 «Про затвердження переліку майна, що не включається до складу ЦМК ДП «Управління соціальної сфери». Внаслідок реорганізації дані активи були передані на баланс ДП «Добропіллявугілля», але ДП «Добропіллявугілля»відповідні активи не були включено до переліку № 2, що прийнятий на підставі наказу від 23.06.2008 № 266.
Активи, які було включено до переліку №2 ДП «Управління соціальної сфери»описані податковим органом, що підтверджується актами опису від 10.09.08 № 10; від 10.09.08 № 11; від 10.09.08 №12, від 10.09.08 № 13 на підставі наказу ДПА України від 06.07.06 № 385 «Про затвердження податкового роз’яснення», який є обов’язковим до виконання податковими органами та на підставі п. 8.3 ст. 8 Закону № 2181 зареєстровано як податкову заставу у відповідному державному реєстрі застав.
Згідно п.8.3 ст. 8 зазначеного Закону України платник податків має право безоплатно зареєструвати податкову заставу в державних реєстрах застав рухомого чи нерухомого майна, а податковий орган зобов’язаний безоплатно зареєструвати податкову заставу у відповідному державному реєстрі застав за умови строку дії такої податкової застави більш як десять календарних днів.
Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що активи, які відображені в актах опису від 10.09.08 № 10; від 10.09.08 № 11; від 10.09.08 №12, від 10.09.08 № 13 перебувають у податковій заставі.
Відповідно до положень ст. 8 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» з метою захисту інтересів бюджетних споживачів активи платника податків, що має податковий борг, передаються у податкову заставу. Право податкової застави виникає згідно із законом та не потребує письмового оформлення. Право податкової застави виникає у разі: - неподання або несвоєчасного подання платником податків податкової декларації –з першого робочого дня, наступного за останнім днем строку, встановленого законом про відповідний податок, збір (обов’язків платіж) для подання такої податкової декларації; - несплати у строки, встановлені цим Законом, суми податкового зобов’язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, - з дня, наступного за останнім днем зазначеного строку; - несплати у строки, встановлені цим Законом, суми податкового зобов’язання, визначеної контролюючим органом, - з дня, наступного за останнім днем граничного строку такого погашення, визначеного у податковому повідомленні.
З урахуванням положень цієї статті право податкової застави поширюється на будь-які види активів платника податків, які перебували в його власності (повному господарському віданні) у день виникнення такого права, а також на будь-які інші активи, на які платник податків набуде прав власності у майбутньому, до моменту погашення його податкових зобов’язань або податкового боргу.
Враховуючи вище зазначене, колегія суддів приходить до висновку, що відповідачем порушено право податкового органу на податкову заставу, оскільки відповідні активи, що були описані податковим керуючим, на загальну суму 950 837грн. 64 коп. в кількості 83 одиниці не внесені в перелік №2, як такі, що не використовуються підприємством у виробничій діяльності.
Частиною 2 статті 19 Конституції України закріплено обов’язок органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законодавству України.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.
Як зазначено ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
З огляду на зазначене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції всебічно, повно та об’єктивно розглянуто справу, правильно встановлено обставини, яким дано правильну правову оцінку і прийшов до обґрунтованого висновку про відмову в задоволенні позовних вимог.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 160, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд,-
УХВАЛИВ:
Апеляційну скаргу Міністерства вугільної промисловості України залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 14 грудня 2010 року – без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України в порядку ст. 212 КАС України.
Головуючий суддя: І.Й. Петрик
Судді: Г.В. Земляна
А.Б. Парінов