КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа: № 2-а-7514/09/1070 Головуючий у 1-й інстанції:
Суддя-доповідач: Петрик І.Й.
ПОСТАНОВА
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
"02" березня 2011 р. м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді: Петрика І.Й.,
Суддів: Земляній Г.В.,
Парінова А.Б.,
при секретарі
судового засідання: Проказіні О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Сьомий Буд Трест»на постанову Київського окружного адміністративного суду від 01 грудня 2009 року по справі за позовом Прокурора Вишгородського району Київської області в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції у Вишгородському районі Київської області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Сьомий Буд Трест»про припинення юридичної особи та скасування установчих документів.
ВСТАНОВИВ:
Позивач (Прокурор Вишгородського району Київської області в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції у Вишгородському районі Київської області) звернувся до суду з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Сьомий Буд Трест»про припинення юридичної особи та скасування установчих документів.
Постановою Київського окружного адміністративного суду від 01 грудня 2009 року позов задоволено повністю.
Не погоджуючись з вищезазначеним судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог повністю.
Заслухавши суддю-доповідача та осіб, що з’явилися в судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а постанова суду першої інстанції –скасуванню.
Згідно зі п. 3 ч. 1 ст. 198, 202, п. 4 ч. 1ст. 4 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції скасовує її та ухвалює нове рішення, якщо визнає, що судом першої інстанції порушено норми матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Як вбачається із матеріалів справи і встановлено судом першої інстанції, відповідач –Товариство з обмеженою відповідальністю «Сьомий Буд Трест»зареєстроване Вишгородською районною державною адміністрацією 13.03.2007 року, ідентифікаційний номер: 34961481, реєстраційний номер юридичної особи в ЄДР: 10003635013.
17.09.2007 року ТОВ «Сьомий Буд Трест»зареєстроване в Державній податковій інспекції Вишгородського району за № 1287-ТОВ.
Згідно із Статутом ТОВ «Сьомий Буд Трест»засновником та директором товариства є громадянин Республіки Білорусь ОСОБА_5, що проживає за адресою: АДРЕСА_1; паспорт НОМЕР_1, виданий Брестським РАУС Брестської області 20.10.1997 року, інших працівників ТОВ «Сьомий Буд Трест»не має.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив із того, ОСОБА_5 не мав на меті створювати товариство з обмеженою відповідальністю та займатись підприємницькою діяльністю. Про те, що являється засновником та директором ТОВ «Сьомий Буд Трест»дізнався пізніше від співробітників фінансової міліції.
Відповідно до ч. 2 ст. 82 ГК України установчі документи господарського товариства повинні містити відомості про вид товариства, предмет і цілі його діяльності, склад засновників та учасників, склад і компетенцію органів товариства та порядок прийняття ними рішень.
Згідно із п.п. 4.4 ст. 82 ГК України встановлено, що статут суб’єкта господарювання повинен містити відомості про його найменування, мету і предмет діяльності, розмір і порядок утворення статутного та інших фондів, порядок розподілу прибутків і збитків, про органи управління і контролю, їх компетенцію, про умови реорганізації та ліквідації суб’єкта господарювання, а також інші відомості, пов’язані з особливостями організаційної форми суб’єкта господарювання, передбачені законодавством.
Згідно із ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.
Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Згідно з пунктом 17 статті 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»органи державної податкової служби мають право звертатися у передбачених законом випадках до судових органів із заявою (позовною заявою) про скасування державної реєстрації суб’єкта підприємницької діяльності.
Відповідно до статей 22, 38 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців»суд може постановити рішення щодо припинення юридичної особи, що не пов’язане з банкрутством юридичної особи у разі провадження суб’єктом господарювання діяльності, що суперечить установчим документам, або такої, що заборонена законом.
З урахуванням вищезазначених норм законодавства колегія суддів погоджується із позицією суду першої інстанції про задоволення позовних вимог про припинення юридичної особи –Товариство з обмеженою відповідальністю «Сьомий Буд Трест»; зобов’язання державного реєстратора Вишгородської районної державної адміністрації Київської області провести дії, передбачені пунктами 3, 6 ст. 38 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців».
Однак, колегія суддів не погоджується із висновком суду першої інстанції про визнання недійсним установчих документів Товариства з обмеженою відповідальністю «Сьомий Буд Трест»та свідоцтва про його державну реєстрацію платником податку на додану вартість з моменту складення, так як згідно із ст. 236 ЦК України нікчемний правочин є недійсним з моменту його вчинення і не потребує додаткового визнання його недійсним за рішенням суду.
Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законодавством України.
З урахуванням вищевикладеного колегія суддів вважає, що суд першої інстанції не вірно застосував норми матеріального та процесуального права та повністю задовольнив позовні вимоги Прокурора Вишгородського району Київської області. Колегія суддів вважає, що позовні вимоги про визнання установчих документів (статуту) ТОВ «Сьомий Буд Трест»недійсними з моменту їх державної реєстрації та про визнання недійсним свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість ТОВ «Сьомий Буд Трест»з моменту їх складання задоволенню не підлягають.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 160, 196, 198, 202, 205, 207, 254 КАС України, суд,-
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Сьомий Буд Трест»задовольнити частково.
Скасувати постанову суду Київського окружного адміністративного суду від 01 грудня 2009 року у справі № 2а-7514/09/1070.
Позов Прокурора Вишгородскього району Київської області задовольнити частково.
Юридичну особу –Товариство з обмеженою відповідальністю «Сьомий Буд Трест»(ідентифікаційний код –34961481, місцезнаходження: 07300, Київська область, місто Вишгород, вул. Шолуденка, 13-А) –припинити.
Зобов’язати державного реєстратора Вишгородської районної державної адміністрації Київської області провести дії, передбачені пунктами 3, 6 ст. 38 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців»та спрямовані на припинення юридичної особи Товариства з обмеженою відповідальністю «Сьомий Буд Трест» (ідентифікаційний код –34961481, місцезнаходження: 07300, Київська область, місто Вишгород, вул. Шолуденка, 13-А).
В іншій частині в задоволенні позовних вимог відмовити.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі, з 07.03.2011 року, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України в порядку ст. 212 КАС України.
Головуючий суддя: І.Й. Петрик
Судді: Г.В. Земляна
А.Б. Парінов