Особи
Учасники процесу:
Ім`я Замінене і`мя Особа
Судове рішення #1409234542

30.09.24

22-ц/812/1166/24

Провадження № 22-ц/812/1166/24

ПОСТАНОВА

Іменем України

30 вересня 2024 року                                                        м. Миколаїв

                                                                                справа №489/444/23

Миколаївський апеляційний суд у складі:

головуючого Коломієць В.В.

суддів Самчишиної Н.В., Серебрякової Т.В.,

із секретарем судового засідання Андрієнко Л.Д. ,

переглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «ЮНЕКС БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, за апеляційною скаргою Акціонерного товариства «ЮНЕКС БАНК» на рішення Центрального районного суду м. Миколаєва,ухвалене 20 травня 2024 року під головуванням судді Черенкової Н.П. повний текст судового рішення складений цього ж дня,

У С Т А Н О В И В:

У лютому 2023 року Акціонерне товариство «ЮНЕКС БАНК» (далі – АТ «ЮНЕКС БАНК») звернулося з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Позивач зазначав, що 16 лютого 2022 року між АТ «ЮНЕКС БАНК» та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір №35.18.0222.1, за яким останній отримав кредит у розмірі 140 000 грн зі строком погашення не пізніше 16 травня 2026 року. Та відповідно до п. 2.3, 2.4 Кредитного договору та п. 3.3., 3.4, 3.5, 3.6, 3.8, 3.9 Правил, позичальник зобов`язався повертати Кредит частинами та сплачувати проценти за користування кредитом та комісію за обслуговування кредиту щомісячно, шляхом сплати чергових платежів.

Посилаючись на викладене та порушення відповідачем своїх зобов`язань, що призвело до заборгованості за кредитним договором, позивач просив суд стягнути з ОСОБА_1 заборгованість, що станом на 01 червня 2022 року складає 154 915 грн 29 коп, з яких: 139 785 грн 46 коп – заборгованість за кредитом; 15 129 грн. 83 коп. –заборгованість за процентами та комісіями.

У відзиві на позовну заяву представник ОСОБА_1 – адвокат Корчевський О.І. просив відмовити у задоволенні позову.

Представник відповідача зазначав, що позивачем всупереч вимогам процесуального законодавства не зазначено в позовній заяві відомості про вжиття заходів досудового врегулювання та не надано доказів цього. Письмова форма повідомлення споживача та надання його строку для виконання зобов`язання є обов`язком Банку необхідним для подальшого досудового та судового вирішення спору. Таку ж позицію сформовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 26 травня 2020 року у справі № 638/13683/15-ц. В свою чергу матеріалами справи та іншими доказами позивачем не доведено виконання вимог Закону України «Про споживче кредитування» та реалізації обов`язкового досудового порядку врегулювання спору.

Рішенням Центрального районного суду м. Миколаєва від 20 травня 2024 року у задоволенні позову відмовлено.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд виходив із того, що у відповідача не виник обов`язок дострокового повернення всієї суми грошових коштів за кредитним договором, оскільки матеріали справи не містять доказів того, що банком було завчасно направлена вимога про дострокове повернення кредиту, а відповідачем така вимога була отримана.

В апеляційній скарзі АТ «ЮНЕКС БАНК» посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, незаконність та необґрунтованість рішення суду, просило його скасувати та ухвали нове, яким позов направити на новий розгляд.

Апелянт зазначає, що судом досліджено договір та додатки до нього, встановлено ряд обставини, що підтверджують обов`язок за зобов`язанням та наявну заборгованість, однак ухвалено помилкове рішення про відмову у повному обсязі у задоволенні позовних вимог, прямо порушуючи принцип диспозитивності рішення, обґрунтованості, законності та порушуючи майнові права позивача. Суд хибно взяв за основу положення ст. 16 Закону України «Про споживче кредитування», як таку що надає право повністю відмовити у задоволенні позову. Так, на думку апелянта, незважаючи на відсутність досудової претензії, суд мав розглянути позовні вимоги та ухвали рішення про стягнення заборгованості в рамках поточної заборгованості на дату розрахунку заборгованості, а в решті частини відмовити. Споживач не звільнений від обов`язку бути добросовісним при укладенні договору та у разі порушення зобов`язання відповідно до приписів ст. 611 ЦК України зобов`язаний відшкодувати Банку збитки. Разом з тим, відповідач своїх зобов`язань за договором та пропозицією не виконав та фактично припинив сплачувати щомісячні платежі, не намагаючись врегулювати питання заборгованості досудовим шляхом, що є порушенням Правил надання споживчих кредитів та законодавства України.

У відзиві на апеляційну скаргу представник ОСОБА_1 – адвокат Корчевський О.І. просив відмовити у задоволенні апеляційної скарги, виклавши доводи, які є аналогічними його аргументам у відзиві на позовну заяву.

В судове засідання до суду апеляційної інстанції позивач та відповідач не з`явилися, про день, час і місце розгляду справи належним чином повідомлені.

Представник відповідача - адвокат Корчевський О.І. подав заяву про відкладення розгляду справи у зв`язку з його участю у судовому засіданні у справі № 468/438/24 в іншому населеному пункті, але до клопотання не надано доказу на підтвердження вказаних обставин.

Отже, оскільки поважність причин неявки представника відповідача адвоката Корчевського О.І. судом апеляційної інстанції не встановлена, заявник реалізував своє право на викладення відповідних аргументів у відзиві на апеляційну скаргу? згідно статті 372 ЦПК України суд апеляційної інстанції вважає, що клопотання про відкладення розгляду справи не підлягає задоволенню.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про наявність підстав для часткового задоволення апеляційної скарги, з огляду на таке.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частиною 1 ст. 625 ЦК України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Згідно з ч. 4 ст. 631 ЦК України закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.

Статтею 628 ЦК України передбачено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

Згідно зі ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч.1ст.1048 та ч.1ст.1054 ЦК України кредитодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми кредиту, розмір і порядок одержання яких встановлюються договором. Припис абзацу 2 частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування.

Стаття 1049 ЦК України передбачає, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.

Згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами, то у разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього кодексу.

Положеннями статті 16 Закону України «Про споживче кредитування» визначено, що у разі затримання споживачем сплати частини споживчого кредиту та/або процентів щонайменше на один календарний місяць, а за споживчим кредитом, забезпеченим іпотекою, та за споживчим кредитом на придбання житла – щонайменше на три календарні місяці кредитодавець має право вимагати повернення споживчого кредиту, строк виплати якого ще не настав, в повному обсязі, якщо таке право передбачене договором про споживчий кредит.

Кредитодавець зобов`язаний у письмовій формі повідомити споживача про таку затримку із зазначенням дій, необхідних для усунення порушення, та строку, протягом якого вони мають бути здійснені.

Якщо кредитодавець відповідно до умов договору про споживчий кредит вимагає здійснення платежів, строк сплати яких не настав, або повернення споживчого кредиту, такі платежі або повернення споживчого кредиту здійснюються споживачем протягом 30 календарних днів, а за споживчим кредитом, забезпеченим іпотекою, та за споживчим кредитом на придбання житла – 60 календарних днів з дня одержання від кредитодавця повідомлення про таку вимогу. Якщо протягом цього періоду споживач усуне порушення умов договору про споживчий кредит, вимога кредитодавця втрачає чинність.

Судом першої інстанції встановлено і підтверджується матеріалами справи, що 16 лютого 2022 року між ОСОБА_1 і АТ «ЮНЕКС БАНК» було укладено кредитний договір № 35.18.0222.1 на умовах, що зазначені у ньому та відповідно до Публічної пропозиції «Правила (договірні умови) надання споживчих кредитів) АТ «ЮНЕКС БАНК», що оприлюднені на офіційному сайті Банку за електронною адресою www.unexbank.ua.

За умовами кредитного договору № 35.18.0222.1 відповідачу Банком було надано кредит в сумі 140 000 грн. шляхом безготівкового перерахування грошових коштів на рахунок, що відкритий позичальнику в Банку, зі строком кредиту з 16 лютого 2022 року по 16 травня 2026 року та сплатою 44, 44% річних, які нараховується починаючи з дня надання Кредиту (списання з позичкового рахунку) до повного погашення заборгованості за цим Договором.

На виконання умов цього Договору АТ «ЮНЕКС БАНК» 16.02.2023 року перерахувало відповідачу суму кредиту – 140 000 грн., що підтверджується випискою по особовому рахунку відповідача про надходження кредитних коштів на його банківську картку (а.с. 6).

Відповідно до п. 2.3 укладеного сторонами Договору позичальник щомісячно до 25 (включно) числа кожного календарного місяця протягом строку дії Договору (відповідно до Графіку платежів), починаючи з місяця, наступного за місяцем підписання цього Договору, здійснює внесення грошових коштів в сумі, що вказано в додатку № 1 до кредитного договору, стовпчик «сума платежу за розрахунковий період, грн» за відповідний період, на рахунок, вказаний в п. 2.3 Договору.

Згідно пункту 2.7 цього Договору сторони дійшли згоди, що у випадку порушення позичальником однієї або декількох умов цього Договору, а також строків сплати платежів, у т.ч. несвоєчасної сплати процентів за користування кредитними коштами, які сплачуються позичальником згідно з п.п. 1.4.1 та несвоєчасної сплати комісії за обслуговування кредиту згідно п.п. 1.4.2 цього Договору позичальник сплачує Банку штраф за кожен випадок такого порушення в розмірі 200 грн. 00 коп.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач свої зобов`язання за кредитним договором виконував неналежним чином, у зв`язку із чим станом на 01 червня 2022 року у ОСОБА_1 утворилась заборгованість за кредитним договором.

Ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні позову, суд першої інстанції дійшов висновку, що, у позивача не виникло право на дострокове стягнення заборгованості за кредитом, оскільки матеріали справи не містять доказів, що банком було завчасно направлена вимога про дострокове повернення кредиту, а відповідачем така вимога була отримана.

Проте не з усіма висновками суду першої інстанції можна погодитись.

Колегія суддів вважає, що судом першої інстанції зроблено обґрунтований висновок про те, що у позивача не виникло право на дострокове стягнення заборгованості за кредитом. Проте колегія суддів не може погодитися з висновком суду першої інстанції щодо відмови у стягненні простроченої заборгованості з огляду на наступне.

Так, судом першої інстанції вірно встановлено та не оспорюється сторонами, що кредитні правовідносини, які виникли між ОСОБА_1 і АТ «ЮНЕКС БАНК» на підставі кредитного договору № 35.18.0222.1 від 16 02.2022 року мають споживчий характер, а тому на них поширюються вимоги законодавства про захист прав споживачів.

Статтею 16 Закону України «Про споживче кредитування» передбачено право кредитодавця вимагати повернення споживчого кредиту, строк виплати якого ще не настав, в повному обсязі, якщо таке право передбачене договором про споживчий кредит, у разі затримання споживачем сплати частини споживчого кредиту та/або процентів щонайменше на один календарний місяць, а за споживчим кредитом, забезпеченим іпотекою, та за споживчим кредитом на придбання житла – щонайменше на три календарні місяці

Разом із тим приписами частини другої статті 16 вказаного Закону встановлений обов`язок кредитодавця у письмовій формі повідомити споживача про таку затримку із зазначенням дій, необхідних для усунення порушення, та строку, протягом якого вони мають бути здійснені.

Згідно з частинами першою-третьою статті 12, частинами першою п`ятою, шостою статті 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

У частині другій статті 78 ЦПК України передбачено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Судом першої інстанції правильно встановлено, що позивачем доказів направлення відповідачу письмової вимоги про необхідність погашення кредитної заборгованості не надано і на такі обставини він не посилається, а тому з огляду на вищевикладені вимоги закону дійшов правильного висновку про відсутність підстав для задоволення вимог Банку про дострокове стягнення кредиту.

Разом із тим, враховуючи, що зобов`язання повинні виконуватись належним чином, тоді як позичальник ОСОБА_1 , отримавши кредитні кошти, не виконує належним чином взяті на себе зобов`язання за кредитним договором, що не заперечувалось відповідачем, колегія суддів не погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що недотримання позивачем вимог частини другої статті 16 Закону України «Про споживче кредитування» є підставою у відмові у позові у повному обсязі, в тому числі і щодо простроченої заборгованості.

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (стаття 610 ЦК України). Одним із видів порушення зобов`язання є прострочення - невиконання зобов`язання в обумовлений сторонами строк.

Пунктом п. 2.3 укладеного сторонами Договору передбачено, що позичальник щомісячно до 25 (включно) числа кожного календарного місяця протягом строку дії Договору (відповідно до Графіку платежів), починаючи з місяця, наступного за місяцем підписання цього Договору, здійснює внесення грошових коштів в сумі, що вказано в додатку № 1 до кредитного договору, стовпчик «сума платежу за розрахунковий період, грн» за відповідний період, на рахунок, вказаний в п. 2.3 Договору.

Перевіривши розрахунок заборгованості позичальника ОСОБА_1 за кредитним договором станом на 01 червня 2022 року (а.с. 4) та виписку з його особового рахунку (а.с. 5-6, 126-130), апеляційний суд дійшов висновку, що оскільки банк не набув відповідного права на погашення всієї кредитної заборгованості за кредитним договором достроково, з позичальника підлягає стягненню лише прострочена заборгованість, що станом на 01 червня 2022 року (у межах заявленого позивачем строку утворення заборгованості) складає 10 033 грн 95 коп. згідно графіку платежів в Додатку № 1 до Кредитного договору (2215,91+5284,10+5113,64) та з урахуванням внесених позичальником платежів на погашення процентів у розмірі : 2045,46 грн (25.03.2022), 34,25 грн (25.04.22), 500грн (09.05.2022) згідно виписки з особового рахунку ОСОБА_1 (а.с. 125-127), які підлягають зарахуванню на погашення прострочених відсотків, враховуючи, що узгоджений сторонами графік платежів в Додатку № 1 до Кредитного договору не передбачає обв`язку відповідача до 28 червня 2022 року внесення платежів на погашення тіла кредиту (а.с. 11зв.-12).

З огляду на викладене, відповідно до пункту 4 ч. 1 ст. 376 ЦПК України рішення суду підлягає скасуванню з ухваленням нового судового рішення – про часткове задоволення позову АТ «ЮНЕКС БАНК».

Оскільки позивач в апеляційній скарзі просив скасувати оскаржуване рішення та ухвали нове, яким позов направити на новий розгляд, що відповідно до ст. 378 ЦПК України є повноваженням апеляційного суду тільки у разі ухвалення судом оскаржуваного рішення з порушенням правил територіальної юрисдикції (підсудності) якщо апелянт заявляв про непідсудність справи у суді першої інстанції, то апеляційна скарга АТ «ЮНЕКС БАНК» підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до ч. 1, 13 статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справу на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

За такого, виходячи із принципу пропорційності відшкодування судового збору до задоволених вимог (6, 47%), з відповідача на користь позивача підлягає відшкодування судового збору за позовну заяву (173 грн 65 коп.) та за апеляційну скаргу (260 грн 50 коп.), а всього - 434 грн 15 коп.

Керуючись статтями 367, 374, 376, 381, 382, 384 ЦПК України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «ЮНЕКС БАНК» задовольнити частково.

Рішення Центрального районного суду м. Миколаєва від 20 травня 2024 року скасувати та ухвалити нове рішення.

Позов Акціонерного товариства «ЮНЕКС БАНК» задовольнити частково.

Стягнути зі ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «ЮНЕКС БАНК» прострочену заборгованість за кредитним договором №35.18.0222.1 від 16 лютого 2022 року станом на 01 червня 2022 року, що складається із заборгованості за процентами в розмірі 10 033 грн 95 коп. (десять тисяч тридцять три гривні дев`яносто п`ять копійок).

Стягнути зі ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «ЮНЕКС БАНК» відшкодування судового збору за позовну заяву та апеляційну скаргу в загальному розмірі 434 грн. 15 коп. (чотириста тридцять чотири гривні п`ятнадцять копійок).

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення у випадках, передбачених ст. 389 ЦПК України.




Головуючий                                                       В.В. Коломієць


Судді:                                                               Н.В. Самчишина


                                                                                Т.В. Серебрякова


Повний текст постанови складено 03 жовтня 2024 року.







  • Номер: 2/489/813/23
  • Опис: стягнення заборгованості
  • Тип справи: на цивільну справу (позовне провадження)
  • Номер справи: 489/444/23
  • Суд: Ленінський районний суд м. Миколаєва
  • Суддя: Коломієць В.В.
  • Результати справи:
  • Етап діла: Направлено за підсудністю: рішення набрало законної сили
  • Департамент справи:
  • Дата реєстрації: 07.02.2023
  • Дата етапу: 05.06.2023
  • Номер: 2/490/422/2024
  • Опис: про стягнення заборгованості за кредитним договором
  • Тип справи: на цивільну справу (позовне провадження)
  • Номер справи: 489/444/23
  • Суд: Центральний районний суд м. Миколаєва
  • Суддя: Коломієць В.В.
  • Результати справи:
  • Етап діла: Розглянуто: рішення набрало законної сили
  • Департамент справи:
  • Дата реєстрації: 05.07.2023
  • Дата етапу: 20.05.2024
  • Номер: 22-ц/812/1166/24
  • Опис: за позовом Акціонерного товариства «Юнекс Банк» до Скопіна Ігоря Миколайовича про стягнення заборгованості за кредитним договором
  • Тип справи: на цивільну справу за апеляційною скаргою (а)
  • Номер справи: 489/444/23
  • Суд: Миколаївський апеляційний суд
  • Суддя: Коломієць В.В.
  • Результати справи:
  • Етап діла: Призначено склад суду
  • Департамент справи:
  • Дата реєстрації: 27.06.2024
  • Дата етапу: 27.06.2024
  • Номер: 22-ц/812/1166/24
  • Опис: за позовом Акціонерного товариства «Юнекс Банк» до Скопіна Ігоря Миколайовича про стягнення заборгованості за кредитним договором
  • Тип справи: на цивільну справу за апеляційною скаргою (а)
  • Номер справи: 489/444/23
  • Суд: Миколаївський апеляційний суд
  • Суддя: Коломієць В.В.
  • Результати справи:
  • Етап діла: Відкрито провадження
  • Департамент справи:
  • Дата реєстрації: 27.06.2024
  • Дата етапу: 02.07.2024
  • Номер: 22-ц/812/1166/24
  • Опис: за позовом Акціонерного товариства «Юнекс Банк» до Скопіна Ігоря Миколайовича про стягнення заборгованості за кредитним договором
  • Тип справи: на цивільну справу за апеляційною скаргою (а)
  • Номер справи: 489/444/23
  • Суд: Миколаївський апеляційний суд
  • Суддя: Коломієць В.В.
  • Результати справи:
  • Етап діла: Призначено до судового розгляду
  • Департамент справи:
  • Дата реєстрації: 27.06.2024
  • Дата етапу: 10.07.2024
  • Номер: 22-ц/812/1166/24
  • Опис: за позовом Акціонерного товариства «Юнекс Банк» до Скопіна Ігоря Миколайовича про стягнення заборгованості за кредитним договором
  • Тип справи: на цивільну справу за апеляційною скаргою (а)
  • Номер справи: 489/444/23
  • Суд: Миколаївський апеляційний суд
  • Суддя: Коломієць В.В.
  • Результати справи:
  • Етап діла: Розглянуто: рішення набрало законної сили
  • Департамент справи:
  • Дата реєстрації: 27.06.2024
  • Дата етапу: 30.09.2024
  • Номер: 2/490/422/2024
  • Опис: про стягнення заборгованості за кредитним договором
  • Тип справи: на цивільну справу (позовне провадження)
  • Номер справи: 489/444/23
  • Суд: Центральний районний суд м. Миколаєва
  • Суддя: Коломієць В.В.
  • Результати справи: скасовано
  • Етап діла: Розглянуто у апеляційній інстанції
  • Департамент справи:
  • Дата реєстрації: 05.07.2023
  • Дата етапу: 30.09.2024
Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація