ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 вересня 2024 року

м. Київ

справа № 760/9496/21

провадження № 61-7392св23

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Синельникова Є. В.,

суддів: Білоконь О. В., Осіяна О. М. (суддя-доповідач), Сакари Н. Ю., Шиповича В. В.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ;

відповідачі: громадська організація «Захистимо Протасів Яр», ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , громадська організація «Громадське телебачення»;

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційні скарги представника ОСОБА_1 - адвоката Черній Іванни Володимирівни на постанову Київського апеляційного суду від 22 березня 2023 року у складі колегії суддів: Олійника В. І., Кулікової С. В., Сушко Л. П. та додаткові постанови цього суду від 27 червня 2023 року

ВСТАНОВИВ:

1. Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У квітні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до громадської організації «Захистимо Протасів Яр» (далі - ГО «Захистимо Протасів Яр»), ОСОБА_4 , громадської організації «Громадське телебачення» (далі - ГО «Громадське телебачення») про захист честі, гідності, ділової репутації, визнання поширеної інформації недостовірною, її спростування та відшкодування моральної шкоди.

Позовна заява мотивована тим, що з середини 2019 року ГО «Захистимо Протасів Яр» та її керівником ОСОБА_4 у соціальній мережі Facebook щодо позивача систематично поширюється недостовірна інформація.

Зокрема, на сторінці «ІНФОРМАЦІЯ_46» у соціальній мережі Facebook зазначено наступне:

1. у публікації від ІНФОРМАЦІЯ_4 за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_5:

1.1.«…представнику громади Протасового яру, голові ГО та ініціативної групи «Захистимо Протасів Яр» ОСОБА_4 ( ОСОБА_4 ) сьогодні публічно погрожував один з бенефіціарів забудови Протасового яру ОСОБА_1...»;

2. у публікації від ІНФОРМАЦІЯ_6 за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_49:

2.1.«…цього разу люди ОСОБА_1 (він разом з ОСОБА_8 є бенефіціаром ТОВ Дайтона Груп і забудови Протасового яру) називають псевдо-активістами та здирниками представника громади Протасового яру ОСОБА_4 та радника міського голови ОСОБА_9 …»;

2.2. «…це і багато іншого дуже засмучує двох дніпровських бандитів - ОСОБА_1 та ОСОБА_8 , адже вони ну дууууже хочуть збудувати три 40-поверхівки замість лісу у Протасовому яру…»;

3. у публікації від ІНФОРМАЦІЯ_8 за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_50:

3.1.«Забудовник ОСОБА_1 програв суд по Протасовому яру! Сьогодні громада обмежила висотність і зберегла припис на заборону будівництва, тепер чекаємо від Кличка оскарження договору суборенди. Влітку 2019 року ТОВ Дайтона груп звернулась до ОАСКу, а саме до недоброчесного судді ОСОБА_37 який якраз підміняв свого шефа-голову суду ОСОБА_11 (який опинився під слідством НАБУ за втручання у роботу органів державної влади). Звернулась з проханням змінити висотність у містобудівних умовах та обмеженнях (базовий документ для будівництва), оскільки будівельний проект ЖК Турбійон цим умовам та обмеженням не відповідає. Для чого? Бо раніше, 8 травня, забудовник ОСОБА_1 отримав припис від ДАБІ на заборону будівельних робіт через невідповідність проекту містобудівним умовам. Ну і через суддю ОСОБА_37 забудовник хотів зняти припис на заборону, змінивши містобуди, а не свій проект…»;

3.2.«…не забуваємо, що ОСОБА_1 і ОСОБА_13 , який прикриває ОСОБА_1 в Офісі Президента, це звичайні бандит і рєшала…»;

4. у публікації від ІНФОРМАЦІЯ_11 за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_51:

4.1.«Відремонтували банер біля незаконного будівництва ОСОБА_1, поприбирали сміття і загалом привели до ладу…»;

4.2.«…за 9 днів закінчується третій місяць у ОСОБА_15 обіцяють подати позов про оскарження суборенди ОСОБА_1. Позов вже написаний.»;

5. у публікації від ІНФОРМАЦІЯ_13 за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_52:

5.1.«…нагадаємо, минулого року ДАБІ України винесла припис ТОВ «Дайтона Груп» (компанія забудовник дніпровського кримінальника ОСОБА_1 ) на заборону будівельних робіт у Протасовому яру…»;

6. у публікації від ІНФОРМАЦІЯ_13 за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_53:

6.1.«…труднощі з залученням комунальників пов`язані з тим, що земельна ділянка наразі самозахоплена дніпровським бандитом ОСОБА_1 з метою будівництва на ній трьох 40-поверхівок…»;

7. у публікації від ІНФОРМАЦІЯ_16 за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_54:

7.1.«…пам`ятаєте суддю ОСОБА_16 ? Та сама суддя ОАСК, яка ухвалила перше незаконне рішення по Протасовому яру, а саме задовільнила клопотання ТОВ Дайтона Груп (бенефіціар ОСОБА_1) про зупинку дії припису ДАБІ на заборону будівельних робіт…»;

8. у публікації від ІНФОРМАЦІЯ_18 за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_55:

8.1.«…громада Протасового яру вже скасувала дозвіл на будівництво ОСОБА_1 у цій частині нашого парку…»;

9. у публікації від ІНФОРМАЦІЯ_20 за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_56:

9.1.«… засідання перенесли у зв`язку з тим, що в представника компанії-забудовника ОСОБА_1 «раптово» піднялась температура за годину до засідання і запаморочилась голова…»;

9.2.«…схоже головуючий суддя ОСОБА_24 вирішив дотягнути процес до свят і ухвалити рішення на користь дніпровського бандита ОСОБА_1 тоді, коли ми будемо зайняті підготовкою новорічної вечірки громади Протасового яру…»;

9.3.«…так це працюватиме до того моменту, поки ми не повернемо землю вкрадену ОСОБА_1 і ОСОБА_38 місту…»;

10. у публікації від ІНФОРМАЦІЯ_23 за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_57:

10.1. «… ОСОБА_18 тепер допомагає рейдеру ОСОБА_1 відновити дозвіл на будівництво у Протасовому яру. По ряду судових процесів, які були ініційовані представниками громади Протасового яру у 2019 році, відбулась зміна представника сторони компанії-забудовника ОСОБА_1 ТОВ «Дайтона Груп …»;

10.2. «…чим збирається допомагати ОСОБА_18 дніпровському рейдеру ОСОБА_1 по Протасовому яру?...»;

10.3. «…ці рішення були ухвалені влітку 2020 року (https://cutt.ly/bhWWRfV), але ще до голосування компанія-забудовник ОСОБА_1 ТОВ «Дайтона Груп» подала позов про визнання цих рішень недійсними до Дніпропетровського окружного адмінсуду, судді ОСОБА_19»;

10.4. «…після скарг на порушення принципу підсудності ОСОБА_19 відмовилась від розгляду позову ОСОБА_1»;

10.5. «…і знаходить ОСОБА_20 , який є партнером по невдачам з власником ТОВ «Бора» (вона надає ОСОБА_1 землю в суборенду) ОСОБА_21 …»;

10.6. «…станом на зараз дії ОСОБА_20 і ОСОБА_1 в судах спрямовані також на відновлення дозволу на будівництво, який був незаконно отриманий ТОВ «Дайтона Груп» і видача якого була успішно оскаржена представниками громади Протасового яру у першій інстанції…»;

11. у публікації від ІНФОРМАЦІЯ_26 за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_58:

11.1. «Шостий апеляційний адміністративний суд зупинив процес, в якому ОСОБА_1 намагається повернути свій дозвіл на будівництво у Протасовому яру. Судовий процес, за допомогою якого ОСОБА_1 намагається відновити незаконний дозвіл на будівництво у Протасовому яру, зупинений ухвалою колегії суддів під головуванням судді ОСОБА_39»;

11.2. «…станом на зараз ОСОБА_1 «рєшать» в судах допомагає ОСОБА_18 , київський забудовник з SAGA Development…».

12. у публікації від ІНФОРМАЦІЯ_28 за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_59:

12.1. « Дніпровський бандит ОСОБА_1 знайшов суддю, який допоможе йому забудувати Протасів яр…»;

12.2. «…таким чином ОСОБА_24 розмиває відповідальність за ухвалення завідомо неправосудного рішення на суддю ОСОБА_40, якого і так за людину не вважають, і отримує можливість поживитись з кишені дніпровського бандита ОСОБА_1».

Крім того, в особистому профілі в соціальній мережі Facebook ОСОБА_4 поширено наступне:

1. у публікації від ІНФОРМАЦІЯ_4 за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_60:

1.1.«…простенькі плакати з написами «Поліція бездіє» та «Поліція зливає проти забудовника (ОСОБА_1) по Протасовому яру» викликали неабияку реакцію у бенефіціара знищення Протасового яру ОСОБА_1 …»;

2. у публікації від ІНФОРМАЦІЯ_32 за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_61:

2.1.«…14 серпня, після суду який громада Протасового яру виграла в забудовника ОСОБА_1 ТОВ Дайтона Груп…»;

3. у публікації від ІНФОРМАЦІЯ_33 за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_62:

3.1.«… ОСОБА_25 , у нас підпорядкована вам ДАБІ видала дозвіл на будівництво дніпровському забудовнику ТОВ Дайтона Груп (бенефіціари ОСОБА_1 і ОСОБА_41)…»;

3.2.«…зараз всупереч Кодексу адмінсудочинства ОСОБА_1 пішов у дніпропетровський окружний адмінсуд зносити окремі положення містобудівних умов та обмежень, аби прибрати підстави для припису, а дозвіл на будівництво оскаржується мною і моїм сусідом в суді…»;

4. у публікації від ІНФОРМАЦІЯ_33 за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_63:

4.1.«…але громада Протасового яру протистоїть не звичайному жлобу-забудовнику. Вона протистоїть дніпровській мафії, яка славиться викраденнями людей, які їй заважають, та захопленням чужого майна грубою силою. Ім`я цій мафії ОСОБА_1 і ОСОБА_26 …»;

5. у публікації від ІНФОРМАЦІЯ_1 за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_64:

5.1.«Громада Протасового яру це не тільки про боротьбу з дніпровським бандитом ОСОБА_1 та незаконною забудовою…»;

6. що містяться у публікації від ІНФОРМАЦІЯ_13 за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_65:

6.1.«…сьогодні Шостий апеляційний адміністративний суд скасував рішення Окружного адміністративного суду Києва, за допомогою якого ОСОБА_1 намагався зняти припис ДАБІ на заборону будівельних робіт…»;

7. у публікації від ІНФОРМАЦІЯ_38 за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_66:

7.1.«…пропозиція ОСОБА_1 - знищити 30 гектарів лісу в центрі Києва, Протасів яр, заради свого незаконного будівництва…»;

8. у публікації від ІНФОРМАЦІЯ_40 за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_67:

8.1.«Тим часом суд скасував дозвіл на будівництво у Протасовому яру, виданий ТОВ «Дайтона Груп» ОСОБА_1;

9. у публікації від ІНФОРМАЦІЯ_42 за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_43:

9.1.«…пам`ятаєте ми виграли суд, в якому зберегли підстави для припису щодо зупинки будівництва ЖК «Турбійон» ОСОБА_1 у Протасовому яру? Припис ДАБІ видало на підставі того, що проєкт будівництва трьох 40-поверхівок в парку порушує висотність - 73,5 метри. Для того щоб зняти цей припис, юристи ОСОБА_1 зробили експертизу, яка фактично показала що 99,9 метрів (по проєкту) це менше за 73,5 метри. Цю експертизу вони понесли в Окружний адмінсуд Києва до судді ОСОБА_37 і той не вагаючись змінив закони фізики, задовільнивши позов ОСОБА_1 про зміну обмежень по висотності…»;

9.2.«…найвеселіше тут те, що вся ця епопея з висотністю затівалась ОСОБА_1 аби зняти припис ДАБІ про зупинку будівництва. Припис ОСОБА_1 теж оскаржував, а процес з висотністю мав допомогти йому виграти процес про зняття припису…»;

10. у публікації від ІНФОРМАЦІЯ_23 за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_68:

10.1. «… ОСОБА_18 тепер допомагає рейдеру ОСОБА_1 відновити дозвіл на будівництво у Протасовому яру По ряду судових процесів, які були ініційовані представниками громади Протасового яру у 2019 році, відбулась зміна представника сторони компанії-забудовника ОСОБА_1 ТОВ «Дайтона Груп»…»;

10.2. «…ці рішення були ухвалені влітку 2020 року (https://cutt.ly/bhWWRfV), але ще до голосування компанія-забудовник ОСОБА_1 ТОВ «Дайтона Груп» подала позов про визнання цих рішень недійсними до Дніпропетровського окружного адмінсуду, судді ОСОБА_19...»;

10.3. «…за спробу порушити закон і допомогти ОСОБА_1 суддя Дніпропетровського окружного адмінсуду ОСОБА_19 тепер буде відповідати у Вищій раді правосуддя. Після скарг на порушення принципу підсудності ОСОБА_19 відмовилась від розгляду позову ОСОБА_1, а її колега по дніпропетровському суду передав справу в Окружний адмінсуд Києва - за підсудністю. Схоже, розуміючи провальність свого поточного «рєшали» ОСОБА_1 вирішує шукати того, хто допоможе йому у Києві. А конкретно в Окружному адмінсуді Києва. І знаходить ОСОБА_20 , який є партнером по невдачам з власником ТОВ «Бора» (вона надає ОСОБА_1 землю в суборенду) ОСОБА_21 …»;

10.4. «…станом на зараз дії ОСОБА_20 і ОСОБА_1 в судах спрямовані також на відновлення дозволу на будівництво, який був незаконно отриманий ТОВ «Дайтона Груп»…»;

10.5. «…кожен бажаючий може подивитись на юриста ОСОБА_20 , який захищає незаконну забудову ОСОБА_1»;

11. у публікації від ІНФОРМАЦІЯ_69 за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_70:

11.1. « Спочатку ОСОБА_28 з ОСОБА_1 розганяють брехню що я «намалював свастику», аби помститись за те що їм не дають знищити парк Протасів яр…»;

12. що містяться у публікації від ІНФОРМАЦІЯ_2 за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_45:

12.1. «Договір суборенди по ділянці ОСОБА_1 у Протасовому яру визнаний недійсним! Поки ОСОБА_28 був зайнятий організацією домашнього арешту для мене, я встиг сходити в господарський суд і виграти справу про визнання недійсним договір суборенди ділянки ОСОБА_1».

Позивач також указував, що в статті під назвою «ІНФОРМАЦІЯ_71» (ІНФОРМАЦІЯ_3) теж міститься недостовірна інформація, зокрема, коментар ОСОБА_4 : «Це помста за мою діяльність щодо захисту Протасового Яру від незаконної забудови ОСОБА_1 ».

ОСОБА_1 зазначав, що ОСОБА_4 та ГО «Захистимо Протасів Яр» у вказаних публікаціях та коментарях фактично доносять до суспільства недостовірну інформацію про те, що позивач є орендарем/суборендарем земельної ділянки в Протасовому Яру та бенефіціарним власником компанії-забудовника ТОВ «Дайтона Груп», має безпосереднє відношення до будівництва житлово-офісно-торговельного комплексу з готелем та паркінгом у Протасовому Яру та намагається відновити будівництво на земельній ділянці у Протасовому Яру в м. Києві. Крім того, в своїх публікаціях відповідачі стверджують, що позивач є бандитом, рейдером, мафією та вчиняє інші кримінально-карані діяння.

Позивач вважає поширену щодо нього інформацію недостовірною, оскільки він не є власником, орендарем, чи суборендарем земельної ділянки в Протасовому Яру, не є директором (керівником), засновником, кінцевим бенефіціарним власником ТОВ «Дайтона Груп», не є учасником судових справ, пов`язаних із земельною ділянкою в Протасовому Яру, не вчиняє жодних дій, спрямованих на відновлення будівництва в Протасовому Яру, не вчиняє дій, спрямованих на забудову Протасового Яру. Крім того, він не є бандитом, мафією, рейдером та не вчиняє будь-яких кримінально-караних діянь.

Вважає, що поширена інформація є негативною для нього, оскільки створює негативні наслідки у вигляді приниження позитивної соціальної оцінки в очах оточуючих, а також приниження суспільної оцінки його ділових і професійних якостей, здобутих протягом багатьох років. Наведена у публікаціях інформація не відповідає дійсності, не підтверджена будь-якими доказами, а її поширення призвело до порушення його особистих немайнових прав, зокрема, права на повагу до честі та гідності, недоторканість ділової репутації.

З урахуванням викладеного ОСОБА_1 просив:

- визнати недостовірною та такою, що принижує його честь, гідність та ділову репутацію інформацію, поширену ГО «Захистимо Протасів Яр» та ОСОБА_4 у наведених вище публікаціях у соціальній мережі Facebook та статті за адресою ІНФОРМАЦІЯ_3;

- зобов`язати ОСОБА_4 та ГО «Захистимо Протасів Яр» не пізніше десяти календарних днів з дня набрання рішенням суду законної сили спростувати недостовірну інформацію, поширену останніми відносно нього, шляхом опублікування в соціальній мережі Facebook публікацій під назвою «Спростування недостовірної інформації стосовно ОСОБА_1 » з викладенням копії вступної та резолютивної частини рішення у цій справі;

- зобов`язати ГО «Громадське телебачення» в строк не пізніше десяти календарних днів з дати набрання судовим рішенням законної сили у цій справі опублікувати на веб-порталі https://hromadske.ua повідомлення про спростування з заголовком: «Спростування недостовірної інформації стосовно ОСОБА_1 » наступного змісту: « ІНФОРМАЦІЯ_2 на веб-порталі https://hromadske.ua, за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_3 було опубліковано статтю під назвою «ІНФОРМАЦІЯ_71», в якій міститься коментар ОСОБА_4 наступного змісту: «Це помста за мою діяльність щодо захисту Протасового Яру від незаконної забудови ОСОБА_1 ». Вказане твердження ОСОБА_4 відповідно до рішення Солом`янського районного суду м. Києва від «___» _____. _____ року у справі №_____ визнано недостовірною інформацією, тобто таким, що не відповідає дійсності»;

- стягнути з ОСОБА_4 та ГО «Захистимо Протасів Яр» 500 000 грн у відшкодування моральної шкоди.

Короткий зміст судових рішень

Рішенням Солом`янського районного суду міста Києва від 09 грудня 2021 року у складі судді Шереметьєвої Л. А. позов ОСОБА_1 задоволено частково.

Визнано недостовірною та такою, що порочить честь, гідність та ділову репутацію ОСОБА_1 інформацію, поширену:

ГО «Захистимо Протасів Яр» на сторінці «Захистимо Протасів Яр» (ІНФОРМАЦІЯ_72) у соціальній мережі Facebook, а саме:

- у публікації від ІНФОРМАЦІЯ_4 за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_5 : «…. публічно погрожував один з бенефіціарів забудови Протасового яру ОСОБА_1...»;

- у публікації від ІНФОРМАЦІЯ_6 за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_49: «...він є бенефіціаром ТОВ "Дайтона Груп" і забудови Протасового яру…»; «...двох дніпровських бандитів - ОСОБА_1 ... »;

- у публікації від ІНФОРМАЦІЯ_8 за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_9 «…забудовник ОСОБА_1 програв суд по Протасовому яру…»; «…забудовник ОСОБА_1»; « ...ОСОБА_1 бандит... »;

- у публікації від ІНФОРМАЦІЯ_11 за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_12 «… незаконного будівництва ОСОБА_1...»; «... суборенди ОСОБА_1...»;

- у публікації від ІНФОРМАЦІЯ_13 за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_14 »;

- у публікації від ІНФОРМАЦІЯ_13 за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_15 »;

- у публікації від ІНФОРМАЦІЯ_16 за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_17 «...ТОВ "Дайтона Груп" (бенефіціар ОСОБА_1 )…;

- у публікації від ІНФОРМАЦІЯ_18 за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_19 »;

- у публікації від ІНФОРМАЦІЯ_20 за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_21 «... компанії-забудовника ОСОБА_1 ... »; « ...дніпровського бандита ОСОБА_1... »; «… землю, вкрадену ОСОБА_1...»;

- у публікації від ІНФОРМАЦІЯ_23 за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_24 »; «… компанії-забудовника ОСОБА_1 ТОВ "Дайтона Груп"...»; « ... дніпровському рейдеру ОСОБА_1... »; «... компанія-забудовник ОСОБА_1 ТОВ "Дайтона Груп"…»; «...позову ОСОБА_1...»; «... ТОВ "Бора"/вона надає ОСОБА_1 землю в суборенду/...»; «...дії ОСОБА_1 в судах спрямовані також на відновлення дозволу на будівництво...»;

- у публікації від ІНФОРМАЦІЯ_26 за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_27 «… в якому ОСОБА_1 намагається повернути свій дозвіл на будівництво у Протасовому яру…»; «… ОСОБА_1 намагається відновити незаконний дозвіл на будівництво у Протасовому яру...»;

- у публікації від ІНФОРМАЦІЯ_28 за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_29 «…бандит ОСОБА_1 »; «...бандита ОСОБА_1 »;

ОСОБА_4 у профілі « ОСОБА_4 » ( ІНФОРМАЦІЯ_30 ) у соціальній мережі Facebook, а саме:

- у публікації від ІНФОРМАЦІЯ_4 за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_31 «... забудовника (ОСОБА_1) по Протасовому яру…»; «… бенефіціара знищення Протасового яру ОСОБА_1...»;

- у публікації від ІНФОРМАЦІЯ_32 за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_61: «... забудовника ОСОБА_1 ТОВ "Дайтона Груп"...»;

- у публікації від ІНФОРМАЦІЯ_33 за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_34 »; «...ОСОБА_1 пішов у Дніпропетровський окружний адмінсуд зносити окремі положення містобудівних умов та обмежень, аби прибрати підстави для припису...»;

- у публікації від ІНФОРМАЦІЯ_33 за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_35 «...ім`я цій мафії ОСОБА_1 »;

- у публікації від ІНФОРМАЦІЯ_1 за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_36 «… бандитом ОСОБА_1 ...»;

- у публікації від ІНФОРМАЦІЯ_13 за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_37 «... ОСОБА_1 намагався зняти припис ДАБІ на заборону будівельних робіт...»;

- у публікації від ІНФОРМАЦІЯ_38 за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_66: «...заради свого незаконного будівництва... »;

- у публікації від ІНФОРМАЦІЯ_40 за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_41 «… ТОВ "Дайтона Груп" ОСОБА_1»;

- у публікації від ІНФОРМАЦІЯ_42 за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_43 : «... ЖК " Турбійон" ОСОБА_1 у Протасовому яру… »; « …позов ОСОБА_1 про зміну обмежень по висотності...»; «...припис ОСОБА_1 теж оскаржував...»;

- у публікації від ІНФОРМАЦІЯ_23 за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_44 відновити дозвіл на будівництво у Протасовому яру …»; «…компанії-забудовника ОСОБА_1 ТОВ ''Дайтона Груп"...»; «... компанія-забудовник ОСОБА_1 ТОВ ''Дайтона Груп" ...»; «... позову ОСОБА_1 …»; «…ТОВ «Бора» (вона надає ОСОБА_1 землю в суборенду)...»; «...дії ОСОБА_1 в судах спрямовані також на відновлення дозволу на будівництво...»; «... незаконну забудову ОСОБА_1...»;

- у публікації від ІНФОРМАЦІЯ_2 за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_45 : «…договір суборенди по ділянці ОСОБА_1 у Протасовому яру …»; «… договір суборенди ділянки ОСОБА_1...».

Зобов`язано ГО «Захистимо Протасів Яр» в строк не пізніше п`ятнадцяти календарних днів з дня набрання рішенням суду законної сили спростувати поширену недостовірну інформацію шляхом опублікування на сторінці в соціальній мережі Facebоок « ІНФОРМАЦІЯ_46 » (ІНФОРМАЦІЯ_72) повідомлення про спростування із заголовком «Спростування недостовірної інформації стосовно ОСОБА_1 » та з викладенням копії вступної та резолютивної частини рішення, не допускаючи при цьому власних коментарів.

Зобов`язано ОСОБА_4 в строк не пізніше п`ятнадцяти календарних днів з дня набрання рішенням суду законної сили спростувати поширену недостовірну інформацію, шляхом опублікування в профілі в соціальній мережі Fасеbоок « ОСОБА_4 » ( ІНФОРМАЦІЯ_47 повідомлення про спростування із заголовком «Спростування недостовірної інформації стосовно ОСОБА_1 » та з викладенням копії вступної та резолютивної частини рішення, не допускаючи при цьому власних коментарів.

Стягнуто з ГО «Захистимо Протасів Яр» на користь ОСОБА_1 25 000 грн на відшкодування моральної шкоди.

Стягнуто з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 25 000 грн на відшкодування моральної шкоди.

В решті позову відмовлено.

Рішення місцевого суду мотивоване тим, що посилання на конкретну фізичну особу у контексті її зв`язку зі злочином, кримінальним провадженням чи його розслідуванням можливо лише у випадку, коли особа перебуває у статусі підозрюваного, обвинуваченого або підсудного.

Кримінальний кодекс України визначає бандитизм як організацію озброєної банди з метою нападу на підприємства, установи, організації чи на окремих осіб, а також участь у такій банді або у вчинюваному нею нападі. В свою чергу поняття мафії, як зазначено в Великому тлумачному словнику сучасної мови, визначено як кримінальне співтовариство, яке сформувалося на Сицилії в другій половині 19 століття і являє собою об`єднання кримінальних груп, які мать спільну організацію, структуру та кодекс поведінки. В даний час термін «мафія» використовується для позначення будь-яких злочинних угрупувань, які повністю чи частково повторюють організацію та структуру сицилійської мафії.

Згідно довідки Департаменту інформатизації МВС України (серії ІІА №2417303) станом на 06 квітня 2021 року за обліками МВС України позивач до кримінальної відповідальності не притягується, незнятої чи непогашеної судимості не має, в розшуку не перебуває.

За таких обставин суд зробив висновок, що поширена відповідачами інформація про вчинення позивачем злочинів та його відношення до злочинної діяльності носить стверджувальний характер та вказує на факти і події, які вже відбулися та які можна перевірити на предмет їх відповідності дійсності, тобто являє собою фактичні твердження. Суд вважав, що висловлювання відповідачів не можуть бути розцінені як судження, тим більше як художні засоби для донесення їх суб`єктивної думки щодо позивача. Повторювання відповідачами інформації про позивача з інших джерел також не є підставою для висновку про добросовісність їх дій та відповідність їх вимогам закону.

Суд встановив, що відповідачі здійснили публікації, в яких, серед іншого, міститься інформація про те, що позивач має повноваження щодо управління компанією ТОВ «Дайтона Груп» та/або є вигодонабувачем від діяльності вказаного товариства. Тому за висновком суду в цьому випадку належним доказом приналежності особи до управління юридичною особою є актуальні відомості з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Проте, з чисельних витягів з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, наданих позивачем, на період часу, коли відповідачами викладалися оспорювані ними твердження, слідує, що позивач не є учасником, директором або кінцевим бенефіціарним власником ТОВ «Дайтона Груп».

Відповідачі, вказуючи у судовому засіданні на те, що позивач є бенефіціарним власником ТОВ «Дайтона Груп» та здійснює контроль над компанією через інших осіб, на підтвердження здійснення вирішального впливу позивачем на діяльність ТОВ «Дайтона Груп» посилалися на інтерв`ю директора ТОВ «Дайтона Груп» ОСОБА_32, надане журналісту каналу «24 канал», в якому той зазначив, що: «Ми ніколи не приховували ситуацію, що ОСОБА_1 також є міноритарним засновником компанії і вкладає в неї кошти». На уточнююче питання журналіста «Яка в нього доля в компанії?» ОСОБА_32 відповів: «Двадцять здається відсотків. Двадцять чи двадцять п`ять». Однак у силу положень частини другої статті 78 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) щодо належності та допустимості доказів суд не визнав вказане журналістське розслідування доказом причетності позивача до діяльності ТОВ «Дайтона Груп», оскільки воно не є джерелом офіційної інформації.

Належність позивачу торгових марок та знаків політичних партій «Укроп» та «Пропозиція», а також ТОВ «Лессор» та ТОВ «Будінвест-Капітал» не підтверджують обставини здійснення ОСОБА_1 впливу на ТОВ «Дайтона Груп» та його причетності до забудови Протасового Яру.

Згідно наявних у матеріалах справи документів позивач не є власником, орендарем чи суборендарем земельної ділянки в Протасовому Яру; дозволу на будівельні роботи для будівництва житлово-офісно-торговельного комплексу з готелем у Солом`янському районі міста Києва не отримував; містобудівні умови та обмеження для проєктування вказаного об`єкта нерухомого майна позивачу не надавалися; в провадженні адміністративних та господарських судів відсутні справи щодо забудови Протасового Яру, учасником яких є ОСОБА_1 .

Відповідачі наполягали на тому, що позивач зацікавлений в реалізації ТОВ «Дайтона Груп» будівництва в Протасовому Яру, оскільки є пов`язаною із забудовником особою, який очікує вигоду від реалізації проєкту будівництва на даній ділянці, а відтак може контролювати хід судових процесів за участі ТОВ «Дайтона Груп», впливати на процесуальну позицію забудовника, а також здійснювати вплив на суд в позапроцесуальний спосіб. Однак відповідачі не пояснили, на чому ґрунтується така впевненість та позиція, обмежившись лише посиланням на цей факт та на проведений ними аналіз впливу позивача на діяльність вказаного товариства через пов`язаних з ним осіб.

Суд врахував, що відповідачами не надано належних та допустимих доказів на підтвердження інформації, поширеної в публікаціях, а саме: що позивач є власником, орендарем чи суборендарем земельної ділянки в Протасовому Яру, вчиняє дії, спрямовані на забудову Протасового Яру та є учасником судових проваджень, пов`язаних із земельною ділянкою в Протасовому Яру та вчиняє дії, спрямовані на відновлення будівництва в Протасовому Яру. З урахуванням цього суд дійшов висновку, що інформація, яка міститься в публікаціях відповідачів про те, що позивач є орендарем або суборендарем земельної ділянки у Протасовому Яру, вчиняє дії, спрямовані на забудову Протасового Яру, є учасником судових проваджень та вчиняє дії на відновлення будівництва в Протасовому Яру, є недостовірною, тобто такою, що не відповідає дійсності.

Стверджуючи, що позивач є бенефіціаром ТОВ «Дайтона Груп», забудовником Протасового Яру, вживав заходи в різних державних та судових установах, направлені на продовження будівництва після виникнення конфлікту навколо даного будівництва, відповідачі привели аналіз поступків, дій та поведінки позивача, а також його оточення, яке вважають пов`язаними з ним особами в контексті тверджень, що позивач є бенефеціаром та забудовником Протасового Яру. Однак суд вважав, що спірна поширена інформація в приведеному вигляді не може бути розцінена як оціночні судження, оскільки стосується певної фактичної поведінки позивача, наявність якої позивач заперечує, тобто, є констатацією фактів, які можуть і мають бути доведені належними доказами, носить конкретний, а не абстрактний характер з посиланням на перевірені джерела та певні документи.

Суд не заперечував, що позивач є публічною фігурою та його дії підлягають більш ретельному громадському контролю, а відтак може зазнавати більш гострої та сильної критики у зв`язку зі своєю діяльністю. В той же час, суд зазначив, що відповідачами не було обґрунтовано та доведено, що поширена ними інформація в публікаціях стосувалась виконання позивачем дій як державним службовцем, політичним або громадським діячем.

З урахуванням вищевикладеного, суд вважав, що інформація, поширена відповідачами щодо забудови Протасового Яру хоча і викликає певний суспільний інтерес, в той же час поширення такої інформації не відбулося з дотриманням принципу добросовісності, оскільки відповідачами при висловлюванні своєї точки зору з цього приводу, не було здійснено належної перевірки обставин щодо причетності позивача до компанії забудовника та вчинення протиправних дій, що свідчить про відсутність достатнього фактичного підґрунтя для таких висловлювань.

З огляду на установлений факт поширення відповідачами в мережі Інтернет недостовірної інформації щодо позивача суд погодився з доводами ОСОБА_1 про те, що йому безумовно завдано моральної шкоди, оскільки його право на повагу до його особистої честі та гідності порушено. Визначаючи розмір моральної шкоди, що підлягає стягненню з відповідачів, суд зазначив, що розмір відшкодування моральної шкоди має бути не більшим, ніж достатньо для розумного задоволення потреб потерпілої особи, і не повинен приводити до її безпідставного збагачення, тому визначив її на рівні 50 000 грн (по 25 000 грн з кожного з відповідача, яким поширювалася недостовірна інформація).

Разом з тим, суд не вбачав підстав для задоволення вимог позивача щодо визнання недостовірною інформацією висловлювання «Спочатку ОСОБА_28 з ОСОБА_1 розганяють брехню що я "намалював свастику", аби помститись за те, що їм не дають знищити парк Протасів яр…», яке міститься у публікації за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_70, та «…Станом на зараз ОСОБА_1 «рєшать» в судах допомагає ОСОБА_18 , київський забудовник з SAGA Development…», яке міститься у публікації ГО «Захистимо Протасів Яр» від ІНФОРМАЦІЯ_26 за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_58, зазначивши, що вказані вислови є оціночними судженнями та їх не можливо перевірити на предмет існування відповідних фактів.

Суд також відмовив у задоволенні позовних вимог, пред`явлених до ГО «Громадське телебачення» щодо спростування коментаря ОСОБА_4 , наявного в статті під назвою «ІНФОРМАЦІЯ_71» за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_3, а саме: «Це помста за мою діяльність щодо захисту Протасового Яру від незаконної забудови ОСОБА_1 », зазначивши, що журналістська свобода також включає можливість перебільшень або навіть провокацій, а суди повинні розрізняти ситуації, коли такі висловлювання належать журналісту, а коли є цитатою висловлювання іншої особи, оскільки покарання журналіста за участь у розповсюдженні висловлювань інших осіб буде суттєво заважати пресі сприяти обговоренню питань суспільного значення.

Оскільки в статті, на яку посилається позивач, журналіст ГО «Громадське телебачення» здійснив дослівне відтворення публічної позиції відповідача ОСОБА_4 щодо вручення йому підозри, то підстави для задоволення вимог позивача в цій частині відсутні.

Додатковим рішенням Солом`янського районного суду міста Києва від 26 січня 2022 року заяву ОСОБА_1 про розподіл судових витрат задоволено частково. Стягнуто в рівних частинах з ГО «Захистимо Протасів Яр» та ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 100 000 грн витрат на професійну правничу допомогу, 12 948 грн судового збору та 27 000 грн витрат на проведення психологічного дослідження. В стягненні решти судових витрат відмовлено. В задоволенні заяв представників відповідачів ОСОБА_33 та ГО «Захистимо Протасів Яр» про стягнення витрат на професійну правничу допомогу відмовлено.

Додаткове рішення місцевого суду мотивоване тим, що згідно з частиною третьою статті 175 ЦПК України позивач при зверненні до суду у позові зазначив попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які він поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи. Відповідачі на виконання вимог пункту 8 частини другої статті 177 ЦПК України у відзивах також навели попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вони понесли і які очікують понести у зв`язку із розглядом справи. При ухваленні рішення судом не було вирішено питання про стягнення судових витрат та витрат на професійну правничу допомогу.

До клопотання про стягнення витрат на правничу допомогу представником позивача були надані документально підтверджені витрати. Договором про надання правових послуг від 31 грудня 2020 року та додатковою угодою до нього від 01 квітня 2021 року сторони погодили розмір винагороди за надання адвокатських послуг, який позивачем був сплачений. Визначений у договорі між позивачем та адвокатським об`єднанням розмір витрат на професійну правничу допомогу у фіксованому розмірі 100 000 грн відповідає обсягу наданих позивачу послуг та складності справи, а тому вказана сума підлягає стягненню на користь позивача. Також суд дійшов висновку про стягнення з відповідачів ОСОБА_4 та ГО «Захистимо Протасів Яр» понесених та підтверджених позивачем судових витрат, а саме: 12 948 грн судового збору та 27 000 грн витрат на проведення психологічного дослідження.

Щодо підтверджених витрат на дослідження веб-сторінки, а також доцільності проведення лінгвістичної експертизи, суд погодився із запереченнями представників відповідачів про їх доступність та недоцільність таких витрат.

Що стосується виготовлення довідки про власника веб-сайту, то такі дії охоплюються поняттям правової допомоги, визначеним у Законі України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» та умовами укладеного з позивачем договору.

Оскільки за результатами розгляду справи суд дійшов висновку про часткове задоволення позову ОСОБА_1 , то відсутні підстави для стягнення з нього на користь відповідачів ОСОБА_4 та ГО» Захистимо Протасів Яр» витрат на професійну правничу допомогу.

Постановою Київського апеляційного суду від 08 вересня 2022 року апеляційні скарги ГО «Захистимо Протасів Яр» та ОСОБА_4 залишено без задоволення. Рішення Солом`янського районного суду міста Києва від 09 грудня 2021 року та додаткове рішення цього суду від 26 січня 2022 року залишено без змін.

Судове рішення апеляційного суду мотивоване тим, що висновки місцевого суду по суті вирішеного спору та про розподіл судових витрат є правильними, підтверджуються наявними у справі доказами, яким суд дав належну правову оцінку. Доводи апеляційних скарг не спростовують цих висновків і не свідчать про порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Постановою Верховного Суду від 08 лютого 2023 року касаційну скаргу ГО «Захистимо Протасів Яр», підписану адвокатом Михалевич О. В., задоволено частково. Касаційну скаргу ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , підписану адвокатами Закревською Є. О. та Диканем А. П., задоволено частково. Постанову Київського апеляційного суду від 08 вересня 2022 року в частині задоволення позовних вимог ОСОБА_1 до ГО «Захистимо Протасів Яр», ОСОБА_4 про захист честі, гідності, ділової репутації, визнання поширеної інформації недостовірною, зобов`язання її спростувати, стягнення 25 000 грн з кожного відповідача у відшкодування моральної шкоди та в частині розподілу судових витрат скасовано, а справу в цій частині передано на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Судове рішення суду касаційної інстанції мотивоване тим, що відповідач ОСОБА_4 загинув ІНФОРМАЦІЯ_48 , виконуючи бойове завдання на Харківщині. У суді апеляційної інстанції 21 липня 2022 року ОСОБА_2 та ОСОБА_3 подали заяви про залучення їх до участі у справі як правонаступників відповідача ОСОБА_4 .

У судовому засіданні 21 липня 2022 року апеляційний суд протокольною ухвалою відмовив у задоволенні вказаних заяв з тих підстав, що батьки ОСОБА_4 не є його правонаступниками до спливу шестимісячного строку на прийняття спадщини, а також з тих підстав, що апеляційний суд позбавлений процесуальної можливості замінити відповідача в справі.

Разом із тим, апеляційний суд не врахував, що визначальним при вирішенні питання про залучення правонаступників до участі в справі є встановлення, чи допускають спірні правовідносини правонаступництво, та чи відомі особи, які прийняли спадщину. Саме для встановлення осіб, які прийняли спадщину, статтею 251 ЦПК України передбачений обов`язок суду зупинити провадження у справі, правовідносини у якій допускають правонаступництво.

У суді апеляційної інстанції ОСОБА_2 та ОСОБА_3 з наданням відповідних доказів зазначали, що спадкова справа після смерті їх сина відкрита на підставі їх заяв про прийняття спадщини, акцентувавши увагу суду на тому, що вони є єдиними спадкоємцями першої черги за законом після смерті ОСОБА_4 , а тому висновок суду про передчасність їх звернення до спливу шестимісячного строку для прийняття спадщини є помилковим.

За таких обставин, оскільки ОСОБА_2 і ОСОБА_3 прийняли спадщину після смерті ОСОБА_4 у встановлені законом строки та звернулися до суду із заявами про їх залучення до участі в справі як спадкоємців відповідача, а спірні правовідносини допускають правонаступництво, то наявні підстави для висновку, що апеляційний суд вирішив питання про залучення до участі у справі правонаступників ОСОБА_4 з порушенням вимог процесуального закону.

Наслідком такого порушення став розгляд справи апеляційним судом без урахування позиції сторони відповідача та особи, яка подавала апеляційну скаргу ( ОСОБА_4 ), правонаступниками якого є його батьки, які успадкували його майнові права та обов`язки, зокрема обов`язок з відшкодування моральної шкоди, покладений на ОСОБА_4 рішенням Солом`янського районного суду міста Києва від 08 грудня 2021 року.

Оскільки постановою Київського апеляційного суду від 08 вересня 2022 року вирішено питання про права та обов`язки ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , які внаслідок порушення апеляційним судом норм процесуального права не були залучені до участі у справі як правонаступники ОСОБА_4 , то наявні підстави для скасування оскарженої постанови та направлення справи на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Постановою Київського апеляційного суду від 22 березня 2023 року апеляційні скарги ГО «Захистимо Протасів Яр», ОСОБА_2 , ОСОБА_3 задоволено. Рішення Солом`янського районного суду міста Києва від 09 грудня 2021 року та додаткове рішення цього суду від 26 січня 2022 року скасовано і ухвалено нове судове рішення. В позові ОСОБА_1 до ГО «Захистимо Протасів Яр», ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ГО «Громадське телебачення» про захист честі, гідності та ділової репутації, визнання інформації недостовірною та її спростування, відшкодування моральної шкоди відмовлено. В задоволенні заяви ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення відмовлено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ГО «Захистимо Протасів Яр» судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі 9 675 грн. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір за подання апеляційної скарги ОСОБА_4 у розмірі 12 511,20 грн.

Судове рішення апеляційного суду мотивоване тим, що з середини 2019 року ГО «Захистимо Протасів Яр» та її керівник ОСОБА_4 у соціальній мережі Facebook систематично здійснювали публікації, присвячені забудові Протасового Яру, в яких періодично згадували ОСОБА_1 в контексті його зацікавленості в реалізації проєкту зі здійснення такої забудови. Однак, суд не звернув увагу на те, що публікації відповідачів стосуються питань, що становлять значний суспільний інтерес, зокрема забудови зеленої зони міста Києва - Протасового Яру, що, за загальним правилом, потребує громадських обговорень та врахування думки суспільства/громади, представництво інтересів яких у цьому випадку взяла на себе ГО «Захистимо Протасів Яр».

Місцевим судом не враховано, що стилістика інформації та застосовані мовні засоби (зокрема, «бандит», «рейдер», «мафія») не містять посилання на конкретні фактичні дані та не є звинуваченням позивача у вчиненні конкретних злочинів із зазначенням дати, часу та місця їх вчинення, натомість в дописах відповідачів наявні оціночні судження та критика дій позивача як публічної особи з метою привернення уваги суспільства до проблематики забудови зелених зон, зокрема в Солом`янському районі міста Києва. При цьому не було порушено баланс між приватним інтересом щодо захисту репутації позивача та публічним інтересом знати суспільно необхідну інформацію, а критика не вийшла за межі добросовісної реалізації права на свободу висловлювання щодо питань, які становлять суспільний інтерес.

Констатувавши, що ОСОБА_1 є публічною особою (державним і публічним діячем), судом першої інстанції не враховано, що межа допустимої критики щодо позивача є значно ширшою, оскільки він безпосередньо відіграє важливу роль у діяльності держави. При цьому суд не звернув увагу на те, що публікації відповідачів не стосуються аспектів приватного та/або сімейного життя позивача.

Зазначаючи про те, що ОСОБА_1 не є учасником, директором або кінцевим бенефіціарним власником ТОВ «Дайтона Груп», суд не звернув увагу на те, що термін «бенефіціар» (а не «кінцевий бенефіціарний власник»), наявний у публікаціях відповідачів, є більш широким поняттям, яке вжито у побутовому значенні, характеризуючи позивача як особу, яка має вплив та інтерес у реалізації проєкту із забудови Протасового Яру. Тому судом зроблено помилковий висновок про те, що заінтересованість позивача в реалізації проєкту забудови Протасового Яру з метою отримання певних вигод може підтверджуватися відомостями з Єдиного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Зосередившись на встановленні обставини наявності зв`язків між ОСОБА_1 та забудовником/орендарем земельної ділянки в Протасовому Ярі через призму його участі в управлінні відповідними юридичними особами, суд проігнорував, що визначальним в цій справі є не сам факт наявності або відсутності у позивача бенефіціїв (вигод, привілеїв чи пільг) від реалізації проєкта забудови зеленої зони, а його сприйняття відповідачами та громадою як такого. Викладені відповідачами в спірних публікаціях відомості є провокативним вираженням їх суб`єктивної думки як представників громади та суспільства, їх власним розумінням процесів, пов`язаних з реалізацією проєкта забудови, які не можна перевірити на предмет їх відповідності дійсності, з огляду на що вони не є інформацією, поширення якої є підставою для захисту честі, гідності та ділової репутації позивача.

Судом не враховано, що в першому дописі, в якому ОСОБА_1 згадується відповідачами як бенефіціар забудови Протасового Яру, міститься посилання на джерело такої інформації - статтю інтернет-видання «Громадське телебачення» та журналістське розслідування телеканалу «24». При цьому особисте трактування отриманої з інших джерел інформації є оціночним судженням, а не твердженням, у зв`язку з чим відповідачі не можуть бути притягнені до відповідальності за висловлення оціночних суджень щодо публічної особи (див. постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 02 червня 2022 року в справі № 757/55559/20-ц (провадження № 61-18807св21).

За таких обставин місцевий суд дійшов помилкового висновку про наявність підстав для задоволення позову ОСОБА_1 .

У зв`язку з наведеним підлягає скасуванню також додаткове рішення місцевого суду щодо розподілу судових витрат.

Додатковою постановою Київського апеляційного суду від 27 червня 2023 року заяву представників ОСОБА_2 та ОСОБА_3 - Закревської Є. О. та Диканя А. П. задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 судові витрати у розмірі 147 737,60 грн. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 судові витрати у розмірі 147 737,60 грн.

Також додатковою постановою Київського апеляційного суду від 27 червня 2023 року заяву представника ГО «Захистимо Протасів Яр» - Михалевич О. В. задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ГО «Захистимо Протасів Яр» судовий збір за подання касаційної скарги у розмірі 12 902,21 грн, витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 153 220 грн, судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі 9 675 грн, та інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи у розмірі 1 460,69 грн, а всього - 177 257,90 грн.

Ухвалюючи додаткові судові рішення суд апеляційної інстанції виходив з того, що понесені відповідачами витрати на професійну правничу допомогу відповідають умовам договорів про надання професійної (правничої) допомоги та підтверджені відповідними доказами щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості. Заявлений відповідачами розмір таких витрат є обґрунтованим, об`єктивним, співрозмірним зі складністю справи. При цьому позивач не подав будь-яких заперечень щодо заявлених витрат на правову допомогу, які підлягають стягненню.

Короткий зміст вимог касаційних скарг

15 травня 2023 року представник ОСОБА_1 - адвокат Черній І. В. подала до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Київського апеляційного суду від 22 березня 2023 року, в якій, посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржуване судове рішення апеляційного суду та залишити без змін рішення суду першої інстанції.

Касаційна скарга представника ОСОБА_1 - адвоката Черній І. В. на постанову Київського апеляційного суду від 22 березня 2023 року подана на підставі пунктів 1, 4 частини другої статті 389, пункту 1 частини третьої статті 411 ЦПК України та обґрунтована тим, що апеляційний суд не врахував правових висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених в постановах Верховного Суду від 04 травня 2022 року у справі № 757/58351/19, від 18 червня 2022 року у справі № 522/18103/14 тощо, а також - не дослідив зібрані у справі докази.

25 вересня 2023 року представник ОСОБА_1 - адвокат Черній І. В. подала до Верховного Суду касаційну скаргу на додаткові постанови Київського апеляційного суду від 27 червня 2023 року, в якій, посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення апеляційного суду та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні заяв представника ГО «Захистимо Протасів Яр» - Михалевич О. В. та представників ОСОБА_2 та ОСОБА_3 - Закревської Є. О. та Диканя А. П. про долучення доказів на підтвердження розміру судових витрат і ухвалення додаткового рішення щодо відшкодування судових витрат.

Касаційна скарга представника ОСОБА_1 - адвоката Черній І. В. на додаткові постанови Київського апеляційного суду від 27 червня 2023 рокуподана на підставі пункту 1 частини другої статті 389 ЦПК України та обґрунтована тим, що апеляційний суд не врахував правових висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених в постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 лютого 2019 року у справі № 756/2114/17 та додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15.

Надходження касаційних скарг до суду касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 29 червня 2023 року відкрито касаційне провадження в цій справі за касаційною скаргою представника ОСОБА_1 - адвоката Черній І. В. на постанову Київського апеляційного суду від 22 березня 2023 року та витребувано матеріали справи із Солом`янського районного суду міста Києва.

22 вересня 2023 року справа № 760/9496/21 надійшла до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 02 жовтня 2023 року відкрито касаційне провадження в цій справі за касаційною скаргою представника ОСОБА_1 - адвоката Черній І. В. на додаткові постанови Київського апеляційного суду від 27 червня 2023 рокуі відмовлено у задоволенні клопотання представника ОСОБА_1 - адвоката Черній І. В. про зупинення дії оскаржуваних судових рішень.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 01 серпня 2024 року справу призначено до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційні скарги

Касаційна скарга представника ОСОБА_1 - адвоката Черній І. В. на постанову Київського апеляційного суду від 22 березня 2023 року мотивована тим, що суд апеляційної інстанції дійшов помилкового висновку, що поширена відповідачами інформація є оціночними судженнями, оскільки ОСОБА_4 сам зазначав, що частина інформації є фактичними твердженнями, відповідає дійсності та, відповідно, поширюється ним добросовісно, та він намагався довести її достовірність, надаючи відповідні докази.

Ставши на бік відповідачів в частині визнання оціночними судженнями публікацій, в яких відповідачі називають ОСОБА_1 бандитом, рейдером, мафією, ігноруючи при цьому висновок експерта про належність вказаної інформації до фактичних тверджень, суд, в той же час, проігнорував визнання самим ОСОБА_4 фактичними твердженнями інформацію, яка поширювалася «добросовісно» про те, що позивач є бенефіціарним власником (бенефіціаром) компанії-забудовника ТОВ «Дайтона Груп», має безпосереднє відношення до будівництва житлово-офісно-торговельного комплексу з готелем та паркінгом у Протасовому Яру та намагається відновити будівництво на вказаній земельній ділянці.

Суд апеляційної інстанції мав перевірити на достовірність чи недостовірність інформацію, яка визнавалась самим ОСОБА_4 як поширена у формі фактичних тверджень, однак не зробив цього, назвавши всю поширену відповідачами інформацію оціночними судженнями.

Касаційна скарга представника ОСОБА_1 - адвоката Черній І. В. на додаткові постанови Київського апеляційного суду від 27 червня 2023 року мотивована тим, що суд апеляційної інстанції не дослідив реальність судових витрат та встановлення їхньої дійсності.

Процесуальні документи, підготовлені представниками відповідачів в цій справі, є надто подібними за своїм змістом, що свідчить про невідповідність якості наданих послуг, заявленому розміру їх надання.

Виходячи із загальних засад цивільного законодавства щодо справедливості, добросовісності та розумності, принципу співмірності та розумності судових витрат, розмір витрат на правничу допомогу є очевидно завищеним та підлягав зменшенню. Тому апеляційний суд протиправно задовольнив заяви представників відповідачів щодо відшкодування судових витрат.

Доводи особи, яка подала відзиви на касаційні скарги

В липні 2023 року представник ГО «Захистимо Протасів Яр» - Михалевич О. В., а також представник ОСОБА_2 та ОСОБА_3 - ОСОБА_36 подали до Верховного Суду відзиви на касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Черній І. В. на постанову Київського апеляційного суду від 22 березня 2023 року, а в жовтні 2023 року - відзиви на касаційну скаргупредставника ОСОБА_1 - адвоката Черній І. В. на додаткові постанови Київського апеляційного суду від 27 червня 2023 року, в яких просять залишити касаційні скарги без задоволення, посилаючись на те, що оскаржувані судове рішення апеляційного суду є законними та обґрунтованими, ухваленим відповідно до вимог чинного законодавства України, з урахуванням всіх фактичних обставин справи.

Фактичні обставини справи

Наведені в позовній заяві висловлювання відповідачів - ГО «Захистимо Протасів Яр» та ОСОБА_4 щодо позивача мали місце в соціальній мережі Facebook, на сторінці «Захистимо Протасів Яр» та в особистому профілі відповідача ОСОБА_4 , які були відкритими для перегляду та доступні для необмеженого кола осіб протягом тривалого часу.

Факт поширення вказаних публікацій підтверджується звітами, виготовленими Дочірнім підприємством «Центр компетенції адресного простору мережі Інтернет» Консорціуму «Український центр підтримки номерів та адрес» від 02 квітня 2021 року № 130/2021-ЗВ, № 131/2021-ЗВ та № 129/2021-ЗВ.

Відповідачі, не заперечуючи розповсюдження інформації про позивача, зазначали, що ця інформація є оціночними судженнями, оскільки не є обвинуваченням позивача у вчиненні злочинів, а є власною суб`єктивною оцінкою його діяльності.

З довідки Департаменту інформатизації МВС України (серії ІІА №2417303) вбачається, що станом на 06 квітня 2021 року за обліками МВС України позивач до кримінальної відповідальності не притягується, незнятої чи непогашеної судимості не має, в розшуку не перебуває (т. 2 а.с. 99).

Згідно з витягами з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, наданих позивачем на період часу, коли відповідачами викладалася оспорювана інформація, позивач не є учасником, директором або кінцевим бенефіціарним власником ТОВ «Дайтона Груп» (т. 2 а.с. 25-72).

Рішенням Київської міської ради №503/1164 від 26 квітня 2007 року «Про передачу ТОВ «Бора» земельної ділянки» підтверджено, що земельна ділянка для будівництва, експлуатації та обслуговування житлово-торговельного комплексу з паркінгом на вул. Миколи Амосова у Солом`янському районі м. Києва» передавалася ТОВ «Бора».

Договір оренди вказаної земельної ділянки від 17 січня 2012 року також був укладений між Київською міською радою та ТОВ «Бора».

Договір суборенди вказаної земельної ділянки №1290 був укладений 06 червня 2018 року між ТОВ «Бора» та ТОВ «Дайтона Груп».

З листів Департаменту земельних ресурсів Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) № 0570202/1-7367 від 06 квітня 2021 року та № 0570202/1-7698 від 09 квітня 2021року вбачається, що позивач не є власником, орендарем чи суборендарем земельної ділянки в Протасовому Яру (т. 1 а.с. 238-251, т. 2 а.с. 166-179)

В листі Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у м. Києві № 10/26-24/1504/02/6 від 15 квітня 2021 року вказано, що інформація про надання позивачу дозволу на будівельні роботи для будівництва житлово-офісно-торговельного комплексу з готелем та паркінгом» по вулиці Миколи Амосова у Солом`янському районі міста Києва відсутня.

З листа Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) № 055-8161 від 12 квітня 2021 року вбачається, що містобудівні умови та обмеження для проектування вищезазначеного об`єкту позивачу не надавалися (т. 2 а.с. 164-165, 181).

Листом Шостого апеляційного адміністративного суду № 02.5-11/2286/2021 від 06 квітня 2021 року повідомлено, що в провадженні суду відсутні справа, учасником у яких є ОСОБА_1 . Така ж інформація надана Окружним адміністративним судом міста Києва в листі № 03.2-10/871/21 від 08 квітня 2021 року, Господарським судом міста Києва в листі № 04-11/173/21 від 12 квітня 2021 року та Дніпропетровським окружним адміністративним судом в листі № 03/20190/21 від 14 квітня 2021 року (т. 2 а.с. 20, 24, 75-98, 182).

На підтвердження розміру моральних страждань позивачем надано висновок експерта № 1-23/07 від 23 липня 2021 року за результатами проведеного психологічного дослідження, відповідно до якого поширення публікацій ображаючого змісту стосовно нього в період з ІНФОРМАЦІЯ_4 по ІНФОРМАЦІЯ_2 є психотравмуючим фактором, обумовила появу переживань скривдженої честі, приниженої гідності, порушеної ділової репутації. Публічні численні звинувачення у скоєнні протиправних дій погіршували психологічну якість життя, потягли несприятливі зміни функціонування психоемоційної та соціальної сфер особистості позивача, спричинили фіксацію негативних психологічних переживань (моральних страждань). Орієнтовний еквівалент компенсації моральних страждань становить 72 мінімальні заробітні плати.

2. Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

За змістом пункту 1 частини першої статті 389 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити у касаційному порядку: рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду апеляційної інстанції, крім судових рішень, визначених у частині третій цієї статті.

Відповідно до пункту 1, абзацу 1 пункту 4 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

Згідно з пунктом 1 частини третьої статті 411 ЦПК України підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, на які посилається заявник у касаційній скарзі, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 389 цього Кодексу.

Касаційні скарги представника ОСОБА_1 - адвокат Черній І. В. не підлягають задоволенню.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Відповідно до частин першої, другої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Встановлено й це вбачається із матеріалів справи, що оскаржувані судові рішення апеляційного суду ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а доводи касаційних скарги цих висновків не спростовують.

Конституція України визначає честь і гідність людини найвищою соціальною цінністю, кожен має право на повагу до його гідності (статті 3, 28).

Частиною першою статті 201 ЦК України передбачено, що особистими немайновими благами, які охороняються цивільним законодавством, є, зокрема честь, гідність і ділова репутація.

Під гідністю слід розуміти визнання цінності кожної фізичної особи як унікальної біопсихосоціальної істоти. З честю пов`язується позитивна соціальна оцінка особи в очах суспільства, яка ґрунтується на відповідності її діянь (поведінки) загальноприйнятим уявленням про добро і зло. Під діловою репутацією фізичної особи розуміється набута особою суспільна оцінка її ділових і професійних якостей при виконанні нею трудових, службових, громадських чи інших обов`язків. Під діловою репутацією юридичної особи, у тому числі підприємницьких товариств, фізичних осіб-підприємців, адвокатів, нотаріусів та інших осіб, розуміється оцінка їх підприємницької, громадської, професійної чи іншої діяльності, яку здійснює така особа як учасник суспільних відносин.

Згідно зі статтею 34 Конституції України кожному гарантується право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань. Кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб - на свій вибір. Водночас, стаття 68 Конституції України визначає, що кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.

Відповідно до статті 10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) кожен має право на свободу вираження поглядів. Це право включає свободу дотримуватися своїх поглядів, одержувати і передавати інформацію та ідеї без втручання органів державної влади і незалежно від кордонів. Здійснення цих свобод, оскільки воно пов`язане з обов`язками і відповідальністю, може підлягати таким формальностям, умовам, обмеженням або санкціям, що встановлені законом в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадської безпеки, для охорони порядку або запобігання злочинам, для охорони здоров`я або моралі, для захисту репутації або прав інших осіб, для запобігання розголошенню конфіденційної інформації або підтримання авторитету і безсторонності суду і є необхідним в демократичному суспільстві.

У національному законодавстві право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань підлягає реалізації із урахуванням обов`язку не поширювати недостовірну та таку, що ганьбить гідність, честь чи ділову репутацію іншої особи, інформацію.

Відповідно до статті 32 Конституції України кожному гарантується судовий захист права спростовувати недостовірну інформацію про себе і членів своєї сім`ї та права вимагати вилучення будь-якої інформації, а також право на відшкодування матеріальної і моральної шкоди, завданої збиранням, зберіганням, використанням та поширенням такої недостовірної інформації.

За змістом статей 297, 299 ЦК України кожен має право на повагу до його гідності та честі, їх недоторканність, а також на недоторканність своєї ділової репутації. Фізична особа має право звернутися до суду з позовом про захист своєї гідності, честі та ділової репутації.

Фізична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї та (або) членів її сім`ї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації. Спростування недостовірної інформації здійснюється особою, яка поширила інформацію. Спростування недостовірної інформації здійснюється у такий же спосіб, у який вона була поширена (стаття 277 ЦК України).

При розгляді справ зазначеної категорії суди повинні враховувати, що юридичним складом правопорушення, наявність якого може бути підставою для задоволення позову, є сукупність таких обставин: а) поширення інформації, тобто доведення її до відома хоча б одній особі у будь-який спосіб; б) поширена інформація стосується певної фізичної чи юридичної особи, тобто позивача; в) поширення недостовірної інформації, тобто такої, яка не відповідає дійсності; г) поширення інформації, що порушує особисті немайнові права, тобто або завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам, або перешкоджає особі повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право.

Під поширенням інформації слід розуміти опублікування її у пресі, передання по радіо, телебаченню чи з використанням інших засобів масової інформації; поширення в мережі Інтернет чи з використанням інших засобів телекомунікаційного зв`язку; викладення в характеристиках, заявах, листах, адресованих іншим особам; повідомлення в публічних виступах, в електронних мережах, а також в іншій формі хоча б одній особі.

Вирішуючи питання про визнання поширеної інформації недостовірною, суди повинні визначати характер такої інформації і з`ясовувати, чи є вона фактичним твердженням, чи оціночним судженням.

Згідно з частинами першою, другою статті 30 Закону України «Про інформацію» ніхто не може бути притягнутий до відповідальності за висловлення оціночних суджень. Оціночними судженнями, за винятком наклепу, є висловлювання, які не містять фактичних даних, критика, оцінка дій, а також висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, зокрема з огляду на характер використання мовно-стилістичних засобів (вживання гіпербол, алегорій, сатири). Оціночні судження не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості. Якщо особа вважає, що оціночні судження або думки принижують її гідність, честь чи ділову репутацію, а також інші особисті немайнові права, вона вправі скористатися наданим їй законодавством правом на відповідь, а також на власне тлумачення справи у тому самому засобі масової інформації з метою обґрунтування безпідставності поширених суджень, надавши їм іншу оцінку. Якщо суб`єктивну думку висловлено в брутальній, принизливій чи непристойній формі, що принижує гідність, честь чи ділову репутацію, на особу, яка таким чином та у такий спосіб висловила думку або оцінку, може бути покладено обов`язок відшкодувати завдану моральну шкоду.

Судження вважається таким, що має оціночний характер, якщо воно виражає ставлення автора до змісту висловленої ним думки, що пов`язано з такими психологічними станами як віра, впевненість чи сумнів. Якщо ж зміст та характер досліджуваної інформації свідчить про наявність фактів, така інформація є не результатом суб`єктивної оцінки, а відображенням об`єктивної істини, що може бути встановлена у судовому порядку.

У своїй практиці Європейський Суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) розрізняє факти та оціночні судження. Якщо існування фактів може бути підтверджене, правдивість оціночних суджень не піддається доведенню. Вимога довести правдивість оціночних суджень є нездійсненною і порушує свободу висловлювання думки як таку, що є фундаментальною частиною права, яке охороняється статтею 10 Конвенції (рішення у справі «Лінгенс проти Австрії» від 08 липня 1986 року). Однак, навіть якщо висловлювання є оціночним судженням, пропорційність втручання має залежати від того, чи існує достатній фактичний базис для оспорюваного висловлювання. Залежно від обставин конкретної справи, висловлювання, яке є оціночним судженням, може бути перебільшеним за відсутності будь-якого фактичного підґрунтя (рішення у справі «Де Хаес і Гійселс проти Бельгії» від 24 лютого 1997 року, пункт 47).

У разі якщо позивач є публічною особою, то суд, розглядаючи і вирішуючи справу про захист його гідності, честі чи ділової репутації, також повинен враховувати положення Декларації про свободу політичних дебатів у засобах масової інформації (далі - Декларація) та рекомендації, що містяться у Резолюції № 1165 (1998 рік) Парламентської Асамблеї Ради Європи про право на недоторканність особистого життя (далі - Резолюція).

Зокрема, в Резолюції зазначається, що публічними фігурами є особи, які обіймають державні посади і (або) користуються державними ресурсами, а також усі ті, хто відіграє певну роль у суспільному житті (у галузі політики, економіки, мистецтва, соціальній сфері, спорті чи в будь-якій іншій галузі).

У статтях 3, 4, 6 Декларації вказується, що оскільки політичні діячі та посадові особи, які обіймають публічні посади або здійснюють публічну владу на місцевому, регіональному, національному чи міжнародному рівнях, вирішили апелювати до довіри громадськості та погодилися «виставити» себе на публічне політичне обговорювання, то вони підлягають ретельному громадському контролю і потенційно можуть зазнати гострої та сильної громадської критики у засобах масової інформації з приводу того, як вони виконували або виконують свої функції. При цьому зазначені діячі та особи не повинні мати більшого захисту своєї репутації та інших прав порівняно з іншими особами.

Тобто публічна особа, державний службовець повинен бути готовим до підвищеного рівня критики, в тому числі у різкій формі, до прискіпливої уваги суспільства та підвищеної зацікавленості до його діяльності та/або особистого життя, адже вони, обираючи кар`єру публічної особи, погодилися на таку увагу.

У зв`язку з цим межа допустимої критики щодо політичного діяча чи іншої публічної особи є значно ширшою, ніж окремої пересічної особи. Публічні особи неминуче відкриваються для прискіпливого висвітлення їх слів та вчинків і повинні це усвідомлювати.

Проте, ухвалюючи рішення у справі про захист гідності, честі чи ділової репутації публічної особи, суд також повинен дотримуватися основоположних принципів права, зокрема презумпції невинуватості.

Згідно з частиною другою статті 6 Конвенції кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.

У частинах першій та другій статті 62 Конституції України закріплено, що особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину.

При вирішенні питання про порушення права на презумпцію невинуватості слід брати до уваги не лише зміст конкретних висловлювань, а й контекст, в якому вони були зроблені (справа «Дактарас проти Литви» від 24 листопада 2000 року).

При цьому ЄСПЛ зазначає, що презумпцію невинуватості буде порушено, якщо судове рішення або заява посадової особи щодо особи, обвинуваченої у вчиненні кримінального злочину, відображає думку про її вину до того, як вона буде доведена відповідно до закону. Достатньо мати навіть за відсутності будь-якого формального висновку певні підстави припускати, що суд або посадова особа вважає обвинуваченого винним. Питання про те, чи порушує заява посадової особи державного органу принцип презумпції невинуватості, слід визначати в контексті конкретних обставин, за яких оспорювану заяву було зроблено (пункт 42 рішення від 21 вересня 2006 року у справі «Грабчук проти України» (заява № 8599/02); пункт 48 рішення від 12 січня 2012 року у справі «Довженко проти України» (заява № 36650/03)).

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).

В постанові Верховного Суду від 25 січня 2023 року у справі № 761/33563/20 (провадження № 61-9907св22) вказано, що згідно з усталеною практикою ЄСПЛ свобода вираження поглядів є однією з важливих засад демократичного суспільства та однією з базових умов прогресу суспільства в цілому та самореалізації кожної окремої особи. Відповідно до пункту 2 статті 10 Конвенції вона стосується не тільки «інформації» чи «ідей», які сприймаються зі схваленням чи розглядаються як необразливі або нейтральні, але й тих, які можуть ображати, шокувати чи непокоїти. Саме такими є вимоги плюралізму, толерантності та широти поглядів, без яких немає «демократичного суспільства» (рішення у справі «Карпюк та інші проти України» від 06 жовтня 2015 року). Повинно бути зроблене чітке розмежування між констатацією фактів та оціночними судженнями. У той час як наявність фактів може бути продемонстровано, достовірність оціночних суджень не піддається доведенню. Вимогу доводити достовірність оціночних суджень неможливо виконати, вона порушує свободу думки як таку, що є базовою частиною права, гарантованого статтею 19. Суд враховує при цьому правову позицію ЄСПЛ щодо різниці між поняттями «оціночне судження» та «фактів». Так, у пункті 39 рішення ЄСПЛ від 28 березня 2013 року у справі «Нова Газета і Бородянський проти росії» вказано, що правдивість оціночних суджень не піддається доведенню і їх потрібно відрізняти від фактів, існування яких може бути доведено. Також у рішенні зазначено, що втручання в свободу вираження власних думок та поглядів порушує свободу висловлення думки в трьох випадках: якщо воно здійснено не на підставі закону, якщо воно не переслідує допустимої мети або якщо воно порушує баланс між метою, заради якої здійснено втручання, і свободою вираження думки. ЄСПЛ також підтвердив, що правдивість оціночних суджень не припускає можливості доказування, і оціночні судження дійсно слід відрізняти від фактів, існування яких може бути підтверджене, та виділив три можливі варіанти фундаменту, на якому можна побудувати свою оцінку: факти, що вважаються загальновідомими; підтвердження висловлювання яким-небудь джерелом; посилання на незалежне дослідження. Таким чином, фактичні твердження та оціночні судження є різними поняттями, а розмежовування цих термінів лежить в основі захисту права на честь та гідність як особистих немайнових прав. За своїм характером судження є розумовим актом, що має оціночний характер та виражає ставлення того, хто говорить, до змісту висловленої думки і напряму, що пов`язано з такими психологічними станами, як віра, впевненість чи сумнів. Отже, не є предметом судового захисту оціночні судження, думки, переконання, критична оцінка певних фактів і недоліків, які, будучи вираженням суб`єктивної думки і поглядів відповідача, не можна перевірити на предмет їх відповідності дійсності (на відміну від перевірки істинності фактів) і спростувати, що відповідає прецедентній судовій практиці ЄСПЛ при тлумаченні положень статті 10 Конвенції.

В постанові Верховного Суду від 05 квітня 2023 року у справі № 760/23818/20 (провадження № 61-2235св22) зазначено, що фактичні твердження та оціночні судження є різними поняттями, а розмежовування цих термінів лежить в основі захисту права на честь та гідність як особистих немайнових прав. За своїм характером судження є розумовим актом, що має оціночний характер та виражає ставлення того, хто говорить, до змісту висловленої думки і напряму, що пов`язано з такими психологічними станами, як віра, впевненість чи сумнів. Отже, не є предметом судового захисту оціночні судження, думки, переконання, критична оцінка певних фактів і недоліків, які, будучи вираженням суб`єктивної думки і поглядів відповідача, не можна перевірити на предмет їх відповідності дійсності (на відміну від перевірки істинності фактів) і спростувати, що відповідає прецедентній судовій практиці ЄСПЛ при тлумаченні положень статті 10 Конвенції.

За змістом частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина перша статті 76 ЦПК України).

Згідно з частиною першою статті 80 ЦПК України достатніми є докази, які в своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Відповідно до частин першої, другої статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Враховуючи наведене, встановивши фактичні обставини справи, які мають суттєве значення для її правильного вирішення, апеляційний суд дійшов обґрунтованого висновку про відмову в задоволенні позову з огляду на те, що поширена відповідачами інформація щодо позивача, який є публічною особою, не стосується аспектів приватного та/або сімейного життя позивача,є не фактичними твердженнями, а оціночними судженнями, відображають суб`єктивні думки відповідачів, засновані на особистому сприйнятті певних подій та їх власній оцінці. Ці судження не можуть бути витлумачені як повідомлення про вчинення позивачем конкретних правопорушень.

Публікації відповідачів стосуються питань, що становлять значний суспільний інтерес, зокрема, забудови зеленої зони міста Києва - Протасового Яру, тому апеляційний суд правильно виходив з того, що викладені відповідачами в спірних публікаціях відомості є провокативним вираженням їх суб`єктивної як представників громади та суспільства думки, їх власним розумінням процесів, по суті громадською критикою та оціночними судженнями, які не можна перевірити на предмет їх відповідності дійсності, що виключає наявність правових підстав, передбачених частиною першою статті 277 ЦК України, для задоволення позову.

Доводи касаційної скарги про те, що сам ОСОБА_4 визнавав фактичними твердженнями інформацію, яка поширювалася «добросовісно» про те, що позивач є бенефіціарним власником (бенефіціаром) компанії-забудовника ТОВ «Дайтона Груп», має безпосереднє відношення до будівництва житлово-офісно-торговельного комплексу з готелем та паркінгом у Протасовому Яру та намагається відновити будівництво на вказаній земельній ділянці, не заслуговують на увагу, оскільки апеляційним судом було встановлено, що в першому дописі, в якому ОСОБА_1 згадується відповідачами як бенефіціар забудови Протасового Яру, міститься посилання на джерело такої інформації - статтю інтернет-видання «Громадське телебачення» та журналістське розслідування телеканалу «24». При цьому особисте трактування отриманої з інших джерел інформації є оціночним судженням, а не твердженням, у зв`язку з чим відповідачі не можуть бути притягнені до відповідальності за висловлення оціночних суджень щодо публічної особи.

Розглядаючи спір, який виник між сторонами у справі, апеляційний суд правильно визначився з характером спірних правовідносин та нормами матеріального права, які підлягають застосуванню, повно та всебічно дослідив наявні у справі докази і дав їм належну оцінку згідно зі статтями 76-78, 81, 89, 367, 368 ЦПК України, правильно встановив обставини справи, внаслідок чого ухвалив законні й обґрунтовані судові рішення, які відповідають вимогам матеріального та процесуального права.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

За загальним правилом в судовому рішенні повинні бути вирішені всі заявлені вимоги, а також всі інші, в тому числі процесуальні, питання. Неповнота чи невизначеність висновків суду щодо заявлених у справі вимог, а також невирішення окремих процесуальних питань, зокрема щодо розподілу судових витрат, є правовою підставою для ухвалення додаткового судового рішення.

Тобто додаткове рішення - це акт правосуддя, яким усуваються недоліки судового рішення, пов`язані з порушенням вимог щодо його повноти.

Водночас додаткове рішення не може змінити суті основного рішення або містити в собі висновки про права та обов`язки осіб, які не брали участі у справі, чи вирішувати вимоги, не досліджені в судовому засіданні. Тобто додаткове рішення є невід`ємною частиною рішення у справі.

Згідно з частиною першою, пунктом 1 частини третьої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Статтею 134 ЦПК України передбачено, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору. Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи. Суд може попередньо визначити суму судових витрат (крім витрат на професійну правничу допомогу), пов`язаних з розглядом справи або певною процесуальною дією. Така попередньо визначена судом сума не обмежує суд при остаточному визначенні суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.

Згідно з частинами першою-п`ятою статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до частин першої-третьої, восьмої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися. Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

В пункті 4 частини першої статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» визначено, що договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Згідно з частиною першою статті 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

Договір про надання правової допомоги укладається в письмовій формі. Договір про надання правової допомоги може вчинятися усно у випадках: 1) надання усних і письмових консультацій, роз`яснень із правових питань з подальшим записом про це в журналі та врученням клієнту документа, що підтверджує оплату гонорару (винагороди); 2) якщо клієнт невідкладно потребує надання правової допомоги, а укладення письмового договору за конкретних обставин є неможливим - з подальшим укладенням договору в письмовій формі протягом трьох днів, а якщо для цього існують об`єктивні перешкоди - у найближчий можливий строк. До договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права. Договір про надання правової допомоги може укладатися на користь клієнта іншою особою, яка діє в його інтересах. Особливості укладення та змісту контрактів (договорів) з адвокатами, які надають безоплатну правову допомогу, встановлюються законом, що регулює порядок надання безоплатної правової допомоги. Зміст договору про надання правової допомоги не може суперечити Конституції України та законам України, інтересам держави і суспільства, його моральним засадам, присязі адвоката України та правилам адвокатської етики (стаття 27 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

Відповідно до статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Згідно зі статтею 28 Правил адвокатської етики, затверджених Звітно-виборним з`їздом адвокатів України від 09 червня 2017 року гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів професійної правничої (правової) допомоги клієнту.

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата тощо), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Адвокат має право у розумних межах визначати розмір гонорару, виходячи із власних міркувань. При встановленні розміру гонорару можуть враховуватися складність справи, кваліфікація, досвід і завантаженість адвоката та інші обставини. Погоджений адвокатом з клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розмір гонорару може бути змінений лише за взаємною домовленістю. В разі виникнення особливих по складності доручень клієнта або у випадку збільшення затрат часу і обсягу роботи адвоката на фактичне виконання доручення (підготовку до виконання) розмір гонорару може бути збільшено за взаємною домовленістю.

Непогодження клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розміру гонорару при наданні доручення адвокату або в ході його виконання є підставою для відмови адвоката від прийняття доручення клієнта або розірвання договору на вимогу адвоката.

Тож домовленості про сплату гонорару за надання правничої допомоги є такими, що склалися між адвокатом та клієнтом, в межах правовідносин яких слід розглядати питання щодо дійсності такого зобов`язання.

Вирішуючи питання про відшкодування витрат на професійну правничу (правову) допомогу, апеляційний суд виходив з того, що судові витрати відповідача ОСОБА_4 та його правонаступниці ОСОБА_2 складають 295 475,21 грн, з яких: 276 000 грн - на професійну правничу допомогу адвоката Закревської Є. О. та адвокатського бюро Павла Диканя «Регула Юріс»; 6 573 грн - судовий збір за подання апеляційної скарги; 12 902,21 грн - судовий збір за подання касаційної скарги.

Судові витрати відповідача ГО «Захистимо Протасів Яр» складають 177 257,90 грн, з яких: 153 220 грн - на професійну правничу допомогу адвоката Михалевич О. В.; 9 675 грн - судовий збір за подання апеляційної скарги; 12 902,21 грн - судовий збір за подання касаційної скарги; 1 460,69 грн - інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи.

Вищевказані судові витрати на професійну правничу допомогу, понесені відповідачами, підтверджуються наданими договорами про надання правничої допомоги з додатковими угодами до них, а також актами приймання-передачі наданих послуг. Витрати на сплату судового збору підтверджуються відповідними квитанціями.

Враховуючи надані відповідачами докази, ступінь складності справи, обсяг наданої адвокатами правової допомоги, підтверджену документально вартість виконаних робіт, суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку про те, що заявлені суми витрат на професійну правничу допомогу є такими, що підтверджені наданими доказами.

При цьому апеляційний суд обґрунтовано виходив з того, що стороною позивача в порядку, передбаченому статтею 137 ЦПК України, не подано будь-яких заперечень щодо заявленого розміру витрат на правову допомогу та не заявлено про зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Такий висновок апеляційного суду узгоджується з правовими висновками, викладеними в додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19), в якій вказано, що саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони.

Доводи касаційних скарг не спростовують правильність висновків апеляційного суду як в частині вирішення спору по суті, так і в частині вирішення питання про розподіл судових витрат, а також не дають підстав вважати, що судом апеляційної інстанції порушено норми процесуального права та/або неправильно застосовано норми матеріального права.

З огляду на характер спірних правовідносин та встановлені апеляційним судом обставини справи, посилання заявника в касаційних скаргах на правові висновки, викладені в постановах Верховного Суду від 04 травня 2022 року у справі № 757/58351/19, від 18 червня 2022 року у справі № 522/18103/14, в постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 лютого 2019 року у справі № 756/2114/17, додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15 тощо, є безпідставним, оскільки висновки суду апеляційної інстанцій не суперечать висновкам, викладеним у зазначених постановах, а відповідні аргументи касаційних скарг фактично зводяться до незгоди із встановленими обставинами справи та необхідності переоцінки доказів, що за приписами статті 400 ЦПК України знаходиться поза межами повноважень суду касаційної інстанції.

Оскільки Верховний Суд встановив необґрунтованість заявлених в касаційних скаргах підстав касаційного оскарження, передбачених пунктом 1 частини другої статті 389 ЦПК України, то доводи касаційної скарги представника ОСОБА_1 - адвоката Черній І. В. на постанову Київського апеляційного суду від 22 березня 2023 року про недослідження апеляційним судом наявних в матеріалах справи доказів (пункт 4 частини другої статті 389, пункт 1 частини третьої статті 411 ЦПК України), не заслуговують на увагу та не підлягають перевірці.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів заявника та їх відображення в оскаржуваних судових рішеннях апеляційного суду, питання обґрунтованості висновків цього суду, Верховний Суд виходить з того, що у справі, яка переглядається, було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин, як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах, а доводи, викладені в касаційних скаргах, не спростовують висновків суду апеляційної інстанції.

Відповідно до частини першої статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 400 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційні скарги без задоволення, а оскаржувані судові рішення апеляційного суду - без змін, оскільки доводи касаційних скарг висновків суду апеляційної інстанції не спростовують.

Щодо розподілу судових витрат.

Згідно з частинами першою, другою статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до підпункту «в» пункту 4 частини першої статті 416 ЦПК України постанова суду касаційної інстанції складається, зокрема з резолютивної частини із зазначенням у ній розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.

Оскільки касаційні скарги залишено без задоволення, підстави для нового розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді першої та апеляційної інстанції, а також розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції, відсутні.

Керуючись статтями 400, 409, 410, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційні скарги представника ОСОБА_1 - адвоката Черній Іванни Володимирівни залишити без задоволення.

Постанову Київського апеляційного суду від 22 березня 2023 року та додаткові постанови цього суду від 27 червня 2023 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Є. В. Синельников

Судді: О. В. Білоконь

О. М. Осіян

Н. Ю. Сакара

В. В. Шипович