УКРАЇНА
Господарський суд
Житомирської області
______________________________________________________________________
10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Від "21" березня 2011 р. Справа № 21/5007/13/11
Господарський суд Житомирської області у складі:
Головуючого судді
судді Вельмакіна Т.М.
судді
за участю представників сторін
від позивача Семко Ю.А.- дов. № 266 від 23.02.11р.
Собчук Д.М.-дов. №265 від 23.02.11р. (в с/з 15.03.11р.)
від відповідача Морозюк І.В.- паспорт НОМЕР_1, виданий 29.11.96р.
розглянув справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Хмільницьке" (с.Жданівка, Хмільницький р-н., Вінницька обл.)
до Селянського (фермерського) господарства "Полісся" (смт. Любар, Любарський р-н., Житомирська обл.)
про стягнення 15987,57 грн.
У судовому засіданні 15.03.11р., в порядку ст. 77 ГПК України, оголошувалася перерва до 09:30 год. 21.03.11р.
Позивачем пред'явлено позов про стягнення на його користь з відповідача 15987,57 грн., з яких: 4200,00грн. штрафу за невиконання зобов'язань щодо поставки цукрових буряків, 9270,60грн. боргу за отриманий товарний кредит та 2516,97грн. 24% відсотків за користування товарним кредитом.
У судовому засіданні 15.03.11р. позивач подав заяву, згідно якої відмовляється від позовних вимог в частині стягнення штрафу в розмірі 4200,00 грн. та 2516,97 грн. 24% відсотків за користування товарним кредитом. Зазначив, що наслідки відмови від позову йому відомі (а.с. 72). В частині решти позовних вимог, представник позивача позов підтримав у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві та письмових поясненнях (а.с 28,68,73,77).
Відповідно до ч. 2 ст. 78 ГПК України, судом перевірено повноваження представника позивача на вчинення відмови від позову та роз'яснено наслідки такої процесуальної дії.
За ч.ч. 4, 6 ст. 22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі, зокрема, відмовитись від позову. Господарський суд не приймає відмови від позову, якщо ці дії суперечать законодавству або порушують чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси.
Враховуючи, що відмова від позову в частині стягнення штрафу в сумі 4200,00 грн. та 2516,97 грн. 24% відсотків за користування товарним кредитом не суперечить законодавству та не порушує чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси, вона приймається господарським судом.
За вказаних обставин, провадження у справі в частині стягнення штрафу в сумі 4200,00 грн. та 2516,97 грн. 24% відсотків за користування товарним кредитом слід припинити на підставі п.4 ч.1 ст.80 ГПК України.
Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги заперечив, обгрунтувавши свою позицію у відзиві на позовну заяву (а.с. 52), в якому також заявлено клопотання про зобов'язання позивача надати суду письмові докази отримання насіння цукрових буряків і гербіцидів за ціною їх товаровиробника. В процесі розгляду справи, в усному порядку, представник відповідача заявив клопотання про призначення почеркознавчої експертизи, для встановлення належності підпису, на предоставлених позивачем накладних, особі, яка її підписала.
Представник позивача заперечив проти призначення почеркознавчої експертизи.
Суд, заслухавши пояснення представників сторін, проаналізувавши матеріали справи, відхиляє клопотання представника відповідача про призначення почеркознавчої експертизи, як недоцільне, оскільки самим відповідачем не заперечується факт отримання продукції в асотрименті та кількості, зазначених у вищевказаних накладних, при цьому відповідачем частково проведена оплата за поставлений товар саме на підставі накладних, предоставлених позивачем.
Також суд відхиляє клопотання відповідача про зобов'язання позивача надати суду письмові докази отримання насіння цукрових буряків і гербіцидів за ціною їх товаровиробника, оскільки суд не вбачає необхідності у наданні таких доказів. Крім того, при зверненні з вказаним клопотанням, відповідачем не дотримано приписів ст.38 ГПК України.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд
ВСТАНОВИВ:
Як вбачається з матеріалів справи, 12.04.10р. між Селянським фермерським господарством "Полісся" (відповідач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Хмільницьке" (позивач) був укладений договір № 48-ф переробки цукрових буряків урожаю 2010 року на давальницьких умовах для виробництва цукру за квотою "А" з додатком до нього №1 від 12.04.10р. (а.с. 10-13).
Відповідно до п.1.1 Договору, предметом останнього є зобов'язання сторін щодо виробництва та купівлі цукрових буряків урожаю 2010 року для виробництва цукру квоти "А".
Згідно п. 2.1.,2.2 Договору, відповідач зобов'язався посіяти та виростити цукрові бурякі на площі - 20 га, передати їх у власність позивачу в кількості 600 т в заліковій вазі та доставити їх на бурякоприймальний пункт за адресою: с.Жданівка, вул. Заводська,2, Хмільницького району Вінницької області.
Як вбачається з п.2.3 Договору, відповідач зобов'язався поставляти цукросировину в кількості і в терміни за узгодженим між сторонами графіком, який погоджується не пізніше ніж за 10 днів до початку збирання врожаю та завірений Додатковою угодою до договору, але у будь-якому випадку здійснити поставку цукрових буряків у кількості, зазначеній в п.2.1 цього договору не пізніше 01.12.10р.
Відповідно до п.4.8 Договору, сторони передбачили, що по письмовій заявці позивач може надавати відповідачу товарний кредит в розмірі 24% річних для вирощування цукрових буряків урожаю 2010 року для виробництва цукру квоти "А", що відображається в додатках до даного договору. За відсутності додатка на отримання товарного кредиту, ціна товару визначається згідно видаткових накладних.
Позивач зазначив, що згідно додатку № 1 від 11.03.2004 р . до Договору № 48-ф від 12.04.10р. відповідачу було надано матеріальні цінності для вирощування цукрових буряків, а саме:
- насіння цукрових буряків "Сара", у кількості 30 посівних одиниць, за ціною 455,30грн. з ПДВ на загальну суму 13659,00грн., на підтвердження чого надано накладну № 1315 від 12.04.10р. (№ ХМЦ-000517 від 07.05.10р. - номер згідно бухгалтерського обліку підприємства позивача (а.с. 15));
- гербіциди "Астанал" у кількості 20 літрів за ціною 69,61грн. з ПДВ на загальну суму 1392,20грн., на підтвердження чого надано накладну № 2106 від 12.05.10р. (№ ХМЦ-000459 від 12.05.10 - номер згідно бухгалтерського обліку підприємства позивача (а.с. 17 ));
- гербіциди " Астарг" у кількості 20 літрів за ціною 60,97 грн. з ПДВ на загальну суму 1219,40грн., на підтвердження чого надано накладну № 2106 від 12.05.10р. (№ ХМЦ- 000459 від 12.05.10 - номер згідно бухгалтерського обліку підприємства позивача (а.с. 17 )).
Усього, за даними позивача, відповідач отримав товарний кредит на загальну суму 16270,60грн., врезультаті чого у останнього виникло зобов'язання оплатити отримані матеріальні цінності на умовах, передбачених Договором та додатком №1 (а.с. 13.)
У відповідності до п. 4.9 Договору, відповідач був зобов'язаний розрахуватися за отриманий товарний кредит цукровим буряком, у термін до 01.11.10р.
Згідно п. 4.12 Договору, при відсутності цукрових буряків, за згодою позивача, відповідач проводить розрахунок грошовими коштами, іншими видами сільськогосподарської продукції та власною технікою, до повного погашення боргу перед позивачем, з врахуванням 24% річних згідно п. 4.8.
В порушення умов п. 4.9. Договору, відповідач в строк до 01.11.10р. розрахунки за отриманий товарний кредит цукровим буряком не провів.
На підставі п. 4.12 Договору відповідач провів часткові розрахунки з позивачем за отриманий товарний кредит, а саме 29.11.10р. на суму 5000,00грн. та 20.12.10р. на суму 2000,00грн., що підтверджується банківськими виписками, які містяться в матеріалах справи (а.с. 19,20).
28.12.10р. між ТОВ "Хмільницьке" та СФГ "Полісся" було укладено Додаткову угоду №1 до Договору № 48-ф від 12.04.10р. (а.с. 14), згідно якої сторони погодили, що у зв'язку з відсутністю у СФГ "Полісся" цукрових буряків та грошових коштів, розрахунок за отримані ним матеріальні цінності для їх вирощування, згідно Додатку №1 від 12.04.10р. господарство проводить шляхом поставки ТОВ "Хмільницьке" причіпу тракторного 2ПТС-4 вартістю 9270,60грн. у термін до 01.01.11р.
Усі інші умови Договору №48-ф від 12.04.10р., які не змінені у цій Додатковій угоді, залишено без змін у попередній редакції (п. 2 Додаткової угоди).
Враховуючи, що відповідач, в обумовлені терміни, не виконав свої зобов'язання за Додатковою угодою №1 щодо поставки вищевказаного причіпу, позивач звернувся до суду з вимогою про стягнення з СФГ "Полісся" 9270,60 грн. вартості отриманих матеріальних цінностей, вказавши, що виконання Додаткової угоди №1, а саме щодо поставки причіпу тракторного, втратило для нього інтерес (а.с. 2-4,28).
Відповідач, у письмовому відзиві на позовну заяву (а.с.52) та у письмових поясненнях (а.с. 74) проти позову заперечив. Пояснив, що він дійсно отримав від позивача матеріальні цінності в зазначеній у накладних кількість та асортименті, однак не згодний з ціною, яка вказана у накладних на отримання товару та у Додатку №1 до Договору.
Зауважив, що за п.4.8. Договору, ціна товару визначається згідно видаткових накладних, однак при оформленні накладних на насіння цукрових буряків і гербіцидів, ціна і сума в останніх проставлені не були, так як ціна на той час не була визначена позивачем. Вказав, що в усному порядку сторонами було оговорено отримання товару по ціні не більше 200,00грн. за одну посівну одиницю насіння цукрового буряка та 30,00грн. за 1літр гербіцидів, з врахуванням ПДВ.
Також відповідач вважає безпідставними посилання позивача на підписаний відповідачем Додаток №1 до Договору, оскільки стверджує, що письмова заявка, в передбаченому п. 4.8 Договору, не подавалась, зазначені в Додатку ціни були проставлені працівниками позивача, після підписання останнього. На спростування доводів позивача надав власні екземпляри накладних №1315 від 12.04.10р. та № 2106 від 12.05.10р. (а.с.53), у яких ціна на отриманий товар не вказана, підпис відповідача відсутній. При цьому пояснив, що Додаток до Договору, який в частині специфікації не був заповнений, відповідачем було підписано машинально. Вважає, що його заборгованість за Договором становить 200,00 грн.
В усному порядку представник відповідача вказав, що предоставлені позивачем накладні на отримання товару, підписано невідомою особою.
Водночас позивач, в своїх письмових поясненнях від 18.03.11р. (а.с.77), заперечив проти доводів відповідача, посилаючись на те, що останній підписав Договір, Додаток до нього та Додаткову угоду, а також провів часткові розрахунки за отримані матеріальні цінності, чим і підтвердив факт прийняття умов вказаних правочинів та факт отримання товару за Договором. Вказав, що, при внесенні а електронну базу бухгалтерських документів, здійснюється автоматичне присвоєння кожному документу персонального номера, тому на наданих позивачем накладних, які долучено до матеріалів справи, зазначена подвійна нумерація.
Оцінивши в сукупності матеріали справи, врахувавши надані в процесі її розгляду пояснення представників сторін, господарський суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог, враховуючи наступне.
Згідно зі ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Відповідно до ст.11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини, інші юридичні факти.
Згідно ст.626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Як вбачається з матеріалів справи, позовні вимоги грунтуються на фактах неналежного виконання відповідачем укладеного між сторонами договору від 12.04.10р. № 48-ф переробки цукрових буряків урожаю 2010 року на давальницьких умовах для виробництва цукру за квотою "А" з Додатком №1 від 12.04.10р. до нього (зі специфікацією №1) та Додаткової угоди №1 від 28.12.10р. до Договору (а.с. 10-14).
Наданими до справи документами підтверджено та не заперечується сторонами факт укладення останніми вищевказаних Договору та Додаткової угоди №1 до нього.
Зокрема, зі змісту Додаткової угоди №1 вбачається, що останньою, за погодженням сторін, було змінено умови Договору в частині порядку проведення розрахунків за отримані відповідачем матеріальні цінності.
За ст.ст.6, 627 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч.1 ст. 628 ЦК України), що кореспондується зі ст. 180 ГК України.
Згідно ч. ч. 2,3 ст. 180 ГК України, господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов...
При укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.
У відповідності до ч.1 ст. 651 ЦК України, зміна договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.
Статтею 654 ЦК України передбачено, що зміна договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.
Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Виходячи з приписів ст.ст. 6, 626, 627, 628, 651, 654 ЦК України, ст. 180 ГК України, суд дійшов висновку, що Додаток №1 до Договору, не зважаючи на заперечення відповідача, також підписано сторонами, згідно приписів чинного законодавства, оскільки наданий до справи примірник Додатку №1 (зі специфікацією №1) містить усі необхідні реквізити та підписи представників сторін, що не заперечується останніми. Належних доказів на підтвердження вказаних відповідачем обставин, які грунтуються на твердженнях про порушення порядку підписання вказаного Додатку№1, матеріали справи не містять.
При цьому слід зазначити, що як уже вказувалося, згідно п. 4.8 Договору, сторони передбачили, що по письмовій заявці позивач може надавати відповідачу товарний кредит в розмірі 24% річних для вирощування цукрових буряків урожаю 2010 року для виробництва цукру квоти "А", що відображається в додатках до даного договору. За відсутності додатка на отримання товарного кредиту, ціна товару визначається згідно видаткових накладних.
Так, при огляді та дослідженні матеріалів справи судом встановлено, що надані відповідачем екземпляри накладних № 1315 від 12.04.10р. та № 2106 від 12.05.10р. дійсно не містять підписів у графі "прийняв" та не заповнені у графах "ціна", "сума", натомість як додані позивачем до позовної заяви накладні з аналогічними номерами та датами містять всі необхідні реквізити.
Однак, матеріали справи містять підписаний сторонами Додаток №1 до Договору, згідно якого вони домовилися, що позивач надає матеріальні цінності згідно зі специфікацією №1, а відповідач приймає та оплачує їх на умовах, передбачених Договором та цим Додатком, тому відповідач безпідставно посилається на відсутність заявки.
Враховуючи, що вказаний Додаток містить специфікацію, у якій, зокрема, зазначено найменування товару, одиниця виміру, кількість, ціна з ПДВ та суму з ПДВ, недоречними є твердження відповідача про те, що сторонами не було визначено ціну насіння та гербіцидів, у передбаченому п. 4.8 Договору, порядку.
При цьому відомості щодо асортименту, ціни та вартості товару, зазначені у специфікації та у предоставлених позивачем накладних, є аналогічними.
Решта заперечень відповідача також спростовується наданими до справи документами, оскільки факт отримання відповідачем від позивача, на виконання умов Договору, матеріальних цінностей в кількості та асортименті, зазначених у Додатку №1 до Договору та у предоставлених позивачем накладних (а.с. 52), СФГ "Полісся" не заперечується.
При цьому, згідно наданих до справи банківських виписок, які містяться в матеріалах справи (а.с. 19,20), часткові розрахунки з позивачем за отриманий товарний кредит, а саме 29.11.10р. на суму 5000,00грн. та 20.12.10р. на суму 2000,00грн., відповідач здійснив згідно предоставлених позиваче накладних, копії яких містяться у матеріалах справи. Так, у графі "призначення платежу" вказано: у банківській виписці від 29.11.10р. - "за насіння цукрового буряка "Сара" згідно накладної № ХМЦ- 00517 від 07.05.10р."; у банківській виписці від 20.12.10р. - "за гірбициди згідно накладної № ХМЦ-000439 від 12.05.10р."
Слід також зазначити, що сам факт підписання сторонами Додаткової угоди №1 підтверджує наявність у відповідача, на момент підписання угоди, та визнання останнім заборгованості за поставлені згідно Додатку №1 до Договору матеріальні цінності, в сумі 9270,60грн.
Отже, наданими до справи документами підтверджено, що на виконання Договору з вищевказаним Додатком № 1 до нього, позивачем було надано відповідачу товарний кредит для вирощування цукрових буряків на загальну суму 16270,60грн., який було частково оплачено відповідачем на суму 7000,00грн.
Відповідно до ст. 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Згідно до ст. 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
За ч. 1 ст. 43ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Як уже зазначалося, відповідно до додаткової угоди №1 від 28.12.10р. до Договору № 48-ф від 12.04.10р., відповідач зобов'язався провести розрахунки за отримані матеріальні цінності шляхом поставки ТОВ "Хмільницьке" причіпу тракторного 2ПТС-4 вартістю 9270,60грн. у термін до 01.01.11р.
Відповідно до 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Однак у вказані строки - до 01.01.11р. позивач причіп тракторний 2ПТС-4 не поставив та розрахунки за отримані матеріальні цінності не провів.
Згідно ст. 612ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до ч.3 ст. 612 ЦК України, ч.2 ст. 220 ГК України, якщо внаслідок прострочення боржника виконання втратило інтерес для кредитора, він має право відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.
Таким чином, посилаючись на вищевказані статті Господарського кодексу України та Цивільного кодексу України, позивач у позовній заяві та у своїх письмових поясненнях від 23.02.11р. вказав, що для нього втратило інтерес виконання зобов'язання відповідача, згідно додаткової угоди № 1 від 28.12.10р. щодо поставки причепа тракторного 2ПТС-4, а тому позивач зобов'язаний сплатити вартість отриманих матеріальних цінностей в грошовому еквіваленті (а.с. 28).
Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Одностороння відмова від зобов’язання не допускається.
З огляду на викладене, позивачем правомірно заявлено до стягнення з відповідача 9270,60грн. заборгованості по наданому товарному кредиту.
За положеннями ст. 33 ГПК України, сторони повинні довести ті обставини, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень.
За вказаних обставин позов є обґрунтованим, підтверджується належними доказами та підлягає частковому задоволенню на суму 9270,60грн.
В частині позовних вимог про стягнення 4200,00грн. штрафу та 2516,97грн. 24% відсотків за користування товарним кредитом провадження у справі підлягає припиненню на підставі п. 4 ч. 1 ст. 80 ГПК України.
Судові витрати покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 22, 33, 49, 69, п.4 ч.1 ст.80, 82-85 ГПК України, господарський суд
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Селянського (фермерського) господарства "Полісся" (13100, Житомирська обл., Любарський р-н., смт. Любар, вул. Калініна,11, код 13576256)
на користь Товариства з обмеженою відповідальністю " Хмільницьке" (22050, Вінницька обл., Хмільницький р-н, с.Жданівка, вул. Заводська, 2, код 00692245)
- 9270,60грн. заборгованості за отриманий товарний кредит;
- 59,15 державного мита;
- 136,85 грн. за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. Припинити провадження у справі за п. 4 ч. 1 ст. 80 ГПК України, в частині позовних вимог про стягнення 4200,00грн. штрафу та 2516,97грн. 24% відсотків за користування товарним кредитом.
Рішення господарського суду набирає законної сили у відповідності до ст. 85 ГПК України.
Суддя Вельмакіна Т.М.
Повне рішення складено 28 березня 2011 року.
Віддрукувати:
1 - у справу
2 - позивачу
3 - відповідачу