ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

——————————————————————

У Х В А Л А

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

24 березня 2011 р.Справа № 2-а-5754/08/1570

Категорія:10.2.4Головуючий в 1 інстанції: Катаєва Е.В.

Судова колегія Одеського апеляційного адміністративного суду

у складі:

головуючого  –Алєксєєва В.О.

суддів             –Бітова А.І.,

                       –Милосердного М.М.

при секретарі –Кауновій Ю.С.

з участю: ОСОБА_2, представника Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області –Новікової Наталії Анатоліївни,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 20 листопада 2008 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, за участю третьої особи –Одеського обласного військового комісаріату, про визнання протиправними дій та зобов’язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И Л А :

У лютому 2008 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду (далі ГУПФ) України в Одеській області про зобов’язання здійснити перерахунок розміру надбавки до пенсії, як учаснику бойових дій за період з 01 вересня 1999 року по 01 липня 2007 року та виплатити різницю виплати надбавки між фактично сплаченою та тією, що підлягає виплаті у розмірі 150% прожиткового мінімуму.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 20 листопада 2008 року адміністративний позов ОСОБА_2 задоволений частково.

Зобов’язано ГУПФ України в Одеській області провести ОСОБА_2 перерахунок розміру раніше виплаченої надбавки до пенсії, як учаснику бойових дій, передбаченої ст. 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" та ст. 15 Закону України "Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького та рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб" в розмірах, визначених цими нормами законів, які діяли у відповідній редакції за період з 01 січня 2005 року по 01 липня 2006 року та виплатити заборгованість по цій надбавці.

В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

В апеляційній скарзі ГУПФ України в Одеській області ставиться питання про скасування судового рішення в зв’язку з тим, що воно постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права, а також у зв’язку з тим, що висновки суду не відповідають обставинам справи.

Судом першої інстанції встановлені наступні обставини справи.

ОСОБА_2 є пенсіонером Міністерства оборони України та учасником бойових дій, що підтверджується посвідченнями від 08 травня 1997 року, НОМЕР_1.

За період з 01 січня 2005 року по 01 липня 2006 року позивач отримував надбавку до пенсії в розмірах, визначених постановою Кабінету Міністрів України №1/2002 від 03 січня 2002 року виходячи із розміру мінімальної пенсії 19, 91 грн.

З 01 липня 2006 року та по теперішній час позивач отримує надбавку в розмірі 40% прожиткового мінімуму у зв'язку зі зміною редакції ст. 13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" та ст. 15 Закону України "Про пенсійне забезпечення військовослужбовців та осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб".

Вирішуючи справу, суд першої інстанції виходив з того, що право позивача на отримання 150% надбавки до пенсії, як учаснику бойових дій підлягало реалізації у період з         01 січня 2005 року по 01 липня 2006 року, у зв’язку з чим, позовні вимоги належить задовольнити частково.

Судова колегія вважає ці висновки суду першої інстанції правильними і такими, що відповідають вимогам ст.ст. 2, 7, 10, 11, 70, 71, 72 КАС України, п.2 Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".

В апеляційній скарзі ГУПФ України в Одеській області вказується, що Пенсійний фонд України не є правонаступником Міністерства оборони та інших відомств та не несе відповідальність за бездіяльність цих органів і, тому, суд першої інстанції помилково встановив відповідачу обов'язок здійснити перерахунок пенсії позивача. Також, вказується, що розмір мінімальної пенсії за віком, встановлений ч.1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування", не застосовується для розрахунку розміру надбавки, передбаченим Законом України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту". Разом з тим, базовою сумою для обчислення підвищення до пенсії є 19, 91 грн., яка встановлена Постановою Кабінету Міністрів від 03 січня 2002 року №1 "Про підвищення розмірів пенсій та інших соціальних виплат окремим категоріям пенсіонерів, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів державного бюджету".

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги ГУПФ України в Одеській області, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з таких підстав.

Відповідно до п.2 Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" від 05 жовтня 2005 року –ч.4 ст. 12 останнього Закону викладено в такій редакції: "Учасникам бойових дій пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються в розмірі 25 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність".

Згідно п.1 Прикінцевих положень Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" - цей Закон набирає чинності з 01 січня 2006 року, крім пунктів 2 і 5, які набирають чинності з 01 липня 2006 року, та пункту 4, який набирає чинності з 01 січня 2007 року.

Отже, після 01 липня 2006 року позивач не мав права на підвищення пенсії на 150% прожиткового мінімуму, що було вірно встановлено судом першої інстанції.

Судова колегія не приймає доводи апелянта про те, що розмір мінімальної пенсії за віком, встановлений ч.1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування", не застосовується для перерахунку або підвищення його пенсії, оскільки чинним законодавством іншого розміру мінімальної пенсії не визначено.

Посилання апелянта на Постанову Кабінету Міністрів від 03 січня 2002 року №1 "Про підвищення розмірів пенсій та інших соціальних виплат окремим категоріям пенсіонерів, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів державного бюджету" є безпідставним, оскільки визначена цією Постановою базова сума для обчислення підвищення до пенсії у розмірі 19, 91 грн. суперечить Закону.

Також, колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги стосовно необґрунтованості судового рішення в частині зобов’язання ГУПФ України в Одеській області провести перерахунок пенсії позивачу, виходячи з наступного.

Згідно постанови Кабінету Міністрів України №1522 від 02 листопада 2006 року "Про передачу органам Пенсійного фонду України функцій з призначення і виплати пенсій деяким категоріям громадян" - з 01 січня 2007 року виконання функції з призначення і виплати пенсій особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", покладено на органи Пенсійного фонду України.

При цьому, відповідно до ст. 55 КАС України, в разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії адміністративного процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи правонаступником.

У випадку ж відсутності правонаступників суду необхідно залучити до участі у справі орган, до компетенції якого належить вирішення питання про усунення порушень прав, свобод чи інтересів позивача. У разі зменшення обсягу компетенції суб’єкта владних повноважень, не пов’язаного з припиненням його діяльності, до участі у справі залучається інший суб’єкт владних повноважень, до компетенції якого передані або належать функції чи повноваження щодо вирішення питання про відновлення порушених прав, свобод чи інтересів позивача.

Оскільки після 01 січня 2007 року повноваження щодо вирішення питання про відновлення порушених прав та законних інтересів позивача покладено на органи Пенсійного фонду України, суд першої інстанції обґрунтовано задовольнив позовні вимоги в частині зобов’язання ГУПФ України в Одеській області провести перерахунок та виплату вказаної пенсії.

Судова колегія акцентує увагу, що позивач пропустив строк звернення до суду за захистом своїх прав, однак, враховуючи, що відповідач не наполягав на відмові у задоволенні позову з цих обставин, не має підстав застосовувати негативні для позивача наслідки пропущення строку, передбачені ч.1 ст. 100 КАС України (в редакції, чинній на час розгляду справи в суді першої інстанції).

За таких обставин, висновки суду першої інстанції про необхідність часткового задоволення позовних вимог є правильними.

Враховуючи все вищевикладене, судова колегія вважає, що суд першої інстанції порушень матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують, відповідно, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 195, 196; п.1 ч.1 ст. 198; ст. 200; п.1 ч.1 ст. 205; ст. 206; ч.5 ст. 254 КАС України, судова колегія, –

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області залишити без задоволення, а постанову Одеського окружного адміністративного суду від 20 листопада 2008 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили негайно після її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого Адміністративного Суду України протягом двадцяти днів з дня складання судового рішення в повному обсязі.

Повний текст судового рішення виготовлений 25 березня 2011 року.

Головуючий:

Суддя:

Суддя: