ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 березня 2011 р. Справа № 65228/09
Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду
в складі: головуючого судді – Дяковича В.П.,
суддів –Обрізко І.М., Яворського І.О.,
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Львові в залі суду апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Летичівському районі Хмельницької області на постанову Летичівського районного суду Хмельницької області від 17 серпня 2009 року у справі №2а-635/09 за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Летичівському районі Хмельницької області про зобов»язання вчинити дії,-
ВСТАНОВИЛА:
ОСОБА_1 звернувся 24.07.2009 року до суду із адміністративним позовом, яким просив зобов’язати відповідача нарахувати та виплатити в його користь невиплачене як дитині війни підвищення пенсії відповідно до статті 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” за період з 01.01.2006 року до 01.12.2008 року.
Постановою Летичівського районного суду Хмельницької області від 17 серпня 2009 року позов задоволено частково. Зобов»язано управління Пенсійного фонду України в Летичівському районі Хмельницької області нарахувати та виплатити позивачу підвищення до пенсії, встановленого йому як дитині війни, в період з 09.07.2007 р. по 31.12.2007 р., визначивши це підвищення в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком та з 22.05.2008р. по 01.12.2008р., визначивши це підвищення в розмірі 20% мінімальної пенсії за віком і виплатити різницю між перерахованими і отриманими нею сумами підвищення. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
З таким рішенням суду не погодився відповідач, подав апеляційну скаргу, в якій покликається на порушення судом першої інстанції норм матеріального права. Просить скасувати постанову суду першої інстанції і прийняти нову, якою повністю відмовити в задоволенні позовних вимог.
Апеляційну скаргу мотивує тим, що фінансове забезпечення державних соціальних гарантій здійснювалось в розмірах передбачених Законами України «Про Державний бюджет України» на відповідний рік та в межах передбачених на це видатків, а також, що законодавством не визначено, з якого саме розміру мінімальної пенсії за віком слід виходити при визначенні розміру підвищення до пенсії дітям війни.
Особи, які беруть участь в справі, в судове засідання апеляційного суду не з»явилися, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, а відтак, на підставі п.2 ч.1 ст.197 КАС України, суд розглядає справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Заслухавши доповідача по справі, перевіривши матеріали справи та апеляційну скаргу в межах наведених у ній доводів, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, з наступних мотивів та передбачених законом підстав.
Задовольняючи позов частково суд першої інстанції виходив з того, що позивачу як дитині війни відповідно до статті 6 Закону України «Про соціальний захист війни» пенсія повинна підвищуватись на 30% мінімальної пенсії за віком.
Вимоги щодо підвищення пенсії за 2007-2008 роки задоволено частково, оскільки положення Закону України «Про державний бюджет України» на 2007-2008 роки, якими було зупинено підвищення пенсії дітям війни у відповідні періоди, визнані неконституційними і втратили чинність з 09.07.2007р. та з 22.05.2008р. – часу ухвалення відповідних рішень Конституційним судом України.
В задоволенні позовних вимог за 2006 рік відмовлено оскільки положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік», якими розмір підвищення пенсії дітям війни на 2006 рік було обмежено, діяли і неконституційними не визнавались.
З такими висновками суду першої інстанції колегія суддів погоджується і вважає їх такими, що відповідають нормам матеріального права та фактичним обставинам справи.
Мотиви та доводи апеляційної скарги в цій частині висновки суду не спростовують і є безпідставними, а відсутність бюджетного фінансування не може бути підставою невиконання відповідним суб’єктом владних повноважень покладених на нього обов’язків. В свою чергу реалізація особою права на отримання соціальних виплат не може бути поставлена у залежність від наявності відповідних бюджетних асигнувань.
Крім того, розмір мінімальної пенсії за віком, на 30% якої підвищується пенсія дітям війни, визначається відповідно до статті 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» та з врахуванням відповідних положень Закону України «Про державний бюджет України» щодо розміру прожиткового мінімуму на відповідний рік.
Поряд з тим, колегія суддів приходить до переконання щодо відмови у задоволенні позовних вимог за 2007 рік за пропуском строку звернення до суду, оскільки відповідно до ч.2 ст.99 КАС України (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин та вирішення справи судом першої інстанції), для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналась або повинна була дізнатись про порушення свої прав, свобод чи інтересів. Відповідно до ч.1 ст.100 КАС України пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін. Покликання позивача на те, що про порушення своїх прав він дізнався із засобів масової інформації, без зазначення конкретної дати, не є достатнім доказом того, що такий строк пропущено з поважних причин.
Покликання суду першої інстанції на застосування до спірних правовідносин ст.46 Закону України «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування» є необґрунтованим, оскільки положеннями даної статті передбачено виплату пенсій за минулий час лише в разі їх попереднього нарахування пенсійним органом. Враховуючи те, що спірні суми підвищення пенсій дітям війни позивачам нараховані не були, тому положення ст.46 Закону України «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування» на них не поширюються, а підлягає застосуванню річний строк звернення до суду, передбачений ст.99 КАС України (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин та вирішення справи судом першої інстанції).
Оскільки позивач звернувся до суду 24.07.2009 року, то строк звернення до суду, на застосуванні якого наполягав відповідач, ним пропущено, а покликання позивача на те, що про порушення своїх прав він дізнався із засобів масової інформації, без зазначення конкретної дати, не є достатнім доказом того, що такий строк пропущено з поважних причин, а тому позовні вимоги підлягають частковому задоволенню в межах річного строку з 24.07.2008 р. по 01.12.2008 р.
За наведених обставин колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції допущено порушення норм матеріального та процесуального права, а тому постанова суду підлягає скасуванню з постановленням нової, якою позов слід задоволити частково.
Керуючись ст.ст.160, 195, 197, 198, п.4 ст.202, 205, 207, 211, 212, 254 КАС України,-
ПОСТАНОВИЛА:
Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Летичівському районі Хмельницької області задоволити частково.
Постанову Летичівського районного суду Хмельницької області від 17 серпня 2009 року у справі №2а-635/09 скасувати та прийняти нову постанову.
Позов ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Летичівському районі Хмельницької області про зобов’язання вчинити дії задоволити частково.
Визнати неправомірними дії управління Пенсійного фонду України в Летичівському районі Хмельницької області та зобов’язати управління Пенсійного фонду України в Летичівському районі Хмельницької області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 щомісячне підвищення до пенсії дитині війни відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком з 24 липня 2008 року до 01 грудня 2008 року з врахуванням ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та виплачених сум.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Постанова набирає законної сили через п»ять днів після направлення її копій особам, що беруть участь у справі, та може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.
ГОЛОВУЮЧИЙ: В.П. ДЯКОВИЧ
СУДДІ І.М. ОБРІЗКО
І.О. ЯВОРСЬКИЙ