ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 березня 2011 р. Справа № 59257/09
Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду складі:
головуючого судді – Дяковича В.П.,
суддів – Обрізко І.М., Яворського І.О.,
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Львові апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Долинському районі Івано-Франківської області на постанову Долинського районного суду Івано-Франківської області від 03 серпня 2009 року у справі № 2а-563/09 за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Долинському районі Івано-Франківської області про зобов’язання нарахувати та виплатити підвищення до пенсії дитині війни, -
ВСТАНОВИЛА:
ОСОБА_1 12.06.2009 року звернувся до суду із адміністративним позовом, яким просив зобов»язати управління Пенсійного фонду України в Долинському районі Івано-Франківської області нарахувати та виплатити в його користь не виплачене як дитині війни підвищення до пенсії відповідно до ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” за 2006-2008 роки.
Постановою Долинського районного суду Івано-Франківської області від 03 серпня 2009 року позов задоволено частково. Зобов»язано управління Пенсійного фонду України в Долинському районі Івано-Франківської області здійснити перерахунок та виплату позивачу пенсії як дитині війни із урахуванням підвищення на 30% мінімального розміру пенсії за віком, згідно ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов»язкове пенсійне страхування», право на яке надане ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни з 12.06.2008 року. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
З таким рішенням суду не погодився відповідач, подавши апеляційну скаргу, в якій покликається на порушення судом першої інстанції норм матеріального права. Просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог повністю.
Вимоги за апеляційною скаргою мотивує тим, що Законом України “Про соціальний захист дітей війни” не передбачено, який саме орган та з яких коштів повинен здійснювати виплату підвищення пенсії дітям війни, крім того, законодавством не визначено, з якого саме розміру мінімальної пенсії за віком слід визначати розмір підвищення до пенсії дітям війни.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та апеляційну скаргу в межах наведених у ній доводів, колегія суддів приходить до висновку, що в задоволенні апеляційної скарги слід відмовити, з наступних мотивів та передбачених законом підстав.
Задовольняючи частково вимоги позивача суд першої інстанції виходив з того, що позивачу як дитині війни відповідно до статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» пенсія повинна підвищуватись на 30% мінімальної пенсії за віком, оскільки рішеннями Конституційного Суду України від 09.07.2007р. та 22.05.2008р. визнано неконституційними положення Законів України «Про Державний бюджет України на 2007-2008 роки» в частині обмеження розміру підвищення пенсії дітям війни на 2007-2008 роки.
В задоволенні позовних вимог за 2006 рік відмовлено оскільки положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік», якими розмір підвищення пенсії дітям війни на 2006 рік було обмежено, діяли і неконституційними не визнавались.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позивач не навела поважних причин пропуску строку звернення до суду.
Тому до спірних правовідносин слід застосувати положення ст. 99 КАС України (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин та вирішення справи судом першої інстанції), якими передбачено річний строк звернення до адміністративного суду, на чому наполягав відповідач.
Крім того, позивач заявляв позовну вимогу про зобов’язання відповідача нараховувати та виплачувати йому надалі підвищення до пенсії як дитині війни при нарахуванні пенсії.
Також колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що не підлягають задоволенню позовні вимоги про зобов'язання відповідача проводити нарахування та виплату перерахованої пенсії у подальшому, оскільки така не стосується спірних відносин, а носить перспективний, на думку позивача - ймовірний протиправний характер поведінки відповідача у відносинах із позивачем, у яких право останнього не є порушеним, а тому таке право відповідно до частини 1 статті 2 КАС України судовому захисту не підлягає.
Оскільки позивач звернувся до суду 12.06.2009 року, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню в межах річного строку звернення до суду – за період з 08.12.2007 року до настання обставин, з якими закон пов’язує припинення виплати.
З такими висновками суду першої інстанції колегія суддів погоджується і вважає їх такими, що відповідають нормам матеріального права та фактичним обставинам справи.
Мотиви та доводи, наведені у апеляційній скарзі, висновки суду не спростовують і є безпідставними, а відсутність бюджетного фінансування, на яку покликається відповідач, не може бути підставою невиконання відповідним суб’єктом владних повноважень покладених на нього обов’язків. В свою чергу реалізація особою права на отримання соціальних виплат не може бути поставлена у залежність від наявності відповідних бюджетних асигнувань.
Крім того, розмір мінімальної пенсії за віком, на 30% якої підвищується пенсія дітям війни, визначається відповідно до положень статті 62 Закону України «Про державний бюджет України» та статті 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування».
За наведених обставин колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду без змін.
Керуючись ст.ст.160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 КАС України,-
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Долинському районі Івано-Франківської області залишити без задоволення, а постанову Долинського районного суду Івано-Франківської області від 03 серпня 2009 року у справі № 2а-563/09 – без змін.
Ухвала може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.
ГОЛОВУЮЧИЙ: В.П. ДЯКОВИЧ
СУДДІ І.М. ОБРІЗКО
І.О. ЯВОРСЬКИЙ