Справа №2-а-1066/07
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 грудня 2007 року 11год.50 хв. м. Рівне
Рівненський окружний адміністративний суд під головуванням судді Шевчук С.М. за участю секретаря судового засідання Паршутич С.Л. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:
позивач: ОСОБА_1;
від відповідача: Здолбунівська об'єднана державна податкова інспекція представник Гальчина Р.С. (довіреність в матеріалах справи)
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1до Здолбунівської об'єднаної державної податкової інспекції Рівненської області про визнання протиправними дій суб'єкта владних повноважень та зобов'язання вчинити дії, суд,-
В С Т А Н О В И В :
Позивач - ОСОБА_1- звернулася до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом до Здолбунівської об'єднаної державної податкової інспекції про визнання дій відповідача протиправними в частині відмови позивачу в нарахуванні податкового кредиту та зобов'язання нарахувати податковий кредит. Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримала, надала пояснення, які повністю співпадають з позицією, яка викладена в позовній заяві. Просила суд визнати дії Здолбунівської об'єднаної державної податкової інспекції визнати протиправними, зобов'язати відповідача нарахувати їй податковий кредит.
Представник відповідача проти позову заперечила. В судовому засіданні пояснила, що відповідно до пп. 5.4.1 п.5.4 ст.5 Закону України “Про податок з доходів фізичних осіб” встановлено певні обмеження права на нарахування податкового кредиту, а саме, податковий кредит може бути нарахований виключно резидентом, який має індивідуальний ідентифікаційний номер. Просила в позові відмовити повністю.
Судом досліджені письмові докази, наявні у матеріалах справи. Письмових клопотань від учасників судового процесу щодо здійснення технічної фіксації судового процесу не надходило.
Сторонам роз'яснено право заявляти відвід суду згідно ст.30 КАСУ, а також роз'яснено права та обов'язки, передбачені ст.ст.49, 51 цього Кодексу. Пам'ятка про права та обов'язки учасникам судового процесу надсилалася засобами поштового зв'язку.
Заслухавши у відкритому судовому засіданні пояснення сторін, дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що в позові слід відмовити повністю.
Відповідно до п.1.16 ст.1 Закону України “Про податок з доходів фізичних осіб” податковий кредит - це сума (вартість) витрат, понесених платником податку - резидентом у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг) у резидентів - фізичних або юридичних осіб протягом звітного року (крім витрат на сплату податку на додану вартість та акцизного збору), на суму яких дозволяється зменшення суми його загального річного оподатковуваного доходу, одержаного за наслідками такого звітного року, у випадках, визначених цим Законом. До складу податкового кредиту включаються суми коштів, сплачених платником податку на користь закладів освіти для компенсації вартості середньої професійної або вищої форми навчання такого платника податку, іншого члена його сім'ї першого ступеня споріднення.
ОСОБА_1 в березні 2007 року звернулася із заявою до відповідача про нарахування податкового в зв'язку із сплатою нею на користь закладу освіти коштів за навчання сина (а.с.9-13).
06.03.2007 року листом №1567/17-13 відповідач повідомив позивача про відмову в нарахуванні податкового кредиту.
Відповідно до пояснень сторін та відмітки в паспорті позивача (а.с.3), ОСОБА_1 не має індивідуального ідентифікаційного номера і має право здійснювати будь-які платежі без ідентифікаційного номера.
Стаття 19 Конституції України вимагає від органів державної влади, їх посадових осіб діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Норма пп. 5.4.1 п.5.4 ст.5 Закону України “Про податок з доходів фізичних осіб” чітко вказує, що податковий кредит може бути нарахований виключно резидентом, що має індивідуальний ідентифікаційний номер.
Таким чином, податковий орган (відповідач у справі) діяв на підставі законодавства України. Особи, які офіційно відмовилися від ідентифікаційного номера, мають право здійснювати будь-які платежі без чього номера, але не мають законодавчих підстав для нарахування податкового кредиту.
Підстав для застосування ст..94 КАС України у суду немає.
За таких обставин, в задоволенні адміністративного позову слід відмовити повністю.
Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
У задоволенні адміністративного позову позивачеві -ОСОБА_1відмовити повністю .
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо заяву про апеляційне оскарження було подано, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи. Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції, який ухвалив постанову. Заява про апеляційне оскарження подається протягом 10 днів з дня складення постанови в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом 20-ти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя: С.М.Шевчук
Повний текст складено та підписано об 15.30 год. 04.12.2007року.
Суддя: С.М.Шевчук