14 вересня 2006 року                                                                              м. Київ

Колегія суддів Судової палати у цивільних справах

Верховного Суду України в складі:

розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до Запорізького орендного автотранспортного підприємства 0861 асоціації “Запоріжоблагробуд” (далі - ЗОАТП-0861  асоціації “Запоріжоблагробуд”) про поновлення на роботі та стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу, за касаційною скаргою Запорізького орендного автотранспортного підприємства 0861 асоціації “Запоріжоблагробуд” на рішення Запорізького районного суду Запорізької області від 8 грудня 2005 року та ухвалу апеляційного суду Запорізької області від 22 лютого 2006 року,

 в с т а н о в и л а:

У липні 2005 року ОСОБА_1 звернувся в суд із позовом до ЗОАТП-0861  асоціації “Запоріжоблагробуд” про поновлення на роботі та стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу.

Зазначав, що перебув з відповідачем у трудових відносинах, працював ІНФОРМАЦІЯ_1 з 16 лютого 1979 року по 29 червня 2005 року.

Згідно наказу НОМЕР_1 був звільнений за п. 1 ст. 40 КЗпП України у зв'язку з із скороченням штату працівників.

Посилаючись на те, що його звільнили під час перебування у відпустці, що суперечить трудовому  законодавству,  просив поновити його на роботі та стягнути заробітну плату за час вимушеного прогулу у розмірі 1603 грн.30 коп.     

Рішенням Запорізького районного суду  Запорізької області від 8 грудня 2005 року, залишеним без зміни ухвалою апеляційного суду Запорізької області від 22 лютого 2006 року, позовні вимоги ОСОБА_1 задоволені, - він поновлений на роботі, із ЗОАТП-0861  асоціації “Запоріжоблагробуд” на його користь стягнуто 1603 грн. 30 коп. заробітної плати за час вимушеного прогулу.

У касаційній скарзі ЗОАТП-0861 асоціації “Запоріжоблагробуд” просить скасувати постановлені у справі судові рішення та ухвалити нове рішення про відмову ОСОБА_1 у задоволені позовних вимог, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Згідно із ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження судового рішення є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України суд касаційної інстанції не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні суду чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Встановлено й це вбачається з матеріалів справи, що оскаржувані судові рішення ухвалені з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи скарги цих висновків не спростовують.

Відсутні й передбачені ст. 338 ЦПК України підстави для обов'язкового скасування судового рішення.

Ураховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне відмовити в задоволенні касаційної скарги.

Керуючись статтями 332, 336, 337 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України,

у  х  в  а  л  и  л  а :

           Касаційну скаргу Запорізького орендного автотранспортного підприємства 0861 асоціації “Запоріжоблагробуд” відхилити.

Рішення Запорізького районного суду Запорізької області від 8 грудня 2005 року та ухвалу апеляційного суду Запорізької області від 22 лютого 2006 року залишити без змін.

          Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та оскарженню не підлягає.