ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

ПОСТАНОВА

Іменем України

24.03.11Справа №2а-760/11/2770

каб. № 3

Суддя Окружного адміністративного суду міста Севастополя Єфременко О.О., розглянувши в порядку письмового провадження матеріали адміністративного позову за позовом ОСОБА_1 до Фонду комунального майна Севастопольської міської Ради, Комунального підприємства «Бюро технічної інвентаризації та державної реєстрації об`єктів нерухомого майна» Севастопольської міської Ради про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, -

суть спору:

ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Фонду комунального майна Севастопольської міської Ради, Комунального підприємства «Бюро технічної інвентаризації та державної реєстрації об`єктів нерухомого майна» Севастопольської міської Ради про визнання протиправними дій Фонду комунального майна Севастопольської міської Ради щодо відмови у видачі свідоцтва про право власності на нерухоме майно; зобов`язання Фонд комунального майна Севастопольської міської Ради видати свідоцтво про право власності на нерухоме майно –квартиру АДРЕСА_1 загальною площею 263,7 кв.м, житловою площею 50,3 кв.м; зобов`язання Комунальне підприємство «Бюро технічної інвентаризації та державної реєстрації об`єктів нерухомого майна»Севастопольської міської Ради зареєструвати за позивачем право власності на зазначене нерухоме майно.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачами вимог діючого законодавства.

Положеннями статті 21 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що позивач може заявити кілька вимог в одній позовній заяві, якщо вони пов'язані між собою. Якщо справа щодо однієї з вимог підсудна окружному адміністративному суду, а щодо іншої вимоги (вимог) - місцевому загальному суду як адміністративному суду, таку справу розглядає окружний адміністративний суд.

Ухвалою від 11.03.2011  відкрито провадження в адміністративній справі.

Ухвалою від 11.03.2011 закінчено підготовче провадження, справа призначена до судового розгляду.

Відповідач, Фонд комунального майна Севастопольської міської Ради, залишив прийняття рішення  у справі на розсуд суду за відсутністю свого представника (вх. № 2288 від 22.03.2011).

Позивач звернувся із заявою (вх.№ 2367 від 23.03.2011) про розгляд справи за його відсутності, на позовних вимогах наполягає у повному обсязі.

24.03.2011 від відповідача, Комунального підприємства «Бюро технічної інвентаризації та державної реєстрації об`єктів нерухомого майна»Севастопольської міської Ради надійшло клопотання (вх.№ 2451) про розгляд справи за відсутністю його представника, із позовними вимогами згодні, заперечень немає.

Оскільки частиною четвертою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Згідно з пунктом 10 статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України, письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без виклику осіб, які беруть участь у справі, та проведення судового засідання на основі наявних у суду матеріалів у випадках, встановлених цим Кодексом.

За таких обставин суд вважає за можливим розглянути справу за відсутності представників сторін у порядку письмового провадження.

Відповідно до положень частини першої статті 41 Кодексу адміністративного судочинства, при розгляді справи в порядку письмового провадження, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши інші докази в межах позовних вимог, суд -

встановив

ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_1 на підставі договору купівлі-продажу квартири від 14.01.2002, посвідченого приватним нотаріусом ОСОБА_2 (реєстровий № 120).

17.09.2009 позивачем отриманий дозвіл Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м.Севастополі № 448 на виконання будівельних робіт  з будівництва мансарди в житловому будинку АДРЕСА_1 (а.с.8).

Актом готовності об’єкта до експлуатації № 9 від 28.01.2010, затверджений державними та контролюючими державними органами у встановленому законом порядку, об’єкт, нове будівництво мансарди в житловому будинку АДРЕСА_1, вважається закінченим будівництвом та готовим до експлуатації (а.с.9-12).

Сертифікатом СТ 000009 від 03.02.2010 засвідчена відповідність закінченого будівництвом об’єкта –нове будівництво мансарди до квартири АДРЕСА_1 загальною площею 263,7 кв.м, житлова площа –50,3 кв.м проектній документації, вимогам державних стандартів, будівельних норм і правил та підтверджує його готовність до експлуатації (а.с.13).

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 18 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», свідоцтво про право власності на нерухоме майно, що підтверджує виникнення права власності при здійсненні державної реєстрації прав на нерухоме майно, видається: фізичним та юридичним особам на новозбудовані, реконструйовані об'єкти нерухомого майна.

Відповідно до частини дванадцятої статті 15 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»Порядок державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, а також порядок надання витягів з Державного реєстру прав встановлює Кабінет Міністрів України.

Пунктом 1.3 Тимчасового положення про порядок державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України № 7/5 від 07.02.2002, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18.02.2002 за № 157/6445 (далі –Тимчасове положення) передбачено, що державна реєстрація прав проводиться реєстраторами бюро технічної інвентаризації (далі - БТІ) у межах визначених адміністративно-територіальних одиниць, обслуговування на території яких здійснюється БТІ, створеними до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень» та інших законодавчих актів України»та підключеними до Реєстру прав власності на нерухоме майно.

Підпунктом «а»пункту 8.1 Положення передбачено, що оформлення права власності на нерухоме майно проводиться з видачею свідоцтва про право власності за заявою про оформлення права власності на нерухоме майно органами місцевого самоврядування: фізичним та юридичним особам на новозбудовані, реконструйовані об'єкти нерухомого майна за наявності документа, що посвідчує право на земельну ділянку, та документа, що відповідно до вимог законодавства засвідчує відповідність закінченого будівництвом об'єкта проектній документації, державним будівельним нормам, стандартам і правилам.

З матеріалів справи вбачається, що 17.02.2011 Комунальне підприємство «Бюро технічної інвентаризації та державної реєстрації об`єктів нерухомого майна»Севастопольської міської Ради підготувало технічний висновок та разом із пакетом документів направило його на адресу Фонду комунального майна Севастопольської міської Ради для розгляду та прийняття рішення з питання оформлення свідоцтва про право власності ОСОБА_1 на квартиру АДРЕСА_1.

Листом за вих.№ 01-15/748 від 28.02.2011 Фонд комунального майна Севастопольської міської Ради відмовив позивачу у видачі нового свідоцтва, мотивуючи відмову тим, що позивачем не надано згоди всіх власників багатоквартирного будинку, посвідченої у нотаріальному порядку.

Відповідно до частини першої, другої статті 319 Цивільного кодексу України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Частиною другою статті 382 Цивільного кодексу України встановлено, що власникам квартири у дво- або багатоквартирному житловому будинку належать на праві спільної сумісної власності приміщення загального користування, опорні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання за межами або всередині квартири, яке обслуговує більше однієї квартири, а також споруди, будівлі, які призначені для забезпечення потреб усіх власників квартир, а також власників нежитлових приміщень, які розташовані у житловому будинку.

Згідно з частиною першою, другою статті 331 Цивільного кодексу України, право власності на нову річ, яка виготовлена (створена) особою, набувається нею, якщо інше не встановлено договором або законом. Особа, яка виготовила (створила) річ зі своїх матеріалів на підставі договору, є власником цієї речі. Право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

Згідно з частиною другою статті 369 Цивільного кодексу України, розпоряджання майном, що є у спільній сумісній власності, здійснюється за згодою всіх співвласників. У разі вчинення одним із співвласників правочину щодо розпорядження спільним майном вважається, що він вчинений за згодою всіх співвласників. Згода співвласників на вчинення правочину щодо розпорядження спільним майном, який підлягає нотаріальному посвідченню та (або) державній реєстрації, має бути висловлена письмово і нотаріально посвідчена.

Як вбачається з листа погодження від 28.03.2006, прикладеного до матеріалів справи, власники квартир будинку АДРЕСА_1 не заперечували проти ремонту крівлі та реконструкції ОСОБА_1 горищного приміщення під мансардний поверх.

Слід зазначити, що нотаріальне посвідчення зазначеної заяви діючим законодавством не передбачено.

При цьому, як слідує з довідки Комунального підприємства «Бюро технічної інвентаризації та державної реєстрації об`єктів нерухомого майна»Севастопольської міської Ради за вих.№ 2297 від 24.03.2011, по АДРЕСА_1 розташований багатоквартирний житловий будинок, який складається з 6 квартир.

Відповідно до частини першої та другої статті 10 Закону України «Про місцеве самоврядування»(далі –Закон) сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами. Обласні та районні ради є органами місцевого самоврядування, що представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст, у межах повноважень, визначених Конституцією України, цим та іншими законами, а також повноважень, переданих їм сільськими, селищними, міськими радами.

Згідно з частини першої статті 11 Закону виконавчими органами сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх створення) рад є їх виконавчі комітети, відділи, управління та інші створювані радами виконавчі органи.

Відповідно до підпункту 10 пункту «б»статті 30 Закону до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать: делеговані повноваження, зокрема, облік відповідно до закону об'єктів нерухомого майна незалежно від форм власності.

При цьому, статтею 1 Закону визначено поняття делеговані повноваження - повноваження органів виконавчої влади, надані органам місцевого самоврядування законом, а також повноваження органів місцевого самоврядування, які передаються відповідним місцевим державним адміністраціям за рішенням районних, обласних рад.

Відповідно до пунктів 2, 5, 8 Положення про Фонд комунального майна Севастопольської міської Ради, затвердженого Рішенням Севастопольської міської Ради № 339 від 12.11.2002 (далі - Положення № 339), Фонд комунального майна Севастопольської міської Ради (далі - Фонд) є виконавчим органом Севастопольської міської Ради (далі - Рада) з управлінням майном. Фонд в своїй діяльності керується Конституцією України, законами України, постановами Верховної Ради України, нормативними актами Президента України і Кабінету Міністрів України, а також даним Положенням. Фонд діє в межах повноважень, визначених радою і даним Положенням, підпорядкований, підзвітний і підконтрольний раді.

Відповідно до пункту 9, підпункту 10.43 пункту 10 Положення № 339, основними завданнями Фонду є, зокрема, організація підготовки і оформлення документів, необхідних для реєстрації об'єктів нерухомості відповідно до чинного законодавства. Фонд відповідно до покладених на нього завдань і в межах своїх повноважень: оформляє документи, необхідні для реєстрації права власності на об'єкти нерухомості відповідно до чинного законодавства.

Виходячи з аналізу наведених норм вбачається, що Фонд комунального майна Севастопольської міської Ради є виконавчим органом міської ради до делегованих повноважень якого віднесено облік відповідно до закону об'єктів нерухомого майна незалежно від форм власності, а саме: організація підготовки і оформлення документів, необхідних для реєстрації об'єктів нерухомості, шляхом оформлення документів, необхідних для реєстрації права власності на нерухоме майно, зокрема на новозбудовані, реконструйовані об'єкти нерухомого майна.

За таких обставинах, Фонд комунального майна Севастопольської міської Ради, будучи виконавчим органом місцевої ради, наділений делегованими повноваженнями, листом за вих. № 01-15/748 від 28.02.2011 необґрунтовано відмовив позивачу у видачі Свідоцтва про право власності на нерухоме майно –квартиру АДРЕСА_1 загальною площею 263,7 кв.м, житловою площею 50,3 кв.м.

Проте, суд вважає вимоги позивача щодо зобов`язання  Комунального підприємства «Бюро технічної інвентаризації та державної реєстрації об`єктів нерухомого майна»Севастопольської міської Ради зареєструвати за позивачем право власності на зазначене нерухоме майно такими, що не підлягають задоволенню, враховуючи наступне.

Додатком 2 до Тимчасового положення затверджений Перелік правовстановлювальних документів, на підставі яких проводиться державна реєстрація права власності на нерухоме майно, пунктом 6 якого встановлено, що  таким документом є свідоцтво про право власності на нерухоме майно, видане органом місцевого самоврядування.

Крім того, у матеріалах справи містяться підготовлені саме відповідачем, Комунальним підприємством «Бюро технічної інвентаризації та державної реєстрації об'єктів нерухомого майна»Севастопольської міської Ради, технічний висновок та пакет документів на об'єкт нерухомого майна, щодо якого позивач звертався із проханням оформити та видати Свідоцтво про право власності.

Позивачем не надано до суду доказів відмови Комунального підприємства «Бюро технічної інвентаризації та державної реєстрації об'єктів нерухомого майна»Севастопольської міської Ради в задоволенні заяви позивача з питання підготування свідоцтва про право власності.

Нормами діючого законодавства встановлено, що організація підготовки і оформлення документів, необхідних для реєстрації об'єктів нерухомості - свідоцтва про право власності на реконструйовані об'єкти нерухомого майна віднесено саме до делегованих повноважень Фонду комунального майна Севастопольської міської Ради, а не Комунального підприємства «Бюро технічної інвентаризації та державної реєстрації об'єктів нерухомого майна»Севастопольської міської Ради.

Отже за відсутністю доказів відмови та законодавчо визначеної компетенції, не вбачається порушення прав, свобод та інтересів позивача зі сторони відповідача, Комунального підприємства «Бюро технічної інвентаризації та державної реєстрації об'єктів нерухомого майна»Севастопольської міської Ради.

Положеннями частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що завданнями адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги до Фонду комунального майна Севастопольської міської Ради є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі, а позовні вимоги до Комунального підприємства "Бюро технічної інвентаризації та державної реєстрації об'єктів нерухомого майна" Севастопольської міської Ради є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.

На підставі висловленого, керуючись статтями 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

п о с т а н о в и в:

1.          Адміністративний позов задовольнити частково.

2.          Визнати протиправними дії Фонду комунального майна Севастопольської міської Ради щодо відмови у видачі ОСОБА_1 Свідоцтва про право власності на нерухоме майно –квартири АДРЕСА_1 загальною площею 263,7 кв.м, житловою площею 50,3 кв.м.

3.          Зобов’язати Фонд комунального майна Севастопольської міської Ради видати ОСОБА_1  Свідоцтво про право власності на нерухоме майно –квартиру АДРЕСА_1 загальною площею 263,7 кв.м, житловою площею 50,3 кв.м.

4.          Стягнути з Державного бюджету України (п/р 31113095700007 в ГУДКУ у м.Севастополі, одержувач Державний бюджет Ленінського району м.Севастополя 22090200, МФО 824509, ЄДРПОУ 24035598) на користь ОСОБА_1 (АДРЕСА_1 ідентифікаційний код НОМЕР_1) витрати по сплаті судового збору в сумі 3,40 грн. (три грн. 40 коп.).

5.          В решті позовних вимог відмовити.

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя                                                                      О.О. Єфременко