УХВАЛА

07 лютого 2022 року

м. Київ

справа № 540/5392/21

адміністративне провадження № К/990/2426/22

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Мороз Л.Л.,

суддів: Бучик А.Ю., Стрелець Т.Г.,

перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Херсонського окружного адміністративного суду від 06 жовтня 2021 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 30 грудня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Держави Україна в особі Державної казначейської служби України, Херсонського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат про стягнення коштів,

УСТАНОВИВ:

17 вересня 2021 року ОСОБА_1 звернулася до суду першої інстанції з позовом до наведених вище відповідачів та просила:

- стягнути з Держави України, за рахунок коштів Державного бюджету України на її користь відшкодування завданої їй неконституційним актом майнової шкоди, у вигляді недоотриманої заробітної плати у 2017-2019 роках в сумі 16 825 грн, шляхом безспірного списання з відповідного рахунку Державної казначейської служби України;

- стягнути з держави України за рахунок коштів Державного бюджету України на її користь відшкодування завданої моральної шкоди в сумі 10 000 грн шляхом безспірного списання з відповідного рахунку Державної казначейської служби України.

Ухвалою Херсонського окружного адміністративного суду від 06 жовтня 2021 року, залишеною без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 30 грудня 2021 року, позовну заяву повернуто позивачу.

Не погодившись з цими судовими рішеннями, ОСОБА_1 подала касаційну скаргу, яку зареєстровано у Верховному Суді 17 січня 2022 року.

Вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження, Верховний Суд зазначає наступне.

Пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Частиною другою статті 328 КАС України встановлено, що у касаційному порядку можуть бути оскаржені ухвали суду першої інстанції про забезпечення позову, заміни заходу забезпечення позову, ухвали, зазначені в пункті 3 (повернення заяви позивачеві (заявникові), 4 (відмови у відкритті провадження у справі), 12 (залишення позову (заяви) без розгляду), 13 (закриття провадження у справі), 17 (відмови у відкритті провадження про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами), 20 (заміни сторони у справі (процесуальне правонаступництво) або сторони виконавчого провадження) частини першої статті 294 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку.

Водночас, відповідно до частини третьої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження з перегляду ухвали про повернення заяви позивачеві (заявникові), а також судових рішень у справах, визначених статтями 280, 281, 287, 288 цього Кодексу, якщо рішення касаційного суду за наслідками розгляду такої скарги не може мати значення для формування єдиної правозастосовчої практики.

Таким чином, законодавець обмежив можливість касаційного оскарження судових рішень з питань повернення заяви позивачеві (заявникові), поставивши можливість такого оскарження в залежність від імовірності значення ухваленого за наслідком касаційного провадження судового рішення для формування єдиної правозастосовної практики.

Аналіз ухвалених у даній справі судових рішень і доводів касаційної скарги не дає підстав для висновку про те, що рішення суду касаційної інстанції за наслідком розгляду касаційної скарги матиме значення для формування єдиної правозастосовчої практики з питань застосування відповідних норм права, а тому підстави для відкриття касаційного провадження відсутні.

На підставі викладеного Суд зазначає, що вичерпний перелік судових рішень, які можуть бути оскаржені до касаційного суду, жодним чином не є обмеженням доступу до правосуддя чи перепоною в отриманні судового захисту, оскільки встановлення законодавцем "розумних обмежень" в праві на звернення до касаційного суду не суперечить практиці Європейського суду з прав людини та викликане виключно особливим статусом Верховного Суду, розгляд скарг яким покликаний забезпечувати формування єдиної правозастосовчої практики, а не можливість перегляду будь-яких судових рішень.

Враховуючи викладене, Суд дійшов висновку про необхідність відмови у відкритті касаційного провадження.

На підставі викладеного, керуючись частиною третьою статті 333 КАС України, Суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Херсонського окружного адміністративного суду від 06 жовтня 2021 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 30 грудня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Держави Україна в особі Державної казначейської служби України, Херсонського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат про стягнення коштів.

Надіслати скаржнику копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та не може бути оскаржена.

СуддіЛ.Л. Мороз А.Ю. Бучик Т.Г. Стрелець