ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 березня 2011 року Справа № 2а/2370/825/2011
15 год. 24 хв.м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого-судді Гаврилюка В. О.,
секретар судового засідання –Хоменко О. О.,
за участю:
позивача –ОСОБА_1
представника відповідача –не з’явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Христинівської районної державної адміністрації Черкаської області про зобов’язання вчинити певні дії,
встановив:
ОСОБА_1 подав позов, в якому просить:
- визнати незаконним та скасувати рішення комісії по розгляду матеріалів, поданих до районної державної адміністрації, про передачу землі у власність або в користування Христинівської районної державної адміністрації про надання дозволу на розробку проекту відведення земельної ділянки у приватну власність ОСОБА_1 для ведення особистого селянського господарства від 11.01.2011р. № 01-11 в частині визначення та зменшення розміру земельної ділянки;
- визнати незаконним та скасувати розпорядження Христинівської районної державної адміністрації Черкаської області про надання дозволу на розробку проекту відведення земельної ділянки у приватну власність ОСОБА_1 для ведення особистого селянського господарства від 18.01.2011р. № 4 в частині визначення та зменшення розміру земельної ділянки;
- зобов’язати Христинівську районну державну адміністрацію Черкаської області надати дозвіл ОСОБА_1 на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства площею 2,0 га, яка знаходиться в адміністративних межах Великосевастянівської сільської ради Христинівського району Черкаської області (за межами населеного пункту).
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що він подав заяву про надання дозволу на розробку проекту відведення земельної ділянки площею 2 га із земель резервного фонду для ведення особистого селянського господарства, проте розпорядженням від 18.01.2011р. № 4 йому було надано дозвіл на розробку проекту відведення земельної ділянки площею лише 0,21 га, тобто було відмовлено в наданні дозволу на розробку проекту відведення у вказаному ним розмірі.
Також позивач зазначив, що чинним законодавством не встановлено нормативів для визначення розміру земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, крім визначених в Земельному кодексі України, а також підстав та повноважень районних державних адміністрацій визначати розмір земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, оскільки єдиним обмеженням є факт відсутності земель відповідної площі та категорії.
В судовому засіданні 15 березня 2011 року позивач свої вимоги підтримав в повному обсязі та просив їх задовольнити.
В письмових запереченнях на адміністративний позов відповідач просив в його задоволенні відмовити повністю зазначивши при цьому, що Земельним кодексом України встановлений граничний розмір земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, а не нижчий.
Крім того, надаючи дозвіл на розробку проекту відведення земельної ділянки, відповідач врахував інтереси всіх жителів територіальної громади села Велика Севастянівна, керувався принципом забезпечення рівності права на землю громадян та рішенням Великосевастянівської сільської ради від 17.11.2006р. № 4-4/IV.
В письмових доповненнях до заперечень відповідач зазначив, що 15 березня 2011 року прокурором внесено протест на розпорядження Христинівської районної державної адміністрації Черкаської області від 18.01.2011р. № 4 з мотивів його невідповідності вимогам законодавства. 17 березня 2011 року були прийняте розпорядження № 46 “Про втрату чинності розпорядження райдержадміністрації від 18.01.2011р. № 4”.
Стосовно вимоги позивача про зобов’язання надати дозвіл на розробку проекту відведення земельної ділянки відповідач зазначив, що вказане питання є виключною компетенцією органу державної влади від імені українського народу на управління та розпорядження землями.
Крім того, відповідач подав заяву, в якій просив розглядати справу без участі його представника.
В судовому засіданні 22 березня 2011 року позивач зробив усну заяву про відмову від частини позовних вимог про визнання незаконними та скасування рішення комісії по розгляду матеріалів, поданих до районної державної адміністрації, про передачу землі у власність або в користування Христинівської районної державної адміністрації від 11.01.2011р. № 01-11 та розпорядження Христинівської районної державної адміністрації Черкаської області від 18.01.2011р. № 4.
Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 22 березня 2011 року прийнято часткову відмову позивача від адміністративного позову та закрито провадження у справі в цій частині позовних вимог.
Позовну вимогу щодо зобов’язання Христинівської районної державної адміністрації Черкаської області надати дозвіл ОСОБА_1 на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства площею 2,0 га, яка знаходиться в адміністративних межах Великосевастянівської сільської ради Христинівського району Черкаської області (за межами населеного пункту) позивач підтримав та просив її задовольнити.
Заслухавши пояснення позивача, розглянувши матеріали справи, повно, всебічно, об’єктивно дослідивши надані у справі докази, надавши їм юридичну оцінку, суд прийшов до такого висновку.
Судом встановлено, що 8 грудня 2010 року позивач подав до Христинівської районної державної адміністрації Черкаської області заяву, в якій просив надати дозвіл на розробку проекту відведення земельної ділянки площею 2,0 га із земель резерву для ведення особистого селянського господарства, яка знаходиться в адміністративних межах Великосевастянівської сільської ради (за межами населеного пункту), для безоплатної передачі у власність згідно п. б ч. 1 ст. 121 Земельного кодексу України. До заяви додано бажане місце розташування земельної ділянки.
18 січня 2011 року за № 4 Христинівською районною державною адміністрацією Черкаської області прийняте розпорядження, яким, зокрема, надано ОСОБА_1 дозвіл на розробку проекту відведення у приватну власність земельної ділянки сільськогосподарського призначення загальною площею 0,21 га для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель, розташованих за межами населеного пункту в адміністративних межах Великосевастянівської сільської ради.
15 березня за № 89-369вих-11 прокурором Христинівського району Черкаської області внесено протест на розпорядження Христинівської районної державної адміністрації Черкаської області від 18.01.2011р. № 4 з підстав його суперечності вимогам Земельного кодексу України з посиланням на те, що адміністрацією прийняте рішення про надання дозволу на розробку проекту відведення земельної ділянки у приватну власність, яка вже використовується на підставі договору оренди. Крім того, питання безоплатної передачі у власність громадян земельних ділянок із землекористувачем не погоджено.
17 березня 2011 року за № 46 Христинівською районною державною адміністрацією Черкаської області прийняте розпорядження “Про втрату чинності розпорядження райдержадміністрації від 18.01.2011р. № 4”.
Вирішуючи вимогу про зобов’язання надати дозвіл на розробку проекту відведення земельної ділянки суд виходить з такого.
Відповідно до частин 2, 3 статті 116 Земельного кодексу України набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування. Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі: приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян; одержання земельних ділянок внаслідок приватизації державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.
Частиною 6 статті 118 вказаного Кодексу передбачено, що громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідної районної, Київської чи Севастопольської міської державної адміністрації або сільської, селищної, міської ради за місцезнаходженням земельної ділянки. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та висновки конкурсної комісії (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства).
Згідно частини 7 цієї статті районна, Київська чи Севастопольська міська державна адміністрація або сільська, селищна, міська рада розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об’єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних утворень, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.
Таким чином, питання про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства чи про відмову в наданні такого дозволу є виключною компетенцією відповідного органу державної влади чи органу місцевого самоврядування, в даному випадку відповідача.
Додатково суд зазначає, що відповідно до частини 3 статті 152 Земельного кодексу України захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: визнання прав; відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; визнання угоди недійсною; визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; відшкодування заподіяних збитків; застосування інших, передбачених законом, способів.
За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є необґрунтованими, а вимоги такими, що не підлягають задоволенню.
Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 11, 14, 70, 71, 89, 94, 159 –163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
постановив:
В задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.
Постанова набирає законної сили відповідно до вимог статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд у строки та порядку, передбачені статтями 185-187 цього Кодексу.
Суддя В.О. Гаврилюк