Справа № 991/72/22

Провадження №11-сс/991/95/22

Слідчий суддя: ОСОБА_1

Доповідач: ОСОБА_2

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

АПЕЛЯЦІЙНА ПАЛАТА

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 лютого 2022 року                                                          м. Київ

Колегія суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду у складі:

головуючого                                     ОСОБА_2 ,

суддів                                                ОСОБА_3 ,

ОСОБА_4 ,

секретар судового засідання ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційну скаргу ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 01 лютого 2022 року про відмову у задоволенні його скарги на бездіяльність уповноваженої особи Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора, яка полягає у нездійсненні процесуальних дій, яку він зобов`язаний вчинити у визначений КПК строк,

ВСТАНОВИЛА:

Зміст оскаржуваного судового рішення

і встановлені судом першої інстанції обставини

До Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду 04 лютого 2021 року надійшла апеляційна скарга ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 01 лютого 2022 року, якою було залишено без задоволення його скаргу VYH-20220104-02-02-01 від 04.01.2022.

Слідчий суддя встановив наступні обставини та дійшов таких висновків.

10 грудня 2021 року ОСОБА_6 направив до САП заяву №VYH-20211210-02-01 про вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ст. ст. 364, 364-1, 365-2 КПК України, стосовно коштів ряду українських банків із використанням кореспондентських рахунків, відкритих в «Meinl Bank Aktiengeselschaft», вчинені головою НБУ ОСОБА_7 , заступником голови НБУ ОСОБА_8 , директорами-розпорядниками Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Міністром внутрішніх справ України ОСОБА_9 , начальниками ГСУ Міністерства внутрішніх справ України та ГСУ Національної поліції України, головою Державної служби фінансового моніторингу України.

За переконанням ОСОБА_6 , відомості за його заявою були внесені до ЄРДР, він є заявником та потерпілим у вказаному кримінальному провадженні, а тому 21 грудня 2021 року ним направлено до САП клопотання №VYH-20211221-03-02-01 в порядку ст. 220 КПК України, в якому просив здійснити процесуальні дії, зокрема, надати йому пам`ятку про процесуальні права та обов`язки потерпілого, витяг з ЄРДР, витребувати певні матеріали та допитати свідків. Зазначене клопотання прокурорами САП не розглянуто, що, на його думку, є бездіяльністю.

Однак, ні у клопотанні, направленому ОСОБА_6 до САП, ні у скарзі, поданій ним до слідчого судді, не зазначено номеру відповідного кримінального провадження, в межах якого він звертався з клопотанням та яке повинно було бути розглянуте. Не зміг зазначити номер кримінального провадження і сам ОСОБА_6 у судовому засіданні.

Тому, розглянувши скаргу на бездіяльність прокурора САП, встановивши, що відомості за заявою ОСОБА_6 від 10 грудня 2021 року №VYH-20211210-02-01 до ЄРДР не вносилися, досудове розслідування не розпочиналося, а право на отримання пам`ятки про права і обов`язки потерпілого та витягу з ЄРДР з`являється у особи після внесення відомостей у ЄРДР, слідчий суддя дійшов висновку про відсутність жодних процесуальних умов та підстав для її задоволення.

Вимоги апеляційної скарги

і узагальнені доводи особи, яка її подала

Не погодившись із ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду, 04 лютого 2022 року засобами електронного листування ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу, в якій ставить вимогу про скасування ухвали слідчого судді від 01.02.2022, як незаконної, невмотивованої, необґрунтованої, прийнятої із істотним порушенням вимог КПК, та повернути матеріали до Вищого антикорупційного суду на новий розгляду у новому складі.

Позиції учасників судового провадження

ОСОБА_6 про дату, час та місце розгляду його апеляційної скарги повідомлений належним чином (а.с. 238-239), однак у судове засідання не з`явився, причини неявки суду не повідомив.

Прокурор Спеціалізованої антикорупційної прокуратури належним чином повідомлений про дату та час судового розгляду, у судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив.

З підстав, передбачених ч. 3 ст. 306, ст. 405 КПК України, скаргу розглянуто за відсутності учасників судового провадження.

Мотиви суду

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали апеляційного провадження, колегія суддів приходить до наступного висновку.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Відповідно до ст. 2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура (ст. 2 КПК України).

Статтею 7 КПК України визначені загальні засади кримінального провадження, серед яких зокрема законодавцем визначені принцип верховенства права та принцип законності.

В силу вимог ст. 8 КПК України, кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Частинами 1, 6 ст. 9 КПК України визначено, що під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов`язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства. У випадках, коли положення цього Кодексу не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені частиною першою статті 7 цього Кодексу.

Кожному гарантується право на справедливий розгляд та вирішення справи в розумні строки незалежним і неупередженим судом, створеним на підставі закону. Вирок та ухвала суду, що набрали законної сили в порядку, визначеному цим Кодексом, є обов`язковими і підлягають безумовному виконанню на всій території України (ч.ч. 1,2 ст. 21 КПК України).

Відповідно до матеріалів судового провадження, слідчий суддя Вищого антикорупційного суду за наслідком розгляду скарги ОСОБА_6 на бездіяльність посадових осіб Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, яка полягає у нерозгляді його клопотання №VYH-20211221-03-02-01 від 21 грудня 2021 року, постановив ухвалу від 01.02.2022 про відмову у задоволенні скарги.

На зазначену ухвалу слідчого судді 04 лютого 2022 року засобами електронного листування ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу, яка на підставі протоколу автоматичного розподілу судової справи передана для розгляду колегії суддів під головуванням судді ОСОБА_2 , суддів ОСОБА_3 та ОСОБА_4 (номер судового провадження 11сс/991/95/22).

Відповідно до вимог ст. 422 КПК України суддя-доповідач витребував із суду першої інстанції матеріали справи та призначив судовий розгляд на 08.02.2022.

Водночас, як стало відомо, 02.02.2022 до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду ОСОБА_6 було подано апеляційну скаргу на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 01.02.2022 у цій же справі, за змістом та вимогами аналогічну тій, що є предметом цього апеляційного розгляду. Ухвалою Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 03.02.2022 апеляційна скарга ОСОБА_6 від 02.02.2022 на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 01.02.2022 була повернута особі, яка її подала.

Зазначені відомості підтверджуються довідкою заступника начальника відділу документообігу (канцелярія), судової статистики та узагальнення судової практики Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 04.02.2022 (а.с. 243).

Таким чином, ОСОБА_6 , не погодившись із постановленою 03.02.2022 Апеляційною палатою Вищого антикорупційного суду ухвалою про повернення його апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді від 01.02.2022, не скористався правом на її касаційне оскарження, а звернувся 04 лютого 2022 року до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду із аналогічною за змістом та вимогами апеляційною скаргою. При цьому таке повторне звернення до суду із апеляційної інстанції не обумовлено реалізацією права, передбаченого ч. 7 ст. 399 КПК України.

Кримінальний процесуальний кодекс України на відміну від інших процесуальних кодексів не містить серед засад кримінального провадження неприпустимість зловживання процесуальними правами і не встановлює критеріїв, за наявності яких поведінка учасника кримінального провадження може бути визнана зловживанням. Разом з тим, виходячи із загальних засад, зловживання можна визначити як дію або бездіяльність при реалізації учасником кримінального провадження своїх процесуальних прав без мети досягнення правомірного результату і всупереч змісту та призначенню цих прав, спрямовані на перешкоджання виконання завдань кримінального провадження. Заборона зловживання процесуальними правами не потребує закріплення у нормах КПК України, оскільки вона є загальноправовим (конституційним) принципом і поширюється на всі галузі права.

В цьому випадку, за переконанням колегії суддів, повторний перегляд ухвали слідчого судді від 01.02.2022, на яку ОСОБА_6 02.02.2022 вже була подана апеляційна скарга і яка ухвалою Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 03.02.2022 повернута, без сумніву призведе до порушення принципу «res judicata» (принципу правової визначеності та остаточності судового рішення), який є невід`ємною складовою принципу верховенства права. Водночас, сама поведінка ОСОБА_6 , що полягає у одночасному поданні до суду декількох однакових апеляційних скарг на одне судове рішення, містить ознаки зловживання, спрямованого не на захист порушеного права, а на створення підстав для постановлення різних судових рішень та однозначно суперечить принципам верховенства права.

Оскільки вже після призначення судового засідання Судом було встановлено відсутність правових підстав для здійснення повторного апеляційного перегляду ухвали слідчого судді, яка набрала законної сили, колегія суддів, виходячи із загальних засад кримінального провадження, зокрема, принципу верховенства права, законності та обов`язковості судових рішень, а також враховуючи позицію Об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду, викладеної в ухвалі від 19.02.2019 у справі № 569/17036/18, приходить до висновку про необхідність ухвалення рішення, яким апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_6 слід закрити.

Керуючись статтями 2, 7, 303, 304, 376, 405, 407, 409, 418, 532 КПК України, колегія суддів

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 01 лютого 2022 року про відмову у задоволенні його скарги на бездіяльність уповноваженої особи Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора, яка полягає у нездійсненні процесуальних дій, яку він зобов`язаний вчинити у визначений КПК строк - закрити.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом трьох місяців з дня проголошення судового рішення судом апеляційної інстанції.

Головуючий:                                                                                 ОСОБА_2

Судді:                                                                                    ОСОБА_3

        ОСОБА_4