Постанова

Іменем України

26 січня 2022 року

м. Київ

справа № 2-13269/10

провадження № 61-46847св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Червинської М. Є.,

суддів: Бурлакова С. Ю., Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В., Коротуна В. М. (суддя-доповідач),

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідачі:товариство з обмеженою відповідальністю «Інвест-Прогрес», товариство з обмеженою відповідальністю «Добробут ЛТД»,

особа, яка подала апеляційну скаргу- ОСОБА_2 ,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову апеляційного суду Одеської області від 09 жовтня 2018 року у складі колегії суддів: Таварткіладзе О. М., Заїкіна А. П., Погорєлової С. О.,

Встановив:

1. Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У жовтні 2010 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Інвест-Прогрес» (далі - ТОВ «Інвест-Прогрес»), товариства з обмеженою відповідальністю «Добробут ЛТД» (далі - ТОВ «Добробут ЛТД») про визнання права власності на майнові права на новозбудоване майно.

Позовна заява мотивована тим, що 27 квітня 2006 року між ним та ТОВ «Інвест-Прогрес» було укладено договір № Г1/И-47 про інвестування. Договір було укладено у відповідності з вимогами інвестиційного законодавства та передбачав виконання робіт з будівництва та введення в експлуатацію багатоповерхового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , та передачею квартири № 88 , площею 106,38 кв. м, на 11 поверсі у зазначеному будинку у власність позивача. Відповідно до розділу 2 зазначеного договору, відносини, які закріплено в угоді є фактично відносинами купівлі-продажу майнових прав. Відповідно до цієї угоди він як інвестор повністю сплатив суму інвестицій та виконав інші вимоги угоди, а з боку ТОВ «Інвест-Прогрес» як підприємства, виконання угоди припинилося у зв?язку з нестачею коштів.

З 11 травня 2009 року на підставі відповідної угоди між ТОВ «Інвест-Прогрес» та

ТОВ «Добробут ЛТД» склалися договірні відносини, щодо зміни сторони у договорі про інвестування, яка відбулася на підставі угоди про зміну сторони у договорі про інвестування від 11 травня 2009 року, та завершення будівництва зазначеного багатоповерхового будинку з наступною передачею квартир інвесторам, в тому числі і йому.

01 вересня 2010 року він отримав пропозицію укласти угоду у вигляді договору про внесення змін до договору про інвестування від 27 квітня 2006 року № Г1/И-47, який за своїм характером є новою редакцією договору купівлі-продажу майнових прав на новозбудоване майно № 1/11-88. Після ознайомлення з цією пропозицією він дійшов висновку, що його права порушені - в односторонньому порядку збільшено площу квартири. Представники відповідача відмовились змінити угоду.

Враховуючи вищевикладене, ОСОБА_1 просив визнати за ним майнові права на новозбудоване майно - квартиру, та зобов`язати відповідачів передати новозбудоване майно - квартиру позивачу після здавання об`єкта будівництва в експлуатацію.

Під час розгляду справи від позивача надійшла заява про необхідність зміни позовних вимог (т. 1 а. с. 9). Проте самої заяви про зміну позовних вимог, позивачем не надано.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Заочним рішенням Приморського районного суду міста Одеси від 14 грудня

2010 року позовні вимоги ОСОБА_1 до ТОВ «Інвест-Прогрес», ТОВ «Добробут ЛТД» про визнання права власності на майнові права на новозбудоване майно задоволено.

Визнано за ОСОБА_1 право власності на майнові права на новозбудоване майно - квартиру АДРЕСА_3 .

Зобов?язано ТОВ «Добробут ЛТД» та ТОВ «Інвест-Прогрес» передати новозбудоване майно - квартиру АДРЕСА_3 після здавання об`єкта будівництва в експлуатацію.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив із того, що дії відповідачів щодо односторонньої зміни договору порушують вимоги самого договору. Невиконання відповідачами вимог договору та чинного законодавства, призвело до порушення прав ОСОБА_1 , які підлягають судовому захисту.

Короткий зміст рішень суду апеляційної інстанції

Особа, яка не приймала участі у справі, ОСОБА_3 (згідно зі свідоцтвом про зміну імені від 16 березня 2018 року, нове прізвище - ОСОБА_4 ), звернулася до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою, в якій просить заочне рішення Приморського районного суду міста Одеси від

14 грудня 2010 року скасувати та ухвалити у справі нове рішення, яким відмовити у задоволенні вимог.

Постановою апеляційного суду Одеської області від 09 жовтня 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено частково.

Заочне рішення Приморського районного суду міста Одеси від 14 грудня

2010 року скасовано та ухвалено нове рішення, яким позовні вимоги

ОСОБА_1 до ТОВ «Інвест-Прогрес», ТОВ «Добробут ЛТД» про визнання права власності на майнові права на новозбудоване майно залишено без задоволення.

Залишаючи без задоволення позовні вимоги ОСОБА_1 , апеляційний суд дійшов висновку про те, що рішенням суду першої інстанції порушуються права та інтереси ОСОБА_2 , яка не залучена до участі у справі. При цьому апеляційний суд встановив порушення судом першої інстанції норм процесуального права.

Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги

02 листопада 2018 року ОСОБА_1 через засоби поштового зв?язку подав до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просить скасувати постанову апеляційного суду Одеської області від 09 жовтня 2018 року та залишити в силі заочне рішення Приморського районного суду міста Одеси від 14 грудня

2010 року.

Касаційна скарга мотивована тим, що суд апеляційної інстанції, перевіряючи законність та обґрунтованість заочного рішення Приморського районного суду міста Одеси від 14 грудня 2010 року, не міг посилатися на рішення Приморського районного суду міста Одеси від 01 березня 2018 року в справі № 522/626/18, оскільки на момент ухвалення заочного рішення Приморського районного суду міста Одеси від 14 грудня 2010 року, рішення у справі № 522/626/18 не існувало, і суд першої інстанції не міг знати та передбачати ту обставину, що таке рішення з?явиться в майбутньому. Крім того, рішення Приморського районного суду міста Одеси від 01 березня 2018 року в справі № 522/626/18 та постанова апеляційного суду Одеської області від 05 липня 2018 року, якою залишено без змін вказане судове рішення суду першої інстанції, оскаржені ОСОБА_1 до суду касаційної інстанції.

Договором про інвестування, який був укладений у 2006 році, та заочним рішення Приморського районного суду міста Одеси від 14 грудня 2010 року, ніяким чином не могли бути порушені права та інтереси ОСОБА_2 , яка у 2016 році придбала квартиру № 139 , оскільки станом на 2006 рік та станом на 2010 рік вона не мала ніякого відношення до вказаної квартири.

Встановлення апеляційним судом порушення норм процесуального права не могли бути підставою для скасування заочного рішення Приморського районного суду міста Одеси від 14 грудня 2010 року, оскільки відповідачі по справі не оскаржували це рішення.

Доводи інших учасників справи

11 грудня 2018 року представник ОСОБА_2 -

ОСОБА_5 , через засоби поштового зв?язку подав до Верховного Суду відзив, у якому просить у задоволенні касаційної скарги ОСОБА_1 відмовити, а постанову апеляційного суду Одеської області від 09 жовтня 2018 року залишити без змін.

Рух касаційної скарги та матеріалів справи

Ухвалою Верховного Суду від 16 листопада 2018 року відкрито касаційне провадження у даній справі та витребувано матеріали цивільної справи з Приморського районного суду міста Одеси.

У грудні 2018 року матеріали цивільної справи надійшли до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду від 27 березня 2019 року зупинено дію постанови апеляційного суду Одеської області від 09 жовтня 2018 року до закінчення його перегляду в касаційному порядку.

Розпорядженням від 13 квітня 2020 року № 1022/0/226-20 за касаційним провадженням № 61-46847св18 призначено повторний автоматизований розподіл даної судової справи.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями

від 13 квітня 2020 року справу призначено судді-доповідачеві.

Ухвалою Верховного Суду від 30 червня 2020 року справу призначено до судового розгляду.

Ухвалою Верховного Суду від 16 грудня 2020 року зупинено касаційне провадження у справі № 2-13269/10 за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «Інвест-Прогрес» та ТОВ «Добробут ЛТД» про визнання права власності на майнові права на новозбудоване майно, за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову апеляційного суду Одеської області від 09 жовтня 2018 року до закінчення перегляду у касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду справи № 344/16879/15-ц.

Ухвалою Верховного Суду від 26 січня 2022 року поновлено касаційне провадження у справі № 2-13269/10 за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «Інвест-Прогрес» та ТОВ «Добробут ЛТД» про визнання права власності на майнові права на новозбудоване майно, за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову апеляційного суду Одеської області від 09 жовтня 2018 року.

2. Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

08 лютого 2020 року набрав чинності Закону України від 15 січня 2020 року

№ 460-IX «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ».

Частиною другою розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ» установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.

За таких обставин розгляд касаційної скарги ОСОБА_1 на постанову апеляційного суду Одеської області від 09 жовтня 2018 року здійснюється Верховним Судом в порядку та за правилами ЦПК України в редакції Закону

від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII, що діяла до 08 лютого 2020 року.

Перевіривши доводи касаційної скарги, врахувавши аргументи, наведені у відзиві на касаційну скаргу, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Положеннями частини другої статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Вимогами частин першої та другої статті 400 ЦПК України визначено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Фактичні обставини справи

У справі, яка переглядається, судом апеляційної інстанції встановлено, що заочним рішенням Приморського районного суду міста Одеси від 14 грудня

2010 року позовні вимоги ОСОБА_1 до ТОВ «Інвест-Прогрес», ТОВ «Добробут ЛТД» про визнання права власності на майнові права на новозбудоване майно задоволено.

Визнано за ОСОБА_1 право власності на майнові права на новозбудоване майно - квартиру АДРЕСА_3 .

Зобов?язано ТОВ «Добробут ЛТД» та ТОВ «Інвест-Прогрес» передати новозбудоване майно - квартиру АДРЕСА_3 після здавання об?єкта будівництва в експлуатацію.

Особа, яка не приймала участі у справі, ОСОБА_2 , звернулася до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою, в якій просила заочне Приморського районного суду міста Одеси від 14 грудня 2010 року скасувати та ухвалити по справі нове рішення, яким відмовити у задоволенні вимог. Апеляційна скарга мотивована порушенням її прав та інтересів.

Під час перегляду справ в апеляційному порядку, судом встановлено, що

27 квітня 2006 року між ОСОБА_1 та ТОВ «Інвест-Прогрес» укладено договір Г1/И-47 про інвестування. Угода передбачала виконання робіт з будівництва та введення в експлуатацію багатоквартирного будинку за адресою: АДРЕСА_1 та передачею квартири № 88 , площею

106,38 кв. м, на 11 поверсі у зазначеному будинку у власність ОСОБА_1

ОСОБА_1 повністю сплатив суму інвестицій та виконав інші вимоги договору, в той час, як виконання угоди з боку ТОВ «Інвест-Прогрес» здійснено не було.

11 травня 2009 року підписана угода між ТОВ «Інвест-Прогрес», ТОВ «Добробут ЛТД» та ОСОБА_1 щодо зміни сторони у договорі інвестування.

01 вересня 2010 року ОСОБА_1 отримав пропозицію укладення угоди у вигляді договору про внесення змін до договору про інвестування від 27 квітня 2006 року № Г1/И-47, який фактично збільшує площу новозбудованої квартири та збільшує ціну договору, що не влаштувало ОСОБА_1 . За своїм правовим змістом договір є договором купівлі-продажу майнових прав відповідно до

ЦК України.

Рішенням Приморського районного суду міста Одеси від 01 березня 2018 року, залишеним без змін постановою апеляційного суду Одеської області від

05 липня 2018 року в справі № 522/626/18-ц позовні вимоги ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , ТОВ «Інвест-Прогрес», третя особа - ТОВ «Добробуд ЛТД», про визнання недійсним договору про інвестування - задоволено.

Визнано недійсним договір інвестування, укладений 27 квітня 2006 року між ОСОБА_1 та ТОВ «Інвест-Прогрес».

У справі № 522/626/18-ц суди встановили, що договір про інвестування

від 27 квітня 2006 року № Г1/И-47, укладений між ТОВ «Інвест-Прогрес» та ОСОБА_1 порушує права ОСОБА_2 .

Вирішуючи спір та залишаючи без задоволення позовні вимоги ОСОБА_1 , апеляційний суд дійшов висновку про те, що рішенням суду першої інстанції порушуються права та інтереси ОСОБА_2 , яка не залучена до участі у справі. При цьому апеляційний суд встановив порушення судом першої інстанції норм процесуального права.

Проте з таким висновком суду апеляційної інстанції погодитися не можна.

У частинах першій, другій та п`ятій статті 263 ЦПК України встановлено, що

судове рішення повинно гуртуватися на засадах верховенства права, бути

законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень,

підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначеним вимогам закону оскаржуване судове рішення апеляційного суду не відповідає.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд

ОСОБА_2 звернулась до апеляційного суду як особа, яка

не брала участі у справі, вважаючи, що суд вирішив питання про її права та

інтереси (частина перша стаття 352 ЦПК України, у редакції чинній на час

подання апеляційної скарги).

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 362 ЦПК України (у редакції Закону

№ 2147-VІІІ від 03 жовтня 2017 року, який діяв на час ухвалення постанови

судом апеляційної інстанції) суд апеляційної інстанції закриває апеляційне

провадження, якщо після відкриття апеляційного провадження за апеляційною

скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про ї( права,

свободи, інтереси та (або) обов`язки, встановлено, що судовим рішенням

питання про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки такої особи не

вирішувалося.

Суд апеляційної інстанції лише в межах відкритого апеляційного провадження

має процесуальну можливість зробити висновок щодо вирішення чи не

вирішення судом першої інстанції питань про права та інтереси особи, яка не

брала участі у розгляді справи судом першої інстанції. При цьому, якщо

обставини про вирішення судом першої інстанції питання про права, інтереси та

свободи особи, яка не була залучена до участі у справі, не підтвердились,

апеляційне провадження підлягає закриттю.

Такий висновок зроблено Верховним Судом у складі Об`єднаної палати

Касаційного цивільного суду у постанові від 17 лютого 2020 року У справі

№ 668/17285/13-ц (провадження NQ 61-41547сво18).

Тобто, у разі з`ясування, що рішенням суду першої інстанції питання про права,

свободи, інтереси та (або) обов`язки особи не вирішувалося, апеляційний суд

закриває апеляційне провадження відповідно до пункту 3 частини першої статті

362 ЦПК України, а не розглядає справу по суті.

З Єдиного державного реєстру судових рішень вбачається, що постановою

Верховного Суду від 01 квітня 2020 року у справі № 522/626/18-ц за позовом

ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , ТОВ «Інвест-Прогрес» про визнання

недійсним договору про інвестування, скасовано рішення Приморського

районного суду міста Одеси від 01 березня 2018 року та постанову апеляційного

суду Одеської області від 05 липня 2018 року та ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_3 відмовлено.

З рішення суду вбачається, що квартира із будівельним номером № 88 , яка визначена договором про інвестування № Г1/И-47 від 27 квітня 2006 року, укладеним між ОСОБА_1 та ТОВ «Інвест-Прогрес», не є тим самим нерухомим майном, яке ОСОБА_3 набула у власність у 2016 році.

Проте, під час перегляду справи в апеляційному порядку, апеляційним судом

вказані норми процесуального права дотримані не були, встановивши, що

рішенням суду першої інстанції порушено права та інтереси

ОСОБА_2 , апеляційний суд належним чином не перевірив чи є

квартира № 88 , яка визначена договором про інвестування

від 27 квітня 2006 року№ Г1/И-47, укладеним між ОСОБА_1 та ТОВ «Інвест- Прогрес», тим самим нерухомим майном, яке ОСОБА_3 набула у

власність у 2016 році

В силу вищенаведених положень статті 400 ЦПК України щодо меж розгляду справи касаційним судом Верховний Суд позбавлений можливості ухвалити нове рішення в цій справі, оскільки для його ухвалення необхідно встановити обставини, що не були встановлені в рішеннях судів попередніх інстанцій.

Частиною четвертою статті 411 ЦПК України встановлено, що справа

направляється на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, якщо порушення

норм процесуального права допущено тільки цим судом. У всіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.

З урахуванням викладеного та керуючись статтями 400, 411, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,

Постановив:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Постанову апеляційного суду Одеської області від 09 жовтня 2018 року скасувати, справу направити на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття є остаточною і оскарженню не підлягає.

ГоловуючийМ. Є. Червинська

Судді: С. Ю. Бурлаков

А. Ю. Зайцев

Є. В. Коротенко

В. М. Коротун