2-3352/2007р.
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 грудня 2007 року м. Лисичанськ
Лисичанський міський суд Луганської області у складі:
головуючої судді Лизенко І.В.,
при секретарі судового засідання Паршиковій Н.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до закритого акціонерного товариства «Лисичанська нафтова інвестиційна компанія», треті особи професійна спілка «Незалежна профспілкова організація «Октан» працівників закритого акціонерного товариства «Лисичанська нафтова інвестиційна компанія», ОСОБА_2, про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, відшкодування моральної шкоди, -
встановив:
Позивач звернувся до суду з вищеназваним позовом, посилаючись на те, що наказом генерального директора ЗАТ «ЛИНІК» №341-ЛС від 16.07.2007 року його звільнено з роботи у зв'язку зі скороченням штату працівників на підставі ст. 40 п.1 КЗпП України. Вважає звільнення незаконним, оскільки його не ознайомили з наявними вакансіями по його кваліфікації, порушили його переважне право на залишення на роботі, звільнили за наявності обґрунтованої незгоди на звільнення НПО «Октан», членом якої він є. Просив суд поновити його на роботі на посаді водія автобусу ЛАЗ-5207 JT, колони пасажирських перевезень автотранспортного цеху №27 ЗАТ «ЛИНІК», стягнути з відповідача середній заробіток за час вимушеного прогулу, стягнути з відповідача на відшкодування моральної шкоди 5000 грн.
У судовому засіданні позивач збільшив позовні вимоги, просив суд поновити його на роботі на посаді водія автобусу ЛАЗ-5207 JT, колони пасажирських перевезень автотранспортного цеху №27 ЗАТ «ЛИНІК», стягнути з відповідача середній заробіток за час вимушеного прогулу станом на 09.11.2007 року у сумі 12015,60 грн., стягнути з відповідача на відшкодування моральної шкоди 7500 грн., підтвердив викладене у позові, суду усно та письмово доповнив, що при попередженні про наступне вивільнення йому пропонували наявні на підприємстві вакансії, перелік він проглянув, але не пропонували водія вантажного автомобілю. Відмова НПО «Октан» у розірванні трудового договору є обґрунтованою та вмотивованою, тому відповідач не мав права звільняти його на підставі п. 1 ст. 40 КЗпП України. Незаконним звільненням йому завдано моральної шкоди у розмірі 7500 грн., що виразилася у зниженні суми доходу, нервових переживаннях, стресах з цього приводу. Розмір моральної шкоди попередньо визначив у 5000 грн., вважаючи його співмірним моральній шкоді, збільшив розмір відшкодування моральної шкоди, виходячи з тривалості негативних наслідків незаконного звільнення.
Представник позивача та третьої особи НПО «Октан» - Іваненко С.І., у судовому засіданні позов підтримав, від імені НПО «Октан» не заперечував проти задоволення позову, пояснивши, що скорочення 95 одиниць регулювалося наказом генерального директора ЗАТ «ЛИНІК» №2057 від 29.11.2006 року, але даний наказ скасовано у квітні 2007 року, тому не могли здійснюватися довивільнювальні заходи, передбачені наказом №550-ЛС від 29.11.2006 року у редакції наказу №163-ЛС від 17.04.2007 року, так як не було підстави для скорочення чисельності та штату. Наступний наказ про скорочення чисельності та штату №1072 видано лише 18.06.2007 року, яким передбачено скорочення штату з 30.07.2007 року. Під час попередження про вивільнення позивачу не пропонувалися вакансії за його кваліфікацією, а саме: вакансії водія автобусу, що звільнилися після переводу водіїв до ТОВ «Термінал-Харків», та які ще не були скорочені. Відповідачем не було здійснено спроби застосувати переважне право позивача на залишення на роботі. Незаконним звільненням порушено право позивача на працю, чим позивачу завдано моральної шкоди. Позивача звільнено без згоди профспілкової організації, що є порушенням ст. 43 КЗпП України. Відмова НПО «Октан» була обґрунтованою, оскільки містила посилання на норми трудового законодавства, які було порушено відповідачем, а саме: порушено ст. 42, ч.1 ст. 49-2 КЗпП України, так як у поданні відповідача не було інформації про перевірку можливості застосування переважного права позивача на залишення на роботі; порушено ст. 43 КЗпП України щодо обґрунтованості подання адміністрації відповідача, так як подання було необґрунтованим, бо не містило інформації про зміни в організації виробництва та праці, що є підставою для скорочення чисельності та штату працівників; порушено ч.2 ст. 49-2 КЗпП України, оскільки позивачу не були запропоновані вакансії за його спеціальністю, що з'ясовувалось профспілкою зі слів позивача; порушено ст. 49-4 КЗпП України, оскільки з НПО «Октан» відповідачем не проводилися консультації, що було рекомендовано актом перевірки територіальної інспекції праці в Луганській області від 14.12.2006 року; з цих же підстав порушено п. 5 Колективного договору ЗАТ «ЛИНІК» на 2006 рік та вимоги зазначеного акту перевірки.
У судовому засіданні представник відповідача та третьої особи ОСОБА_2 - ОСОБА_3, позов не визнав, від імені третьої особи заперечував проти задоволення позову, суду усно та письмово пояснив, що 10 жовтня 2006 року Спостережною радою ЗАТ «ЛИНІК» прийнято рішення про скорочення 95 одиниць цеху №27, виведення у аутсорсинг колони пасажирських перевезень, яке є підставою для проведення скорочення посад водіїв колони пасажирських перевезень цеху №27. Рішення прийняте в межах компетенції Спостережної ради. На виконання рішення генеральним директором був виданий наказ №2057 від 29.11.2006 року, що скасований наказом №642 від 17.04.2007 року у зв'язку з перенесенням строків скорочення, а також накази №550-ЛС від 29.11.2006 року та №163-ЛС від 17.04.2007 року, якими регулювалося здійснення довивільнювальних заходів. Згідно ч.3 ст. 64 ГК України підприємство вправі самостійно визначати свою організаційну структуру, встановлювати чисельність працівників і штатний розклад, тому питання доцільності скорочення не може ставитися під сумнів третіми особами. При звільненні позивача відповідачем дотримано вимоги трудового законодавства: позивача попереджено про наступне звільнення 19.04.2007 року, позивачу двічі пропонувалися всі наявні на підприємстві вакансії, від яких він відмовився, оскільки від нього не надходило заяви про переведення на одну з запропонованих посад. Переважне право на залишення на роботі у даному випадку не застосовується, оскільки скороченню підлягали всі посади водіїв автобусів цеху №27, тобто аналогічних посад не залишалося. Рішення НПО «Октан» про відмову у наданні згоди на розірвання трудового договору з позивачем є необґрунтованим, суто суб'єктивним, оскільки у поданні керівника відповідача містилося посилання на зміни в організації виробництва та праці, на пункт 1 ст. 40 КЗпП України, на накази №550-ЛС та №163-ЛС, на підставі яких проводилося попередження працівників про наступне вивільнення. Профспілці надавалася копія виписки з протоколу голосування Спостережної ради, де чітко сформульоване рішення про скорочення посад. Необґрунтованими є зазначені у рішенні профспілки посилання на допущені відповідачем порушення, оскільки застосування переважного права залишення на роботі щодо позивача є неможливим, вимога про попередження працівника за два місяці була дотримана, позивачу було запропоновано всі наявні на підприємстві вакантні посади. Безпідставним є посилання у рішенні профспілки на порушення ст. 49-4 КЗпП України, оскільки обставини, з якими закон пов'язує виникнення у власника обов'язку надавати профспілці інформацію щодо скорочення чисельності та штату працівників, проведення консультацій, не мали місце у даному випадку. Позовні вимоги про відшкодування моральної шкоди є необґрунтованими, оскільки дії відповідача є правомірними.
Представник відповідача Шевцов М.В., у судовому засіданні позов не визнав, підтримав пояснення ОСОБА_3, доповнивши, що звільнення позивача є обґрунтованим, законним, відбулося внаслідок незгоди працівника на заходи, що запобігли б вивільненню, тобто на перевід на іншу посаду. Позивач також не погодився на перевід до ТОВ «Термінал-Харків».
Судом досліджені наступні докази:
показання свідка ОСОБА_4, який у судовому засіданні пояснив, що був присутній при попередженні позивача про наступне вивільнення, що проводилося у квітні 2007 року у кабінеті начальника цеху №27. Представник відділу кадрів зачитала вголос позивачу попередження та запропонувала ознайомитись особисто. Позивачу було запропоновано ознайомитись зі списком вакансій, що містився на аркушах формату А4, прошитих, пронумерованих відділом кадрів. Усно пропонувалися вакансії водія вантажівки, охоронника з виконанням обов'язків водія, зливника-розливника, вантажника, оскільки ці вакансії підходили по кваліфікації позивачу або не вимагали кваліфікації. Пропонувався перевід до ТОВ «Термінал-Харків» на посаду водія автобусу на тих же умовах, що існували на ЗАТ «ЛИНІК». Не пам'ятає, чи знайомився позивач зі списком вакансій особисто. У матеріалах справи (а.с.61) міститься той список вакансій, який пропонувався позивачу, що визначив виходячи з назв вакансій. У липні 2007 року у кабінеті начальника цеху №27 позивачу знову пропонували перелік вакансій, а також перевід до ТОВ «Термінал-Харків». Усно пропонувалися вакансії, які найбільше підходили позивачу: водія вантажівки, зливника-розливника, диспетчера, вантажника, машиніста автокрану. Після відмови позивача від запропонованих вакансій був складений акт про його ознайомлення з вакансіями. У матеріалах справи - той список, що пропонувався позивачу у липні 2007 року, що визначив по назвах вакансій. Акт від 16.07.2007 року підписаний ним у присутності позивача, рукописна частина акту складалася у присутності позивача, друкована - заздалегідь;
показання свідка ОСОБА_5, яка у судовому засіданні пояснила, що працює у відділі кадрів та підготовки кадрів ЗАТ «ЛИНІК», у липні 2007 року була присутня у кабінеті начальника цеху №27 при пропозиції працівникам, що підлягали звільненню, вакансій. Працівникам пропонували ознайомитись зі списком вакансій, усно пропонували посаду водія вантажівки, перевід до ТОВ «Термінал-Харків» та інші вакансії. Якщо працівник не погоджувався на перевід, то його ознайомлювали з наказом про звільнення, видавали копію наказу, трудову книжку. При працівникові складався акт про те, що він від переводу відмовився. Позивач відмовився від переводу. Акт був складений у присутності позивача в частині тексту, що написаний від руки. У матеріалах справи (а.с.67-73) міститься той список вакансій, що пропонувався позивачу, що визначила по назвах вакансій;
показання свідка ОСОБА_6, яка у судовому засіданні пояснила, що працює начальником відділу кадрів та підготовки кадрів ЗАТ «ЛИНІК», 19.04.2007 року у кабінеті начальника цеху №27 попереджала позивача про наступне вивільнення. Зачитала текст попередження вголос, запропонувала ознайомитись особисто та розписатися, у чому позивач відмовився, про що було складено акт. Позивачу були запропоновані вакансії. Звернула увагу позивача на вакансії водія вантажівки, машиніста автомобільного крану, охоронника з обов'язками водія, вантажника, зливника-розливника. Пропонувався перевід до ТОВ «Термінал-Харків» водієм автобусу. Позивачу пропонувалося подумати протягом двох місяців. 16.10.2007 року у кабінеті начальника цеху №27 позивачу знову були запропоновані вакансії станом на 16.07.2007 року, він відмовився, про що було складено акт. Усно пропонувала вакансії, що підходять позивачу за кваліфікацією або не вимагають кваліфікації. Після відмови позивача перейти на іншу посаду, зачитала позивачу наказ про звільнення, видала йому копію наказу, трудову книжку, про що він розписався. Копія попередження, що міститься в матеріалах справи (а.с.59) відповідає тому попередженню, що надавалося позивачу, друкована частина попередження була заготовлена заздалегідь, рукописна - у присутності позивача. Копія списку вакансій станом на 19.04.2007 року, що є у матеріалах справи (а.с.61-66), відповідає списку, який був наданий для ознайомлення позивачу, що визначила по назвах вакансій. Копія списку вакансій станом на 16.07.2007 року, що є у матеріалах справи (а.с.67-73), відповідає списку, який був наданий для ознайомлення позивачу, що визначила по назвах вакансій, підпису позивача, її підпису, печатці. Списки вакансій були прошиті, пронумеровані, скріплені її підписом та печаткою відділу кадрів. На акті від 16.07.2007 року (а.с.74) підпис її, посади, зазначені у акті позивачу пропонувались, він відмовився. Позивач був присутнім при складенні рукописних частин акту;
письмові докази: копія наказу №341-ЛС від 16.07.2007р., копія рішення профкому НПО «Октан» від 18.06.2007р. №21/27, копія статуту НПО «Октан», письмові пояснення відповідача, копія попередження про наступне вивільнення від 19.04.2007р., копія акту від 16.07.2007р., копія подання №27 від 04.06.2007р., копія виписки з протоколу засідання профкому НПО «Октан» від 18.06.2007р., копія наказу №163-ЛС від 17.04.2007р., копія наказу №550-ЛС від 29.11.2006р., копія наказу №2057 від 29.11.2006р., копія штатного розкладу з 01.02.2007р., копія штатного розкладу на 08.12.2006р., копія наказу №1072 від 18.06.2007р., копія штатного розкладу з 30.07.2007р., копія постанови Луганського апеляційного господарського суду від 07.08.2007р., копія рішення Лисичанського міського суду від 13.06.2007р., копія рішення господарського суду Луганської області від 06.07.2007р., письмові пояснення відповідача, копія робочої інструкції водія автотранспортних засобів, копія особової картки позивача, копія акту від 19.04.2007р., копія списку вакансій станом на 19.04.2007р., копія списку вакансій від 16.07.2007р., копія договору про надання послуг по перевезенню пасажирів №1/П від 14.05.2007 року з додатками, копія договору оренди автобусів №1/А від 14.05.2007р. з додатками, копія наказу №642 від 17.04.2007р., письмові пояснення відповідача, копія протоколу проведення консультацій від 19.01.2007р., копія акту від 18.01.2007р., копія протоколу проведення консультацій від 17.01.2007р., копія протоколу проведення консультацій від 28.12.2006р., копія протоколу проведення консультацій від 20.12.2006р., копія акту від 19.12.2006р., копія протоколу проведення консультацій від 18.12.2006р., копія протоколу проведення консультацій від 04.12.2006р., копія листа №18/1-214 від 17.04.2007р., копія листа №18/1-600 від 13.12.2006р., копія листа територіальної державної інспекції праці від 14.12.2006р., копія акту від 14.12.2006р., виписка з Колективного договору ЗАТ «ЛИНІК» на 2006 рік, виписка зі статуту ЗАТ «ЛИНІК», письмові пояснення відповідача, довідка про доходи позивача, виписка з протоколу результатів заочного голосування Спостережної ради ЗАТ «ЛИНІК» від 10.10.2006р., копія трудової книжки позивача, довідка про чисельність профкому НПО «Октан», письмові пояснення НПО «Октан», письмові пояснення відповідача, довідка про склад Спостережної ради ЗАТ «ЛИНІК», копія наказу №146-к від 14.06.2007р., копія Положення про Спостережну раду ЗАТ «ЛИНІК».
Суд, вислухавши пояснення осіб, що беруть участь у справі, показання свідків, дослідивши письмові докази, вважає позов таким, що не підлягає задоволенню.
Судом встановлені такі факти та відповідні ним правовідносини.
Спостережною радою ЗАТ «ЛИНІК» 10 жовтня 2006 року прийнято рішення (а.с.55-56) «вивести в аутсорсинг зі складу цеху №27 ЗАТ «ЛИНІК» колону пасажирських перевезень (автобуси) і частково ремонтно-технічну службу у кількості 95 одиниць; зменшити загальну чисельність працівників ЗАТ «ЛИНІК» на 95 одиниць, у тому числі скоротити наступні посади по цеху №27 департаменту транспортування нафти і нафтопродуктів ЗАТ «ЛИНІК»: водії колони пасажирських перевезень (автобуси) у кількості 89 одиниць, ремонтний персонал ремонтно-технічної служби у кількості 6 одиниць; внести зміни в організаційну структуру ЗАТ «ЛИНІК», затвердивши її у новій редакції (додаток №2 до Протоколу); доручити Генеральному директору ЗАТ «ЛИНІК» ОСОБА_2 провести скорочення штату ЗАТ «ЛИНІК» відповідно до рішення Спостережної ради про зменшення загальної чисельності працівників ЗАТ «ЛИНІК» з дотриманням вимог трудового законодавства України; здійснити вибір контрагента по оренді транспортних засобів (автоколона цеху №27) з покладенням на нього обов'язку по наданню ЗАТ «ЛИНІК» послуг з пасажирських перевезень у порядку, передбаченому відповідними регламентуючими документами ЗАТ «ЛИНІК»».
На виконання рішення Спостережної ради генеральним директором ЗАТ «ЛИНІК» видано наказ №550-ЛС від 29.11.2006 року (а.с.57), яким передбачено відповідно зі ст. 49-2 КЗпП України попередити працівників цеху №27 про наступне їх вивільнення з 01.02.2007 за пунктом 1 ст. 40 КЗпП України згідно списку, що додається; начальнику відділу кадрів та підготовки кадрів ОСОБА_6 провести попередження працівників цеху №27 про наступне їх вивільнення до 01.12.2006 року, повідомити державну службу зайнятості про наступне вивільнення працівників у зв'язку зі змінами в організації виробництва та праці, в тому числі скороченням чисельності та штату працівників у встановленому порядку; отримати згоду профспілкових організацій на звільнення працівників, членами яких вони є.
Наказом генерального директора №163-ЛС від 17.04.2007 року (а.с.58) внесено зміни до наказу №550-ЛС: викладено у новій редакції назву наказу «Про попередження працівників автотранспортного цеху №27 про наступне вивільнення», викладено пункт 1 наказу у новій редакції «відповідно зі ст. 49-2 КЗпП України попередити працівників цеху №27 про наступне їх вивільнення за пунктом 1 ст. 40 КЗпП України згідно списку, що додається», викладено підпункт 2.1. у новій редакції «провести попередження працівників цеху №27 про наступне їх вивільнення», доповнено наказ підпунктом 2.4. «ознайомити вивільнюваних працівників з вакансіями ЗАТ «ЛИНІК» шляхом письмової пропозиції кожному працівникові іншої наявної роботи (вакантної посади)».
Наказом в.о. генерального директора Карпеко Ф.В. №1072 від 18.06.2007 року з додатком (а.с.77) виведено зі штатного розкладу автотранспортного цеху №27 95 одиниць з 30.07.2007 року.
Наказом генерального директора ОСОБА_2 №341-ЛС від 16.07.2007 року (а.с.10) позивача звільнено з посади водія автотранспортних засобів (автобус ЛАЗ-5207 JT) колони пасажирських перевезень (автобуси) автотранспортного цеху (№27) з 16 липня 2007 року за скороченням штату працівників (п.1 ст. 40 КЗпП України) з виплатою вихідної допомоги у розмірі середнього місячного заробітку згідно ст. 44 КЗпП України.
Суд вважає, що звільнення позивача здійснено відповідно до вимог трудового законодавства, а тому відсутні підстави для задоволення позову.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд виходить з наступного.
Відповідно до п. 1 ч.1 ст. 40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом у випадку змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників.
Згідно п.19 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами трудових спорів» від 06.11.1992р. за №9 розглядаючи трудові спори, пов'язані зі звільненням за п.1 ст.40 КЗпП, суди зобов'язані з'ясувати, чи дійсно у відповідача мали місце зміни в організації виробництва і праці, зокрема, ліквідація, реорганізація або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників, чи додержано власником або уповноваженим ним органом норм законодавства, що регулюють вивільнення працівника, які є докази щодо змін в організації виробництва і праці, про те, що працівник відмовився від переведення на іншу роботу або що власник або уповноважений ним орган не мав можливості перевести працівника з його згоди на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації, чи не користувався вивільнюваний працівник переважним правом на залишення на роботі та чи попереджувався він за 2 місяці про наступне вивільнення.
Відповідно до ст. 64 ГК України підприємство самостійно визначає свою організаційну структуру, встановлює чисельність працівників та штатний розклад.
Відповідно до ч.2 ст.65 ГК України власник здійснює свої права щодо управління підприємством безпосередньо або через уповноважені ним органи відповідно до
статуту підприємства чи інших установчих документів.
Судом встановлено, що у ЗАТ «ЛИНІК» дійсно було проведено зміни в організації виробницва та праці, які полягали в тому, що підприємство припинило здійснення діяльності з перевезення пасажирів, передало засоби здійснення цієї діяльності (автобуси) в господарське відання іншої юридичної особи та скоротило відповідно чисельність та штат працівників.
Рішення про зміни в організації виробництва та праці, зменшення загальної чисельності підприємства, скорочення посад прийнято Спострежною радою ЗАТ «ЛИНІК» в межах її компетенції згідно п. 12.4.16. Статуту (а.с.216-220), з дотриманням кворуму та порядку проведення заочного голосування, визначеного Статутом, Положенням про Спостережну раду ЗАТ «ЛИНІК» (251-255).
Зазначене підтверджується рішенням Спостреженої ради від 10.10.2006 року (а.с.55-56), наказом №550-ЛС від 29.11.2006 року в редакції наказу №163-ЛС від 17.04.2007 року (а.с.57,58), наказом №1072 від 18.06.2007 року (а.с.77), договором оренди автобусів №1/А від 14.05.2007 року (а.с.120-128), договром про надання послуг по перевезенню пасажирів №1/П від 14.05.2007 року (а.с.129-140).
Профспілки, членами яких є працівники ЗАТ «ЛИНІК», у тому числі НПО «Октан», були повідомлені про прийняте рішення про скорочення 95 одиниць листом №18/1-600 від 13.12.2006 року (а.с. 212-214), листом №18/1-214 від 17.04.2007 року (а.с.209-211).
Позивача було попереджено про наступне вивільнення більш ніж за два місяці - 19 квітня 2007 року, пропонувалися усі наявні на підприємстві вакантні посади станом на 19.04.2007 року, в тому числі вакансії за його кваліфікацією та такі, що не вимагають кваліфікації. Зазначене підтверджується попередженням про наступне вивільнення (а.с.59-60), списком вакансій станом на 19.04.2007р. (а.с.61-66), показаннями свідків ОСОБА_4, ОСОБА_6
Позивач не погодився на перевід на іншу посаду, з заявою про перевід до відповідача не звертався, що підтвердив у судовому засіданні.
Посилання представника позивача на те, що на день попередження про наступне вивільнення на підприємстві не було змін в організації виробництва та праці, оскільки автобуси передано в оренду після 14.05.2007 року, суд вважає безпідставними, оскільки закон вимагає фактичну наявність змін в організації виробництва та праці станом на день звільнення, а не на день попередження. Сукупність дій відповідача, фактичне припинення надання послуг з перевезення пасажирів, передача автобусів в оренду свідчать про наявність змін в організації виробництва та праці на день звільнення позивача.
Посилання представника позивача на те, що на день попередження про наступне звільнення не існувало наказу про скорочення штатів, суд також вважає таким, що не має значення для справи, оскільки на день попередження діяло рішення про зменшення численності, яке прийнято уповноваженим на це Статутом органом - Спостережною радою. В свою чергу, законом чи Статутом ЗАТ «ЛИНІК» не передбачено обов'язковість видання аналогічного наказу генеральним директором.
Посилання позивача та його представника на те, що посада позивача виключена із штатного розкладу лише 30.07.2007 року, тобто після звільнення, суд не бере до уваги, оскільки фактично скорочення посади позивача відбулося одночасно з передачею функцій з перевезення пасажирів ТОВ «Термінал-Харків», жодної особи до кінця липня 2007 року на посаді позивача не працювало, а тому дату внесення змін до штатного розкладу суд вважає формальною та такою, що не порушує прав позивача.
Відповідно до ст. 42, 49-2 КЗпП України при скороченні чисельності чи штату працівників у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці переважне право на залишення на роботі надається працівникам з більш високою кваліфікацією і продуктивністю праці.
Суд вважає, що відповідачем не було порушено переважне право позивача на залишення на роботі, оскільки згідно рішення Спостережної ради від 10.10.2006 року скороченню підлягали 89 одиниць - водіїв колони пасажирських перевезень (автобуси) автотранспортного цеху (№27), тобто всі посади водіїв автобусів. В подальшому це рішення й було виконане в повному обсязі. З цих же підстав суд вважає необгрунтованим посилання представника позивача на те, що позивачу повинні були запропонувати інші посади водіїв автобусів, що також планувалися до скорочення. Пропонування вивільнюваному працівнику вакантної посади є гарантією дотримання його трудових прав та направлене на запобігання його звільнення. Пропонування посади, що плануєься до скорочення, не виконує таких функцій, а тому правомірно не здійснено відповідачем.
Відповідно до ст. 43 КЗпП України розірвання трудового договору з підстав, передбачених пунктом 1 статті 40 цього Кодексу, може бути проведено лише за попередньою згодою виборного органу (профспілкового представника), первинної профспілкової організації, членом якої є працівник. У випадках, передбачених законодавством про працю, виборний орган первинної профспілкової організації, членом якої є працівник, розглядає у п'ятнадцятиденний строк обгрунтоване письмове подання власника або уповноваженого ним органу про розірвання трудового договору з працівником. Подання власника або уповноваженого ним органу має розглядатися у присутності працівника, на якого воно внесено. Рішення виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) про відмову в наданні згоди на розірвання трудового договору повинно бути обгрунтованим. У разі якщо в рішенні немає обгрунтування відмови в наданні згоди на розірвання трудового договору, власник або уповноважений ним орган має право звільнити працівника без згоди виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника).
Рішенням профспілки НПО «Октан» від 18.06.2007 року (а.с.13), членом якої є позивач, відмовлено у наданні згоди на розірвання трудового договору з позивачем на підставі п. 1 ст. 40 КЗпП України.
Рішення прийнято у присутності позивача на засіданні профкому, що було правомочним.
Аналізуючи зміст даного рішення, суд доходить висновку про його необґрунтованість з наступних підстав.
Відмова у наданні згоди на звільнення базується на визнанні подання керівника відповідача невмотивованим. Даний висновок суд вважає безпідставним, оскільки подання генерального директора ЗАТ «ЛИНІК» (а.с.76) містить посилання на підстави наступного звільнення - зміни в організації виробництва та праці, в тому числі скорочення чисельності та штату працівників, в результаті чого скорочено посаду, яку займає позивач; підстави проведення заходів щодо вивільнення працівників - накази №550-ЛС від 29.11.2006 року та №163-ЛС від 17.04.2007 року; інформацію про пропонування позивачеві усіх наявних на підприємстві вакансій, про відмову позивача від переведення на наявні вакансії. Суд вважає безпідставними посилання представника позивача та третьої особи НПО «Октан» на те, що у поданні відсутня інформація, що підтверджувала б наявність змін в організації виробництва та праці, оскільки НПО «Октан» було повідомлено про прийняття рішення Спостережної ради від 10.10.2006 року та про обґрунтування наступного скорочення листом №18/1-600 від 13.12.2006 року (а.с.212-214) та листом №18/1-214 від 17.04.2007 року (а.с.209-211), а тому мало інформацію щодо обґрунтування наступного скорочення чисельності та штату працівників.
Також підставою для відмови у наданні згоди на звільнення у рішенні зазначено відсутність згадування запропонованих позивачу місць можливого переводу позивача, яке давало б достатні підстави стверджувати про те, що позивачу пропонувалась робота, яка відповідає його кваліфікації. Даний висновок суд вважає необґрунтованим, оскільки у поданні міститься вказівка на те, що позивачу пропонувалися усі наявні на підприємстві вакансії.
Посилання у рішенні на відсутність у поданні доказів та мотивації пропонування позивачу реалізації переважного права на залишення на роботі також є необґрунтованим, оскільки, як зазначалося вище, при скороченні усіх посад водіїв автобусів переважне право не могло бути застосоване до позивача, а тому подання не повинно містити вказівку про його застосування.
Необґрунтованим є посилання у рішенні на порушення відповідачем вимог ст. 49-4 КЗпП України, п. 5.2 Колективного договору на 2006 рік, акту перевірки територіальної інспекції праці в Луганській області, оскільки НПО «Октан» був повідомлений про наступне скорочення чисельності та штату працівників листами №18/1-600 від 13.12.2006 року (а.с.212-2145) та №18/1-214 від 17.04.2007 року (а.с.209-211). Стаття 49-4 КЗпП України містить вимогу щодо проведення консультацій з профспілками у разі ліквідації, реорганізації підприємств, зміни форм власності або часткового зупинення виробництва, що тягнуть за собою скорочення чисельності або штату працівників, погіршення умов праці, тобто у разі настання обставин, які не мали місце у даному випадку, а тому зазначена норма застосуванню не підлягає.
Отже, судом встановлено, що рішення профспілки вцілому є необгрунтованим, а тому відповідач мав право на підставі ч.7 ст. 43 КЗпП України звільнити позивача за п. 1 ст. 40 КЗпП України за наявності відмови профспілки у наданні згоди на звільнення.
Таким чином, при звільненні позивача відповідачем дотримано вимоги трудового законодавства, а тому позовні вимоги про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу задоволенню не підлягають.
Відповідно до ст. 237-1 КЗпП України відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.
Оскільки у судовому засіданні не знайшов підтвердження факт порушення відповідачем законних прав позивача, то позовні вимоги про відшкодування моральної шкоди є безпідставними.
На підставі викладеного, ст. ст. 40, 43, 49-2, 231, 232 КЗпП України, керуючись ст. ст. 10, 11, 212-215, 218 ЦПК України, суд, -
вирішив:
У задоволенні позову ОСОБА_1 до закритого акціонерного товариства «Лисичанська нафтова інвестиційна компанія», треті особи професійна спілка «Незалежна профспілкова організація «Октан» працівників закритого акціонерного товариства «Лисичанська нафтова інвестиційна компанія», ОСОБА_2, про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, відшкодування моральної шкоди відмовити за необґрунтованістю.
Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Луганської області шляхом подання до Лисичанського міського суду заяви про апеляційне оскарження протягом 10-ти днів з дня його проголошення або подання апеляційної скарги у той самий строк. Апеляційна скарга подається протягом 20-ти днів після подання заяви про апеляційне оскарження до Лисичанського міського суду Луганської області.
Суддя: