Категорія №2.11.5
ПОСТАНОВА
Іменем України
21 січня 2011 року Справа № 2а-9266/10/1270
Луганський окружний адміністративний суд у складі:
Головуючого судді: Цицюри О.О.
при секретарі: Глазуновій О.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Експерт-Лугань» до Державної податкової інспекції в Артемівському районі у м. Луганську про скасування податкових повідомлень-рішень №0006731510/0, №0006751510/0, №0006741510/0 від 15 листопада 2010 року,-
В С Т А Н О В И В:
29 листопада 2010 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Експерт-Лугань» до Державної податкової інспекції в Артемівському районі у м. Луганську про скасування податкових повідомлень-рішень №0006731510/0, №0006751510/0, №0006741510/0 від 15 листопада 2010 року. В обґрунтування позову позивач зазначив таке. Спеціалістами Державної податкової інспекції в Артемівському районі м. Луганська було проведено невиїзну документальну перевірку своєчасності сплати орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності за період з 30.07.2009р. по 30.09.2010р., за результатами проведення перевірки було складено акт № 132/15-10/33766747 від 30.09.2010р. На підставі акту перевірки були винесені податкові повідомлення рішення, якими визначені позивачу суми податкових зобов'язань, що складаються з штрафних санкцій за несвоєчасність сплати орендної плати за землю в розмірі 1424,36 грн., 1645,71 грн., 6167,91 грн., на загальну суму 9237,98 грн. Позивач вважає застосування штрафних санкцій неправомірним, а податкове повідомлення - рішення від 15.11.2010р. № 0006731510/0, податкове повідомлення - рішення від 15.11.2010р. №0006741510/0, повідомлення - рішення від 15.11.2010р. № 0006751510/0 такими, що підлягають скасуванню з огляду на таке. Оскільки предметом невиїзної документальної перевірки є перевірка нарахування та сплати орендної плати за користування земельними ділянками державної та комунальної власності за період з 30.07.2009р. по 30.09.2010р. позивач вважає, що акт складено не вірно, тобто, в акті не відображено значення уточненої податкової декларації орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності, яка подана до ДПІ на підставі рішення Артемівського районного суду м. Луганська від 31.05.2010. Рішенням Артемівського районного суду м. Луганська від 31.05.2010. встановлено факт, що Управлінням Комунальним майном МВК з 18.09.2008 невірно застосовувано коефіцієнт функціонального використання, замість коефіцієнта функціонального використання 0,5 був застосований коефіцієнт 2,5, що призвело до зайвого нарахування суми орендної плати. Дії Управління Комунальним майном МВК були визнані протиправними і суд зобов'язав застосувати МВК при розрахунку орендної плати, з моменту державної реєстрації договорів коефіцієнт функціонального використання 0,5 і перерахувати розмір орендної плати. ТОВ "Експерт - Лугань" є орендарем земельних ділянок, що перебувають у державній і комунальній власності, на підставі договорів оренди земельних ділянок з Луганським МВК та їх державної реєстрації. Нормативна грошова оцінка земельних ділянок, у тому числі коефіцієнт функціонального використання земельних ділянок визначаються (змінюються) згідно рішення Луганської міської ради, розмір який відображений у довідці, яку МВК видає орендарю щорічно в тижневий термін після звернення орендаря. Грошова оцінка конкретної земельної ділянки визначається виходячи з добутку вартості квадратного метра земель певного функціонального використання для економіко-планувальної зони, локальних коефіцієнтів її площі та встановленої індексації грошової оцінки земель за відповідний рік, порядок проведення якої визначений постановою КМУ. У відповідності зі ст.3 Закону України «Про оренду землі» орендна плата за земельні ділянки - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за використання земельної ділянки. Ст.ст. 13 і 19 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що підставою для нарахування земельного податку є дані земельного кадастру, а орендної плати за земельні ділянки, що перебувають у державній та комунальній власності, - договір оренди такої земельної ділянки. Тобто самостійно визначити розмір орендної плати ТОВ «Експерт - Лугань» не могло, так як розмір орендної плати визначається на підставі довідки про грошову оцінку земельних ділянок (їх частин, відповідних площі приміщень), що надаються державним органом земельних ресурсів у м. Луганську, оскільки на землевпорядні органи, підпорядковані держкомзему України, покладаються обов'язки проведення грошової оцінки земель (ст.23 Закону про плату за землю). ТОВ "Експерт - Лугань" було подано до ДПІ уточнені податкові декларації розрахунку орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності за 2008, 2009, 2010р.р. Податкове зобов'язання - зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та в строки, визначені Законом № 2181 або іншими Законами України. Згідно з підпунктом 5.1 статті 5 Закону № 2181-III у разі, якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 15 Закону № 2181-ІП) платник податків самостійно виявляє помилки у показниках раніше поданої податкової декларації, такий платник податків має право надати уточнюючий розрахунок. Позивач вважає, що податкове зобов'язання має бути зменшене відповідно з уточненими деклараціями від 30.06.2010. Заявлене підприємством в уточнюючому розрахунку зменшення попередньо визначеного платником податків податкового зобов'язання відповідно до пункту 5.1 статті 5 Закону № 2181-ІІІ вважається узгодженим з дня подання уточнюючого розрахунку до органу державної податкової служби та погасило раніше нараховане податкове зобов’язання. У результаті перерахунку підприємства на особовому рахунку в червні місяці 2010 року утворилася переплата. Згідно уточненої декларації від 30.06.2010 податкове зобов'язання по орендній платі за 2008р. зменшено на 5653,19 грн., а переплата на 01.01.09р. відповідно склала 5653,19 грн.; податкове зобов'язання по орендній платі за 2009р. зменшено на 22700,66 грн., а переплата на 01.01.10 відповідно склала 28353,85 грн., податкове зобов'язання з орендної плати за період січень - квітень 2010р. зменшено на 8013,34 грн., а переплата на 01.05.10 відповідно склала 36367,19 грн. Конкретно розмір податкового зобов'язання за кожний місяць визначено у додатку 1 до уточненої податкової декларації від 30.06.2010 р. за 2008,2009,2010 рр. Відповідальність за несплату узгодженої суми податкового зобов'язання протягом граничних строків передбачена п.п. 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетними та державними цільовими фондами» № 2181 - III від 21.12.2000р. Відповідно до закону штрафні санкції нараховуються при оплаті податкового зобов'язання. У даному випадку податкове зобов'язання відсутнє, це означає відсутні підстави для нарахування штрафних санкцій і пені. Крім того, ДПІ в Артемівському районі у м. Луганську порушено порядок оформлення результатів документальних перевірок, а саме: факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства повинні бути викладені в акті невиїзної документальної, виїзної планової чи позапланової перевірок чітко, об'єктивно та повною мірою, з посиланням на первинні або інші документи, зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів. Однак, в акті в графі «фактично сплачено» не вказані первинні документи, на підставі яких зроблені відповідні записи, в акті перевірки не зазначено ні одне платіжне доручення, жодна квитанція про сплату орендної плати, використаних при перевірці, наприклад, показники, що відображають сплату за номером акта 1-16, якщо малося на увазі під словом «сплачено» показники уточненої декларації з орендної плати, то насправді зменшення податкового зобов'язання і сплата податкового зобов'язання це не одне і теж, відповідно, кількість днів затримки визначено некоректно.
В судовому засіданні представник позивача надав пояснення аналогічні викладеним у позові.
Представник відповідача в судовому засіданні заперечував проти задоволення адміністративного позову, надав суду письмові заперечення в яких послався на таке. Платники земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності (крім громадян) самостійно обчислюють суму земельного податку та орендної плати щороку станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою центральним податковим органом, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов’язку подання щомісячних декларацій. ТОВ «Експерт-Лугань» 30.01.2009 за вх. №2632 надало податкову декларацію з орендної плати на 2009 рік, загальна сума на 2009 рік склала 41886,17 грн. Декларація з орендної плати на 2010 рік була надана позивачем 28.01.2010 за вх.№1920, загальна сума нарахувань за 9 земельних ділянок, розташованих за адресою: м. Луганськ, вул. Свердлова,74 а склала 43240,70. Щомісячні нарахування за оренду землі становлять за 2009 рік – 3490,51 грн., за 2010 рік – 3603,39 грн. Дані суми нараховуються в обліковій картці платника в автоматичному режимі по терміну сплати 30 числа кожного місяця. Позивачем 30.06.2010 була надана уточнююча податкова декларація орендної плати за 2008, 2009, 2010 роки на підставі постанови Артемівського районного суду м. Луганська від 31.05.2010 (зменшено функціональний коефіцієнт з 2,5 до 0,5) За результатами невиїзної документальної перевірки своєчасності сплати орендної плати, яка проводилась 30.09.2010 за період з 30.07.2009 по 30.09.2010 на підставі п.1ст.11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» головним державним інспектором управління оподаткування юридичних осіб Державної податкової інспекції в Артемівському районі у м. Луганську встановлено порушення п.п.5.3.1 п.5.3 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» відповідно до якого платник податків зобов’язаний самостійно сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену у поданій ним декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого п.п. 4.1.4 п. 4.1 ст. 4 цього Закону для подання податкової декларації. ТОВ «Експерт-Лугань» сплатило узгоджені суми податкових зобов’язань, зазначених у поданій податковій декларації орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності з порушення граничного терміну сплати про що було складено акт № 132/15-10/33766747 від 30.09.2010. Відповідальність за несплату узгодженої суми податкового зобов’язання протягом граничних строків передбачена п.п. 17.1.7 п.17.1 ст. 17 Закону №2181. На підставі викладеного представник відповідача просить суд відмовити у задоволенні адміністративного позову.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши надані докази, суд приходить до такого.
У відповідності з Конституцією України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій, чи бездіяльності органів державної влади, місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Ст. 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові та службові особи зобов’язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Відповідно до ст.2 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», на органи державної податкової служби покладено обов’язки щодо здійснення контролю за додержанням податкового законодавства.
Згідно ст.ст. 10, 11 зазначеного Закону, до компетенції державних податкових інспекцій віднесено забезпечення обліку платників податків, контроль за своєчасністю подання платниками податків бухгалтерських звітів і балансів, податкових декларацій, розрахунків та інших документів, пов’язаних з обчисленням податків, функцій щодо перевірки достовірності цих документів стосовно правильності визначення об’єктів оподаткування і обчислення податків.
Відповідно до статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Сторонам роз'яснено приписи статей 69-72 Кодексу адміністративного судочинства України, зокрема, те, що обставини, які визнаються сторонами, можуть не доказуватися перед судом, якщо проти цього не заперечують сторони і в суду не виникає сумніву щодо достовірності цих обставин та добровільності їх визнання.
Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Експерт-Лугань», ідентифікаційний код 33766747, зареєстроване як суб’єкт підприємницької діяльності – юридична особа виконавчим комітетом Луганської міської ради 21.10.2005 за № 1 382 105 0005 006155 (а.с.109), перебуває на податковому обліку в ДПІ Артемівського району у м. Луганську.
Матеріалами справи підтверджується та визнається сторонами, що позивачем подано до ДПІ в Артемівському районі 30 січня 2009 року податкову декларацію орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності за 2009 рік, якою платником податку самостійно визначено суму податкового зобов’язання у розмірі 41886,17 грн. (а.с. 209-210) та 28 січня 2010 року за 2010 рік, якою платником податку самостійно визначено суму податкового зобов’язання у розмірі 43240,70 грн. (а.с. 198-199)
30 червня 2010 року на підставі рішення Артемівського районного суду м. Луганська (яким зменшено функціональний коефіцієнт з 2,5 до 0,5) позивачем до ДПІ в Артемівському районі у м. Луганську подано уточнюючу податкову декларацію орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності за 2008 рік, якою платником податку самостійно визначено суму податкового зобов’язання у розмірі 26372,34 грн. (а.с. 89-90); за 2009 рік, якою платником податку самостійно визначено суму податкового зобов’язання у розмірі 19185,51 грн. (а.с. 91-92); за 2010 рік якою платником податку самостійно визначено суму податкового зобов’язання у розмірі 19200,70 грн. (а.с. 93-94)
Як вбачається з картки особового рахунку платника податків та не заперечується сторонами, сплата позивачем самостійно визначеного податкового зобов’язання здійснювалася несвоєчасно та у неповному обсязі. (а.с.189-195) Доказів своєчасної сплати сум, зазначених у податкових деклараціях позивач не надав. У зв’язку з чим ДПІ в Артемівському районі у м. Луганську на підставі акта перевірки №132/15-10/33766747 було винесено податкові повідомлення-рішення №0006731510/0, №0006751510/0, №0006741510/0 від 15 листопада 2010 року за порушення граничних строків сплати узгодженого податкового зобов’язання.
Вирішуючи даний спір суд виходить з такого.
Згідно пункту 1.3 статті 1 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 № 2181-ІІІ (у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин, далі - Закон № 2181) податковий борг (недоїмка) – податкове зобов’язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов’язання.
Відповідно до п.п.5.1 Закону України № 2181 податкове зобов’язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації.
Відповідно до п.п.5.3.1, 5.4.1 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» сума податкового зобов’язання несплачена платником податків у 10 – денний строк з дня отримання податкового повідомлення вважається податковим боргом.
Підпунктом 17.1.7 п.17.1 ст. 17 Закону № 2181 визначено, що у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов’язання протягом граничних строків, визначених Законом №2181 такий платник податків зобов’язаний сплатити штраф у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов’язання – у розмірі 10% погашеної суми податкового боргу; при затримці від 31 до 90 календарних днів включно, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов’язання – у розмірі 20% погашеної суми податкового боргу; при затримці, що є більшою 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов’язання – у розмірі 50% погашеної суми податкового боргу.
Враховуючи викладене, суд вважає, що факт порушення позивачем граничних строків сплати узгодженого податкового зобов’язання є доведеним.
Посилання позивача на те, що відповідач не мав права нараховувати штрафні фінансові санкції за порушення термінів сплати узгоджених податкових зобов’язань на підставі п.п. 17.1.7 п.17.1 ст. 17 Закону №2181, оскільки ним після здійснення вказаних оплат узгоджених податкових зобов’язань в подальшому подано уточнюючі податкові декларації, відповідно до яких суми податкових зобов’язань було зменшено, і позивач вже не був зобов’язаний сплачувати раніше узгоджені ним податкові зобов’язання, не приймаються судом до уваги, виходячи з норм п.5.1 ст.5 Закону №2181, згідно якої податкове зобов’язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої декларації. Зазначене податкове зобов’язання не може бути оскаржене платником податків в адміністративному чи судовому порядку. Отже, на момент здійснення відповідних платежів, податкові зобов’язання, визначені у податкових деклараціях за 2009 та 2010 роки були узгодженими. Подання уточнюючих податкових декларацій, якими зменшено суму податкових зобов’язань не звільняє платника від відповідальності за порушення термінів сплати узгодженого податкового зобов’язання.
Посилання позивача на те, що ДПІ в Артемівському районі у м. Луганську не мала права змінювати призначення платежу, яке зазначене в платіжних дорученнях або квитанціях не приймаються судом до уваги, оскільки зазначене не є предметом розгляду у даній справі.
Проаналізувавши вищенаведені норми права та дослідивши матеріали справи, суд вважає, що податкові повідомлення-рішення №0006731510/0, №0006751510/0, №0006741510/0 від 15 листопада 2010 року прийняті відповідачем у відповідності з вимогами діючого законодавства. Отже, суд приходить до висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню.
Судові витрати по справі покладаються на позивача.
На підставі частини 3 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України у судовому засіданні 21 січня 2011 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Складення постанови у повному обсязі відкладено, про що згідно вимог частини 4 статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України повідомлено після проголошення вступної та резолютивної частин постанови у судовому засіданні.
Керуючись статтями 2, 9, 10, 11, 17, 18, 71, 87, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
П О С Т А Н О В И В:
У задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Експерт-Лугань» до Державної податкової інспекції в Артемівському районі у м. Луганську про скасування податкових повідомлень-рішень №0006731510/0, №0006751510/0, №0006741510/0 від 15 листопада 2010 року, відмовити.
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.
Постанова суду може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Повний текст постанови складено та підписано 26 січня 2011 року.
Суддя О.О. Цицюра