Категорія №8.1.5
ПОСТАНОВА
Іменем України
22 березня 2011 року Справа № 2а-1264/11/1270
Луганський окружний адміністративний суд у складі:
Головуючого судді: Широкої К.Ю.,
при секретарі: Смішливій І.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Прокурора Кам’янобрідського району м. Луганська в інтересах держави в особі Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську до Товариства з обмеженою відповідальністю «Луганський акумулятор-1» про стягнення заборгованості з орендної плати за земельні ділянки , -
ВСТАНОВИВ:
07 лютого 2011 року Прокурор Кам’янобрідського району м. Луганська в інтересах держави в особі Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську звернувся до Луганського окружного адміністративного суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Луганський акумулятор-1» (далі – ТОВ «Луганський акумулятор-1») про стягнення податкового боргу з орендної плати за земельні ділянки у розмірі 499 595,72 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що ТОВ «Луганський акумулятор-1» зареєстровано як суб’єкт господарювання виконавчим комітетом Луганської міської ради 27.12.2000 № 1382 120 0000 002461. Відповідач є платником податків та зборів та перебуває на податковому обліку в Ленінській МДПІ у м. Луганську.
Станом на 26.01.2011 відповідач має заборгованість з орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності у розмірі 499 595,72 грн. Заборгованість ТОВ «Луганський акумулятор-1» утворилась внаслідок несплати узгоджених податкових зобов’язань та підтверджується податковими деклараціями та податковим повідомленням-рішенням.
Ленінською МДПІ у м. Луганську з метою погашення податкового боргу платника податків здійснювались заходи, передбачені Законом України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” №2181, а саме згідно п.6.2 ст.6 зазначеного Закону на адресу відповідача направлено першу податкову вимогу №1/27 від 14.01.2010. У зв’язку з невиконанням першої податкової вимоги відповідачу направлено другу податкову вимогу №2/760 від 22.03.2010.
Відповідно до ст. 10 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» № 2181, заступником начальника Ленінської МДПІ у м. Луганську було прийнято рішення від 14.05.2010 про стягнення коштів та продаж інших активів платника податків в рахунок погашення його податкового боргу. У зв’язку з чим, позивач просить стягнути з відповідача податковий борг з орендної плати за земельні ділянки у розмірі 499 595,72 грн.
Прокурор – заявник у судовому засіданні позов підтримав, надав пояснення аналогічно викладеним у позові та просив задовольнити позов у повному обсязі.
Представник позивача у судовому засіданні заявлений позов підтримав, просив стягнути з відповідача податковий борг з орендної плати за земельні ділянки у розмірі 499 595,72 грн.
Відповідач у судове засідання не прибув, про дату, місце та час слухання справи повідомлявся належним чином. Надав суду заперечення на позов, у якому зазначив, що прокурор – заявник на підтвердження своїх доводів не надав розрахунок суми боргу, та не зазначив, за якими договорами оренди земельних ділянок та за який період виникла заборгованість.
Виходячи з положень ч.2 ст.128 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає, що неприбуття в судове засідання без поважних причин представника сторони або третьої особи, неповідомлення ними про причини неприбуття не є перешкодою для розгляду справи.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.
Згідно з п. 2 ст. 121 Конституції України на органи прокуратури України покладені функції представництва інтересів держави в суді.
Прокурор Кам’янобрідського району м. Луганська представляє інтереси держави в особі Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську, яка в свою чергу є суб’єктом владних повноважень.
Судом встановлено, що ТОВ «Луганський акумулятор-1» зареєстровано як суб’єкт господарювання виконавчим комітетом Луганської міської ради 27.12.2000 за № 1382 120 0000 002461 (а.с.6).
Відповідно до ст. 2 Закону України „Про державну податкову службу в Україні”, завданнями органів державної податкової служби, зокрема, є здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів), а також неподаткових доходів, установлених законодавством (далі - податки, інші платежі).
Згідно з п. 11 ст. 10 Закону України „Про державну податкову службу в Україні” державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об`єднані державні податкові інспекції виконують, зокрема, таку функцію, а саме, подають до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними і стягнення в доход держави коштів, одержаних ними за такими угодами, а в інших випадках - коштів, одержаних без установлених законом підстав, а також про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна.
Таким чином, позивач Ленінська МДПІ є суб`єктом владних повноважень, та здійснює в даних правовідносинах надані їй Законом України „Про державну податкову службу в Україні” повноваження.
01 січня 2011 року набув чинності Податковий Кодекс України, який встановлює перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства. Відповідно до п. 2 Прикінцевих положень Податкового кодексу України з 01.01.2011 року Закон України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” та Закон України «Про систему оподаткування» втратили чинність.
Проте, у зв’язку з тим, що правовідносини щодо наслідків несплати податку виникли до набрання чинності Податковим Кодексом України, в даному випадку слід застосовувати норми Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” та Закону України «Про систему оподаткування», які були чинні на момент виникнення даних правовідносин.
Відповідно до ст. 1 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” податковий борг (недоїмка) - податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання; податкове зобов'язання - зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України; платники податків - юридичні особи, їх філії, відділення, інші відокремлені підрозділи, що не мають статусу юридичної особи, а також фізичні особи, які мають статус суб'єктів підприємницької діяльності чи не мають такого статусу, на яких згідно з законами покладено обов'язок утримувати та/або сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі), пеню та штрафні санкції.
Таким чином, податковий борг може існувати у разі, коли існує податкове зобов’язання, узгоджене саме платником податків, статус якого визначається відповідним законом щодо відповідного податку, збору (обов'язкового платежу).
Відповідно до ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Згідно п. 3 ч. 1 ст. 9 Закону України „Про систему оподаткування” платники податків і зборів (обов'язкових платежів) зобов'язані, зокрема, сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законами терміни.
Відповідно до ст. 1 Закону України „Про плату за землю”, податок - обов'язковий платіж, що справляється з юридичних і фізичних осіб за користування земельними ділянками. Платниками земельного податку згідно ст. 2 цього Закону є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі, крім орендарів та інвесторів - учасників угоди про розподіл продукції. Статтею 14 Закону України „Про плату за землю” передбачено, що платники земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності (крім громадян) самостійно обчислюють суму земельного податку та орендної плати щороку за станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою центральним податковим органом, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій.
Наявність податкового боргу з орендної плати за земельні ділянки у розмірі 499 595,72 грн. підтверджується розрахунком податкового боргу ТОВ «Луганський акумулятор-1» з орендної плати за земельні ділянки станом на 25.01.2011 та корінцями податкових повідомлень – рішень №1/27 від 14.01.2010 та №2/760 від 22.03.2010 (а.с.11,12).
Відповідно до п. 5.1 ст. 5 Закону України „Про порядок погашення зобов’язань перед бюджетами та державними цільовими фондами”, податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації. Зазначене податкове зобов'язання не може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку. Якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 15 цього Закону) платник податків самостійно виявляє помилки у показниках раніше поданої податкової декларації, такий платник податків має право надати уточнюючий розрахунок. Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо такі уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно виявлені. Форма уточнюючих розрахунків визначається у порядку, встановленому для податкових декларацій
У п. п. 5.4.1 п.5.4 ст.5 зазначеного Закону визначено, що узгоджена сума податкового зобов’язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.
Згідно із ст.17 Закону України «Про плату за землю» податкове зобов’язання по земельному податку, а також по орендній платі за землі державної та комунальної власності, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за базовий податковий (звітний) період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.
Таким чином, з урахуванням приведених норм діючого законодавства з відповідача підлягає стягненню податковий борг з орендної плати за земельні ділянки у розмірі 499 595,72 грн.
Згідно з вимогами ст.6 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» № 2181-ІІІ Ленінською МДПІ у м. Луганську було вручено бухгалтеру підприємства першу податкову вимогу №1/27 від 14.01.2010 (а.с.11). У зв’язку з невиконанням першої податкової вимоги почадовій особі відповідача було вручено під підпис другу податкову вимогу №2/760 від 22.03.2010 (а.с.12). Вказані податкові вимоги були отримані відповідачем, проте заборгованість до теперішнього часу залишається несплаченою.
Відповідно до ст. 10 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» № 2181, заступником начальника Ленінської МДПІ було прийнято рішення від 14.05.2010 про стягнення коштів та продаж інших активів платника податків в рахунок погашення його податкового боргу (а.с.13).
У відповідності до п.п. 3.1.1. п. 3.1 ст. 3 Закону України „Про порядок погашення зобов`язань перед бюджетами та державними цільовими фондами”, активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду.
Таким чином, оскільки відповідач не сплатив самостійно узгоджені суми податкового боргу, суд задовольняє позовні вимоги Прокурора Кам’янобрідського району м. Луганська в інтересах держави в особі Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську до Товариства з обмеженою відповідальністю «Луганський акумулятор-1» про стягнення заборгованості з орендної плати за земельні ділянки у розмірі 499 595,72 грн.
Питання про розподіл судових витрат не вирішується, оскільки прокурор звільнений від сплати судового збору відповідно до ст. 4 Декрету Кабінета Міністрів України “Про державне мито” від 21.01.1993 року та при поданні заяви не сплачував судовий збір.
На підставі частини 3 статті 160 КАС України у судовому засіданні 22 березня 2011 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Складення постанови у повному обсязі відкладено, про що згідно вимог частини 4 статті 167 КАС України повідомлено після проголошення вступної та резолютивної частин постанови у судовому засіданні.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 17-20, 51, 69-72, 86, 121, 158-164, 167,254
П О С Т А Н О В И В:
Позовні вимоги Прокурора Кам’янобрідського району м. Луганська в інтересах держави в особі Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську до Товариства з обмеженою відповідальністю «Луганський акумулятор-1» про стягнення заборгованості з орендної плати за земельні ділянки задовольнити повністю.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Луганський акумулятор-1» (91047 м. Луганськ, вул.. Оборонна, 105м, код ЄДРПОУ 31260477) в доход Державного бюджету (р/р 33211815700006, код платежу 13050500, УДК у м. Луганську ГУДКУ у Луганській області, код 24046582, банк – ГУДКУ в Луганській області, МФО 804013) заборгованість з орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності у сумі 499 595,72 грн. (чотириста дев’яносто дев’ять тисяч п’ятсот дев’яносто п’ять гривень 72 коп.).
Постанову ухвалено у нарадчій кімнаті та проголошено її вступну та резолютивну частини 22 березня 2011 року.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не буде подано.
Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Повний текст постанови складений та підписаний 25 березня 2011 року.
СуддяК.Ю. Широка