Категорія №8.1.5
ПОСТАНОВА
Іменем України
21 березня 2011 року Справа № 2а-1683/11/1270
Луганський окружний адміністративний суд у складі:
судді: Агевича К.В.
при секретарі: Ворошило О.Є.,
за участю представників сторін від:
позивача: Лиманюк М.А. (дов.від 08.02.2011 №2628/10-028)
відповідача: не з’явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Державної податкової інспекції в місті Сєвєродонецьку Луганської області до приватного підприємства "Бастіон" про стягнення податкового боргу, -
ВСТАНОВИВ :
Позивач звернувся до Луганського окружного адміністративного суду з позовом до Приватного підприємства "Бастіон"про стягнення суми податкового боргу, мотивуючи свої вимоги тим, що відповідачем несвоєчасно провадиться сплата узгоджених податкових зобов’язань з податку на додану вартість, податку на прибуток, з комунального податку.
Представник позивача під час судового засідання позовні вимоги підтримав у повному обсязі, надав пояснення аналогічні викладеним у позові.
Відповідач у судове засідання не з’явився, про дату та час слухання справи був належним чином повідомлений, причини неявки суду не повідомив.
Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд приходить до наступного.
Приватне підприємство «Бастіон» зареєстровано як юридична особа виконавчим комітетом Сєвєродонецької міської Ради та присвоєно ідентифікаційний номер суб’єкта підприємницької діяльності – 32830952, що підтверджується довідкою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.(а.с.5-7,9)
З матеріалів справи вбачається, що за відповідачем обліковується заборгованість на загальну суму 1 957,33 грн., з якої: по податку на додану вартість в сумі 1124,56 грн.; по податку на прибуток – 373,19 грн.; з комунального податку – 337,01 грн., що підтверджується обліковую карткою платника податку.(а.с.4,10-33).
З метою погашення податкового боргу відповідно до підпункту 6.2.1 пункту 6.2 статті 6 Закону №2181 позивачем прийнято рішення №08/24-073 від 09.01.2008 про стягнення коштів та продаж інших активів платника податків в рахунок погашення його податкового боргу, відповідачу виставлено першу податкову вимогу №1/144 від 10.08.2007 та другу податкову вимогу № 2/231 від 04.10.2007.(а.с.67-69).
Сума заборгованості підтверджується наявними в матеріалах справи та дослідженими в судовому засіданні доказами, а саме: податковими деклараціями, податковим повідомленням – рішенням, податковими розрахунками.
Податкові зобов'язання є узгодженими, оскільки самостійно визначені відповідачем в податкових деклараціях, податкове повідомлення-рішення не оскаржувалось.
Податкові вимоги на момент подання адміністративного позову відповідачем не задоволені. У встановленому порядку податкові вимоги не оскаржувалися.
Таким чином, позивачем здійснено всі можливі заходи щодо погашення податкового боргу, але вони результатів не надали.
01 січня 2011 року набув чинності Податковий Кодекс України, який встановлює перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства. Відповідно до п. 2 Прикінцевих положень Податкового кодексу України з 01.01.2011 року Закон України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»втратив чинність.
Проте, у зв’язку з тим, що правовідносини, щодо наслідків несплати податку підприємством, якій підлягав сплаті до 01.01.2011 року, виникли до набрання чинності Податковим Кодексом України, суд приходить до висновку, що в даному випадку разом з нормами Податкового Кодексу України слід також застосовувати норми Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».
Відповідно до п. 1.2 ст. 1 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»податкове зобов’язання —зобов’язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України.
Згідно з п. 1.3. ст. 1 зазначеного Закону податковий борг (недоїмка) —податкове зобов’язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов’язання.
Пунктом 5.1 ст. 5 вказаного Закону встановлено, що податкове зобов’язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації.
Згідно з п.п. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» платник податків зобов’язаний самостійно сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації. У разі коли відповідно до закону контролюючий орган самостійно визначає податкове зобов’язання платника податків за причинами, не пов’язаними із порушенням податкового законодавства, платник податків зобов’язаний сплатити нараховану суму податкового зобов’язання у строки, визначені у законі з відповідного податку, а за їх відсутності —протягом тридцяти календарних днів від дня отримання податкового повідомлення про таке нарахування.
Відповідно до вимог Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»відповідач має узгоджені податкові зобов’язання з податку на прибуток за 2010 рік.
Згідно з п. 5.4.1 п. 5.4 ст. 5 цього Закону узгоджена сума податкового зобов’язання, не сплачена платником податків у строки, визначені ст. 5 цього закону визначається сумою податкового боргу платника податків.
Згідно з п.п. 3.1.1, п. 3.1 ст. 3 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду.
Підпунктом 4.1.1. пункту 4.1 статті 4 Податкового кодексу України № 2755-VI від 02.12.2010р. (далі –ПКУ) зазначено, що кожна особа зобов'язана сплачувати встановлені цим Кодексом, законами з питань митної справи податки та збори, платником яких вона є згідно з положеннями цього Кодексу.
Підпунктом 4.1.3. пункту 4.1 статті 4 ПКУ встановлено невідворотність настання визначеної законом відповідальності у разі порушення податкового законодавства.
Відповідно до підпункту 168.4.3. пункту 168.4 статті 168 ПКУ контроль за правильністю та своєчасністю сплати податку здійснює орган державної податкової служби за місцезнаходженням юридичної особи або її відокремленого підрозділу.
Відповідно п.20.1.18 ПКУ до прав органів Державної податкової служби України, зокрема входить звернення до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.
Відповідно до пункту 57.1 статті 57 ПКУ платник податків зобов’язаний самостійно сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації.
Згідно пунктів 95.1, 95.2 статті 95 ПКУ орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.
Відповідно до пункту 95.3 статті 95 ПКУ, стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.
Таким чином, оскільки сума податкового боргу до цього часу відповідачем не сплачена, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача податковий борг на загальну суму 1 957,33 грн.
За наведених обставин, позовні вимоги підтверджені належними та допустимими доказами і підлягають до задоволення повністю.
Судові витрати по справі згідно ч.4 ст.94 КАС України з відповідача не стягуються.
Питання по судових витратах не вирішується, оскільки позивач звільнений від їх сплати у встановленому порядку, а ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено їх стягнення у даних випадках.
Керуючись ст.ст. 2, 17, 87, 94, 98, 136, 158 - 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
П О С Т А Н О В И В:
Позовні вимоги Державної податкової інспекції в місті Сєвєродонецьку Луганської області до приватного підприємства "Бастіон" про стягнення податкового боргу задовольнити повністю.
Стягнути з приватного підприємства "Бастіон" на користь держави податковий борг в сумі 1 957,33 грн.(одна тисяча дев’ятсот п’ятдесят сім грн. 33 коп.) з наступних рахунків приватного підприємства "Бастіон" (код ЄДРПОУ 32830952): р/р №26056034637500 в АКІБ «УКРСИББАНК», м.Харків, МФО 351005, р/р №26001034637500 в АКІБ «УКРСИББАНК», м.Харків, МФО 351005.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.
Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.
СуддяК.В. Агевич